Ухвала суду № 96023949, 05.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2234/21

ун. № 759/6621/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Cлідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судовго засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020100080001732 від 01.04.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021року до слідчого судді Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором у кримінальному провадженні прокурором Святошинської окружної прокуратури в м. Києві ОСОБА_4 , в якому слідчий просить накласти арешт на 7 системних блоків, 7 комп`ютерних моніторів; 7 комп`ютерних клавіатур; 7 ком`ютерних мишей, які були вилучені в ході невідкладного обшуку від 31.03.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні, що перебуває в оренді ТОВ «Лото-Плюс» код 42059580, директором якого є ОСОБА_5 , на час проведення досудового розслідування.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що 31.03.2021 року близько 01:44 год на спец. лінію «102» надійшло повідомлення про те, що в супереч чинному законодавству надаються послуги з грального бізнесу на ком`ютерних терміналах, вказане приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 31.03.2021 року в період часу з 04:15 год. по 04:30 год. у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вулиця Тулузи, 1, слідчим Святошинського УП ГУНП у м. Києві в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено невідкладний обшук, в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено 7 системних блоків (без ідентифікуючих ознак), 7 моніторів, (без ідентифікуючих ознак), 7 клавіатур (без ідентифікуючих ознак), 7 комп`ютерних мишок (без ідентифікуючих ознак).

Вилучені в ході обшуку речі свідчать про те, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в оренді ТОВ «Екстра Лінк» надаються послуги з грального бізнесу.

31.03.2021 року слідчим органом досудового розслідування винесено постанову про визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом по кримінальному провадженю.

Враховуючи вищевикладене: 7 системних блоків (без ідентифікуючих ознак), 7 моніторів, (без ідентифікуючих ознак), 7 клавіатур (без ідентифікуючих ознак), 7 комп`ютерних мишок (без ідентифікуючих ознак), які були вилучені в ході невідкладного обшуку від 31.03.2021 рокуне можливо використати як речові докази у кримінальному №12020100080001732 від 01.04.2020, без накладення арешту, оскільки вказане майно має статус тимчасово вилученого майна та з метою забезпечення збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, також з метою проведення відповідних судових експертиз.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розглядати клопотання без його участі.

Вивчивши зміст клопотання і надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

У провадженні Святошинського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100080001732 від 01.04.2020р., за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Згідно з протоколом обшуку від 31.03.2021 року, в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та в подальшому вилучено 7 системних блоків (без ідентифікуючих ознак), 7 моніторів, (без ідентифікуючих ознак), 7 клавіатур (без ідентифікуючих ознак), 7 комп`ютерних мишок (без ідентифікуючих ознак).

Згідно частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В клопотанні не зазначено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретних фактів і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, що не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України, а також відсутня у матеріалах клопотання інформація щодо призначення експертиз відносно вилученого майна.

Слідчим не надано доказів, що вказані у клопотанні речі підлягають спеціальній конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або підлягає відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягненню з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди у кримінальному провадженні 12020100080001732 від 01.04.2020р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 203-2 КК України КК України.

Таким чином, враховуючи необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132,170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020100080001732 від 01.04.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1