Рішення № 96032003, 06.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/931/21 провадження №2/489/1216/21

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (далі - AT «ПРОСТО-страхування») до ОСОБА_1 про повернення безпідставно виплачених коштів

встановив:

У лютому 2021 року AT «ПРОСТО-страхування» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно виплачених в якості страхового відшкодування коштів в розмірі 23693,60 грн., а також 2270,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат понесених на правову допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 07.04.2019 AT «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 уклали Поліс № АО/3295858 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

30.05.2019 в місті Миколаєві на проспекті Центральному відбулася дорожньо- транспортна пригода (далі – ДТП) за участі транспортного «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , та забезпеченого транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 30.05.2019 до AT «ПРОСТО-страхування» з повідомленнями про подію, що має ознаки страхового випадку, звернувся ОСОБА_2 та повідомив, що в результаті ДТП було пошкоджено забезпечений транспортний засіб «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Оскільки, за попередньою інформацією, наданою органами Національної поліції, винним у ДТП був водій транспортного засобу «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована AT «Страхова компанія «Інго» згідно Полісу № АМ/6013450, то на підставі зібраних документів, AT «ПРОСТО-страхування» було прийнято рішення про врегулювання наслідків ДТП в порядку Прямого врегулювання збитків, відповідно до положення, затвердженого протоколом Президії Моторного(транспортного) страхового бюро України від 10.03.2016 № 376/2016, яким запроваджено механізм спрощеного відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого. На підставі угоди про Пряме врегулювання збитку AT «Страхова компанія «Інго» та AT «ПРОСТО-страхування» взяли на себе зобов`язання по дотриманню Положення про пряме врегулювання.

09.07.2019 до AT «ПРОСТО-страхування» звернулася ОСОБА_1 - власник транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із заявою про виплату страхового відшкодування.

Розмір страхового відшкодування був розрахований на підставі Звіту № 078/06-19 про оцінку автомобіля від 10.06.2019, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 24203,60 грн., а відповідно до Рахунку № ПО-8-00025 від 10.07.2019 вартість відновлювального ремонту - 25550,00 грн. На підставі зібраних документів AT «ПРОСТО-страхування» визнало ДТП, яка мала місце 30.05.2019, страховим випадком про що було складено страховий акт № 137359, відповідно до якого страхове відшкодування до виплати становить 23693,60 грн. Відповідно до платіжного доручення № 12785 від 17.07.2019 AT «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Honda ACCORD» в розмірі 23 693,60 гривень.

У зв`язку із цим, фактичні витрати AT «ПРОСТО-страхування», пов`язані з врегулюванням ДТП, яка відбулася із забезпеченим транспортним засобом 30.05.2019, становлять 23693,60 грн.

Керуючись Положенням про пряме врегулювання збитків AT «Страхова компанія «Інго» було врегульовано та відшкодовано збиток AT «ПРОСТО- страхування», пов`язаний із виплатою страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 23693,60 грн. Виплати страхового відшкодування була включена в розрахункову сесію за липень 2019 року.

Проте, 17.06.2020 AT «Страхова компанія «Інго» звернулося до AT «ПРОСТО- страхування» із листом про повернення коштів на суму 23693,60 грн., оскільки постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.02.2020 винним у ДТП, яка мала місце 30.05.2019, визнано водія транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 .

Згідно пункту 2.11.4 Положення про пряме врегулювання збитків, якщо після проведення виплати страхового відшкодування суд визначив відповідального за ДТП іншу особу (осіб), що позбавляє потерпілого права на отримання страхового відшкодування або його частки, взаємовідносини між страховиками та особою, якій було неправомірно виплачено страхове відшкодування, з питань раніше компенсованих сум здійснених виплат вирішуються поза Угодою, в загальному порядку, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (аді – ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Посилаючись на положення частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої та другої статті 509, частини першої статті 177, частини першої статті 1212 ЦК України, позивач вважає кошти в розмірі 23693,60 грн., виплата яких проведена за заявою відповідача на рахунок СТО, такими які безпідставно набуті відповідачем без правової підстави, а тому вони підлягають поверненню AT «ПРОСТО-страхування».

