Ухвала суду № 96023208, 01.04.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №520/7114/16-к

Провадження №1-в/523/140/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Позняка В.С., при секретарі Ситник І.П., розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , засуджених вироками Суворовського районного суду м. Одеси, -

Встановив:

До Суворовського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_4 про скасування арешту з земельної ділянки під кадастровим номером: 5110300000:02:005:0013, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1919/16-к від 17.02.2016 року під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 382 ч.3 КК України, ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, мотивуючи тим, що досудове розслідування вищезазначеного кримінального провадження завершене, за результати судового розгляду ухвалені вироки від 19.02.2020р, 21.04.2020р, які набрали законної сили, у зв`язку з чим просив скасувати арешт зі вказаної земельної ділянки площею 0,03га, яка належать йому на праві власності відповідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно за №32680951 від 26.01.2015 року, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності/довірчої ласності: 8494851 від 24.01.2015р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: №557917451103, оскільки не існує потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.

Також в обгрунтовуння доводів, викладених в клопотанні, зазначено, що ОСОБА_4 є особою, яка не має ніякого відношення до кримінального провадження за №12014160000001104 від 13.11.2014р., не є учасником, а також особою, яка несе цивільну відповідальність, взагалі не має будь-якого процесуального статусу, зазначена земельна ділянка, на яку був накладений арешт в межах даного кримінального провадження, не є доказом злочину, не підлягає спеціальній конфіскації, розгляд справи закінчений, однак при ухваленні остаточного рішення в нарадчій кімнаті не було вирішене питання про скасування накладеного на земельні ділянки арешту відповідно до ст.174 КПК України, тому з метою не порушення конституційних прав громадян, передбачених законодавчими актами України, якими в тому числі передбачений порядок розпорядження, користування своїм майном, звернувся до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту, в якому на теперішній час не має ніякого сенсу.

У судове засідання належним чином повідомлені прокурор Одеської обласної прокуратури, представник заявника ОСОБА_4 – адвокат Гетмаченко І.С. не зявилися, надав до суду заяву про розгляд клопотання без їх участі, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали, суд дійшов до наступних висновків.

Як з`ясовано, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1919/16-к (Пр. 1-кс/520/383/16) від 17.02.2016 року був накладений арешт на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровими номерами: 5110300000:02:005:0007, 5110300000:02:005:0008, 5110300000:02:005:0009, 5110300000:02:005:0010, 5110300000:02:005:0011, 5110300000:02:005:0012, 5110300000:02:005:0013, 5110300000:02:005:0014, 5110300000:02:005:0015, 5110300000:02:005:0016, 5110300000:02:005:0017, 5110300000:02:005:0018, 5110300000:02:005:0019, 5110300000:02:005:0020, 5110300000:02:005:0021, 5110300000:02:005:0022, 5110300000:02:005:0023, 5110300000:02:005:0024, 5110300000:02:005:0025, 5110300000:02:005:0026, 5110300000:02:005:0027, 5110300000:02:005:0028, 5110300000:02:005:0029, 5110300000:02:005:0030, 5110300000:02:005:0031, 5110300000:02:005:0032, 5110300000:02:005:0033, 5110300000:02:005:0034, 5110300000:02:005:0035, 5110300000:02:005:0036, 5110300000:02:005:0037, 5110300000:02:005:0038, 5110300000:02:005:0039, 5110300000:02:005:0040, 5110300000:02:005:0041, 5110300000:02:005:0042, 5110300000:02:005:0043, 5110300000:02:005:0044, 5110300000:02:005:0045, 5110300000:02:005:0046, 5110300000:02:005:0047, 5110300000:02:005:0048, 5110300000:02:005:0049, 5110300000:02:005:0050, 5110300000:02:005:0051, 5110300000:02:005:0052, 5110300000:02:005:0053, 5110300000:02:005:0054 шляхом заборони розпоряджання будь-яким чином вказаними ділянками, заборони будівництва на них, здійснення заходів щодо реєстрації прав та обтяжень вказаного нерухомо майна будь-яким способом у кримінальному провадженні за №12014160000001104 від 13.11.2014р. відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Дійсно, під час ухвалення вироків судом не вирішувалося питання про скасування арешту майна, оскільки дане питання не було предметом дослідження у судовому засіданні, так як вироки були ухвалені на підставі угод про визнання винуватості, укладених між прокурором відділу прокуратури Одеської області та обвинуваченими, у присутності захисників, та представника Затоківської селищної ради, які не позначили свою позицію з цього приводу.

Разом з цим, положеннями статті 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності . Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 174 ч.4 КПК України регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Крім цього, статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне трактування щодо непорушності права власності зазначене в ст.321 ч.ч.1, 2 Цивільного кодексу України за змістом якої, цитата: «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом».

Відповідно до вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з цим, наявна практика Верховного суду, так, у постанові Великої Палати Верховного суду за №202/1452/18 від 27.03.2019 року викладений висновок, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушене її право власності, навіть за умови, що вона не є часником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства.

Таким чином, на підставі викладеного, вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, суд дійшов до висновку про недоцільність подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що клопотання ОСОБА_4 є вмотивованим та підлягає задоволенню, оскільки всі процесуальні дії закінчені, судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженню завершене, по справі ухвалені вироки на підставі угоди про визнання винуватості, заявником надані докази щодо належності майна відповідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно за №32680951 від 26.01.2015 року, тобто дана обставина знайшла своє документальне підтвердження, крім того арештоване майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, предметом злочину чи спеціальної конфіскації, у зв`язку з чим з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, передбачених законодавчими актами України суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна, так як на теперішній час відпала потреба в застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.321, 391 ЦК України, ст.ст.170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд,-

Постановив:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту з земельної ділянки – задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1919/16-к від 17.02.2016 року в частині накладення арешту на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером: 5110300000:02:005:0013, площею 0,03га.

Скасувати арешт з майна, належного на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 5110300000:02:005:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 /7 (тридцять сім дріб сім).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали про скасування арешту з майна для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6.

Ухвала набрала чинності 1.04.2021 року. Оригінал ухвали зберігається в матеріалах справи №520/7114/16 (Пр. №1-в/523/140/21).

Суддя: В.С. Позняк