Постанова № 9603812, 27.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.10Справа №2а-15055/09/5/0170 18:20 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Лалаєві Д.О. розглянувши за участю представників:

від позивача Рижих О.В. представник, дов. б/н від 22.02.2010р.,

від відповідача Горохова А.К. держ. податк. інсп., дов. № 12/10-0 від 13.01.2010р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Телерадіокомпанія», м. Сімферополь

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Телерадіокомпанія» (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень від 12.08.2009р. (вих. № 39302/10/15-1), від 08.09.2009р. (вих. № 46748/10/15-1) про невизнання декларації з податку на прибуток за 1-е півріччя 2009 року визнав податкову декларацію належно оформленою та наданою своєчасно у встановлений законодавством строк, а також позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0016131501/0 від 26.09.09р. та № 0016131501/1 від 30.11.09р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації позивача з податку на прибуток за 1-е півріччя 2009р. є протиправними. Висновки, що викладені у акті перевірки від 28.08.09р. не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняти із порушенням чинного податкового законодавства.

Заявою від 07.04.2010р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати дії відповідача щодо невизнання Декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2009 року, зобовязати відповідача визнати зазначену декларацію належно оформленою та наданою своєчасно у встановлений законодавством строк та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0016131501/0 від 26.09.09р. та № 0016131501/1 від 30.11.09р.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. У запереченні на позов зазначив, що податкова декларація за 1-е півріччя 2009р. не може бути визнана такою, оскільки заповнена позивачем всупереч правилам, встановленим у п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, відповідно до якого оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженнями платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Всупереч зазначеному, додаток К1/1 наданий на односторонньому аркуші. У звязку з неподанням декларації за 1-е півріччя 2009р. до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн., про що були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 14.04.2010р. Окружний адміністративний суд замінив відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим на її правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.08.09р. позивачем до відповідача подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2009р., що підтверджується вхідним штампом відповідача № 6696/38 від 10.08.09р.(а.с.19).

Повідомленням вих. № 39302/10/15-1 від 12.08.09р. відповідач повідомив позивача про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2009р. не визнана податковою декларацією оскільки порушені вимоги п. 3.1 Наказу ДПА України від 29.03.03р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання», зареєстрованого Мінюстом України 08.04.2003р. та позивачу рекомендовано заповнити декларацію відповідно до вимог зазначеного Наказу з урахуванням норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.21).

Позивач скаргою від 21.08.09р. вих. № 310 (а.с.22-23) оскаржив вищезазначене повідомлення відповідача та просить визнати декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2009 року належно оформленою та наданою своєчасно у встановлені законодавством України строк. Також позивач оскаржив зазначене повідомлення до ДПА в АР Крим, Листом від 28.09.09р. (а.с.39-40) остання повідомила позивача про необхідність заповнити декларацію відповідно до норм чинного законодавства.

В подальшому 28.08.09р. відповідач провів невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої склав акт № 8317/151/22322589 від 28.08.09р., в якому зафіксував порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неподання податкової декларації за 1-е півріччя у строки визначені законодавством, граничний строк подання 10.08.09р.

Не погоджуючись із висновками зазначеного Акту перевірки позивач оскаржив їх до відповідача (заперечення вих. № 341 від 03.09.09р. (а.с.25)), Листом від 08.09.09р. вих. № 46748/10/15-1 (а.с.29-20) відповідач повідомив позивача про те, що за неподання податкової декларації платник податку повинен сплатити штраф в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів громадян, а також відповідач рекомендував позивачу заповнити декларацію відповідно до рекомендацій, викладених у цьому листі.

16.09.2009р. відповідач на підставі зазначеного Акту перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення № 0016131501/0 яким застосував до позивача штраф в розмірі 170 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до відповідача (а.с.36-37), однак Рішенням від 26.11.09р. вих. № 157/10/1/25-017 (а.с. 50-51) відповідач залишив скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін та 30.11.09р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 0016131501/1 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. Позивач також оскаржив це податкове повідомлення-рішення (а.с.58-60), але скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181).

Статтею 4 Закону № 2181 визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у п.п. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Абзацом 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 закріплено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачене, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства (далі Порядок).

У п. 1.6 закріплено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Так, п. 3.1 вказаного Порядку передбачено, що декларація складається із заголовної та двох основних частин і одинадцяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік.

Відповідно до ч.4 п.1.6. розділу 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом ДПА України від 29.03.2003 №143 передбачено, що оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

У судовому засіданні та у запереченні на позов відповідач вказує, що відповідно до ч. 4 п. 1.6 Порядку додаток повинен подаватися на односторонніх аркушах форматом А-4, а позивачем додаток К1/1 поданий на одному двосторонньому аркуші, але суд вважає таку позицію безпідставною, оскільки ані Законом № 2181 ані зазначеним Порядком не передбачено такої підстави для неприйняття податкової декларації.

Аналізуючи норми п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 та норми п. 1.6 Порядку податкова декларація може бути не визнана такою лише у випадку якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У звязку з чим, дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2009р. є протиправними, висновок відповідача, що викладений у акті перевірки є помилковим, а також у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення, яке позивач не допустив.

У порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надані докази в обґрунтування своєї позиції.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач, зокрема просить суд лише скасувати податкові повідомлення-рішення № 0016131501/0 від 26.09.09р. та № 0016131501/1 від 30.11.09р., без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0016131501/0 від 26.09.09р. та № 0016131501/1 від 30.11.09р.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 27.04.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 05.05.2010р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Телерадіокомпанія» за перше півріччя 2009 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим визнати податкову декларацію з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Телерадіокомпанія» за перше півріччя 2009 року, як своєчасно подану та оформлену відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0016131501/0 від 26.09.09р. та № 0016131501/1 від 30.11.09р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Телерадіокомпанія» (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Радіо, 4) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидоренко Д.В.