Ухвала суду № 96037790, 14.01.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

14.01.2021 Справа №905/1929/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.

розглянув у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВКОМ Плюс», м.Маріуполь Донецької області

про: визнання укладеним з 10.04.2020 в редакції позивача договору №12-11/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився (не викликався),

від відповідача: не з`явився (не викликався).

Ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче засідання у справі №905/1929/20 відкладене на 14.01.2021; явка сторін в судове засідання не визнана обов`язковою; сторони зобов`язані надати докази врегулювання спору мирним шляхом або виконати ухвалу суду від 16.11.2020 (про відкриття провадження у справі).

29.12.2020 представник позивача надіслав електронною поштою скріплені кваліфікованим електронним підписом документи:

- заяву б/н від 29.12.2020 про закриття провадження у справі (з додатками, вх.№24765/20);

- заяву б/н від 29.12.2020 про повернення судового збору (вх.№24767/20).

Розглянувши подані заяви, суд

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», м.Київ, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВКОМ Плюс», м.Маріуполь Донецької області, про визнання укладеним з 10.04.2020 в редакції позивача договору №12-11/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що відповідач є провайдером програмної послуги на підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського

права і суміжних прав та ухиляється від укладення договору, пропозицію укласти який позивач надіслав 13.10.2020 засобами поштового зв`язку і на час підписання позову відповіді не отримав.

Щодо заяви б/н від 29.12.2020 про закриття провадження у справі.

Вказана заява (а.с.171) обґрунтована посиланням на п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України (господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору), а також тим, що сторони уклали договір №332 від 10.04.2020 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення (скан-копії договору з додатками додані до заяви), у зв`язку з чим конфлікт вичерпаний, а предмет спору у справі №905/1929/20 відсутній. В заяві також наголошено, що жодних вимог майнового і немайнового характеру, що стосуються предмета спору у справі №905/1929/20, позивач до відповідача не має, у тому числі щодо розподілу судових витрат.

Суд зауважує, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відсутність предмету спору свідчить про припинення існування предмета позову (сплата суми боргу, знищення спірного майна тощо) і відсутність у зв`язку з цим між сторонами неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент подання позову та припинив існування в процесі розгляду справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

За змістом п.2 ч.2, ч.4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову проводиться в порядку, встановленому ст.191 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За умовою п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Проаналізувавши зміст позовної заяви і укладеного сторонами спору договору, суд дійшов висновку, що у заяві б/н від 29.12.2020 про закриття провадження у справі фактично йдеться про відмову позивача від позову.

Так, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення; сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Датою укладення договору №332 і всіх додатків до нього (а.с.172-177) сторони зазначили 10.04.2020 – дату, що передує зверненню позивача до суду (05.11.2020 – а.с.157).

Водночас за змістом п.5.1. договору №332 від 10.04.2020 «цей договір є укладеним та набуває чинності в дату його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, разом із тим сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020» (а.с.173, зворотній бік).

Натомість у позові (п.3 прохальної частини, а.с.8) позивач просив з 10.04.2020 вважати укладеним між ним і відповідачем договір №12-11/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на запропонованих позивачем умовах. При цьому дата укладення договору №12-11/10/20 у позові не зазначалась, а п.5.1. запропонованого проекту містив таку саму умову, як і п.5.1. фактично укладеного договору: «цей договір є укладеним та набуває чинності в дату його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, разом із тим сторони домовились, що умови цього

договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020».

Перевіривши повноваження особи, що підписала заяву б/н від 29.12.2020 про закриття провадження у справі (довіреність б/н від 01.03.2020, а.с.152), суд дійшов висновку, що відмова представника позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача або інших осіб. Отже, провадження у справі №905/1929/20 підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).

Щодо заяви б/н від 29.12.2020 про повернення судового збору.

У заяві б/н від 29.12.2020 про повернення судового збору (а.с.178) представник позивача просить повернути сплачений за подання позову судовий збір в повному розмірі (2102,00грн) на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» (передбачає повернення судового збору в разі закриття провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічний припис містить ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір». Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила (ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи підставу закриття провадження у справі та заяву позивача б/н від 29.12.2020 про повернення судового збору, відповідно до приписів ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» 1051,00грн – 50% сплаченого платіжним дорученням №136 від 26.10.2020 судового збору у розмірі 2102,00грн – підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затв. наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182) з метою повернення судового збору допускається подання до органу Казначейства разом з ухвалою суду копії документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету (у разі зберігання оригіналу такого документа в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Керуючись ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.46, 130, 185, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №905/1929/20 за позовом Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВКОМ Плюс», м.Маріуполь Донецької області, про визнання укладеним з 10.04.2020 в редакції позивача договору №12-11/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення.

2. Заяву представника позивача б/н від 29.12.2020 про повернення судового збору – задовольнити частково.

3. На підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» (у зв`язку з відмовою позивача від позову) повернути з Державного бюджету України Громадській спілці «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (01021, м.Київ, вул.Шовковична, буд.10, оф.28; ідентифікаційний код 43080257) половину перерахованого платіжним дорученням №136 від 26.10.2020 судового збору – 1051,00грн.

4. У зв`язку з тим, що суд зупинив відправку вихідної поштової кореспонденції через відсутність фінансування, про що на сторінках господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» і в соціальній мережі Facebook періодично публікуються оголошення, направити ухвалу: позивачу – після відновлення фінансування витрат суду на знаки поштової оплати, відповідачу – на зазначену в укладеному сторонами договорі адресу електронної пошти.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України; в іншій частині ухвала не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складений 19.01.2021.

Додаток на адресу позивача:

засвідчена судом копія платіжного доручення №136 від 26.10.2020 на суму 2102,00грн на 1арк. (оригінал зберігається в матеріалах справи).

Суддя О.М. Шилова

надруковано 2 прим.:

1 – у справу, 1 – позивачу