Рішення № 96025807, 05.04.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1339/21

Провадження № 2-а/202/28/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.,

секретаря судового засідання – Ситника С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону, в якому позивач просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 149997 від 20 лютого 2021 року винесену інспектором прикордонної служби віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону старшим прапорщиком Степаненко Олегом Анатолійовичем, згідно з якою визнано винною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 454 гривень.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 20 лютого 2021 року позивачем було отримано постанову про накладення адміністративного стягнення №149997 у якій зазначається, що позивач начебто перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску через державний кордон України «Успенка», чим начебто було порушено п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з даних територій», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, чим у свою чергу, на думку відповідача, скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. При цьому, позивача не було ознайомлено з доказами, що свідчать про вину діяння за цією справою, а також при розгляді справи було порушене право позивача на залучення захисника при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, позивача було незаконно визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Позивач вважає, що що оспорювана постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду справи про скасування постанови визначено суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2021 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, з урахуванням положень ст. 286 КАС України.

У строк, визначений в ухвалі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2021 року відзив відповідача на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Судом встановлено, що 20 лютого 2021 року інспектором прикордонної служби майстром віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону старшим прапорщиком Степаненко Олегом Анатолійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 149997, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Відповідно до даної постанови, інспектором встановлено, що 20 лютого 2021 року о 04 годині 20 хвилин в пункті пропуску «Гонтівка» на вхід в Україну прикордонним порядком «Перевірка документів « була виявлена громадянка України ОСОБА_1 , яка пояснила, що вона виїхала до тимчасово окупованої території Донецької області 01.03.2020 року через «Мар`їнка», а 19.02.2021 року вона перетнула державних кордон з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Успенка». Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 815 «Про затвердження порядку виїзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», тобто скоїла адміністративне правопорушення , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу, на підставі якого прийнято рішення про вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що у діях ОСОБА_1 19 лютого 2021 року при перетині Державного кордону України був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-2 КУпАП.

Оскільки відповідачем не надано відзиву, то суд не має можливості перевірити таких важливих обставин, як роз`яснення правопорушнику прав (у тому числі, і права скористатися правовою допомогою), місця перетину державного кордону, та інших обставин справи, які не визнаються позивачем та мають важливе значення для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та які, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 208 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржувана постанова не містить об`єктивних та переконливих відомостей, що 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 здійснила перетин державного кордону України з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово недіючий пункт пропуску через державний кордон України, тому вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач, всупереч приписам ст. 77 КАС України, не подав суду докази, які б спростовували доводи позовної заяви. За таких обставин, з урахуванням покладення тягаря доказування на відповідача, суд вважає позов обґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено протилежного, зокрема, щодо дотримання процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідачем не спростовано обставини, які ставлять під сумнів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з обставин скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись статтями 7, 204-3, 251, 258, 276, 283, 284 КУпАП, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора прикордонної служби майстром віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону старшим прапорщиком Степаненка Олега Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення № 149997 від 20 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону, код ЄДРПОУ 14321742, адреса: 62310, Харківська область, Дергачівський район, смт Козача Лопань, вул. Прикордонна, 4) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 гривень.

Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя О.М. Мачуський