Також позивач просить стягнути з відповідача крім сплаченого судового збору витрати за надану правничу допомогу та судовий збір.

15.03.2021 представник відповідача – адвокат Канавцев В.М. надав до суду відзив на позов в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказав, що дійсно 30.05.2019 в місті Миколаєві на проспекті Центральному відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , та забезпеченого транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 . В цей же день співробітниками патрульної поліції було складено адміністративний протокол на водія автомобіля «Lexus» ОСОБА_3

31.05.2019 водій автомобіля «Honda ACCORD» ОСОБА_2 повідомив AT «ПРОСТО-страхування» про дорожньо-транспортну подію, в результаті якої було пошкоджено забезпечений транспортний засіб «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 .

03.06.2019 спеціалістом автотоварознавцем ОСОБА_5 проведено огляд автомобіля «Honda ACCORD» на підставі Договору № 078/06-19 ви 03.06.2019, укладеним з ПАТ «ПРОСТО-страхування» на проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту № 078/06-19 про оцінку автомобіля вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталася 30.05.2020, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 24203,60 грн. З цим звітом та встановленою вартістю матеріального збитку відповідача ніхто ознайомлював та з ним ОСОБА_1 ознайомилася коли отримала позовну заяву.

09.07.2019 відповідач ОСОБА_1 була запрошена співробітниками AT «ПРОСТО-страхування», де під їх диктування написала заяву про виплату страхового відшкодування згідно з рахунком СТО та вказала одержувачем коштів ФОП ОСОБА_6 . Після написання заяви відповідач більше в страховій компанії не була та жодних документів не надавала. При цьому, ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_6 ніколи не зверталася на предмет ремонту автомобіля та ним ремонт її автомобіля не проводився. В страховій компанії її не повідомляли про місце знаходження СТО і те, що їй там потрібно здійснювати ремонт автомобіля. Також позивачем не надано акту прийому-передачі від ФОП ОСОБА_6 про проведення ремонту автомобіля відповідача. Ремонт свого автомобіля відповідач провела в іншому СТО за власні кошти за 9000,00 грн. Рахунок № ПО-8-0025 від 10.07.2019, виданий ФОП ОСОБА_6 на суму 25650,00 грн. відповідач вперше побачила в додатках до позовної заяви.

Згідно наданих позивачем документів, рішенням членів комісії було складено Акт про виплату страхового відшкодування № 137359 від 16.07.2019 шляхом перерахування ФОП ОСОБА_6 23693,60 грн. Але, відповідача про перерахунок зазначених коштів нібито за ремонт її автомобіля ніхто не повідомляв та ремонт автомобіля у даного приватного підприємця ОСОБА_1 не проводила.

Крім того, перерахування коштів приватному підприємцю позивачем проведено без наявності правових підстав, а саме без постанови суду про визнання винним у скоєні ДТП ОСОБА_7 . Лише 06.09.2019 постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_7 було визнано винним у ДТП. Однак, постанова на той час не набрала законної сили, так як постановою Миколаївського апеляційного суду від 24.12.2019 постанова місцевого суду була скасована та провадження відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.

До позовної заяви додано вимогу позивача про повернення безпідставно отриманих коштів від 30.06.2020. Проте, цієї вимоги відповідач не отримувала та була позбавлена можливості повідомити керівництво АТ «ПРОСТО-страхування» про протиправні дії його підлеглих щодо виплати страхового відшкодування. Також позивач не надав доказів направлення вимоги відповідачу.

Посилаючись на наведені обставини представник відповідача вважає ОСОБА_1 неналежним відповідачем по справі та вимоги про повернення безпідставно набутих коштів позивачу слід пред`являти до ФОП ОСОБА_6 , яким після отримання коштів, автомобіль відповідача не оглядався та ремонт не проводився, а відповідач ОСОБА_1 жодних угод з приводу ремонту автомобіля з ФОП ОСОБА_6 не укладала та автомобіль даним підприємцем не ремонтувався.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2019 в місті Миколаєві на проспекті Центральному відбулася ДТП за участі транспортного «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 та забезпеченого транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована Полісом № АО/3295858 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.04.2019.

31.05.2019 до AT «ПРОСТО-страхування» з повідомленнями про подію, що має ознаки страхового випадку, звернувся ОСОБА_2 та повідомив, що в результаті ДТП був пошкодженийо забезпечений транспортний засіб «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Із позову вбачається, що оскільки за попередньою інформацією, наданою органами Національної поліції, винним у ДТП був водій транспортного засобу «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована AT «СК «Інго» згідно Полісу № АМ/6013450, AT «ПРОСТО-страхування» було прийнято рішення щодо врегулювання наслідків ДТП в порядку Прямого врегулювання збитків, відповідно до Положення, затвердженого протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 10.03.2016 № 376/2016, яким запроваджено механізм спрощеного відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого. На підставі угоди про Пряме врегулювання збитку AT «Страхова компанія «Інго» та AT «ПРОСТО-страхування» взяли на себе зобов`язання по дотриманню Положення про пряме врегулювання.

З протоколу огляду транспортного засобу, складеного 03.06.2019 автотоварознавцем ОСОБА_5 , видно, що огляд транспортного засобу «Honda ACCORD» проведено за участю представника страхової компанії Бабіч С.Л. та довіреної особи власника транспортно засобу ОСОБА_2 .

Розмір страхового відшкодування був розрахований на підставі Звіту № 078/06-19 про оцінку автомобіля від 10.06.2019, складеного спеціалістом автотоварознавцем ОСОБА_5 , згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 24203,60 грн.

09.07.2019 до AT «ПРОСТО-страхування» звернулася ОСОБА_1 - власник транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила перерахувати ФОП ОСОБА_8 згідно виставленого рахунку СТО.

Відповідно до рахунку № ПО-8-00025 від 10.07.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 25550,00 грн.

На підставі зібраних документів AT «ПРОСТО-страхування» визнало ДТП страховим випадком, про що складено Страховий акт № 137359, відповідно до якого страхове відшкодування, яке належить до виплати за ремонт автомобіля «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_2 (згідно страхового акту), становить 23693,60 грн., яке підлягає перерахуванню на рахунок ФОП ОСОБА_6 , яким проведено ремонт транспортного засобу.

Перерахування AT «ПРОСТО-страхування» грошових коштів в розмірі 23693,60 грн. за ремонт транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , одержувачу ФОП ОСОБА_6 підтверджується платіжним дорученням № 12785 від 17.07.2019.

Як вказує позивач, на підставі Положенням про пряме врегулювання збитків AT «СК «Інго» було врегульовано та відшкодовано збиток AT «ПРОСТО-страхування», пов`язаний із виплатою страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 23693,60 грн. Вказана сума виплати була включена в розрахункову сесію за липень 2019 року.

Тобто АТ «СК «Інго» компенсувала витрати AT «ПРОСТО-страхування» по наведеному страховому відшкодуванню.

Проте, 17.06.2020 AT «СК «Інго» з посиланням на пункту 2.11.4 Положення про пряме врегулювання збитків звернулося до AT «ПРОСТО-страхування» із листом від 16.04.2020 № 1972383 про повернення коштів в сумі 23693,60 грн., так як постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.02.2020 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.05.2019 визнано водія транспортного засобу «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , що позбавляє його права на отримання страхового відшкодування.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Із постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.02.2020 по справі № 489/161/20 вбачається, що виним в дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 30.05.2019 є водій ОСОБА_2 , але так як сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Листом від 30.06.2020 AT «ПРОСТО-страхування» підтвердило повернення AT «СК «Інго» суми компенсації 22239,60 грн. відповідно до пункту 2.11.4 Положення про пряме врегулювання збитків.

