Рішення № 96031579, 05.04.2021, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/40/21

Провадження №2-а/377/2/21

05 квітня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Бабич Н.С., при секретарі судового засідання - Гуміній В.М., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сайченко Яни Василівни до Північної митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

У С Т А Н О В И В :

До суду надійшов адміністративний позов, в якому позивач ОСОБА_1 в особі представника- адвоката Сайченко Я.В., посилаючись на ст. ст. 52-54, 485, 486, 491, 494, 498, 530, 531 МК України, просить скасувати постанову Північної митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 0912/10200/20 від 28.12.2020 року за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.10.2020 року до ВМО №2 митного поста «Чернігів» Північної митниці Держмитслужби позивачем було подано електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» №102030/2020/638948. У графі 31 митної декларації ним було вказано опис товару: «Легковий автомобіль, марки «Volkswagen- VW», модель PASSAT - 1 шт., номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензин, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1595 см3, модельний рік - 2005, календарний рік виготовлення - 2005». 28 грудня 2020 року перший заступник начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперов І.В. виніс постанову у справі про порушення митних правил № 0912/10200/21, якою позивача визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 9544 гривні 67 копійок. Постанова мотивована тим, що при здійсненні митного оформлення транспортного засобу Volkswagen- VW», модель PASSAT, номер кузова - НОМЕР_1 , позивачем було заявлено недостовірні відомості щодо року виготовлення автомобіля, що в свою чергу призвело до недобору митних платежів: по акцизному податку - 2654,07 гривень, по ПДВ- 530,81 грн. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Так, відповідно до графи 8.9 митної декларації №102030/2020/638948 одержувачем товару та особою, відповідальною за фінансове врегулювання, визначено ОСОБА_2 . Відповідно до графи 54 митної декларації №102030/2020/638948 позивач є уповноваженою особою на здійснення декларування - ФОП ОСОБА_1 , який в свою чергу не є платником митних платежів за вказаний товар, також не є одержувачем (власником) даного транспортного засобу та отримувачем відповідної вигоди у випадку зменшення митних платежів за ввезений товар. При подачі митної декларації позивач діяв в межах договору на надання митно-брокерських послуг, тобто вчиняв дії, пов`язані з пред`явленням органу доходів і зборів товару (транспортного засобу), а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Визначаючи календарний рік виготовлення транспортного засобу, позивач керувався виключно тими документами, які було надано покупцем автомобіля, зокрема, відомостями, які зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 01.07.2020 року. Крім того, одержувачем товару, відповідно до отриманих від Північної митниці Держмитслужби податкових - повідомлень рішень , було сплачену усю суму недобору митних платежів під час оформлення транспортного засобу у розмірі - 3184 гривні 89 копійок. У позивача не було прямого умислу, направленого на зменшення розміру митних платежів, оскільки він не є власником (одержувачем) автомобіля. Визначення календарного і модельного виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу врегульовано пунктом 8 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.04.2008 за № 291/1498. Вказаним пунктом визначено, що більшість виробників транспортних засобів визначають рік виготовлення 10-м символом у 17 - значному ідентифікаційному номері. Якщо календарну дату виготовлення транспортного засобу, який перебував у користуванні, визначити за ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений цим номером з урахуванням календарної дати першої реєстрації транспортного засобу. Десятий символ у ідентифікаційному номері кузова транспортного засобу «Volkswagen- VW» модель PASSAT - НОМЕР_1 , є 5, тобто календарний рік виготовлення 2005, який повністю співпадає з роком його першої реєстрації, який зазначено в реєстраційних документах та підтверджено відповіддю виробника «Volkswagen». Чернігівською митницею ДФС не встановлено факт надання недостовірних даних, що в свою чергу підтверджує необґрунтованість оскаржуваної постанови. До Північної митниці Держмитслужби разом з митною декларацією №102030/2020/638948 були надані товаросупровідні документи: за кодом «2800»- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в ФРН НОМЕР_5 від 01.07.2020; за кодом «0380» - договір купівлі - продажу б/н від 16.09.2020 року. При заповненні митної декларації позивач керувався даними, зазначеними у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та договорі купівлі-продажу, у яких дата першої реєстрації зазначена - 25.02.2005 року. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, відповідно до інформації за VIN-кодом НОМЕР_1 автомобіля, рік випуску - 2005, номерний знак - НОМЕР_3 . Отже, позивач не вчиняв дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів за розмитнення автомобіля та під час подачі митної декларації ним заявлено достовірний розрахунок митних платежів.

Ухвалою судді від 29 січня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 22 лютого 2021 року після усунення недоліків позивачу було поновлено строк звернення до адміністративного суд, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 4 березня 2021 року.

4 березня 2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача Кравченка С.В. надійшов відзив на позовну заяву за №7.11-1/7.11-10/8.19/1903 від 04.03.2021 року, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що актом планової невиїзної перевірки від 17.11.2020 року №43/7.11-19-12/ НОМЕР_4 встановлено, що 09.10.2020 року до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чернігів -вантажний» Північної митниці Держмитслужби ОСОБА_1 було подано до оформлення митну декларацію № UA102030/2020/638948 на товар «Автомобіль легковий, марки Volkswagen- VW; модель PASSAT; бувший у використанні; номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм циліндрів двигуна - 1595 см3 (75kW), номер двигуна не визначений; тип двигуна - бензин; кількість місць - 5, в тому числі місце водія; календарний рік виготовлення 2005; модельний рік виготовлення 2005; призначення використання - для перевезення людей, категорія М1; колісна формула 4*2; тип кузова хетчбек; показник однометра - 355000 км; відповідає вимогам ЄВРО - 4; виробник Volkswagen A.G., торговельна марка - Volkswagen; країна виробництва: DE». Згідно з наданим для здійснення митного оформлення транспортного засобу марки Volkswagen- VW, модель Passat; номер кузова - НОМЕР_1 , документом, а саме свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_5 від 01.07.2020, датою першої реєстрації транспортного засобу є 25.02.2005 року. Інші офіційні реєстраційні чи довідкові документи, які б містили інформацію щодо календарного року виготовлення транспортного засобу в матеріалах митного оформлення відсутні. За митною декларацією №UA102030/2020/638948 від 09.10.2020 року відповідно до ст. 295 МК України декларантом ОСОБА_1 здійснено нарахування митних платежів на загальну суму 60775,76 гривень, в тому числі мито - 5058,50 гривень, акцизний податок - 37157,01 грн., ПДВ - 18560,20 грн. За інформацією ПАТ «МЕТЕК, наданою до Північної митниці листом від 22.10.2020 року № 115 ( вх. 17605/13-02-16) від 22.10.2020 ), дата випуску «Автомобіль легковий марки Volkswagen-VW, модель Passat, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 » становить 10 грудня 2004 року. Відповідно до висновку НД Бюро судових експертиз «Сантодор» № 3011/5 від 30.11.2020 року про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля, який отримано листом вх.№19503/14-02-16 від 30.11.2020 року, календарною датою виготовлення транспортного засобу марки Volkswagen- VW, модель Passat, номер кузова НОМЕР_1 , є грудень 2004 року. Різниця між нарахованою сумою митних платежів декларантом ОСОБА_1 за митною декларацією від 09.10.2020 №UA102030/2020/638948 та сумою митних платежів, яка фактично підлягає сплаті при митному оформленні вказаного транспортного засобу станом на 09.10.2020 року, становить 3184,89 грн. Електронна митна декларація від 09.10.2020 року № UA102030/2020/638948 була прийнята для оформлення 09.10.2020 року шляхом унесення номера штампа ПМК у графі D/J (ПМК 102/119 ОНП 102/59) та з цього моменту вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а ОСОБА_1 несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 3184,89 гривень за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 09.10.2020 № UA102030/2020/638948, шляхом декларування недостовірного випуску транспортного засобу марки Volkswagen- VW, модель Passat, номер кузова НОМЕР_1 , оскільки вимогами діючого законодавства встановлено порядок визначення суми податкових платежів в залежності від року виготовлення транспортного засобу. Порядок визначення року транспортного засобу встановлено Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708 ( з наступними змінами та доповненнями). Під час провадження було встановлено, що не зважаючи на встановлений порядок визначення року виготовлення транспортного засобу, ОСОБА_3 при подачі декларації, взяв до уваги дані графи «дата першої реєстрації» свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 01.07.2020 року, в якій зазначено 25.02.2005 року. ОСОБА_1 було запрошено листом №7.11-20/7.11-20-03/14/9707 від 27.10.2020 року для дачі пояснень, але лист повернувся до Північної митниці з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а ОСОБА_1 пояснень не надав. Відповідач вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України повністю доведена. Обставин, які б згідно зі ст. 17, 247 КУпАП виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 або виключали провадження по справі про порушення митних правил № 0912/10200/20 не встановлено. На адресу ОСОБА_1 направлено протокол про порушення митних правил №0912/10200/20 листом Північної митниці Держмитслужби від 08.12.2020 року № 7.11-3/7.11-20-03/10/10952 та повідомлено про дату і час розгляду справи листом від 16.12.2020 року № 7.11-3/7.11-20-03/10/11200. Зазначені листи ОСОБА_1 отримав особисто 24.12.2020 року. Тому постановою першого заступника начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперова І.В. від 28.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МКУ, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 9 554 гривні 67 копійок. Позивач у позові не наводить жодної із підстав, передбачених ст. 531 МК України, як і не наводить жодного аргументу, який би вказував на відсутність складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Посилання позивача на те, що отримувачем даного транспортного засобу є інша особа не є підставою стверджувати про відсутність умислу в діях позивача, оскільки ст.485 МКУ передбачає відповідальність за надання недостовірних даних з метою зменшення митних платежів, а саме позивач заявляв в митній декларації рік випуску та розрахував відповідно року випуску митні платежі. Факт надання недостовірної інформації підтверджується матеріалами справи - відповіддю ПАТ «МЕТЕК» та висновком НД Бюро судових експертиз «САНТОДОР» № 3011/5 від 30.11.2020 року; зменшення розміру митних платежів підтверджується розрахунком в протоколі про ПМП, оскаржуваній постанові, службовій записці, актом документальної перевірки та відповідним податковим повідомленням - рішенням; наявність умислу (усвідомлене заявлення 2005 року випуску) підтверджується тим, що саме позивачем проводився розрахунок митних платежів, в тому числі й з використанням року виготовлення автомобіля, а отже позивач, мав усвідомлювати важливість даної інформації та їх вплив на розмір митних платежів. Крім того, позивач здійснював декларування, здійснюючи свою підприємницьку комерційну діяльність.

4 березня 2021 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на підставі п.2 ч.2 ст.205 КАС України та призначено нове судове засідання на 25 березня 2021 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 березня 2021 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Суду пояснив, що він уклав договір доручення на надання митно-брокерських послуг з ОСОБА_2 , відповідно до якого зобов`язався здійснити митне оформлення автомобіля Volkswagen- VW, модель Passat, номер кузова - НОМЕР_1 , який був придбаний ОСОБА_2 в Республіці Литва. Дані транспортного засобу, в тому числі і рік його випуску, було вказано на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що було видано компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина. За відсутності даних щодо року випуску автомобіля, датою випуску автомобіля вважається дата першої його реєстрації, якою відповідно до зазначеного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є 25.02.2005 року.

У судове засідання 5 квітня 2021 року позивач та його представник не з`явилися, подавши до суду клопотання про продовження розгляду справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. На електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № 7.11-1/7.11-10/8.19/2821 від 05.04.2021 року, в якому він просив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд вважає необхідним задовольнити позов з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 придбала у Малого підприємства «УкрЛіттранзит» автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску - 2005, що підтверджується рахунком-фактурою від 16.09.2020 року (а.с. 49-51).

Згідно з реєстраційним свідоцтвом (дозвіл на право користування транспортного засобу), яке видане компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина на автомобіль VOLKSWAGEN-VW PASSAT НОМЕР_1 у полі з літерною позначкою «В» зазначено дату- 25.02.2005 року (а. с. 52-54).

4 жовтня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір доручення №04/10-20/1 на надання митно-брокерських послуг, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язався представляти інтереси замовника в митних органах України, надавати консультації замовнику щодо вимог митного законодавства України та здійснювати декларування вантажів, що належать замовнику, чи якими замовник має право розпоряджатися ( а. с.155-157 ).

Відповідно до пункту 2.1 цього договору виконавець в межах своєї компетенції представляє інтереси замовника, виконує за дорученням замовника всі необхідні дії, пов`язані з підготовкою ВМД, пред`явленням митним органам України документів та вантажу для проведення митного оформлення.

9 жовтня 2020 року на виконання вказаного договору доручення ФОП ОСОБА_1 , з метою розмитнення автомобіля марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, який був у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , до ВМО № 2 митного поста «Чернігів» Північної митниці Держмитслужби, подано електронну митну декларацію «ІМ40ДЕ» № UA102030/2020/638948 (а. с. 45- 46).

З графи 31 (з урахуванням доповнення до графи 31) електронної митної декларації типу «ІМ40ДЕ» № UA102030/2020/638948 вбачаються наступні відомості товару, зазначені ОСОБА_1 : автомобіль легковий: марки VOLKSWAGEN-VW; модель PASSAT; бувший у використанні; номер кузова НОМЕР_1 ; робочий об`єм циліндрів двигуна 1595 м3 (75 kw); номер двигуна не визначений; тип двигуна - бензин; кількість місць 5, в тому числі місце водія; календарний рік виготовлення - 2005; модельний рік виготовлення - 2005; призначення використання - для перевезення людей, категорія М1; колісна формула - 4*2; тип кузова хетчбек; показник одонометра - 355000 км; відповідає вимогам ЄВРО 4; виробник - Volkswagen A.G; торговельна марка- Volkswagen; країна виробництва - DE; див. «електронний інвойс»; місць - 1 VN.

Як видно із графи 44 декларації, разом з митною декларацією для здійснення митного оформлення щодо транспортного засобу марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_1 , позивачем було надано також свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 01.07.2020 року, де датою першої реєстрації транспортного засобу є 25.02.2005 року, та копію договору (рахунку - фактури) від 16.09.2020 року, де роком випуску транспортного засобу вказано 2005 рік (а. с. 49-54).

Після завершення митного оформлення автомобіль марки VOLKSWAGEN, номер кузова НОМЕР_1 , був зареєстрований у органах Міністерства внутрішніх справ, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, в якому роком випуску автомобіля вказано 2005 рік ( а. с. 58).

23 жовтня 2020 року начальником управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Коротовського П. було направлено начальнику управління забезпечення протидії митним правопорушенням Петренку О. службову записку, з якої вбачається, що за інформацією ПАТ «Метек», наданої до Північної митниці листом від 22.10.2020 року №115, дата випуску « Автомобіль легковий марки Volkswagen Passat, номер кузова НОМЕР_1 » становить 10 грудня 2004 року, проте по даному транспортному засобу задекларовано рік випуску 2005 та розраховано акцизний податок у сумі 37157,01 гривень. Тому сума недоборів митних платежів становить по акцизному податку 2654,07 гривень, ПДВ-530,81 гривень ( а. с. 110).

Відповідно до листа Товариства Фольксваген 38436 Вольфсбург Німеччина на запит від 08.11.2020 року, номер шасі НОМЕР_1 , який з перекладом було надано разом з поясненнями громадянкою ОСОБА_2 до Північної митниці Держмитслужби в ході перевірки, автомобіль із зазначеним номером шасі - 2005 року випуску (а. с. 55-57).

Відповідно до листа директора ПрАТ «Метек» вих. № 115 від 22.10.2020 року, адресованого в.о. начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперову І.В., згідно електронних даних порталу cpn.vwg дата випуску автомобіля Volkswagen Passat, номер кузова НОМЕР_1 , 10 грудня 2004 року ( а. с. 14 ).

У відповідь на лист «Про надання інформації» за вих.№ 7.11-1/7.11-19-01/14/10416 від 18.11.2020 року щодо встановлення модельного року та календарної дати виготовлення транспортних засобів, зокрема, автомобіля Volkswagen Passat, з VIN: НОМЕР_1 , Науково-дослідне Бюро судових експертиз «Сантодор» направило до Північної митниці Держмитслужби висновок № 3011/5(а.с. 100).

Згідно з висновком НДБСЕ «Сантодор» №3011/5 про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля «Volkswagen Passat» від 30.11.2020 року, який отримано листом вх. № 19503/14-02-16 від 30.11.2020 року, модельним роком автомобіля «Volkswagen Passat» з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 є 2005 рік та календарною датою виготовлення вказаного автомобіля є грудень місяць 2004 року ( а. с. 101).

На підставі отриманої інформації відповідач дійшов висновку, що при розмитненні автомобіля «Volkswagen Passat» з номером кузова НОМЕР_1 ОСОБА_1 неправильно вказав рік виготовлення автомобіля, внаслідок чого занижено розмір митних платежів, які підлягали сплаті під час ввезення автомобіля.

7 грудня 2020 року головним державним інспектором відділу аналітичної та пошукової роботи, взаємодії з митними органами іноземних держав управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Північної митниці Держмитслужи Приваловим А.О. було складено протокол про порушення митних правил № 0912/10200/20, згідно з яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 3184,89 гривень ( акцизний податок- 2654,07 гривень, податок на додану вартість при ввезенні на митну територію України -530, 81 гривня) за митною декларацією ІМ 40 ДЕ від 09.10.2020 року № UA102030/2020/638948, шляхом декларування недостовірного року випуску транспортного засобу марки Volkswagen-VW, модель Passat, номер кузова НОМЕР_1 ( а. с. 94-97).

16 грудня 2020 року першим заступником начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперовим І. було направлено на адресу ОСОБА_1 лист № 7.11-1/7.11-20-03/10/11200 про розгляд справи про порушення митних правил ( а. с. 99).

Згідно з постановою в справі про порушення митних правил №0912/10200/20 від 28 грудня 2020 року, винесеної першим заступником начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперовим І.В., за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 , позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 9554 гривні 67 копійок за те, що 09.10.2020 року до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чернігів вантажний» Північної митниці Держмитслужби» ОСОБА_1 було подано до оформлення митну декларацію № UA102030/2020/638948 на товар « автомобіль легковий, марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 . Згідно з наданим для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу документом, а саме: свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 від 01.07.2020 року, датою першої реєстрації транспортного засобу є 25.02.2005 року. Інші офіційні реєстраційні дані чи довідкові документи, які б містили інформацію щодо календарного року виготовлення транспортного засобу в матеріалах митного оформлення відсутні. За митною декларацією від 09.10.2020 № UA102030/2020/638948 у відповідності до положень ст. 295 Митного Кодексу України, декларантом ОСОБА_1 здійснено нарахування митних платежів на товар Автомобіль легковий, марки VOLKSWAGEN-VW модель PASSAT, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , а саме: мито в розмірі 5058,50 грн.; акцизний податок у розмірі 37157,01 грн., ПДВ - 18560,20 грн.; загальна сума митних платежів становить - 60775,76 грн. За інформацією ПАТ «МЕТЕК», наданою до Північної митниці Держмитслужби листом від 22.10.2020 року ( вх. № 17605/13-02-16 від 22.10.2020) дата випуску «Автомобіль легковий марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , становить 10 грудня 2004 року. Відповідно до висновку НД Бюро судових експертиз «Сантодор» № 3011/5 від 30.11.2020 року про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля, який отримано листом вх. № 19503/14-02-16 від 30.11.2020, календарною датою виготовлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , є грудень 2004 року. Сума митних платежів, які б підлягали сплаті за вказаний автомобіль за умови, що його рік виробництва 2004 рік, станом на 09.10.2020 року склала б - 63960,65 грн. ( мито - 5058,55 грн.; акциз - 39811,08 грн.; ПДВ- 19091,01 грн.). Різниця між нарахованою сумою декларантом ОСОБА_1 за митною декларацією № UA102030/2020/638948 та сумою митних платежів, яка фактично підлягає сплаті при митному оформлені транспортного засобу станом на 09.10.2020 року становить 3184,89 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 3184,89 гривень, шляхом заявлення в митній декларації ІМ40ДЕ від 09.10.2020 року №UA102030/2020/638948 неправдивих відомостей щодо календарного року виготовлення транспортного засобу VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 (а. с. 42-44).

Копію вказаної постанови позивач отримав 19 січня 2021 року, в межах надання правової допомоги, у відповідь на адвокатський запит (а. с. 41-44.).

Не погодившись з вказаною постановою, позивач 26 січня 2021 року звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання цих завдань адміністративного судочинства, суд при вирішенні публічно-правового спору виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст. 485 цього Кодексу заявлення в митній декларації, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги є порушенням митних правил, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, однією з обов`язкових ознак порушення митних правил як адміністративного правопорушення є протиправність діяння.

Виходячи із зазначених правових норм, для притягнення до відповідальності згідно із ст. 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення у митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, а також наявність у діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків і зборів, або зменшення їх розміру.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно із ст.489 МК України зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом, або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 цього Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст.264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Частиною 5 статті 266 Митного кодексу України визначено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Статтею 54 цього Кодексу передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки. У разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

Згідно із ст. 352 цього Кодексу для підготовки висновків за результатами перевірок посадові особи органів доходів і зборів можуть використовувати, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкову інформацію; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 цього Кодексу.

Також відповідно до положень ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 2 ст. 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Підпунктом 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України передбачено, що ставка акцизного податку для автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв`язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік., де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу; К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об`єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку( для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п`ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

Виходячи з викладеного, розмір акцизного податку транспортного засобу залежить від року виготовлення транспортного засобу.

Як встановлено в судовому засіданні, під час здійснення митного оформлення автомобіля марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вказав календарний рік виготовлення автомобіля - 2005, модельний рік виготовлення - 2005. На підтвердження зазначеної інформації про автомобіль позивач при заповненні декларації посилався на реєстраційне свідоцтво транспортного засобу НОМЕР_5 від 01.07.2020, видане компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина, в якому зазначена дата першої реєстрації - 25.02.2005, а рік виготовлення не зазначений, та на договір купівлі - продажу ( рахунок - фактуру) б/н від 16.09.2020 року, у якому зазначено рік випуску автомобіля - 2005. У свою чергу, Північна митниця Держмитслужби, посилаючись на лист ПАТ «МЕТЕК» від 22.10.2020 року (вх. № 17605/13-02-16 від 22.10.2020) зазначає, що дата випуску автомобіля становить 10 грудня 2004 року, та відповідно до висновку НД Бюро судових експертиз «Сантодор» № 3011/5 від 30.11.2020 про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля, який отримано листом вх. № 19503/14-02-16 від 30.11.2020, стверджує, що календарною датою виготовлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_1 , є грудень 2004 року.

Таким чином, сторони у справі на підтвердження року виготовлення ввезеного на митну територію України автомобіля марки VOLKSWAGEN-VW, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_1 , надали суду документи, в яких містяться різні відомості щодо року виготовлення автомобіля, і ці розбіжності безпосередньо впливають на ставку податку, який підлягає сплаті при здійсненні митного оформлення цього автомобіля.

За змістом ч. 1 ст. 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Надаючи оцінку зазначеним доводам сторін, суд виходить із наступного.

Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України», затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 10.04.2008 року за № 291/1498. Так, вказаним пунктом визначено, якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуваннi, визначити за його iдентифiкацiйним номером неможливо, то за основу береться рiк виготовлення, визначений за його iдентифiкацiйним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрацiї ТЗ. Датою першої реєстрацiї ТЗ, який перебував у користуваннi, є дата, зазначена в спецiальнiй графi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю), наприклад, паспорта нiмецького зразка, або дата видачi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю). У разi неможливостi визначення року виготовлення ТЗ за iдентифiкацiйним номером роком виготовлення вважати рiк, що значиться в реєстрацiйних i технiчних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуваннi та ввозяться на митну територiю України, уважається дата першої реєстрацiї ТЗ, визначена в реєстрацiйних документах, якi виданi уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати цi ТЗ на постiйнiй основi.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати виготовлення автомобіля, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

У спірному випадку такими документами є реєстраційне свідоцтво транспортного засобу НОМЕР_5 від 01.07.2020 року, видане уповноваженим органом Федеративної Республіки Німеччина, в якому зазначена дата першої реєстрації - 25.02.2005, а рік виготовлення не зазначений, та договір купівлі - продажу транспортного засобу (рахунок - фактура) б/н від 16.09.2020 року, у якому вказано рік випуску автомобіля - 2005, які використовував позивач при заповненні митної декларації. Крім того, відповідно до п. 8 зазначених вище Правил, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних i підприємницьких структур і громадян Міністерства юстиції України.

Як видно із копії висновку № 3011/5 про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля «Volkswagen Passat» від 30.11.2020 року, який видано спеціалістом - криміналістом НД Бюро судових експертиз «Сантодор» Дубовим О.П. на звернення керівництва Північної митниці Держмитслужби (лист «Про надання інформації» № 7.11-1/7.11-19-01/14/10416 від 18.11.2020) щодо надання довідкової інформації на автомобіль «Volkswagen Passat», ідентифікаційний номер « НОМЕР_1 », при перевірці структури ідентифікаційного номера за довідковою інформацією, наявною в Бюро судових експертиз «Сантодор», та даними інформаційно-довідкових систем завода виробника встановлено, що модельним роком автомобіля «Volkswagen Passat», ідентифікаційний номер « НОМЕР_1 », є 2005 рік. Автомобіль зібрано до стану готовності у грудні 2004 року, а тому датою виготовлення є грудень місяць 2004 року.

Відповідач, стверджуючи, що роком випуску спірного автомобіля є 2004, посилаючись на зазначений вище документ, не надав суду жодних підтверджень наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, а так само, як і підстав для перевірки календарної дати виготовлення вказаного транспортного засобу, зазначеного позивачем у митній декларації від 09.10.2020 року № UA102030/2020/638948.

Із наданої копії висновку неможливо установити наявність у експерта, передбаченого вищевказаними Правилами свідоцтва про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та чи внесений він до Реєстру атестованих судових експертів державних i підприємницьких структур і громадян Міністерства юстиції України.

Крім того, відповідно до наданого представником позивача витягу з Реєстру атестованих експертів від 22.03.2021 року, який долучений до матеріалів справи, свідоцтво №288 від 29.06.2000 року, видане експерту ОСОБА_4 , дійсне до 29.06.2003 року, тому станом на момент виготовлення висновку № 3011/5 від 30.11.2020 року є недійсним.

Главою 71 МК України встановлені процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення. Відповідно до ч.1 ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Виходячи із викладеного, відповідачем не доведено, що за результатами поданої позивачем митної декларації, виникли обґрунтовані сумніви, які могли бути підставою для призначення експертизи. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, відповідач, стверджуючи, що роком випуску спірного автомобіля є 2004 рік, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, викладеною у формі висновку № 3011/5 від 30.11.2020 року, наданою у відповідь на запит митного органу, що не є тотожним з призначенням та проведенням експертизи.

Як встановлено судом, при здійсненні митного оформлення вартість ввезеного автомобіля, а також відомості про рік його виготовлення, модельний рік і дату першої реєстрації вказані ОСОБА_1 на підставі належним чином оформлених документів, які були надані митному органу і перевірені у встановленому законом порядку. Суд вважає, що позивач, визначаючи рік виготовлення транспортного засобу, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб та зниження митної вартості, тому що пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому надані одержувачем автомобіля, та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Позивач, зазначивши б в митній декларації інший, аніж в офіційних документах рік випуску спірного автомобіля, не мав би жодних підтверджуючих задекларованому документів.

За змістом ст. 485 Митного кодексу України, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме, ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, що спричиняють викривлення офіційної інформації та/або заниження митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Навіть сам по собі факт зазначення невірного року випуску автомобіля в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06.06.2018 у справі № 607/1866/17 та у справі № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Виходячи з викладеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати доводи позивача, однак належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про рік виготовлення транспортного засобу, суду не надано, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що постанову першого заступника начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперова Ігоря Володимировича у справі про порушення митних правил № 0912/10200/20 від 28 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, необхідно скасувати у зв`язку з відсутністю у його діях ознак порушення митних правил, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Згідно з частинами 1,7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача- адвокат Сайченко Я.В. до закінчення судового розгляду у справі подала клопотання про розподіл судових витрат, в якому просила стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються з витрат: на професійну правничу допомогу - 6800 гривень, оплату послуг з перекладу - 700 гривень та оплату судового збору - 454 гривні.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження отримання правової допомоги та здійснення оплати витрат на правову допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.01.2021 року, ордер серії АХ № 1039692 від 26.01.2021 року та товарний чек від 14 січня 2021 року на суму 6800 гривень ( а.с.162-165).

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.01.2021 року, укладеного між адвокатом Сайченко Я.В. та ОСОБА_1 , предметом договору є захист прав замовника у справі про порушення митних правил №0912/10200/20, а саме скасування постанови Північної митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил №0912/10200/20 від 28.12.2020 року за ст.485 МК України у відношенні замовника в судовому порядку. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 вказаного договору сторони узгодили гонорар у фіксованому розмірі 6800 гривень, який не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого виконавцем часу.

Таким чином, з огляду на умови договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14 січня 2021 року, враховуючи, що розмір гонорару встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі і не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, то розмір витрат на правову допомогу у даній справі є визначеним.

Матеріали справи також містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги, а саме позовна заява з додатками, заява про усунення недоліків, клопотання про поновлення строку звернення до суду, відповідь на відзив, клопотання про долучення доказів з додатками, клопотання про розподіл судових витрат з додатками, копії документів підписані представником позивача, товарний чек від 14 січня 2021 року підтверджує сплату клієнтом на користь адвоката гонорару в сумі 6800 гривень.

Виходячи з викладеного, враховуючи умови договору про надання правової (професійної правничої) допомоги, складання та підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 6800 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6800 гривень.

Щодо стягнення витрат на залучення перекладача суд зазначає наступне.

За змістом п.3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ч.5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Матеріали справи містять нотаріально засвідчені переклади: з литовської мови на українську рахунку - фактури від 16 вересня 2021 року, з німецької мови на українську реєстраційного свідоцтва НОМЕР_2 від 01.07.2021 року та листа Товариства Фольксваген 38436 Вольфсбург Німеччина на запит від 08.11.2020 року, номер шасі НОМЕР_1 , які виконані перекладачем Бородіною Ганною Дмитрівною ( а. с. 49-57).

На підтвердження понесених витрат на залучення перекладача представником позивача надано квитанцію за послуги перекладу на суму 700 гривень на ім`я ОСОБА_6 , зі штампом Бюро перекладів «Азбука», ІНН НОМЕР_6 , від 3 лютого, без зазначення року ( а. с. 166).

Проте, суд не бере до уваги вказану квитанцію як доказ понесених витрат на залучення перекладача, оскільки з її змісту неможливо встановити, що оплату в сумі 700 гривень було здійснено за послуги перекладу саме вищезазначених документів.

Зважаючи на викладене, у стягненні витрат на оплату послуг перекладача в сумі 700 гривень позивачу необхідно відмовити.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З урахуванням задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 454 гривні за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 243-246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову першого заступника начальника Північної митниці Держмитслужби Кашперова Ігоря Володимировича в справі про порушення митних правил №0912/10200/20 від 28 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Північної митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6800 гривень.

Стягнути з Північної митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 454 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Північна митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43332675, адреса місцезнаходження: м. Чернігів, проспект Перемоги, 6.

Рішення складено 5 квітня 2021 року.

Суддя Н. С. Бабич