Рішення № 96033272, 05.04.2021, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/495/21

Номер провадження 2-о/555/39/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2021 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Березнівська міська рада Рівненської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 в обґрунтування вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років помер батько заявника ОСОБА_2 , який на дату смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 і після смерті якої відкрилася спадщина. На випадок своєї смерті він заповіту не залишив, у зв`язку із чим спадкування належних йому на дату смерті прав та обов`язків здійснювалося за законом. Попри те, що на дату смерті ОСОБА_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 – у зв`язку із похилим віком та незадовільним у зв`язку із цим станом здоров`я даний спадкодавець протягом останнього перед смертю року постійно проживав без реєстрації за місцем проживання свого сина – заявника по справі ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим заявник вважав, що згідно правових приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину. Відповідно до вимог вищезазначеної ч. 3 ст. 1268 ЦК України – «Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї». При цьому, на що було звернуто увагу спадкоємця нотаріусом при зверненні за оформленням спадщини – що постійним місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 вважається не АДРЕСА_2 – де він фактично протягом останнього року перед смертю фактично проживав (без реєстрації), а АДРЕСА_1 – де було зареєстроване місце його постійного проживання – (у будинку, що раніше належав йому ж на праві власності, однак ще при житті даний будинок ним був подарований внуку ОСОБА_3 ). За описаних обставин нотаріусом було роз`яснено, що у заявника відсутні документи, які у встановленому законодавством порядку підтверджують факт його постійного проживання зі спадкодавцем, оскільки спадкодавець на дату смерті і спадкоємець мали різні зареєстровані адреси проживання – не зважаючи на те, що протягом останнього повного року проживали разом за місцем реєстрації спадкоємця і його сім`ї. На момент смерті ОСОБА_2 мав ще одного спадкоємця першого ступеня споріднення – сина ОСОБА_4 , однак ні він, ні будь-хто із інших спадкоємців жодної із черг спадкування за законом протягом визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку заяв про прийняття спадщини не подавали і по даний час претензій на спадщину ніхто не заявляє.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

17 березня 2021 року заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Заявник - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився - представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Боротюк О.О. подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити заяву та розглянути справу за відсутності заявника і без його присутності.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 письмовою заявою не заперечила проти задоволення вимог заяви, просить розглянути справу без її присутності.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років помер батько заявника ОСОБА_2 .

Згідно довідки Березнівської міської ради № 263 від 10.03.2021 року , ОСОБА_2 постійно проживав без реєстрації за місцем проживання свого сина – заявника по справі ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 .

Факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем не оспорюється ніким і підтверджується довідкою Зірненської сільської ради – як органу, у власність якого перейшло б майно спадкодавця за умови неприйняття спадщини жодним із спадкоємців . Також, даний факт підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Керуючись ст.ст. 13, 258-259, 263-265, 268, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Березнівська міська рада Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем- ОСОБА_2 на час відкриття спадщини -24 вересня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Мельничук Н. В.