Рішення № 96022926, 05.04.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/77/21

Провадження № 2/139/24/21

РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої – судді Тучинської Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Майструк Н.Р.,

представника відповідача - адвоката Роя В.Л.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: Мурованокуриловецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та ОСОБА_2 , про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті його батька відкрилась спадщина, в тому числі на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину позивач прийняв на підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Звернувшись до приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Долі Т.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, спадкоємець – позивач за цим позовом - отримав відмову у видачі такого свідоцтва у зв`язку з наявністю арешту на все нерухоме майно спадкодавця згідно постанови від 15 вересня 2017 року про арешт майна та його обтяження у межах виконавчого провадження № 54703954. Згідно листа Мурованокуриловецького районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 18.10/450 від 15.01.2021 вбачається, що на їх виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 54703954, яке закінчено 27 березня 2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач звернувся до суду 03 лютого 2021 року із позовною заявою, у якій просить зняти арешт на все майно, в тому числі на житловий будинок, оскільки виконавче провадження закрите.

Ухвалою від 03 лютого 2021 року (а.с. 16) позов прийнято до розгляду суду і призначено підготовче провадження.

Цією ж ухвалою було задоволено клопотання позивача та витребувано від приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Долі Т.І. належним чином посвідчену копію спадкової справи до майна спадкодавця. В цій частині ухвала суду виконана 22 лютого 2021 року (а.с. 23-36).

23 лютого 2021 року справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням на лікуванні головуючої у справі (а.с. 42).

19 березня 2021 року електронною поштою суд отримав відзив на позовну вимогу (а.с. 65-66).

Ухвалою суду від 19 березня 2021 року(а.с. 73-74) задоволено клопотання позивача (а.с. 71) про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, другого співвласника житлового будинку – ОСОБА_2 .

05 квітня 2021 року прийнято ухвалу (а.с. 85-86) про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав. Представник позивача – адвокат Майструк Наталія Романівна (а.с. 12-13) суду пояснила, що при зверненні до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті батька, позивач дізнався, що постановою державного виконавця від 15 вересня 2017 року на все майно спадкодавця накладено арешт у зв`язку з виконанням судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки виконавче провадження закрито у зв`язку зі смертю боржника, позивач вважав, що є підстави для зняття арешту. Окрім того, під час підготовчого провадження позивач ОСОБА_1 ліквідував заборгованості, яка виникла у його спадкодавця перед АТ КБ «ПриватБанк».

Представник відповідача – АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Рой Володимир Леонідович (а.с. 53-54), який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вимоги ОСОБА_1 визнав частково. Так, ОСОБА_3 пояснив, що АТ КБ «ПриватБанк» ніяким чином не порушив права позивача як спадкоємця боржника за виконавчим документом, а тому не має відповідати за цим позовом. Одночасно, в зв`язку з тим, що позивач ліквідував заборгованість за виконавчим документом про стягнення зі свого спадкодавця, він не заперечуватиме, аби з майна боржника було знято арешт, накладений державним виконавцем у межах виконавчого провадження.

Третя особа: ОСОБА_2 зазначила, що вона є співвласником житлового будинку у АДРЕСА_1 . Однак, тривалий час вона не живе в цьому будинку та не підтримувала ніяких стосунків зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про накладення арешту на цей будинок вона дізналася з ухвали суду про притягнення її до участі у справі як третьої особи. Вважає, що оскільки її син погасив борг свого батька перед Банком, слід зняти арешт з майна.

Представник Мурованокуриловецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача, в судове засідання не з`явилася, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника ВДВС (а.с. 46).

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що, з урахуванням положень Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та актів міжнародного права, позовна вимога ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканості самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Судом встановлено, зокрема, договором купівлі-продажу від 09 грудня 2005 року (а.с. 6), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9323119 від 17 грудня 2005 року (а.с. 7), що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на праві приватної власності належало 1/2 частка житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

З матеріалів спадкової справи № 282/2020, заведеної у приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Долі Т.І. (а.с. 23-36), слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (зворот а.с. 24). Відповідно до довідки Роздолівської сільської ради № 311/06-06 від 27.10.2020 (а.с. 25) та свідоцтва про народження (а.с. 30), а також з огляду на заяву від 27 жовтня 2020 року (а.с. 24), спадщину після смерті ОСОБА_1 прийняв його син – позивач у справі ОСОБА_1 .

