Постанова № 96035899, 05.04.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1176/20

05 квітня 2021 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Грещук Р.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Держпраці в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , українця, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати», громадянина України,

за ч.1 ст.41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № ІФ8952/1669/АВ/П/ПТ від 26.06.2020 року, складеного інспектором праці - головним державним інспектором Управління Держпраці в Івано-Фраківській області Василечко Т.Я. вбачається, що в період часу з 25.06.2020 року по 26.06.2020 року Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» (ЄДРПОУ – 38629740, місцезнаходження юридичної особи: м. Надвірна, вул. Шевченка, буд. 94, Івано-Франківської області, п.і. 76018, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про працю, а саме: порушено вимоги ч.1 ст.41 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата працівнику виплачується за виконану ним роботу. Однак, токар ОСОБА_2 01.05.2020 року відпрацював 8 годин, при цьому, заробітну плату за вищевказаний відпрацьований період ОСОБА_2 ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» не нараховано. Таким чином, заробітна плата за 01.05.2020 року ОСОБА_2 не виплачена, чим порушено вимоги ч.1 ст. 116 КЗпП України;

Згідно вимог ч.1 ст. 83 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

Однак, токаря ОСОБА_2 було прийнято на роботу до ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» з 10.05.2017 року (наказ № 10 від 10.05.2017 року) та звільнено з 01.05.2020 року (наказ № 1 від 01.05.2020 року). При звільненні йому належала грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку, за відпрацьований період з 11.04.2020 року по 01.05.2020 року.

Однак, директор ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» не нарахував грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку ОСОБА_2 по даний час (26.06.2020 року);

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Однак, токар ОСОБА_2 01.05.2020 року відпрацював 8 годин. При цьому, заробітну плату за вищевказаний відпрацьований період ОСОБА_2 ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» не нараховано.

Таким чином, заробітна плата за 01.05.2020 року ОСОБА_2 не виплачена.

Відповідно до вимог пп. 27 п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року днем звільнення вважається останній день роботи.

Також, токаря ОСОБА_2 було прийнято на роботу до ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» з 10.05.2017 року (наказ №10 від 10.05.2017 року) та звільнено з 01.05.2020 року (наказ №1 від 01.05.2020 року). При звільненні йому належала грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку, за відпрацьований період з 11.04.2020 року по 01.05.2020 року.

Однак, директор ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» не нарахував грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку ОСОБА_2 по даний час (26.06.2020 року), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України;

Відповідно до вимог абзацу 1 п.1 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Однак, директор ТОВ «Тарновицький кар`єр Карпати» виплатив токарю ОСОБА_2 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні.

При цьому, для обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані дні відпустки проведено, виходячи за останні 3 роки.

Таким чином, компенсацію за невикористану щорічну відпустку ОСОБА_2 було значно зменшено;

Відповідно до вимог п.10 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Однак, токарю ТОВ « Тарновицький кар`єр Карпати» ОСОБА_2 середню заробітну плату, за проміжок часу до підвищення не кориговано на коефіцієнт підвищення заробітної плати.

При звільненні з роботи ОСОБА_2 (01.05.2020 року) виплатили компенсацію за 70 днів

невикористаної щорічної відпустки. При цьому, у січні 2020 року відбулось підвищення посадового окладу з 3500 на 4000 тис. грн.

Таким чином, директором ТОВ « Тарновицький кар`єр Карпати» середню заробітну плату ОСОБА_2 за проміжок часу до підвищення не кориговано на коефіцієнт підвищення заробітної плати, що призвело до зменшення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

ОСОБА_1 в судові засідання 25.08.2020 року о 08 год. 30 хв., 20.10.2020 року о 13 год. 00 хв., 05.01.2021 року о 13 год. 45 хв. не з`являвся з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не поступало.

За приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справ, а якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 викликався в судове засідання 25.08.2020 року на 08.30 год. рекомендованою кореспонденцією, згідно якої повістку про виклик отримав 14.08.2020 року, а також викликався в судове засідання 20.10.2020 року на 13.00 год. рекомендованою кореспонденцією, згідно якої повістку про виклик отримав 22.09.2020 року, а також викликався в судове засідання 05.01.2021 року на 13.45 год., суддя вважає, що він відповідно до вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При цьому суддя врахував, що від ОСОБА_1 не поступило заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.41 КУпАП доводиться даними, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення № ІФ8952/1669/АВ/П/ПТ від 26.06.2020 року (а.с.3-6); акті інспекційного відвідування (невиїзного іспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ІФ8952/1669/АВ від 26.06.2020 року (а.с.7-10); копією виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 881193 (а.с. 11); копією наказу (розпорядження) № 11-0000000026 від 04.12.2015 року (а.с. 14); копією наказу (розпорядження) № 10-0000000045 від 10.05.2017 року (а.с. 15); копією наказу № 1-0000000045 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (а.с. 16); копією особової картки працівника (а.с. 17); копією розрахунку компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні (а.с. 18-20); копією розрахункової відомості по працівнику ОСОБА_2 (а.с. 21-22); копією відомості на виплату готівки № 9 (а.с. 23); копією відомості на виплату готівки № 8 (а.с. 24); копією табелю обліку використання робочого часу (а.с.25-26).

Наведені обставини та докази не спростовані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Разом з тим, згідно вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Враховуючи наведене, те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинене в травні-червні 2020 року та встановлене 26.06.2020 року, на час розгляду вказаної справи строк притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності закінчився, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, а провадження по справі – закрити.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст.401 КУпАП - не сплачується.

Керуючись ч.2 ст.38, ч.1 ст.41, ст.221, п.7 ч.1 ст.247, ст.283, ст.284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП – закрити на підставі ст.38 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті

7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.