
Справа № 276/1068/16-ц
Провадження по справі №2/276/73/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:
секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Балабан Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради, ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадщину, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просила визнати за нею, спадкоємцем другої черги за законом, право на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у першій черзі.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат – ОСОБА_4 , після його смерті залишилося спадкове майно. ОСОБА_4 був особою похилого віку, часто хворів, переніс дві тяжкі операції у 2012 році, знаходився в тяжкому фізичному стані, потребував стороннього догляду, пересувався на милицях. Вона постійно піклувалася та доглядала його, за власні кошти купувала ліки та інші засоби для покращення здоров`я брата, операції було зроблено повністю за її кошти, витратила майже всі заощадження в сумі до 20 000.00 гривень, позичала гроші для його лікування. Син ОСОБА_4 – ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Російській Федерації. Відповідач ОСОБА_6 , внучка ОСОБА_4 , проживає в Російській Федерації та є громадянкою цієї країни, будь якої матеріальної чи іншої допомоги не надавала, не переймалася його життям та здоров`ям. ОСОБА_6 після смерті діда подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, як спадкоємиця першої черги за законом, однак жодної участі в утриманні та розпорядженні спадковим майном не приймає. У зв`язку з викладеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду від 29.11.2016 року відкрито провадження за вказаним позовом.
14.02.2018 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що з моменту травмування ( перелому ноги) та після перенесених у 2012 році двох операцій ОСОБА_4 знаходився у безпорадному стані, не міг самостійно рухатись, обслуговувати себе у побуті, потребував постійної сторонньої допомоги. ОСОБА_1 надавала останньому необхідну допомогу, купуючи ліки та продукти харчування, готувала їжу, прала його одяг, прибирала помешкання, де він проживав, за періодично викликала лікаря, організовувала транспортування брата до медичних закладів в смт Хорошів та в м. Житомир, здійснювала постійний сторонній догляд протягом тривалого часу – від моменту першого перелому ноги і до самої смерті.
Ухвалою від 04.08.2020 року після повторного автоматизованого розподілу справу №276/1068/16-ц прийнято до провадження судді ОСОБА_7 та призначено підготовче судове засідання.
07.10.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судовий розгляд по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача ОСОБА_8 заперечила проти задоволення позову, пояснивши, що ОСОБА_4 не був у безпорадному стані, ліків не потребував, міг виходити на двір, сам готував їжу, яку купував він або просив про це інших. ОСОБА_1 трохи носила їжу брату, однак у нього не ночувала, отримувала його пенсію, яку не віддавала. З цих підстав просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем виконавчим комітетом Новоборівської селищної ради 12.08.2020 подано заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнають.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням Володасько-Волинського районного суду Житомирської області від 01.06.2016 року (а.сп.13).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Володарсько-Волинським районним відділом РАЦС повторно 02.08.2016, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , про що свідчать приватизаційне платіжне доручення №46/117 від 10.07.1995 та технічна документація на квартиру (а.сп. 16-19).
03.07.1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір дарування, за яким ОСОБА_4 подарував останньому вказану вище квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, про що видано повторне свідоцтво про смерть від 23.08.2013 року (а.сп.10-11).
Листом від 20.10.2017 №251/01-16 приватний нотаріус Хорошівського районного нотаріального округу Толстіхіна Н.Д. на запит суду повідомила, що 17.03.2013 після смерті ОСОБА_5 заведено спадкову справу, в якій були заяви від батька та дочки спадкодавця. Зазначена спадкова справа та весь паперовий архів знищено пожежею, яка сталась 07.02.2017.
Згідно відповіді на запит суду, наданої виконавчим комітетом Новоборівської селищної ради Хорошівського району 30.06.2017, у ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 були родичі: онука- ОСОБА_3 , 1992 року народження, та сестра – ОСОБА_1 , 1930 року народження.
Відповідно до листа-відповіді приватного нотаріусу Хорошівського районного нотаріального округу Толстіхіної Н.Д. від 28.10.2016 №530/02-14/72/2016, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати їй свідоцтво на право на спадщину, оскільки на спадщину претендує за правом представлення онука померлого – ОСОБА_6 (а.сп.22).
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Статтею 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Стаття 1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині (частина перша статті 1259 ЦК України).
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).
Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
У зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.
Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261-1265 ЦК України.
Враховуючи положення статей 1261-1266 ЦК України, онука спадкодавця ОСОБА_4 – ОСОБА_6 має право на спадкування у першій черзі, тоді як рідна сестра померлого - ОСОБА_1 має право на спадкування у другій черзі.
Щодо наявності підстав для зміни черговості на спадкування, судом враховуються наступні обставини.
Встановлено, що 31.05.2012 та 17.10.2012 ОСОБА_4 проведено дві операції, у зв`язку з переломом правої стегнової кістки, після чого йому рекомендована ходьба на милицях, не навантажувати ногу протягом 4-х місяців після першої та протягом 3-х місяців після другої операції. Вказане підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого за №12137 та №22517 (а.сп.14-15).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №5258 від 23.11.2016 ОСОБА_1 дійсно здійснювала догляд за рідним братом ОСОБА_4 до дня його смерті, здійснила його поховання, після смерті прийняла в користування спадкове майно за адресою: квартира АДРЕСА_1 , фактично прийняла спадщину (а.сп.20).
Актом свідчення осіб, складеним 23.11.2016 депутатом Новоборівської селищної ради в присутності свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , стверджується, що сестра померлого – ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_4 піклувалася, доглядала за ним та здійснила його поховання (а.сп.21).
В ході судового розгляду допитано свідка ОСОБА_11 , який показав, що він допомагав ОСОБА_1 транспортувати ОСОБА_4 до лікарні для проведення операції, сестра зверталась до сусідів за грошима для його лікування. Зазначив, що ОСОБА_4 не міг ходити, його постійно доглядала сестра, прибирала в квартирі, приносила їжу, прала речі брата, матеріально допомагала останньому. Про інших осіб, які б постійно доглядали спадкодавця, йому не відомо.
Вищевказані докази у своїй сукупності узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час судового засідання, а також її письмовими поясненнями, підтверджують факти надання позивачем протягом тривалого часу матеріальної та моральної допомоги своєму рідному брату, який перебував у безпорадному стані, піклувалася про нього, а тому, на переконання суду, позивачем доведено наявність підстав для зміни черговості права на спадкування разом з внучкою ОСОБА_6 .
Разом з тим, доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_4 не був у безпорадному стані, не потребував ліків, міг обходитись без сторонньої допомоги, а ОСОБА_1 отримувала його пенсію, яку не віддавала, суд оцінює критично, оскільки зазначені посилання не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, понесені нею судові витрати у розмірі 551,20 гривень.
Керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 43, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради, ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадщину задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , спадкоємцем другої черги за законом, право на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у першій черзі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Новоборівська селищна рада, адреса місцязнаходження: смт Нова Борова, вул. Незалежності, 9-А, Хорошівський район, Житомирська область; ЄДРПОУ:04344601.
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 02.04.2021.
Суддя А.М. Збаражський
Судове рішення № 96030348, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 23.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 276/1068/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: