
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
30 березня 2021 року Справа № 21-32-2/44-10-2632
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В.,
при секретарі судового засідання Сулеймановій С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до банкрута: Кредитної спілки «Україна» (65026, м.Одеса, пров.Маяковського, 7, код ЄДРПОУ 23989657)
ліквідатор: Вудуд Г.І. (65012, м.Одеса, а/с 13)
про визнання кредиторських вимог в сумі 139 030 грн.,
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,
встановив:
22.07.2011 р. до Господарського суду Одеської області від кредитора надійшла заява про визнання кредиторських вимог до Кредитної спілки «Україна» в сумі 139 030 грн.
Ухвалою суду від 19.01.2021р. було призначено до розгляду заяву кредитора - ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до кредитної спілки «Україна» на 23.02.2021р.
22.02.2020р. до суду від ліквідатора банкрута Вудуда Г.І. надійшов звіт ліквідатора, до якого додано повідомлення ліквідатора від 19.02.2021р. (з доказами надсилання його кредитору) про визнання грошових вимог кредитора у повному обсязі із задоволенням їх у другу чергу без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Ухвала суду від 19.01.2021 р., яку надіслано на адресу кредитора, вручена кредитору.
15.02.2021р. від кредитора до суду надійшла скарга, зі змісту якої вбачається, що фактично у ній викладені додаткові вимоги до банкрута, донараховані кредитором, які він просить визнати у загальній сумі 1 127 799,73 грн. а саме: 122000,0 грн. внеску, 442780,0 грн. винагороди, 126108,97 грн. інфляції та штрафні санкції 436910,76 грн.
Ухвалою суду від 23.02.2021р. розгляд даної заяви з урахуванням збільшення грошових вимог було відкладено на 30.03.2021р., зобов`язано: кредитора у 5-ти денний строк з дня отримання даної ухвали направити копію скарги (заяви про збільшення грошових вимог) б/н від 10.02.2021р. з додатками на адресу ліквідатора. Докази направлення надати до суду у строк до 29.03.2021р; ліквідатора розглянути заяву кредитора, про що письмово повідомити заявника і суд та у термін до 29.03.2021р. надати до суду письмовий звіт про надіслане кредитору повідомлення про результати розгляду його вимог та його отримання кредитором.
26.03.2021р. від гр. ОСОБА_1 до суду надійшли докази направлення копії скарги на адресу ліквідатора.
29.03.2021р. від ліквідатора до суду надійшов лист від 12.03.2021 №02-01/О/(22-32-2/44-10-2632)/1-84 від 12.03.2021р., в якому він проти збільшених грошових вимог заперечує та зазначає, що через відсутність у скарзі конкретизації щодо особи, на дії (бездіяльність) якої скаржиться гр. ОСОБА_1 , у задоволенні цієї скарги слід відмовити, а якщо розглядати скаргу, як заяву з грошовою вимогою до банкрута, то ліквідатор боржника вважає, що її слід залишити без руху у зв`язку з недотриманням гр. ОСОБА_1 усіх вимог до заяви кредитора та не сплатою судового збору.
В судовому засіданні 30.03.2021р. було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Судом в ухвалі від 23.02.2021р. було зазначено, що фактично у скарзі викладено додаткові вимоги до банкрута, донараховані кредитором, які він просить визнати у загальній сумі 1 127 799,73 грн. а саме: 122000,0 грн. внеску, 442780,0 грн. винагороди, 126108,97 грн. інфляції та штрафні санкції 436910,76 грн.
Кодексом України з процедур банкрутства, з урахуванням якого наразі розглядається вказані грошові вимоги не передбачено обов`язку особи, яка має грошові вимоги до боржника, у випадку звернення до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника доплачувати додатковий судовий збір у випадку збільшення вже заявлених грошових вимог, за розгляд яких сплачений судовий збір.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 при поданні заяви 22.07.2011р. (вх. №23904/2011) було сплачено 85,0 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вимоги, викладені у скарзі, фактично є донарахованими заявником вимогами - додатковими сумами винагороди, інфляційних втрат та штрафними санкціями на вже заявлені грошові вимоги.
За таких обставин, суд приймає вказане донарахування заявника - гр. ОСОБА_1 та здійснює розгляд її грошових вимог до банкрута з урахуванням такого збільшення.
Розглянувши матеріали заяви та повідомлення ліквідатора про визнання грошових вимог кредитора, господарський суд встановив наступне.
22.07.2011 р. до Господарського суду Одеської області від гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) надійшла заява про визнання кредиторських вимог до Кредитної спілки «Україна» в сумі 139 030 грн. та витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (т. 116, а.с. 67-86).
Вказана заява подана до суду з пропуском строку встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній станом на момент подання заяви кредитора).
Судом встановлено, що згідно укладених між кредитором та банкрутом договорів про внесення пайового внеску до кредитної спілки, квитанцій до них, а також рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19.08.2009 року у справі №2-1055/09 кредиторська заборгованість банкрута перед ОСОБА_1 складає 139 030 грн., яка складається із суми основного боргу за депозитними внесками в розмірі 122000,0 грн. (внески в розмірі 120000,0 грн. та 2000,0 грн. за договорами №ИЛ-3005083 від 30.05.2008р. та №ИЛ-281207В від 28.12.2007р.) та нарахованих відсотків по вкладам в сумі 14339,0 грн.
Матеріали справи не містять доказів повернення банкрутом внесених кредитором грошових коштів.
Натомість, вказані грошові вимоги кредитора визнані арбітражним керуючим Бєловим О.Д. (який виконував обов`язки ліквідатора банкрута) та були включені до додаткового реєстру вимог кредиторів банкрута, що надійшли після спливу місячного строку для подання заяв кредиторів, передбаченого ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т. 220, а.с. 47-127).
Ліквідатором банкрута Вудудом Г.І. також визнані грошові вимоги кредитора в сумі 139030,0 грн. у повному обсязі, що підтверджується наданим ліквідатором повідомленням про визнання грошових вимог кредитора.
В подальшому, гр. ОСОБА_1 донарахувала по кожному із вкладів суми винагороди, а також штрафні санкції та втрати від інфляції, а саме:
1) за договором №ИЛ281207 від 28.12.2007р.: цільовий вклад в сумі 2000,0 грн., інфляція за період з 30.10.2008 по 01.02.2021 в сумі 1853,16 грн., штрафні санкції за договором з 30.10.2008р. по 01.02.2021р. в сумі 6094,92 грн., винагорода за період з 30.10.2008р. по 01.02.2021р. в сумі 5980,0 грн.;
2) за договором №ИЛ 3005083 від 30.05.2008р.: сума вкладу 120000,0 грн., інфляція за період з 30.10.2008р. по 01.02.2021р. в сумі 124255,81 грн., штрафні санкції за договором за період з 30.10.2008р. по 01.02.2021р. в сумі 430815,84 грн., винагорода за період з 30.10.2008р. по 01.02.2008р. в сумі 436800,0 грн.
Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21.10.2019 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII.
Відповідно до п.п. 4 п. 14 Прикінцевих та Перехідних Положень вказаного Кодексу установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, розгляд справи №21-32-2/44-10-2632 про банкрутство Кредитної спілки «Україна» відбувається за правилами, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до статті 1 КУзПБ, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В силу норм ч.1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня ведення мораторію.
Відповідно до норм ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла станом на порушення провадження у справі про банкрутство КС «Україна», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).
Згідно з ч.1,3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла з 19.01.2013р., мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Отже, усі законодавчі акти, які регулювали процедуру банкрутства впродовж 2010-2021р.р. із порушенням/відкриттям провадження у справі про банкрутство містять норми щодо мораторію на задоволення конкурсних грошових вимог та заборону нарахування будь-яких штрафних санкцій та інших заходів за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань.
Додатково суд вважає за необхідне повідомити, що в силу норм Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з дня визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла з 19.01.2013р.).
Кредитором були здійснені нарахування винагороди (відсотки по вкладам), штрафних санкцій та інфляційних втрат з моменту звернення до господарського суду із заявою з грошовими вимогами та за весь час перебування заяви на розгляді спочатку у Господарському суді Одеської області та в подальшому, у Господарському суді Миколаївської області - без урахування вказаних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексу України з процедур банкрутства.
Більше того, суд вважає за доцільне звернути увагу заявника, що станом на дату звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог - 22.07.2011, в силу приписів ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла на дату звернення, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Заява гр. ОСОБА_1 була подана в період дії вказаної норми, та фактично повинна вважатись погашеною, однак, з огляду на те, що Господарським судом Одеської області розгляд вказаної заяви (разом з усіма іншими, поданими до суду у цей період) здійснювався у 2014 році, була застосована норма ч.4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла з 19.01.2013р., та відповідно до якої, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
В подальшому, відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Грошові вимоги кредитора виникли до порушення провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки «Україна», тобто є конкурсними.
За таких обставин підлягають визнанню грошові вимоги гр. ОСОБА_1 в сумі 139030,0 грн., заявлені 22.07.2011р., для нарахування будь-яких додаткових грошових вимог (штрафних санкцій, втрат від інфляції) на грошові вимоги, які є конкурсними та заявлені з пропуском строку в період дії мораторію на задоволення конкурсних грошових вимог кредиторів та після визнання боржника банкрутом - правові підстави відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 КУзПБ: 1) у першу чергу задовольняються зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; 2) у другу чергу задовольняються зокрема, вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, враховуючи, що грошові вимоги кредитора в сумі 139030,0 грн. підтверджені бухгалтерськими документами та не заперечується ліквідатором, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів. Грошові вимоги кредитора до банкрута в розмірі 139 030,0 грн. є вимогами 2-ї черги задоволення вимог кредиторів згідно п. 2 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.
Включенню до першої черги вимог кредиторів також підлягають витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Решта дозаявлених грошових вимог кредиторів 988769,73 грн. підлягає відхиленню з підстав, зазначених судом.
Крім того, суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 58-61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, п.п. 1, 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Кредитної спілки «Україна» (65026, м. Одеса, пров. Маяковського, 7, код ЄДРПОУ 23989657) частково у сумі 321,0 грн. (1-а черга задоволення вимог кредиторів), у сумі 139 030 грн. (2-а черга задоволення вимог кредиторів) та зобов`язати ліквідатора Вудуда Г.І. включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів Кредитної спілки «Україна».
2. Донараховані грошові вимоги в сумі 988769,73 грн. - відхилити.
3. Ухвалу надіслати на адресу кредитора та ліквідатора.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.04.2021р.
Суддя О.В. Ткаченко
Судове рішення № 96032352, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 30.03.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21-32-2/44-10-2632. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: