Ухвала суду № 96032306, 29.03.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 березня 2021 року Справа № 915/55/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради за вих.№181 від 12.03.2021 про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївського підприємства

“Термінал-Укрхарчозбутсировина” (54001, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.63; ідент.код 13857469),

до відповідача: Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт”

Миколаївської обласної ради (56664, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Баловне, вул.Київське шосе, буд.9; ідент.код 40823143),

про: стягнення заборгованості у розмірі 1156209,88 грн,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 у справі №915/55/20, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 13.10.2020, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївського підприємства “Термінал-Укрхарчозбутсировина” 1000000,0 грн основного боргу, 53009,88 грн - 3% річних, 96650,46 грн інфляційних втрат та 17244,91 грн судового збору, в решті вимог відмовлено.

27.10.2020 у даній справі видано відповідний наказ.

22.09.2020 від Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради до суду надійшла заява №601 від 22.09.2020 про відстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 у справі №915/55/20 строком на один рік з дня ухвалення такого рішення.

Ухвалою суду від 03.11.2020 заяву Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради №601 від 22.09.2020 про відстрочення виконання рішення суду, задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 у справі №915/55/20 до 08.04.2021.

15.03.2021 від Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради до суду надійшла заява за вих.№181 від 12.03.2021 (вх.№3748/21) про відстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 у справі №915/55/20 строком на дев`ять місяців до 31.12.2021.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Ухвалою суду від 17.03.2021 розгляд заяви призначено на 29.03.2021 об 11:00.

Позивач та відповідач явку повноважних представників у судове засідання 29.03.2021 не забезпечили незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду заяви.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 29.03.2021 заяву розглянуто, підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

26.03.2021 від КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради до суду надійшов супровідний лист №222 від 25.03.2021 (вх№4571/21 від 26.03.2021) про долучення документів, а саме копії платіжного доручення №10021 від 25.03.2021 про погашення боргу в сумі 100000,0 грн.

В обґрунтування заяви відповідач вказує на те, що з об`єктивних причин не має на теперішній час змоги своєчасно розрахуватися по договору, оскільки існують виняткові обставини для підприємства, які істотно ускладнюють сьогочасне виконання рішення суду.

Відповідач вказує, що Комунальне підприємство “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради є стратегічно важливим та соціально значущим підприємством Миколаївської області, яке надає послуги з приймання, обслуговування та відправлення повітряних суден і пов`язані з цим інші послуги передбачені статутом. Власником підприємства є Миколаївська обласна рада, а органом управління майном - Миколаївська обласна державна адміністрація.

В підтвердження неспроможності на даний час у повному обсязі виконати рішення суду, відповідач надає звіти про фінансові результати за 2020 рік, витяг зі звіту про виконання фінансового плану підприємства.

Також відповідач вказує, що 27.04.2017 рішенням Миколаївської обласної ради №16 затверджено програму розвитку Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” на 2017 - 2020 роки. За цією програмою визначено загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для її реалізації – 742,5 млн.грн. Фінансування заходів програми передбачено здійснювати за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів.

Рішенням Миколаївської обласної ради №21 від 23.12.2020 продовжено строк дії програми розвитку Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” на період 2021, збільшивши загальний обсяг фінансових ресурсів

Із посиланням на зазначені обставини боржник зазначає, що не має можливості на сьогоднішній день самостійно виконати у повному обсязі рішення Господарського суду Миколаївської області у даній справі.

На теперішній час, за твердженням відповідача, за результатами переговорної процедури здійснюються роботи з “Реконструкції та технічного переоснащення радіотехнічних засобів посадки” на суму 125 млн. грн, однак дані роботи профінансовано з боку державного та обласного бюджету на суму 58607756,38 грн, а також за результатами проведення відкритих торгів на суму 43641921,0 грн укладено договір на “Реконструкцію системи світлосигнального обладнання аеродрому “Миколаїв”, однак фінансування з відповідних бюджетів не здійснювалось. Для розвитку аеропорту необхідно ще зробити багато заходів передбачених програмою розвитку і з цим пов`язано необхідність виділення з ресурсів державного та обласного бюджетів значних коштів.

Відповідач зазначає, що як тільки в Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” з`явилась необхідна кількість кваліфікованого персоналу, отримано відповідні дозвільні документи та приведено у належний стан базові матеріально-технічні ресурси, підприємство, здійснюючи поточні видатки, почало з 26.12.2018 успішно співпрацювати з авіакомпанією “SkyUp, здійснюючи регулярні перевезення пасажирів повітряними судами типів Boeing 737-800 та Boeing 737-700 та з 22.01.2019 рейси сполученням Миколаїв - Шарм-еш-Шейх - Миколаїв почали здійснюватись 2 рази на тиждень.

Також, відповідач зазначає, що ним планувалось здійснювати обслуговування вантажних авіаперевезень та провести розрахунки зі всіма кредиторами, але підприємство не могло передбачити поширенню у світі коронавірусу COVID-19. Правила безпеки в авіації завжди були жорсткішими, аніж для інших видів перевезень, а тому частина авіакомпаній скоротила кількість рейсів через збитки, спричинені пандемією, внаслідок чого всі очікування розвитку та діяльності для Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” “стали на паузу”, аеропорт фактично припинив свою діяльність через пандемію та відсутність авіарейсів, але на теперішній час існує режим адаптивного карантину, що дало змогу з 01.08.2020 запустити щоденні рейси за маршрутом “Київ-Миколаїв-Київ”, які здійснює авіакомпанія “Роза вітрів”. Планується залучення інших авіаперевізників, в т.ч. міжнародних, за новими маршрутами.

Відповідач зазначає, що розвиток Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” на повну потужність надасть можливість залучати інвестиції під інфраструктурні проекти області, створювати супутні послуги разом з робочими місцями.

Відповідач вказує, що жодним чином не ухиляється від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, в тому числі і шляхом відстрочення виконання рішення суду, та враховуючи виключність наведених вище обставин, відстрочення виконання рішення для відповідача є необхідною умовою для повного погашення заборгованості перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі “Шмалько проти України” (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі “Чіжов проти України” (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції (“Іммобільяре Саффі проти Італії”, заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом також досліджувався ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Судом встановлено, що несвоєчасне повернення за спірним договором фінансової допомоги стягувачу сталося не з вини боржника, тому, що його фінансування на даний час здійснюється виключно за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів.

Судом приймається до уваги, що побудований ще у 1976 році аеропорт почав своє відновлення із взагалі відсутньої технічної бази та фактично отримав відповідні дозвільні документи, привів у належний стан базові матеріально-технічні ресурси та лише з 26.12.2018 почав здійснювати регулярні перевезення пасажирів повітряними судами, однак в зв`язку з спалахом та поширенням у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та скороченням авіакомпаніями значної кількості рейсів через збитки, спричинені пандемією, внаслідок чого аеропорт фактично припинив свою діяльність через пандемію та відсутність авіарейсів.

Судом при розгляді заяви враховано, що відповідач попри фінансові негаразди здійснює погашення боргу по рішенню суду і на даний час перерахувало кошти ТОВ МП “Термінал-Укрхарчозбутсировина” в сумі 266905,25 грн.

Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає від свого обов`язку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у зв`язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави в цілому, не має змоги виконати рішення суду та негайно його виконати на даний час.

Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає від свого обов`язку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у зв`язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави в цілому, спалахом та поширенням у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок чого аеропорт, окрім коштів програми розвитку за рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів, відповідач не може виконати рішення суду негайно.

За вказаних обставин, вжиття на даний час Державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи комунального підприємства та неможливості виконувати покладені на нього завдання. Збитковість підприємства свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що, враховуючи соціальну значимість останнього, може призвести до негативних наслідків для працівників такого комунального підприємства та мешканців м.Миколаєва та Миколаївської області, які з недавнього часу мають можливість здійснювати авіаподорожі з Миколаївського аеропорту.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані боржником в обґрунтування своєї позиції, врахувавши інтереси обох сторін, суд вважає, що соціальний статус боржника, його матеріальний стан, відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед стягувачем та наявність реальної можливості виконати рішення суду одночасно в повному обсязі після повного відновлення роботи аеропорту в зв`язку з пом`якшенням карантинних заходів спричинених поширенням у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, надають суду достатньо підстав для задоволення заяви боржника про відстрочення виконання рішення, однак лише у межах строку, визначеного ч.5 ст.331 ГПК України, а саме, в межах річного строку з дня ухваленні судового рішення у даній справі, тобто до 08.09.2021.

Керуючись ст.ст.202, 234, 235, 331, п.4 Розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Миколаївської обласної ради за вих.№181 від 12.03.2021 про відстрочення виконання рішення суду у справі задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 у справі №915/55/20 до 08.09.2021.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписано суддею 05.04.2021.

Суддя М.В.Мавродієва