Ухвала суду № 96033035, 05.04.2021, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

справа №370/1226/15

"05" квітня 2021 р. суддя Макарівського районного суду Київської області Мазка Н.Б., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пшенишного Олексія Олексійовича про відвід судді,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Пшенишний Олексій Олексійович звернувся до суду з заявою про відвід судді Косенко Альони Василівни, посилаючись на те, що 15.03.2021р. боржник ОСОБА_2 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягаються виконанню. Справа розподілена на суддю Косенко А.В.

На думку представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пшенишного О.О. суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. не може повторно у справі №370/1226/15 приймати участь у розгляді аналогічної заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Остаточним рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15-ц присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 грошові кошти: 7 980 000 гривень за не виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла від 17.12.14 року №1491 та умов договору відступлення права вимоги; 4 192 000 гривень в якості збитків заподіяних інфляцією; 3% річних від простроченої суми, що становить 370 189 гривень 39 коп.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року №370/1226/15 задоволена заява боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 . Скасована ухвала Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року №370/1226/15. Прийнято нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Верховного Суду КЦС від 03.03.2021 року №370/1226/15 відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження.

Як встановлено постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 ОСОБА_2 не надав доказів зарахування зустрічних вимог з ОСОБА_1 на підставі спірної заяви від 17.12.2014 року про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог.

Постановою встановлено, що ОСОБА_2 ніколи не обґрунтовував відсутність у нього боргу з підстав існування заяви від 17.12.2014 року про зарахування зустрічних вимог. Встановлено, що ОСОБА_2 не надано доказів, що відповідно до ст.601 ЦК України відбулося зарахування зустрічних вимог. Апеляційним судом встановлена відсутність доказів обставин наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , що викладені в заяві від 17.12.2014 року. Жодних належних та допустимих доказів наявності боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 на загальну суму 21 435 721 гривень не існує.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 встановлено, що висновки почеркознавчих експертиз від 17.01.2018 року №34/37-38/18-23 та від 24.05.2018 року №6144-6146/18-32 є неналежними доказами, що не можуть достовірно підтверджувати існування правочину щодо зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

15.03.2021 року боржник ОСОБА_2 з тих же самих підстав повторно звернувся до Макарівського районного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 23.03.2021 року №370/1226/15 відкрито провадження та зупинено стягнення за виконавчими документами на підставі заяви ОСОБА_2 .

Оскільки остаточною постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 була скасована ухвала від 30.07.2020 року №370/1226/15 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та зроблено правовий висновок про неможливість визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню після ухвалення рішення суду з тих підстав, що були заявлені боржником, представник ОСОБА_1 адвокат Пшенишний О.О. відповідно вважає, що суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. вже не мала процесуальних підстав повторно приймати до розгляду таку саму заяву боржника ОСОБА_2 , яка подана з тих же самих підстав, які вже були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Представник ОСОБА_1 адвокат Пшенишний О.О. вважає, що після того, як постановою Київського апеляційного суду від; 01.02.2021 року №370/1226/15 була скасована ухвала судді Косенко А.В. від 30.07.2020 року №370/1226/15, тому ця суддя вже не має правових підстав повторно приймати участь у розгляді аналогічної заяви ОСОБА_2 , яка подана з тих же самих підстав, які вже були визнані необґрунтованими, такими, що перешкоджають виконанню судового рішення.

Окрім того, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі №370/1226/15, тобто стороною, суддя Косенко А.В. не залучила його до розгляду справи по розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та постановила ухвалу від12020 року без участі та відома ОСОБА_1 , що спричинило порушення ОСОБА_1 на справедливий суд.

В той же час з ухвали Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року №370/1226/15 вбачається, що суддя Косенко А.В. досліджувала докази і пояснення, що стосувалися прав, свобод інтересів та обов`язків ОСОБА_1 , в той час, коли його не було залучено до розгляду справи, що може свідчити про несправедливість, необ`єктивність, формальність та упередженість зі сторони судді Косенко А.В. по відношенню до ОСОБА_1 .

Через те, що ОСОБА_1 не було залучено до розгляду заяви ОСОБА_2 і не повідомлено про судові засідання, він, як сторона, був позбавлений можливості ознайомитися зі всіма документами, що подавалися до суду іншими учасниками, надати свої пояснення та заперечення проти висунутих в його сторону звинувачень, бути заслуханим безпосередньо судом.

Представник ОСОБА_1 адвокат Пшенишний О.О. вважає, що це є істотним порушенням норм процесуального права зі сторони судді Косенко А.В., оскільки суд не забезпечив ОСОБА_1 можливості реалізувати надані йому законом процесуальні права, розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Суддею Косенко А.В. не було вжито відповідних заходів для встановлення належності та допустимості поданих ОСОБА_2 доказів, а саме заяви від 17.12.14 року про зарахування зустрічних вимог.

ОСОБА_1 був позбавлений можливості у передбачений ЦПК спосіб надати заперечення, що між ним та ОСОБА_2 17.12.2014 року не було укладено жодних заяв про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог. Всі відомості викладені в цій заяві є неправдивими та не можуть бути підтверджені жодними доказами, а протилежного встановлено не було.

Тому наразі суддя Косенко А.В. викликає у ОСОБА_1 глибоку недовіру, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 фактично встановлено, що суддя Косенко А.В. позбавила ОСОБА_1 конституційного права на доступ до суду, позбавила можливості відстоювати свої права та інтереси, враховуючи, що суддя Косенко А.В. постановила ухвалу від 30.07.2020 року №370/1226/15, на підставі якої у ФОП ОСОБА_3 виникло право вимоги до ОСОБА_1 , що було констатовано постановою Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року №370/1226/15.

Окрім того, постанова Київського апеляційного суду від 01.02.2021р. №370/1226/15 є підтвердженням того, що в порушення принципу верховенства права суддя ОСОБА_4 вчинила переоцінку остаточного рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15, чим порушила принцип правової визначеності.

ОСОБА_1 вважає, що суддя Косенко А.В. є упередженою на користь боржника ОСОБА_2 , а тому вчиняє дії спрямовані на перешкоджання виконанню остаточному рішенню Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15.

При вирішенні питання відводу слід виходити з вимог ст.36 ЦПК України, якою передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вимогами ст.37 ЦПК України регламентована недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Вимогами ч.7, 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Заява представника ОСОБА_1 адвоката Пшенишного О.О. про відвід судді Косенко А.В. не підлягає задоволенню, оскільки є невмотивованою, а обставини, на які посилається заявник, як на підставу недовіри судді, є необґрунтованими. Повторна участь судді в розгляді справи, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції неможлива лише після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі, які суддею не ухвалювалися по справі.

Керуючись вимогами ст.36, 37, 39, 40, ЦПК України,

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Пшенишного Олексія Олексійовича про відвід судді Косенко Альони Василівни.

Суддя