Рішення № 96032305, 03.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 Справа № 914/2206/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", м. Львів,

до відповідача: Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ,

предмет позову: стягнення 32 122,46 грн. штрафу,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору про постачання електричної енергії,

за участю представників:

позивача: Козич Володимир Любомирович - адвокат, довіреність від 31.12.2020 року,

відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС

28.08.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення 32 122,46 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

25.09.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, а 07.10.2020 року - доповнення до відзиву, 22.01.2021 року - додаткові пояснення.

29.09.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, а 13.10.2020 року та 26.10.2020 року - додаткові пояснення.

Судове засідання 04.11.2020 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою відпусткою судді, пов`язаною із перебуванням на самоізоляції. Ухвалою суду від 16.11.2020 року призначено судове засідання у справі на 02.12.2020 року. подальші судові засідання відкладись, зокрема, через неявку представника відповідача. У судовому засіданні 17.02.2021 року розгляд справи відкладено на 03.03.2021 року.

У судове засідання 03.03.2021 року з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явися, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що вбачається із відстеження поштового відправлення за трек-кодом 7901413756874, присвоєного вихідній кореспонденції суду, адресованій АТ "Укрзалізниця".

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи повторну неявку представника відповідача у судові засідання та обізнаність сторони про дане судове провадження та про дату судового розгляду справи, неповідомлення ним причин неявки в судове засідання, суд не вважає неявку представника відповідача такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.03.2021 року підписано вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 32 122,46 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії. Штраф вирахуваний з повної вартості спожитої електричної енергії в серпні 2019 року - розрахункового періоду, що передував періоду, в якому було розірвано договір.

Відповідач стосовно позовних вимог заперечує. Стверджує, що в договорі про постачання електричної енергії відповідачу та в заяві - приєднання до договору не зазначена офіційна електронна пошта позивача, що унеможливлює ідентифікацію останнього під час надсилання ним документів для інформування та затвердження на офіційну пошту відповідача. Відповідно в комерційних пропозиціях №5 від 10.12.2018 та №5 від 01.07.2019 також не зазначена електронна пошта позивача, таким чином позивачем не урегульовано порядок електронного документообігу і як наслідок не була отримана відповідачем комерційна пропозиція №5 від 01.07.2019 відповідно до порядку встановленого договором.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до договору було повідомлено відповідача про зміну умов публічної комерційної пропозиції №5 від 01.07.2019, але не надає доказів, які б підтверджували належним чином вручення даної Комерційної пропозиції відповідно до пункту 8.2 та пункту 13.7 відповідачу чим порушує порядок інформування відповідача встановлений договором.

Відповідач звертає увагу, що комерційна пропозиція №5 від 01.07.2019 вносить зміни до деяких підпунктів договору, хоча комерційна пропозиція не повинна суперечити договору та вносити будь-які зміни до договору. Змінюючи енергопостачальника, відповідач діяв відповідно до пункту 10.1 договору, оператор систем розподілу (Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго") листом від 06.08.2019 № 145-3472 повідомив позивача про зміну відповідачем електропостачальника з 01.09.2019, тому порядку зміни енергопостачаника відповідач не допустив і сплачувати штрафні санкції немає підстав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" на підставі заяви-приєднання від 20.12.2018 приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії, який розміщений на офіційному веб сайті ТОВ "Львівенергозбут" www.lez.com.ua. на умовах комерційної пропозиції № 5 (базовий з тарифом ОСР). Відповідна заява підписана споживачем і містить реквізити споживача, зокрема, електронну пошту - shpala_rava@ukr.net

Початком постачання визначено 01.01.2019 року.

Споживачем також підписано додаток № 1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії «Перелік, адреса, ЕІС-код точки комерційного обліку споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії», додаток № 2 до заяви-приєднання «Заявка про обсяги договірного споживання електричної енергії у 2019 році».

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За змістом пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2 договору).

Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 10 п. 6), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (пп. 13 п. 6 договору).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.

За змістом пункту 13.1 договору його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії є комерційна пропозиція № 5 від 10.12.2018 року зі строком дії до 30.06.2019 року, якою, зокрема, встановлено строк дії договору - 31.12.2019 року, а також розмір штрафу за дострокове розірвання договору з ініціативи споживача у випадах, не передбачених договором. Вказана комерційна пропозиція не підписана жодною зі сторін, проте її дія на правовідносини між сторонами не оспорюється та не заперечується.

