Рішення № 96036094, 05.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3933/20

Провадження № 2/638/2352/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретарів Башинської К.С., Подосокорської А.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про поновлення права власності на 158/1200 часток житлового будинку та визнання права власності на 237/1200 часток житлового будинку в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що вона, ОСОБА_1 , у шлюбі мала прізвище ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником 158/1200 часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Мати позивача, ОСОБА_5 була власником 237/1200 часток у тому ж самому житловому будинку. При зверненні до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач отримала постанову від 04.02.2020 №401/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з анулюванням права власності на частину у праві власності на житловий будинок, у якому позивач та її сім`я проживали і проживають на даний час. Нещодавно, після отримання відповідей на звернення до державних органів місцевої влади позивач дізналась, що право власності було анульовано на підставі рішення Дзержинського районного виконкому м. Харкова №99/5 від 04.06.1996 р. в зв`язку з реконструкцією 421 мікрорайону у м. Харкові та вилученням житлових будинків громадян (індивідуальних домоволодінь) на відповідних земельних ділянках, однак ані позивачу, ані членам її родини не було повідомлено про анулювання їх права власності на частину житлового будинку та не надано інше житло для відселення відповідно до вимог законодавства. Рішення органів місцевого самоврядування щодо знесення житлового будинку не було виконано. Оригінали документів про право власності на вказані частки житлового будинку знаходяться у позивача. Позивач вважає, що її право власності та право на спадкування після смерті її матері порушені, у зв`язку з чим звертається за захистом прав до суду і просить поновити право власності на 158/1200 часток житлового будинку та визнати право власності на 237/1200 часток житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті її матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, з підстав, викладених у ньому. У подальшому у судове засідання позивач не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернулась до суду з заявою про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, з підстав викладених у позові та долучених додаткових пояснень по справі. У подальшому представник позивача у судове засдання не з`явився.

Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив. При цьому відповідачем надано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позов, відповідачем зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду, так як при відселенні сусідів-співмешканців позивач могла дізнатись про порушення її права. Також зазначає, що позивачем не надано доказів існування спірного будинку, який знесено на виконання рішень органів місцевого самоврядування щодо реконструкції 421 мікрорайону у м. Харкові, а також спірний будинок є самочинно збудованим, тому право власності на нього не підлягає визнанню або поновленню.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №574 складений 01.11.1963 Дубненським відділом ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, батьками у свідоцтві про народження зазначені: батько — ОСОБА_6 , мати — ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтво про народження (повторне), виданого 26.11.2015 (а.с.15).

У 1982 р. ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на “ ОСОБА_4 ”, після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 (про що 21.09.1995 р. зроблено запис №1132 Московським відділом РАГС м.Харкова) позивач змінила прізвище на “ ОСОБА_9 ”, що підтверджується свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по-батькові (про що 20.11.1996 р. зроблено запис №110 Дзержинським відділом РАГС м.Харкова) (а.с. 16,17).

Батьки позивача розірвали шлюб, мати позивача зареєструвала повторний шлюб з ОСОБА_10 і змінила прізвище “ ОСОБА_9 ” на “ ОСОБА_11 ”, що підтверджуються витягом з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу (а.с. 23,24,25).

ОСОБА_5 , мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, що видано Відділом державної реєстрації актів ццивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №10120 від 01 липня 2015 року. ОСОБА_5 на момент смерті інших спадкоємців першої черги, окрім позивача, не мала (а.с. 19).

Позивач звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_5 та отримала Постанову від 04.02.2020 року №401/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з анулюванням права власності на житловий будинок, з якої дізналась про порушення права власності (а.с. 52-53).

У листі Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” №1067377 від 03.09.2019 зазначено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було анульовано, а до цього рішення було зареєстровано наступним чином: ОСОБА_12 — 252/1200 частин; ОСОБА_13 (російською мовою) — 158/1200 частин згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 05.11.1986 р. Шостою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер №4-3312; ОСОБА_5 — 237/1200 частин згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27.11.1991 Другою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер №1-5578; ОСОБА_14 (російською мовою) — 316/1200 частин (а.с. 28). Правомірність набуття права власності на частки у праві власності у спірному житловому будинку з відповідними частками надвірних будівель і споруд за позивачем та її матір`ю підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 та не оспорюється відповідачем

Виконавчим комітетом Дзержинської районної в м. Харкові ради було ухвалено рішення від 04.06.1996 р. №99/5 “Про анулювання реєстрації правовстановлюючих документів на будинки в 421 мікрорайоні, що підлягають реконструкції”, яке було прийнято на виконання рішення №174-25 від 11.06.1986 Исполнительного комитета Харьковского городского совета народных депутатов “ О сносе жилых домов” (російською мовою, мовою оригіналу) та рішення №463 від 20.10.2986 р. Исполнительного комитета Харьковского областного совета народных депутатов “О сносе домов, принадлежащих гражданам на праве личной собственности, в связи с отводом земельных участков под государственное строительство» (російською мовою, мовою оригіналу) ( а.с. 29,34)

Згідно рішення №174-25 від 11.06.1986 р. Исполнительного комитета Харьковского городского совета народных депутатов “О сносе жилых домов” було вирішено: для інженерної підготовки 421 мікрорайону та розробленим проектом забудови, вилучити з користування громадян земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, що належать їм на праві особистої власності, згідно додатку №1. Знесення житлових будинків здійснити у 1987-1989 роках, виділити необхідну житлову площу для відселення мешканців з будинків, що підлягають знесенню, згідно додатків. У першому рядку додатку №1 до вказаного рішення зазначений, окрім інших, будинок АДРЕСА_1 (а.с. 36-37, 38-39).