30.06.2020 AT «ПРОСТО-страхування» направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 23693,30 грн., вказавши підставою для такого повернення постанову Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.02.2020 по справі № 489/161/20, страховий акт № 137359 та платіжне доручення на перерахування грошових коштів на рахунок СТО.

При вирішенні спору суд виходить з наступного правового регулювання.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначені правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13.

За змістом статті 1212 ЦК України ця норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв`язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-1216цс17 та наведено Верховним Судом в постановах від 23.04.2020 у справі № 501/5213/13-ц (провадження № 61-21849св18), від 24.06.2020 у справі № 484/740/17 (провадження № 61-45974св18).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами частини третьої статті 12, частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Враховуючи наведені вище положення закону та встановленні обставини справи, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги правомірними, оскільки хоча позивач здійснив страхове відшкодування відповідачу ОСОБА_1 на виконання укладеного між ними договору, зарахувавши кошти за ремонт забезпеченого транспортного засобу Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно заяви останньої на рахунок СТО, вважаючи винним водія іншого учасника ДТП, однак в подальшому після встановлення в судовому порядку вини водія автомобіля Honda ACCORD ОСОБА_2 , правова підстава для отримання страхового відшкодування у відповідача відпала, а тому безпідставно сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 23693,60 грн. за ремонт автомобіля відповідача підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 1212 ЦК України, яка поширюється на спірні правовідносини.

Викладені у відзиві на позов доводи представника відповідача, що заява на перерахування грошових коштів за ремонт автомобіля відповідачем була написана під диктування працівників AT «ПРОСТО-страхування», за ремонтом автомобіля до ФОП ОСОБА_6 відповідач ніколи не зверталася та ремонт ним не провадився, а також те що ремонт автомобіля ОСОБА_1 провела в іншому СТО за власні кошти за 9000,00 грн., суд до уваги не приймає, так як вони спростовуються наявними у справі доказами, а належних і допустимих доказів на підтвердження наведених у відзиві на позов доводів представник відповідача суду не надав.

Безпідставним є твердження представника відповідача і про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем по справі.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача про здійснення страхового відшкодування без достатніх правових підстав, оскільки як слідує з матеріалів справи у позивача були достатні правові підстави для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування за яким звернулася ОСОБА_1 .

Посилання представника відповідача про неотримання ОСОБА_9 вимоги про повернення коштів не є підставою для відмови в позові.

Так як позовні вимоги задоволено повністю, на підставі статі 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при звернені до суду платіжним дорученням № 2036 від 03.02.2021 судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача додаткові судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. вказавши, що так як позивач не є фахівцем у галузі права, то для захисту своїх прав та інтересів був змушений звернутися за правовою допомогою до особи, яка надає послуги в галузі права - Адвокатського бюро «Синюкта партнери». 01.01.2020 між AT «ПРОСТО-страхування» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги по відшкодуванню шкоди по страховому випадку, який відбувся із застрахованим транспортним засобом «Honda ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Правнича допомога, обумовлена договором, надавалась керівником Адвокатського бюро «Синюк та партнери» - Синюком Станіславом Леонідовичем, який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КС №6423/10 від 15.02.2018, виданого Радою адвокатів Київської області. За отриману правничу допомогу позивач сплатив 5000,00 грн., вказавши, що вартість однієї нормо години адвоката у розмірі 1000,00 грн. відповідає середній ціні ринку послуг адвоката в місті Києві.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, укладений між AT «ПРОСТО-страхування» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери»; Реєстром справ від 04.01.2021 (Додаток № 1 до Договору); платіжні доручення №№ 83, 84 від 04.01.2021; Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги від 29.01.2021; Акт виконаних робіт від 29.01.2021.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини шостої статті 137 ЦПК України відповідачем суду не заявлялося.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на правничу допомогу в сумі 5000,00грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» безпідставно виплачені кошти в розмірі 23693,60 грн. (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто три гривні 60 коп.), а судовий збір в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», код ЄДРПОУ 24745673, місцезнаходження: вул. Герцена, 10, м. Київ, поштовий індекс 04050;

відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.04.2021.

Суддя І.В.Коваленко