У матеріалах справи наявна також комерційна пропозиція № 5 від 01.07.2019 року, яка також не підписана сторонами, і яка, серед іншого, містить умову про строк дії договору - до 31.12.2022 року, а також про розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору: у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).

Як вбачається зі скріншоту сторінки електронної пошти позивача, 10.06.2019 року із електронної адреси kanc@lez.com.ua ряду адресатам, у тому числі shpala_rava@ukr.net, надіслано документ «зміни до комерційної пропозиції № 5», звіт про прочитання якого отримано 11.06.2019 року.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач реалізував своє право на зміну енергопостачальника. Так, згідно із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу суб`єкту господарювання Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» на підставі договору від 28.12.2018 року з 01.09.2019 року постачання електричної енергії здійснюватиме ТОВ «Енерго Збут Транс». Вказаний постачальник листом від 02.08.2019 року звернувся до ПрАТ «Львівобленерго» із запитом щодо зміни електропостачальника споживачу Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» для потреб ВП «Рава Руський ШПЗ».

ПрАТ «Львівобленерго» листом від 06.08.2019 року повідомив ТОВ «Львівенергозбут» про отримання запиту на зміну електропостачальника для споживача АТ «Українська залізниця» з 01.09.2019 року та про підтвердження можливості такої зміни з відсутності обставин, що обмежують зміну електропостачальника.

Позивач листом від 13.09.2019 року повідомив споживача про необхідність сплати ним штрафу в розмірі 32 122,46 грн. за дострокове розірвання договору на підставі п. 10.2, п. 13.2, п. 13.3, п. 13.7 договору, абз. 3 п. 6.1.3 Правил.

Із матеріалів справи (платіжного доручення та банківської довідки від 27.08.2020 року) також вбачається, що 08.08.2019 року відповідачем сплачено 28 300,00 грн., що також відображено в рахунку за електричну енергію № 300508/161534-1 за серпень 2019 року. У відповідному рахунку також відображено, що за електричну енергію, спожиту за звітний місяць в обсязі 9619 кВт, нараховано 32 122,46 грн. Крім цього, відображено, що до сплати споживачу 00,00 грн., тобто у відповідача на кінець звітного періоду відсутня заборгованість.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається зі встановлених обставин справи, між постачальником і споживачем укладено договір, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

Суд звертає увагу, що споживачем є Акціонерне товариство "Укрзалізниця", місцем реєстрації якого є місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5. Особливістю укладеного між сторонами договору є те, що його виконання позивачем можливе лише у певному місці - у місці приєднання споживача до мереж оператора системи розподілу. Згідно з додатком № 1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії «Перелік, адреса, ЕІС-код точки комерційного обліку споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії» адреса розташування об`єкта споживача - м. Рава-Руська, Жовківський район. Відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Відтак, позивач скористався правом вибору підсудності справи та обгрунтовано подав позов до Господарського суду Львівської області.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом частин 1, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина 1 статті 180 ГК України).

Як вбачається зі змісту договору про постачання електричної енергії споживачу, до якого відповідач приєднався 20.12.2018 року, такий є публічним договором приєднання.

Відповідно до статей 633-634 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вбачається зі встановлених з матеріалів справи обставин, між сторонами спору з 01.01.2019 року існували правовідносини з постачання електроенергії на підставі договору разом із заявою-приєднанням від 20.12.2018 року на умовах комерційної пропозиції № 5 «Базовий з тарифом ОСП». Дана комерційна пропозиція відповідно до п. 4 діяла до 30.06.2019 року.

Як встановлено вище, 10.06.2019 року позивачем повідомлено споживачів, зокрема, відповідача про зміну комерційної пропозиції № 5, яка вступала в дію з 01.07.2019 року. Аналізуючи заперечення відповідача в частині поінформованості стосовно дії нової комерційної пропозиції, суд зазначає таке.

Так, комерційною пропозицією від 10.12.2018 року, дію якої відповідач не заперечує, передбачено, що інформування споживача, з яким укладено договір, може здійснюватися шляхом направлення інформації через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору, СМС-повідомлення на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору, в центрах обслуговування споживачів тощо. Крім цього, положення договору (п. 13.7) також передбачають, що усі повідомлення вважаються вчиненими належним чином, якщо вони, серед іншого, направлені електронною поштою на вказану в цьому договорі електронну адресу сторони. Суд звертає увагу, що договір з огляду на його публічних характер містить реквізити лише постачальника. Проте, підписання споживачем заяви-приєднання від 20.12.2018 року свідчить про приєднання споживача до умов договору та про набуття сторонами прав та обов`язків по договору в повному обсязі.

