Рішення № 96021355, 31.03.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/26/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2021 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача-адвоката Курганської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

встановив:

Позивач МТСБУ звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу 34459 грн. 87 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 07.07.2017р. об 11 год. 09 хв. трапилася ДТП, а саме відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Honda Acord», д.н.з. НОМЕР_1 на а/д Київ-Чоп допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби дістали механічні ушкодження. Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25.07.2017 року відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент настання ДТП не була застрахована. Потерпілий звернувся до МТСБУ із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди. Вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Ford Transit» становить 40405 грн. 77 коп. МТСБУ було виплачено Рівненському зоологічному парку загальнодержавного значення відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 33671 грн. 47 коп. - платіжне доручення № 904314 від 03.05.2018р. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 34459 грн. 87 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього.

Як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою суду від 28.01.2021р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.02.2021р. відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що розмір шкоди заявлений позивачем є значно завищеним, за відсутності належних доказів про проведені ремонтно-відновлювальні роботи. Він не був запрошений на огляд автомобіля і не приймав участі в огляді пошкодженого автомобіля, а відтак був позбавлений можливості вказати на свої заперечення.

Також відповідачем 15.02.2021р. через канцелярію суду подано заяву в якій він просить застосувати ст.257 ЦК України та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав порушення строків позовної давності. Так, позивачу про ДТП стало відомо 10.07.2017р., коли водій автомобіля «Ford Transit» подав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, у якій було вказано учасників ДТП і інформація про відсутність у нього полісу ОСЦПВВНТЗ. З позовом позивач звернувся до суду 05.01.2021р., тобто через три роки та п`ять місяців.

Позивач просить суд розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити позов.

Відповідач та його представник в судовому засіданні вимоги позову не визнали з підстав наведених у відзиві на позов та в заяві про застосування строків позовної давності та просили в позові відмовити.

Вислухавши відповідача та його представника, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно постанови Здолбунівського районного судуРівненської області від 25 липня 2017 року, відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. Даною постановою встановлено, що 07.07.2017р. близько 11 год. 09 хв. ОСОБА_1 РВ на а/д Київ-Чоп, керуючи автомобілем «Honda Acord», д.н.з. НОМЕР_3 , виїжджаючи з території автозаправки здійснив зіткнення з автомобілем «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби дістали механічні ушкодження.

Частина 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина відповідача ОСОБА_1 у скоєній ДТП, під час якої пошкоджено автомобіль «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Рівненському зоологічному парку загальнодержавного значення, яким керував водій ОСОБА_2 , повністю підтверджується належними доказами.

Також в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував свою вину у вчиненні вказаної ДТП.

На момент ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вбачається з матеріалів справи.

З копії полісу № АК/6230336 від 19.05.2017 р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 страхувальника Рівненського зоологічного парку загальнодержавного значення була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна». Строк дії з 26.05.2017 р. по 25.05.2018 р.

Водій ОСОБА_2 14.07.2017 р. письмово повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду, додавши до повідомлення, зокрема, схему ДТП, страховий поліс, копію паспорта і ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про реєстрацію т/з, копію ОТК.

02 серпня 2017 року оцінювачем, аварійним комісаром ОСОБА_3 за заявою МТСБУ від 24.07.2017р. складено звіт № 441К про оцінку автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до Звіту, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Transit» в результаті його пошкодження при ДТП складає 40405 грн. 77 коп.

Згідно рахунку № 441К від 02.08.2017р. та акту виконаних робіт вартість складання звіту № 441К по визначенню розміру завданих збитків КТЗ становить 788 грн. 40 коп.

22 серпня 2017 року Рівненський зоологічний парк загальнодержавного значення письмово звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з заявою про страхове відшкодування (а.с.10).

Наказом Моторно (транспортного) страхового бюро України від 02.05.2018 р. № 4090, відповідно до ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 № 1961-ІV, приймаючи до уваги довідку № 1 від 27.04.2018р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, якою визначена сума до сплати - 33671 грн. 47 коп, наказано було фінансовому управлінню сплатити на рахунок Рівненського зоологічного парку загальнодержавного значення 33617 грн. 47 коп. за шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

З платіжного доручення № 904314 від 03.05.2018 р. вбачається, що позивачем МТСБУ сплачено 33671 грн. 47 коп. страхового відшкодування згідно наказу № 4090 від 02.05.2018 р. Рівненському зоологічному парку загальнодержавного значення.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 із змінами, регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Норми п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказують про обов`язок МТСБУ відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 із змінами, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, зазначеним Законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме, в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Звертаючись до суду з цим позовом, МТСБУ просило відшкодувати кошти в порядку регресу на підставі положень ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 ЦК України.

Вирішуючи по суті спір, який виник між сторонами, суд виходить з того, що МТСБУ, сплативши страхове відшкодування потерпілій стороні у ДТП - Рівненському зоологічному парку загальнодержавного значення (власнику транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 ), набуло право вимоги саме у порядку регресу до відповідача.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо пропущення строку позовної давності і відмови в задоволенні позову з цієї підстави.

Так, при регресі строк позовної давності обчислюється з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування, з огляду на таке.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Отже, первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 у справі № 6-2806цс16.

У п.11 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", зазначено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов`язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах. Регресну вимогу може бути пред`явлено протягом трьох років із дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Також, Верховний Суд у постанові № 200/13392/13-ц від 10 січня 2019 року зробив висновок по те, що строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив відшкодування.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Оскільки страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено МТСБУ 03 травня 2018 року, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.

Враховуючи, що даний позов до суду подано засобами поштового зв`язку 30.12.2020 року, строк позовної давності позивачем не пропущено, тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності не вбачається.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що розмір шкоди заявлений позивачем є значно завищеним, за відсутності належних доказів про проведені ремонтно-відновлювальні роботи, то на обґрунтування вказаних заперечень ним не подано жодного розрахунку підтвердженого належними та допустимими доказами

На даний час відповідачем витрати МТСБУ в розмірі 34459 грн. 87 коп., які складаються з виплаченої суми страхового відшкодування та витрат понесених на збір документів в добровільному порядку не компенсовано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, в силу ст.141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.12, 82, 141, 189, 197, 198, 263, 265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу 34459 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 87 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене у Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається у Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 квітня 2021 року.

Суддя