Рішення № 96024231, 18.03.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4983/18

Провадження № 2/488/89/21 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді – Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Глубоченко О.О.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 ,

та представника відповідача – Куйбар О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач – ОСОБА_2 , який діє у своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із даним позовом до відповідача – МКП «Миколаївводоканал», в обґрунтування якого вказав наступне.

15.10.2018 року близько 19 год. 00 хв. позивач разом із дружиною та їхньою спільною донькою повертався додому, дитину він ніс на руках, і у дворі свого будинку по АДРЕСА_1 він випадково наступив на бетонний каналізаційний люк, який був присипаний листям та піском. Після цього кришка люка миттєво перевернулася і позивач лівою ногою провалився у нього, а дитина, якій на той час було 5 місяців, впала на землю і отримала тілесні ушкодження.

16.10.2018 року позивач з дитиною звернувся до лікарні, де дитині був поставлений діагноз: «Забій, садна м`яких тканин голови», а позивачеві встановлений діагноз: «Забій м`яких тканин лівої клубової ділянки. Забій лівої гомілки». Було призначені лікарські препарати та амбулаторне лікування.

16.10.2018 року дружина позивача звернулася до Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про притягнення до відповідальності посадових осіб, відповідальних за технічний стан каналізаційних люків у дворі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . За цією заявою була проведена перевірка та встановлено, що вказані каналізаційні люки перебувають на балансі та обслуговуванні відповідача.

Позивач зазначає, що внаслідок цієї події він та його донька отримали моральну шкоду, яка виразилась зокрема, у тому, що внаслідок ушкодження здоров`я вони отримали стрес та психологічну травму. Після чого позивач змушений проходити тривале лікування, він почав страждати безсонням, на нервовому ґрунті у нього підвищився рівень цукру у крові, часто боліє серце. Крім цього, через загострення хвороб він не може займатись роботою, яку виконував до цього випадку.

Дитина позивача після вказаного випадку стала неспокійною, роздратованою, плаксивою, у неї знизився апетит до їжі.

Посилаючись на таке, позивач просив стягнути на його користь з відповідача по даній справі моральну шкоду у розмірі – 30 000 грн., та судові витрати, понесені ним по справі у вигляді судового збору – 704,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі – 7 800 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити. Представник позивача також уточнив у судовому засіданні, що розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу становить 10 000 грн., а його дитині – 20 000 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову через його безпідставність та недоведеність і пояснив, що відповідач відповідально ставиться до утримання внутрішньо дворових каналізаційних мереж і будь-які порушення в їх роботі фіксуються у журналі обхідника каналізаційної мережі. Таких порушень за вказаною позивачем адресою зафіксовано не було. Факт балансової належності каналізаційних люків і мереж біля будинку АДРЕСА_1 відповідачу по даній справі представник відповідача визнав. Відзив відповідача долучений до матеріалів даної справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка – ОСОБА_4 , та дослідивши зібрані по справі письмові, знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода, яка відшкодовується винною особою, може полягати:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Також визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:

1) характеру правопорушення;

2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;

4) інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В силу частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вказаними нормами закону встановлені загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Для встановлення обставин, чи є підстави для настання відповідальності за спричинення майнової та моральної шкоди необхідні: наявність шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

В силу ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

За загальним правилом, моральну шкоду відшкодовує заподіювач на користь особи, що має право вимагати такого відшкодування. В свою чергу, особою, що має право вимагати відшкодування завданої їй моральної шкоди, як правило, є особа, якій таку шкоду завдано.

У пункті 3 Постанови Пленуму ВСУ N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен

з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством. (п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № N 4 від 31.03.95).

Судовим розглядом встановлено, що позивач по даній справі – ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Позивач має на утриманні малолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що 16.10.2018 року позивач звернувся до лікаря-травматолога міської лікарні № 5 з приводу травми, отриманої ним 15.10.18 р. близько 19 год. 00 хв. при падінні в каналізаційний люк. Позивачу було встановлено діагноз: «Забій м`яких тканин лівої клубової ділянки. Забій лівої гомілки», та призначено лікування.

Цього ж самого дня, 16.10.2018 року дитина позивача була обстежена педіатром міської лікарні № 5 та направлена на консультацію в обласну дитячу лікарню, де їй було проведено обстеження та встановлено діагноз: «Забій, садна м`яких тканин голови».

16.10.2018 р. дружина позивача – ОСОБА_6 звернулась до Корабельного ВП ГУПН в Миколаївській області із заявою, в якій вказала на неналежне утримання каналізаційних люків, та падіння свого чоловіка з дитиною на руках, яке сталося ввечері 15.10.2018 р. За цією заявою, зареєстрованою в ЖЄО за № 13130 від 16.10.2018 р., була проведена перевірка, опитані заявник, її чоловік, проведений огляд місця події. Матеріалами перевірки встановлено, що позивач провалився до каналізаційного люку з власної необережності, і наслідки від падіння для здоров`я були незначними.

Дослідженням матеріалів вказаної перевірки також встановлено, що каналізаційний люк, розташований на відстані 10 метрів від під`їзду № 9 будинку АДРЕСА_1 , має металеву кришку. Дане відображено у протоколі огляду місця події від 16.10.18 р. та фото таблиці до нього. Даних щодо того, що кришка цього люка була відчинена чи погано закріплена, матеріали перевірки не містять.

Між тим, такі висновки суперечать доводам позивача, викладеним ним у позовній заяві, в якій він вказав, що люк, у який він впав був прикритий бетонною кришкою.

Судом також встановлено і це підтверджується наявною у матеріалах справи схемою розміщення каналізаційної мережі, що біля під`їздів 9 та 10 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розміщено два каналізаційних люків. Факт балансової належності відповідачу усіх каналізаційних люків і мереж біля вказаного будинку, визнається відповідачем, тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, такі обставини не підлягають доказуванню.

Суд критично сприймає покази свідка – ОСОБА_4 , яка була допитана за клопотанням представника позивача, оскільки вона давала покази неконкретні, узагальнені, проте категорично стверджувала, що особисто бачила, як позивач впав з дитиною у люк, і це відбулось саме у ранковий час. Таке суперечить доводам позивача та письмовим доказам у справі, в яких зазначено вечірній час падіння – близько 19 години у жовтні 2018 року, що є темним часом доби.

Крім цього, ні у позовній заяві ні у судовому засіданні стороною позивача не було обґрунтовано звернення позивача до лікарні на наступний після падіння день – 16 жовтня, при тому, що Міська лікарня № 5 знаходиться у безпосередній близькості від місця проживання позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами, факт спричинення йому та його малолітній дитині моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача та з вини останнього, а зібрані по справі докази фактично базуються на поясненнях позивача та його дружини.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Доказів, які б спростовували висновки суду, судовим розглядом не здобуто.

В силу ст. 141 ЦПК України позивачеві не відшкодовуються понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову відмовлено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено іншими учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», 54055, м. Миколаїв вул. Погранична 161, код ЄДРПОУ 31448144.

Суддя Л.І. Селіщева