У заяві-приєднання від 20.12.2018 року вказано одним із реквізитів споживача електронну адресу - shpala_rava@ukr.net. Саме на цю адресу позивач надсилав повідомлення про зміни до комерційної пропозиції № 5 10.06.2019 року декільком адресатам, у тому числі і відповідачу, і таке було прочитане 11.06.2019 року згідно зі звітом про прочитання.

Суд звертає увагу, що заперечення відповідача стосуються не стільки факту неотримання комерційної пропорційної № 5 від 01.07.2019 року, скільки обставини неподання позивачем доказів, які б підтверджували належним чином вручення комерційної пропозиції споживачу. Разом з тим, жодних інших доказів, які б з більшою імовірністю підтверджували твердження відповідача та спростовували твердження позивача і подані ним докази - скріншоти електронної пошти про надіслання та прочитання споживачем повідомлення про зміни до комерційної пропозиції № 5, відповідачем не подано.

Суд звертає увагу, що договором і комерційною пропозицією від 10.12.2018 року сторонами погоджено обмін листами та повідомлення у спосіб їх надсилання на електронну пошту, тому заперечення відповідача в цій частині безпідставні. Крім цього, заперечення відповідача в тій частині, що договором не визначено електронної адреси постачальника, не можуть спростовувати факту надіслання позивачем і отримання відповідачем відповідної комерційної пропозиції від 01.07.2019 року. Відповідачем не подано жодних інших доказів, у тому числі скріншотів своєї електронної пошти про неотримання ним листа 10.06.2019 року, чи доказів того, що скріншоти сторінок електронної пошти, подані позивачем, належать не позивачу. Відповідач також не заявляв клопотань про вжиття заходів забезпечення доказів чи про витребування доказів (інформації) про належність/неналежність позивачу електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, враховуючи умову, що попередня комерційна пропозиція від 10.12.2018 року закінчувала свою дію 30.06.2019 року, про що споживач не міг не знати, оскільки така умова викладена в тексті комерційної пропозиції, то споживач мав розумні очікування та передбачення, що з 01.07.2019 року відбудуться зміни. Більше того, відповідач 08.08.2019 року здійснив Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» оплату за активну електроенергію, що відображено в платіжному дорученні, в рахунку за серпень 2019 року, в банківській довідці, та не заперечувалось відповідачем.

Суд звертає увагу, що як договір про постачання електричної енергії споживачу, так і комерційна пропозиція № 5 від 10.12.2018 року не підписані жодною зі сторін. При цьому поширення вказаними документами своєї дії на правовідносини між сторонами, порядок укладення таких у спосіб приєднання до них без фізичного проставлення підписів, відповідачем не заперечується. Тому обставина відсутності на комерційній пропозиції № 5 від 01.07.2019 року підписів сторін також не може свідчити про її непогодження, неукладення чи невизнання сторонами.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачу повідомлено про зміни з 01.07.2019 року згідно з комерційною пропозицією № 5 в новій редакції. Відтак, після 31.06.2019 року на правовідносини сторін поширюється дія нової комерційної пропозиції № 5 від 01.07.2019 року.

Суд звертає увагу також на безпідставність тверджень відповідача про те, що комерційна пропозиція не може суперечити договору та вносити зміни до договору, адже комерційна пропозиція є додатком до договору (про що зазначено і в договорі, і в комерційній пропозиції). Крім того, сам договір містить відсилочні до комерційної пропозиції умови (в частині умов постачання, умов оплати, строку дії договору, видів штрафних санкцій). Тобто комерційна пропозиція є фактично доповненням та конкретизацією умов договору.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач у серпні 2019 року виявив бажання змінити електропостачальника.

За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Нормою вказаної статті передбачено, що у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно зі статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Із умов договору, що діяв між сторонами до 01.09.2019 року, також вбачається право споживача змінити електропостачальника. Так, відповідно до п. 10 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Водночас вказаним пунктом передбачено, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно із порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила) затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року N 312. Згідно з пунктом 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).

За змістом пункту 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Суд звертає увагу, що фактично вказане положення (абз. 3 п. 6.1.3 Правил) викладене у комерційній пропозиції № 5 від 01.07.2019 року. Так, у розділі комерційної пропозиції від 01.07.2019 року «розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» вказано, що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).

Також суд звертає увагу, що саме комерційною пропозицією № 5 від 01.07.2019 року, яка була чинною з 01.07.2019 року, визначено строк дії договору - до 31.12.2022 року, що відповідає положенню п. 13.1 договору. Вказана обставина (про строк дії договору до 31.12.2022 року) відповідачем також не спростована, не заперечується та визнається у поясненнях від 22.01.2021 року.

Як встановлено вище, у серпні 2019 року відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу суб`єкту господарювання на постачання електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс», початок постачання електричної енергії - з 01.09.2019 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» згідно із запитом від 02.08.2019 року звернулося до ПрАТ «Львівобленерго» із запитом щодо зміни електропостачальника споживачу Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» для потреб ВП «Рава Руський ШПЗ». Листом від 06.08.2019 року ПрАТ «Львівобленерго» повідомив ТОВ «Львівенергозбут» про отримання запиту на зміну електропостачальника для споживача АТ «Українська залізниця» з 01.09.2019 року та про підтвердження можливості такої зміни з відсутності обставин, що обмежують зміну електропостачальника.

З наведеного вбачається, що відповідачем при діючому до 31.12.2022 року договорі з позивачем в серпні 2019 року ініційовано зміну електропостачальника.

Згідно з положеннями п. 13.5 договору зміна електропостачальника є підставою для припинення дії договору.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

Враховуючи наведене та зазначені вище положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та умови договору, споживач має право на одностороннє припинення договору у спосіб зміни електропостачальника.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 10 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Тобто, Законом не передбачено імперативного встановлення у договорі умови про застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, проте, надано таке право сторонам договору.

Право постачальника - позивача у даному спорі стягувати штрафні санкції за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача передбачене п. 13.3 договору. Так, вказаним положенням передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове розірвання договору. І, як встановлено вище, комерційною пропозицією № 5 від 01.07.2019 року деталізовано умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення договору. На відміну від редакції попередньої комерційної пропозиції, діюча пропозиція не містить умови стосовно випадків, передбачених чи не передбачених договором, а передбачає стягнення штрафу за сам факт дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.

Частина друга розділу комерційної пропозиції від 01.07.2019 року «розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» містить положення про те, що у випадку попередження про зміну електропостачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, з урахуванням положень п. 6.1.3 Правил про строк процедури зміни електропостачальника, не буде факту дострокового припинення дії договору. І саме у такому випадку не застосовуватиметься частина перша цього розділу -стягнення штрафу у випадку дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.

Суд вважає, що викладена у комерційній пропозиції умова про застосування штрафу за дострокове припинення договору з ініціативи споживача, не суперечить приписам статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії", адже такою передбачено не лише те, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі, а й те, що така зміна здійснюється у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Аналогічно, п. 10.2 договору також передбачено, що зміна електропостачальника здійснюється відповідно до порядку, передбаченого ПРРЕЕ. А положення п. 6.1.3 вказаних Правил фактично відповідають викладеному у комерційній пропозиції № 5 від 01.07.2019 року положенню, проаналізованому судом вище.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 914/545/19 про те, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (п. п. 70, 71 постанови Верховного Суду).

Як вбачається із наведених вище обставин справи, предметом спору є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання спірного договору.

За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України. Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом наведених положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

Як зазначалось вище, штраф у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору застосовується у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. А відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відтак, враховуючи ті обставини, що строк дії договору з позивачем визначений до 31.12.2022 року, а відповідач змінив електропостачальника з 01.09.2019 року (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем, з ініціативи споживача; враховуючи, що ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено умови, які зазначаються у договорі постачання електричної енергії, якими є, зокрема, умови припинення та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору, беручи до уваги, що п. 13.3 договору та комерційною пропозицією № 5 від 01.07.2019 року передбачено можливість стягнення штрафної санкції за факт дострокового розірвання/припинення дії договору, суд доходить висновку, що позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення 32 122,46 грн. штрафу.

Щодо суми штрафу, то така визначена позивачем, виходячи з обсягу спожитого відповідачем обсягу електроенергії у серпні 2019 року, а саме 9 619 кВт, вартістю 32 122,46 грн., що відображено в рахунку за електричну енергію № 300508/161534-1 за серпень 2019 року, та в розрахунку штрафу, долученому до позовної заяви. Наведене відповідає правилами визначення розміру штрафу, передбаченого комерційною пропозицією № 5 від 01.07.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене вище, суд зазначає про обгрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (код ЄДР 30772192, 81750, Львівська обл., Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Богуна, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42092130) 32 122,46 грн. штрафу та 2 102,00 грн. рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.04.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв