Рішення № 96023593, 05.04.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 755/1692/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В. ,

при секретарі судових засідань - Москаленко А.В.,

За участю позивача ОСОБА_1

Представників відповідачів Тракало А.В. , Гудкова Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового - розслідування, прокуратури, суду

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового - розслідування, прокуратури, суду в розмірі 200 000грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Постановою Апеляційного суду м.Києва від 18.12.2017р. скасовано постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 2.08.2017р. , якою його визнано винним за ч.1 ст.172-7,ч.2 ст.172-7 КУпАП з накладнням адміністративного стягнення скасовано та закрито провадження відносно нього в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Отже, уповноваженою особою поліції було протиправно складено протокол , відповідачами була поширена неправдива інформація , створили в інформаційному просторі негативне враження про нього , що негативно відмічалось на його немайнових правах. чим обмежено його права.

Зазначав, що вищевказані дії відповідачів завдали йому суттєвих моральних втрат, душевних страждань, призвели до порушення нормальних життєвих та професійних зв`язків. В судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити , стягнути моральну шкоду в розмірі 200 000 гр . з Держави Україна через Державну казначейську службу.

Представник ДКСУ відзив не надав , в судове засідання не з`явився.

Представник НПУ надав відзив, просив відмовити в позові.

Представник ОГП надав відзив, просив відмовити в позові.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 5.02.2020р. передано справу за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 15.04.2020р відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.

Судом встановлено, що 12 травня 2017р. головним оперуповноваженим відділу протидії корупції УОР ДЗЕ Національної поліції Лозовим О.В. було складено протокол № 39 та №40 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення , пов`язаного з корупцією, передбачене ч.1-2 ст.172-7 КУпАП. Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 2.08.2017р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постановою Апеляційного суду м.Києва від 18.12.2017р. скасовано постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 2.08.2017р. , якою його визнано винним за ч.1 ст.172-7,ч.2 ст.172-7 КУаАП з накладнням адміністративного стягнення скасовано та закрито провадження відносно нього в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

У статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п`ята, шоста статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що відповідачі протиправно склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1-2 ст.172-7 КУпАП, відносно нього, чим завдали йому суттєвих моральних страждань, що призвело до порушення його нормальних життєвих та професійних зв`язків.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом, підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом.

Твердження позивача про поширення відповідачами неправдивої інформації на своїх та відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» , суд вважає безпідставними.

При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 312/262/18 (провадження № 61-14401св19)

При таких обставинах , суд приходить до висновку , що позовні вимоги безпідставні, не знайшли підтвердження в судовому засіданні , тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються , в зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст..23, 1176 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового - розслідування, прокуратури, суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

відповідач 1: Держава України в особі Державної казначейської служби України: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 10

відповідач 2: Національна поліція України: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10

відповідач 3: Офіс Генерального прокурора: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15

Суддя Остапчук Т.В.