Ухвала суду № 96025654, 05.04.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1162/21

Провадження № 1-кп/175/65/21

Ухвала

Іменем України

05 квітня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Філя О.І.,

захисника Борсука В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,

їх представника Чаплинського К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021040000000101 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Волоське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

26 березня 2021 року на розгляд Дніпропетровського районного суду з Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт від 26 березня 2021 року (з додатками) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000101 від 06 лютого 2021 року, по якому 06 лютого 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, 26 березня 2021 року про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

29 березня поточного року ухвалою судді обвинувальний акт призначений у підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд за участю сторін та потерпілих. Крім цього, заявив письмове клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування та на даний час не зменшилися. З посиланням на п.2 ч.4 ст.183 КПК України просив не визначати розмір застави, оскільки внаслідок вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину загинула людина.

Представник потерпілих і потерпілі підтримали позицію прокурора, будь-яких клопотань не мали. Потерпіла ОСОБА_2 демонстративно повернула грошові кошти захиснику, які переказом отримала в рахунок відшкодування шкоди, завданої діями обвинуваченого.

Захисник не заперечував щодо призначення обвинувального акта до розгляду у суді,надав письмові заперечення проти клопотання прокурора щодо обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати його підзахисному цілодобовий домашній арешт. Вважає, що клопотання прокурора містить лише формальне посилання на обставини, наведені в ст.177 КПК України та їх перерахування, без доведеності виправданості запропонованого запобіжного заходу, тоді як ОСОБА_5 позитивно характеризується, має сім`ю, двох малолітніх дітей, проживає в родині.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, ніяких клопотань не мав.

Вислухавши думку учасників підготовчого засідання, дослідивши обвинувальний акт (з додатками) та обсудивши клопотання, суд дійшов до наступного.

За приписом ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Кримінальне провадження відповідно до ч.1 ст.31, ч.1 ст.32 КПК України підсудне Дніпропетровському районному суду і підлягає судовому розгляду суддею одноособово.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, суд не вбачає.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, а тому підстави для повернення обвинувального акта відсутні.

За таких обставин, за відсутності обмежень, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акта до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін, потерпілих і їх представника.

З долученої до клопотання прокурора копії паспорту на ім`я ОСОБА_6 убачається, що він народився у с. Волоське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а не у с. Волоське Дніпровського району Дніпропетровської області, як про це помилково зазначено у обвинувальному акті.

Суд вважає можливим усунути вказану описку, яка не є підставою для повернення обвинувального акта.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Частиною другою цієї статті передбачено, що підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що …обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; його репутацію та наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Судом установлено, що під час досудового розслідування слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.04.2021 року. Ризик, передбачений п.5 цієї статті, відхилений слідчим суддею як такий, що не знайшов свого підтвердження.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження та враховуючи, що розгляд справи з об`єктивних причин не може бути розпочатий до спливу цього строку, суд вважає реальною наявність існування зазначених у клопотанні прокурора ризиків (п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України), які на день проведення підготовчого засідання не зменшилися та є достатніми для обрання ОСОБА_4 аналогічного запобіжного заходу на 60 днів.

Ці ризики та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину у стані алкогольного сп`яніння, наслідком якого стала смерть людини, є достатніми для обрання запропонованого запобіжного заходу і не дозволяють застосувати до ОСОБА_6 альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі цілодобовий домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку і не будуть сприяти укріпленню довіри суспільства до суду.

Оцінюючи вказані ризики, судом враховується характер кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке віднесене до тяжкогозлочину та має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, а також позицію ЄСПЛ, викладену у п.35 рішення у справі «Летельє проти Франції», з якої слідує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку з викладеним клопотання прокурора є обґрунтованим.

З тих же підстав не підлягає задоволенню клопотання захисника про обрання ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу, а наведені доводи на його обґрунтування, не свідчать про недоведенність вказаних прокурором ризиків і не є безумовними підставами для відмови в обрані обвинуваченому тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.314-316,369 КПК України, суд –

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021040000000101 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.30 годину 13 квітня 2021 року. Резервним днем судового засідання визначити 26 квітня 2021 року о 15.00 годині.

Усунути описку в обвинувальному акті та у подальшому вважати вірним місце народження обвинуваченого ОСОБА_1 – с. Волоське Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Клопотання прокурора Філь О.І. про обрання запобіжного заходу – задовольнити.

Обрати обвинуваченомуОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 червня 2021 року.

Клопотання захисника Борсука В.М. про обрання цілодобового домашнього арешту – залишити без задоволення.

Судове засідання провести за участю прокурора, потерпілих і їх представника, захисника та обвинуваченого.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору і захиснику, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Суддя В.В. Бровченко