Відповідно до рішення №463 від 20.10.1986 р. Исполнительного комитета Харьковского областного совета народных депутатов “О сносе домов, принадлежащих гражданам на праве личной собственности, в связи с отводом земельных участков под государственное строительство» було дозволено знос будинків згідно додатку, у п.1 якого зазначено, зокрема, будинок АДРЕСА_1 (а.с 34,35).

Матеріали інвентаризаційної справи на спірне домоволодіння та інші надані сторонами письмові документи не містять доказів надання позивачу або її матері іншої житлової площі для відселення або виплати компенсації.

Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м.Харкова від 18.06.2019 підтверджується, що у спірному будинку зареєстровані: позивач та двоє її синів ОСОБА_15 , ОСОБА_15 (а.с. 27).

Інше житло для відселення родині позивача не було надано, тому позивач та її родина не відселялись, а мешкали в спірному домоволодінні, споживали та оплачували комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про оплату комунальних послуг, укладеними договорами між ОСОБА_1 та КП «Харківводоканал» від 13.09.2012, між ОСОБА_1 та ТОВ «Харків екоресурс» від 2012, між КП «Харківкомуночиствод» та ОСОБА_1 від 04.01.2011 (а.с. 179-180,181-182,183,184,185,186,187,188,189).

Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

За правилами ч.1 ст. 111 Житлового кодексу України якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню у зв`язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадськ их потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації, - цією організацією.

Приписами ст. 171 Житлового кодексу України передбачено, що у разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом. За бажанням громадян виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів забезпечують їм (замість надання квартир) можливість позачергового вступу до членів житлово-будівельних кооперативів і одержання в них квартир.

Аналіз законодавства актів, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє зробити висновок, що нормативно-правові акти, які регулювали порядок реєстрації права власності, не містили чітких вимог щодо порядку проведення реєстраційних дій з припинення (анулювання) права власності. Однак, вбачається обов`язок бюро технічної інвентаризації вести інвентаризаційні справи, у яких в хронологічному порядку зберігаються всі відомості про обстеження об`єктів нерухомого майна та підстави виникнення та змін у праві власності на кожний окремий об`єкт нерухомого майна.

Так, відповідно до п.27 Інструкції про порядок реєстрації будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність 19.01.1996 р. на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 р.) передбачається погашення права власності з вилученням старого правовстановлюючого документу.

Позивачем у судовому засідання надано, для огляду, оригінали правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності як позивача, так і її матері на відповідні частки у праві власності у спірному домоволодінні. Рішення виконавчих органів місцевого самоврядування про знесення жилих будинків, які належали громадянам на праві особистої власності, не були виконані щодо спірного будинку, матеріали інвентаризаційної справи не містять актів обстеження спірного будинку або інших документів, які б підтверджували фактичне знесення, що могло бути підставою припинення (анулювання) права власності на житловий будинок, вилучення оригіналів правовстановлюючих документів позивача та її матері, ОСОБА_5 , не відбувалось, не надано родині позивача іншого житла для відселення.

Доводи відповідача щодо наявності самочинних прибудов до спірного будинку суд вважає необґрунтованими, матеріали інвентаризаційної справи та технічного паспорту на спірний будинок не містять доказів здійснення самочинного будівництва.

Щодо визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом.

У відповідності із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст.1220 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оцінивши в сукупності усі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача про поновлення права власності ОСОБА_1 на 158/1200 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та про визнання за ОСОБА_1 права власності на 237/1200 часток в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем у відзиві заявлено про строки позовної давності. Суд вирішуючи зазначене питання виходить з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав і протягом часу її дії особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положенням статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначено ОСОБА_1 та підтверджено матеріалами справи після смерті ОСОБА_5 (матері позивача) вона звернулась до Шостої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Постановою Шостої Харківської державної нотаріальної контори Пижовій Г.І. відмовлено у вчинені нотаріальної дії. Постанова мотивована тим, що неможливо з безспірністю стверджувати, що 237/1200 частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований АДРЕСА_1 , належала померлій ОСОБА_5 .

Отже, ОСОБА_1 довідалась про порушення її права 04.02.2020 в день прийняття постанови нотаріусом про відмову у вчинені нотаріальних дій.

З позов про захист порушених прав ОСОБА_1 звернулась 18.03.2020, тобто через 36 днів після того, як довідалась про порушене право.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не було пропущено строк звернення до суду з позовом про відновлення порушеного права та визнання права власності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при звернені до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3112,60 грн.

Отже, сплачена сума судового збору підлягає стягненню з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 141,169, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, 386, 393, 15-16, 1216-1217, 1258-1259, 1261, 1268 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про поновлення права власності на 158/1200 часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та визнання права власності на 237/1200 часток будинку з надвірними будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Поновити право власності на 158/1200 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , які належали ОСОБА_16 на праві власності до анулювання.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 237/1200 часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5 , шо померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали до ануляції права ОСОБА_5 .

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3112 (три тисячі сто дванадцять) грн 60 коп.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

Відповідач – Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження м. Харків, м-н Конституції, 7, 61003.

СУДДЯ І.В. СЕМІРЯД