Однак, при підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом з інформаційної довідки № 240285095 від 13.01.2021 (зворот а.с. 32 – зворот а.с. 35) було виявлено зареєстроване 27.03.2018 року Мурованокуриловецьким РВ ДВС обтяження, а саме: арешт нерухомого майна спадкодавця. Про цей факт свідчить роз`яснення приватного нотаріуса № 03/01-16 від 13 січня 2021 року (а.с. 10).

Із цих інформаційної довідки (зворот а.с. 32 – зворот а.с. 35) та роз`яснення приватного нотаріуса (а.с. 10), а також із інформації начальника Мурованокуриловецького РВ ДВС № 18.10/450 від 15.01.2021 (а.с. 9) слідує, що арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено в межах виконавчого провадження № 54703954, відкритого на підставі виконавчого листа Мурованокуриловецького районного суду у справі № 139/301/17 про стягнення кредитної заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, з інформації начальника Мурованокуриловецького РВ ДВС № 18.10/450 від 15.01.2021 (а.с. 9) вбачається, що це виконавче провадження 27 березня 2018 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення) з поверненням стягувачу. У зв`язку з такою обставиною у державного виконавця не було законних підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», для знаття арешту з майна боржника.

Виходячи з положень норм ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна боржника міг бути знятий лише в судовому порядку.

Відповідачами в справах про зняття арешту майна може бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У даній справі, позивач, як спадкоємець боржника за виконавчим документом, вважав, що арештом майна, яке накладено для задоволення вимог кредитора – АТ КБ «ПриватБанк», порушується його право на спадкове майно. Таким чином, він вірно визначив відповідача – стягувача за виконавчим документом.

В той же час, судом встановлено, що на виконання вимог ст.ст. 1231, 1281, 1282 ЦК України позивач у цій справі в ході підготовчого провадження ліквідував заборгованість, яка існувала перед АТ КБ «ПриватБанк» у його спадкодавця. Про це свідчить розрахунок відповідача про відсутність заборгованості за договором № б/н від 28.02.2011 (а.с. 81), квитанції про сплату заборгованості (а.с. 83, 84), а також пояснення сторін у цьому судовому засіданні.

Таким чином, станом на день розгляду справи судом виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.02.2011 закінчено, заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.02.2011 ліквідовано, а тому не існує підстав для арешту майна боржника за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України). Отже, враховуючи обставину, що позивач прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать матеріали спадкової справи (а.с. 23-36), вся спадщина, в тому числі 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 ,належить йому з 02 червня 2020 року.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Позивачем доведено, що накладеним арештом порушується його право спадкування, внаслідок чого він позбавлений змоги оформити спадщину після смерті спадкодавця. Також судом встановлено, що позивач чи його спадкодавець не є боржниками у незавершених виконавчих провадженнях.

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.

Стаття 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української PCP N 2148-VIII від 19.10.73 року; статті 7 і 17 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, визначають, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Кожна людина має право володіти майном як особисто так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15.

Таким чином, обраний позивачем спосіб судового захисту цілком відповідає вимогам достатності та розумності і жодним чином не порушує прав та законних інтересів відповідача.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши всі обставини справи, перевіривши їх доказами, виходячи із принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 319, 321, книгою шостою «Спадкове право» ЦК України, ст. 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української PCP N 2148-VIII від 19.10.73 року, ст. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 57-64, 154, 179, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Зняти арешт зі всього нерухомого майна, яке за життя належало на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладений постановою державного виконавця Мурованокуриловецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 15 вересня 2017 року в межах виконавчого провадження № 54703954, в тому числі з житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ___