Рішення № 96032707, 02.04.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20460/20

Провадження № 2/161/937/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Олексюка А.В.,

з участю секретаря судових засідань – Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Посилається на те, що 15.04.2020 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. здійснив виконавчий напис №7896, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором №389904-А від 10.10.2018 в розмірі 9142,13 грн.

Вважає, що цей виконавчий напис є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, не переконався у безспірності грошової вимоги та у дійсності права грошової вимоги правонаступника. Позивач має ряд заперечень до нарахованої суми заборгованості за кредитом, оскільки позичальником погашувалась заборгованість за кредитним договором.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.04.2020, зареєстрований в реєстрі за №7896, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В.

Ухвалою суду від 15.12.2020 було ухвалено розгляд вказаної справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.12.2020 постановлено ухвало про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 15.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінфорс» заборгованості в сумі 9142,13 грн.

У встановлений строк, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, натомість надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, в якій одночасно зазначено, що вимоги позову є безпідставними та не мають законного обгрунтування у зв`язку з чим відповідач не визнає позовні вимоги повністю.

Від третіх осіб письмових пояснень по суті позовних вимог не надходило.

04.02.2021 суд ухвалив підготовче засідання завершити, справу призначено до судового розгляду на 01.04.2021.

04.03.2021 до суду повторно надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, в якій одночасно зазначено, що вимоги позову є безпідставними та не мають законного обгрунтування у зв`язку з чим відповідач не визнає позовні вимоги повністю.

Від представника позивача Редька ОВ. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи. Вимоги позову підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 10.10.2018 між ТзОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінасового кредиту №389904-А, згідно якого кредитодавець надав позичальнику кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, а позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору в сумі 5500 грн. до 24.10.2018 з врахуванням процентів за користування кредитом - 1,33% в день, річної відсоткової ставки – 478,8%. Загальна сума заборгованості з врахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг становить 5774,45 грн. (а.с.16-22).

15.01.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» було вчинено виконавчий напис (а.с. 23), зареєстрований в реєстрі за №7896, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТзОВ «СС Лоун» правонаступником якого є ТзОВ «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором №389904-А від 10.10.2018, за період 25.06.2019 по 11.03.2019 в розмірі 9142,13 (дев`ять тисяч сто сорок два) гривень 13 копійок, з яких:

- 5497,25 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 1821,08 грн. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 1823,80 грн строкової заборгованості за штрафами і пенями.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до п.2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням сум заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.2.3 Порядку боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на адресу боржника.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року (справа № 6-158цс15).

Позивач в обґрунтування вимог, про безпідставність вчинення нотаріусом виконавчого напису вказував на те, що в нього перед банком відсутня заборгованість, а наданий кредит був повністю сплачений ще в 2019 році.

Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі, тому за вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що заборгованість була безспірною.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Подані фінансовою установою документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту, так і процентів, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношенні до боргу і можуть бути оспорені, а також пені та штрафу.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29.06.1999 р., в яку постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 в цій частині.

Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.

Окрім того, з виписки з особового рахунка за Кредитним договором боржника, доданої до заяви про вчинення виконавчого напису, вбачається, що боржником не погашалась заборгованість взагалі (а.с.14).

Натомість з відповіді на адвокатський запит ТзОВ «СС Лоун» від 30.10.2020 судом встановлено, що під час розрахунку заборгованості враховано здійснене позичальником часткове погашення заборгованості, що було зараховано на погашення основної суми заборгованості, процентів та пені за користування кредитом, у сумі 12 890,41 грн. (а.с.28).

Позивач зокрема вказує у своїй позовній заяві про те, що заборгованість за кредитним договором сплачена ним у повному обсязі, а тому нотаріус повинен був здійснити перевірку безспірності боргу за даним договором.

Таким чином, договір 389904-А від 10.10.2018 року на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за кредитним договором.

Протилежного суду не доведено та під час розгляду справи не здобуто.

Окрім того, позивачем наголошено на тому, що у ТзОВ «Фінфорс» як правонаступника ТзОВ «Фінфорс» відсутнє право вимогиза даним кредитним договором, оскільки жодних повідомлень про заміну стягувача від даних товариств позивач не отримував, а нотаріусу жодних документів про заміну стягувача надано не було.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В. В. від 15.04.2020 за №7896 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором від 10.10.2018. №389904-А, укладеним між ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги від 29.08.2019р. №40071779-13 є ТОВ «Фінфорс», за період з 25.06.2019 по 11.03.2020 у розмірі 9 142,13 грн., в т.ч. прострочена заборгованість – 5497,25 грн., строкова заборгованість за штрафами та пенями – 1823,80 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам – 1821,08 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 158, 265, 268, 280, 284 ЦПК України на підставі Закону України "Про нотаріат", суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №7896 від 15.04.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Віктором Вікторовичем, за яким з ОСОБА_1 , як боржника, стягується на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованість у розмірі 9142,13 грн. за кредитним договором від 10.10.2018 №289904-А, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги від 29.08.2019 №40071779-13 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05.04.2021.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк