Рішення № 96021287, 26.03.2021, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/7822/20

Провадження № 2/947/1070/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

за участю сторін:

представник ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», який одночасно є третьою особою за первісним позовом – адвокат Галайчук Г.С., діюча на підставі ордеру,

представник ОСОБА_1 – адвокат Федяєв С.В., діючий на підставі ордеру,

представник Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) – Сокол Ю.С., діюча на підставі довіреності та в порядку самопредставництва юридичної особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн»

до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 ,

треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання недійсними електронних торгів,

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ»,

треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович

про визнання недійсними електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 12.02.2018 року, оформлені протоколом № 316217, щодо реалізації нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , на підставі чого було видано акт державного виконавця про проведені електронні торги від 22.02.2018 р.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 24.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» стало переможцем електронного аукціону з реалізації права вимоги за кредитним договором № 11367272000 від 02.07.2008 року та забезпечення: трикімнатна квартира, загальною площею – 65,8 кв.м., житловою площею – 38,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим, 15.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір № 1169/К купівлі-продажу майнових прав.

Представник позивача вказує, що на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 15.02.2019 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського МНО Атиповою І.В., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» набуло права іпотекодержателя за іпотечним договором № б/н від 02.07.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

12.02.2018 року відбулись електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , переможцем яких-став - ОСОБА_1 .

Разом з тим, на думку представника позивача, вищевказані електронні торги відбулись незаконно, з порушенням умов Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5 (в редакції, яка була чинна на момент проведення електронних торгів), а тому їх необхідно визнати недійсними.

Так, представник позивача зазначає, що всупереч вимогам ч. 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5, та ч.4 ст.43 Закону України «Про іпотеку», ДП «СЕТАМ» не повідомило письмово іпотекодержателя, яким на той момент був ПАТ «Дельта Банк», про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом іпотеки за іпотечним договором № б/н від 02.07.2008 року, чим порушило процедуру проведення прилюдних торгів.

Також представник позивача вказує, що всупереч ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинна на момент проведення торгів), державний виконавець здійснив реалізацію іпотечного майна без письмової згоди іпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк», про що свідчить відсутність такої згоди в матеріалах виконавчого провадження, не сповістив іпотекодержателя про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, та не перерахував іпотекодержателю залишок коштів від реалізації іпотечного майна, що, на думку представника відповідача, є підставою для визнання публічних торгів недійсними.

Крім того, представник позивача зазначає про те, що згідно абзацу 12 ч.2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна: заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Ці ж відомості повинні були викласти ДП «СЕТАМ» при описі майна яке виставлене на продаж, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з інформацією, викладеною ДП «СЕТАМ» при проведенні електронних торгів, в розділі «відомості про обтяження майна» на квартиру накладений лише арешт «Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №055167705, від 28.11.2017, видавник: Перший Київський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області».

Однак, як стверджує представник позивача, згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.11.2018 року на час підготовки та проведення електронних торгів на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , були наступні обтяження: іпотека №0472840 від 02.07.2008 року зареєстроване на підставі іпотечного договору №01627 від 02.07.2008року; обтяження №023883618 від 11.12.2017 року, зареєстроване на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси №522/21828/17; обтяження №0472811 від 02.07.2008 року, зареєстроване на підставі іпотечного договору №01627 від 02.07.2008року.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/21828/17, накладено арешт на спірне нерухоме майно та встановлено заборону боржнику у виконавчому провадженні та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, як вказує представник позивача, на час відкриття виконавчого провадження №55167705, проведення виконавчих дій, зокрема, підготовки заявки на реалізацію арештованого майна, перевірки матеріалів доданих до заявки, у ході проведення торгів, так само як і під час складання та затвердження акту по реалізації майна, обтяження, встановлені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/21828/17, були чинні.

11.12.2017 року відомості про такі обтяження були внесені державним

реєстратором Баховою В.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №23883618.

Разом з тим, як зазначає представник позивача, відповідачем, в порушення вимог пунктів 2 та 4 Порядку, під час формування заявки на реалізацію арештованого майна не було відображено в ній відомості про реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, складено та подано заявку на реалізацію арештованого майна з електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №55167705, яка в подальшому без додаткової перевірки та доопрацювання була затверджена начальником відділу державної виконавчої служби, тобто в даному випадку відповідачем не дотримано вимог щодо належного виконання службових обов`язків.

Представник позивача вказує, що згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим, представник позивача зазначає, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатам прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Законом України «Про іпотеку» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (в редакції, дійсній на момент проведення електронних торгів).

З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» звернулося до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 09.04.2020року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів та акту державного виконавця було залишено без руху. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., та надати докази такої сплати. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

22.05.2020 року до канцелярії суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.05.2020 рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

19.06.2020 року до канцелярії суду від представника Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів, відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування наданого відзиву представник Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) посилається на те, що 15.11.2017 року на адресу Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від ОСОБА_3 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1352, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горда І.В. 14.11.2017 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 49 000,00 грн. та плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 2 500,00 грн.

16.11.2017 року головним державним виконавцем відділу Алієвим Айдином Тапдигалі Огли, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону № 1404-VIII, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №1352, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горда І.В 14.11.2017, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 49000,00 грн. та плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 2500,00 грн.

В ході проведення виконавчих дій згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником зареєстрована квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

16.11.2017 року, як вказує представник відповідача, було сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а саме: з параметрами запиту ПІБ « ОСОБА_2 » РНОКПП: НОМЕР_1 за частковим співпадінням, зі змісту якого вбачається, що на квартирі за адресою АДРЕСА_2 , відсутні будь-які обтяження на нерухоме майно.

Представник відповідача зазначає, що 28.11.2017 року державним виконавцем відділу, керуючись статтею 56 Закону № 1404-VІІІ, винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описана та накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

08.12.2017 року державним виконавцем відділу, керуючись статтею 57 Закону №1404-VІІІ, винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. В якості суб`єкта оціночної діяльності залучено ФОП ОСОБА_4 .

13.12.2017 року на адресу відділу надійшов звіт про оцінку трикімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Як стверджує представник відповідача, 13.12.2017 року сторони виконавчого провадження - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознайомлені з оцінкою майна.

02.01.2018 року державним виконавцем відділу підготовлена заявка на реалізацію арештованого майна, а саме: квартири, що розташована за адресою:

АДРЕСА_2 , яка подана до Одеської філії

ДП «СЕТАМ».

Представник відповідача зазначає, що 12.02.2018 року відбулись електронні торги з примусової реалізації квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Результати електронних торгів були оформлені протоколом №316217 проведення електронних торгів від 12.02.2018. Переможцем торгів за протоколом визначено учасника 3 - ОСОБА_1 , майно придбано за 952500,00 грн., на рахунок відділу надійшла грошова сума у розмірі 904875,00 грн. Грошові кошти у розмірі 904875,00 грн. відповідно до вимог статей 45 та 47 Закону № 1404-VІІІ, були розподілені та перераховані наступним чином: 51500,00 грн. - борг на користь стягувача ОСОБА_3 ; 5150,00 грн. - виконавчий збір; 200,00 грн. - витрати виконавчого провадження; 848025,00 грн. - повернуті боржнику ОСОБА_2 .

22.02.2018 року державним виконавцем відділу складено акт про проведені

електронні торги.

Представник відповідача вказує, що 16.03.2018 року державним виконавцем відділу, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ, по вищезазначеному виконавчому провадженню винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, представник відповідача звертає увагу на той факт, що до теперішнього часу рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення сторонами та учасниками виконавчого провадження або будь-якими іншими особами не оскаржені.

Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач, звернувшись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов`язаний довести наявність факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та довести співмірність позовних вимог із можливістю поновити свої порушені права.

На думку представника відповідача, позивачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів того, що його права порушені. Позивачем не наведено жодного факту неможливості скористатися своїм правом іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Представник відповідача вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 04.04.2019 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належала на праві власності ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» на підставі іпотечного договору, серія та номер: 1627, виданий 02.07.2008, видавник: ПН ОМНО Главацький В.А.; договір про внесення змін та доповнень, серія та номер: 423, виданий 27.03.2013, видавник: ПН ОМНО Главацький В.А.; договір відступлення права вимоги, серія та номер: 92, виданий 15,02.2019, видавник: ПН КМНО Антипова І.В.; вимога, серія та номер; 03/23, виданий 16.02.2019, видавник: ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

З 20.05.2019 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2019 (продавець - ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», покупець - ОСОБА_5 ), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договором купівлі-продажу від 20.05.2019 року.

Стосовно доводів позивача, що станом на 12.02.2018 року іпотекодержателем вищевказаної квартири було ПАТ «Дельта Банк», представник відповідача зазначає, що 16.11.2017 року було сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а саме: з параметрами запиту ПІБ « ОСОБА_2 » РНОКПП: НОМЕР_1 за частковим співпадінням, зі змісту якого вбачається, що на квартирі за адресою АДРЕСА_2 , відсутні будь-які обтяження на нерухоме майно.

Таким чином, представник відповідача стверджує, що ні виконавча служба, ні ДП «Сетам» не могли знати про існування певних обтяжень.

Даний факт представник відповідача також підтверджує витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, згідно яких іпотека припинялась 31.03.2017 року та поновлювалась лише 10.10.2018 року, та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, згідно яких обтяження припинялось 31.03.2017 року та поновлювалось 01.10.2018 року.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що іпотека та обтяження були зареєстровані через вісім місяців після проведення електронних торгів.

Представник відповідача вважає, що права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності речово-правових відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно.

Таким чином, на думку представника відповідача, у разі визнання недійсними електронних торгів, у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникне кондиційне зобов`язання перед ОСОБА_1 повернути отримане майно, підстава набуття якого згодом припинила існування.

З урахуванням викладеного, представник Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

14.07.2020 року від представника Державного підприємства «СЕТАМ» до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Державного підприємства «СЕТАМ» просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування наданого відзиву представник Державного підприємства «СЕТАМ» посилається на те, що торги з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , за номером лоту № 262235 відбулись на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 державне підприємство «СЕТАМ» уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до абз.4 пункту 4 розділу 2 Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Інформація про лот № 262235 - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , була внесена до системи реалізації арештованого майна на підставі заяви державного виконавця від 02.01.2018 № 88.

Заявка державного виконавця містила інформацію про наявні обтяження, а саме: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №55167705, від 28.11.2017, видавник: Перший Київський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

Представник відповідача зазначає, що державним виконавцем до заявки було додано інформаційну довідку з реєстру речових прав № 103973752 від 16.11.2017, відповідно до якої, чинних обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , немає.

На виконання вимог абз. 4 пункту 4 розділу 2 Порядку державним підприємством «СЕТАМ» було внесено інформацію про лот у систему без перевірки заявки на відповідність вимовам законодавства, встановивши, що повнота заявки відповідає вимогам Порядку.

Тобто, спірне майно було передано на реалізацію не як предмет іпотеки.

Тому, на думку представника відповідача, на відносини з реалізації арештованого майна за лотом № 262235 норми Закону України “Про іпотеку” та розділу VII Порядку “Особливості реалізації окремих видів майна” не поширюються, а тому, у державного підприємства “СЕТАМ” був відсутній обов`язок здійснювати публікації у друкованих засобах масової інформації та надсилати повідомлення іпотекодержателю, тому що відповідно до заявки на реалізацію спірна квартира не є предметом іпотеки.

Крім того, представник відповідача зазначає, що станом на момент вчинення оскаржуваного правочину з реалізації арештованого майна - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестмент корпорейшн” жодного відношення до спірної квартири не мало.

Таким чином, на думку представника відповідача, позивач, звернувшись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов`язаний довести наявність або відсутність факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та довести співмірність позовних вимог із можливістю поновити свої порушені права, однак позивачем не доведено яким чином оскаржуваним правочином було порушено його права.

Також представник відповідача вказує, що нормативно-правовим актом, який встановлює порядок та правила проведення прилюдних торгів є саме Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, тобто для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити порушення правил, встановлених саме Порядком реалізації арештованого майна.

Однак, як зазначає представник відповідача, позивач повинен довести належ ним та допустимими доказами, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; законні інтереси позивача порушенні.

На думку представника відповідача, у позовній заяві не зазначено жодного порушення норм Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних прав позивача у результаті проведення електронних торгів, жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними позивач до позовної заяви не надав, не обґрунтував, не довів, як описані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило його права.

З урахуванням викладеного, представник Державного підприємства «СЕТАМ» просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

30.09.2020 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.09.2020 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., та надати докази такої сплати; зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів було повернуто позивачу за зустрічним позовом зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 5 ст. 185 ЦПК України.

У підготовчому засіданні 03.11.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

26.11.2020 року до канцелярії суду в електронному вигляді надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів.

В обґрунтування наданого зустрічного позову ОСОБА_1 посилається на те, що 12.02.2018 року він ОСОБА_1 придбав з прилюдних торгів квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, як вказує позивач за зустрічним позовом, до теперішнього часу зареєструвати за собою право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , є неможливим.

Згідно абзацу 12 ч. 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна: заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Ці ж відомості повинні були викласти ДП «СЕТАМ» при опису майна, яке виставлене на продаж, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з інформацією, викладеною ДП «СЕТАМ» при проведенні електронних торгів в розділі «відомості про обтяження майна» на квартиру накладений лише арешт «Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №955167705 від 28.11.2017 року, видавник: Перший Київський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

Однак, як зазначає ОСОБА_1 , згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.11.2018 року на час підготовки та проведення електронних торгів на квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , були наступні обтяження: іпотека №472840 від 02.07.2008 року зареєстроване на підставі іпотечного договору №1627 від 02.07.2008року; обтяження №23883618 від 11.12.2017 року зареєстроване на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси №522/21828/17; обтяження №472811 від 02.07.2008 року зареєстроване на підставі іпотечного договору №1627 від 02.07.2008року.

Тобто, ОСОБА_1 стверджує, що ні виконавча служба ні ДП «СЕТАМ» при продажу йому вищезазначеного нерухомого майна всупереч затвердженого наказом Міністерства юстиції порядку реалізації арештованого майна не надали йому, як покупцю, інформацію про наявність іпотеки та наявності арешту по кримінальній справі цього майна, і в подальшому це спричинило наслідки, а саме: неможливість зареєструвати за собою право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що на час відкриття виконавчого провадження №55167705, проведення виконавчих дій, зокрема, підготовки заявки на реалізацію арештованого майна, перевірки матеріалів доданих до заявки, у ході проведення торгів, так само як і під час складання та затвердження акту по реалізації майна, обтяження, встановлені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/21828/17, були чинні, а 11.12.2017 року відомості про такі обтяження були внесені державним реєстратором Баховою В.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №23883618.

ОСОБА_1 зазначає, що визначальним є сам факт наявності відповідних обмежень та об`єктивна можливість виконавця дізнатись про їх наявність, за умови неупередженого та ефективного виконання останнім своїх службових обов`язків.

Також позивач за зустрічним позовом зауважує, що з метою упередження незаконної реалізації майна вчинення будь-яких інших протиправних дій з боку недобросовісної сторони провадження, відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заявці законодавцем покладено саме на посадових осіб відділу державної виконавчої служби, а тому державний виконавець повинен вживати всі залежні від нього заходи з метою збирання, обробки та відображення повних відомостей, що стосуються об`єкту, який він виставляє на реалізацію.

Невиконання зазначених вимог свідчить про неналежне виконання державним виконавцем своїх посадових обов`язків та відсутність належного контролю і формування документів виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем в порушення вимог пунктів 2 та Порядку під час формування заявки на реалізацію арештованого майна не було відображено в ній відомості про реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, складено та подано заявку на реалізацію арештованого майна з електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №55167705, яка, в подальшому, без додаткової перевірки та доопрацювання була затверджені начальником відділу державної виконавчої служби, тобто в даному випадку відповідачем не дотримано вимог щодо належного виконання службових обов`язків.

З урахуванням викладеного, позивач за зустрічним позовом вказує, що можливо зробити висновок про визнання протиправними дії головного державного виконавця щодо подання заявки на реалізацію спірного нерухомого майна з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №55167705 та начальника Першого Київського ВДВС м. Одеса Одеській області з не проведення перевірки на відповідність вимогам законодавства заявки на реалізацію вказаного нерухомого майна та його дії з підписання і передачі заявки на реалізацію арештованого майна Державному підприємству «СЕТАМ».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 року було прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів.

15.12.2020 року від представника Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) до канцелярії суду надійшов відзив на зустрічний позов, в якому представник Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) просить суд у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів відмовити у повному обсязі відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову представник відповідача посилається на ті ж самі підстави як і для відмови у задоволенні первісного позову, які викладені у відзиві на первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн».

У судовому засіданні 26.03.2021 року представник ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», який одночасно є третьою особою за первісним позовом – адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, первісний позов підтримала у повному обсязі, просила суд його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 не заперечувала.

У судовому засіданні 26.03.2021 року представник ОСОБА_1 – адвокат Федяєв Серій Володимирович зустрічний позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити, проти задоволення первісного позову ТОВ «Інвестмент Корпорейшн» не заперечував.

У судовому засіданні 26.03.2021 року представник Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) проти первісного позову ТОВ «Інвестмент Корпорейшн» та зустрічного позову ОСОБА_1 заперечувала, просила суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з підстав, зазначених у відзивах.

Представник відповідача - Державного підприємства «СЕТАМ» про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, у судове засідання 26.03.2021 року не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Представник третьої особи – Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, у судове засідання 26.03.2021 року не з`явились, про поважність причин відсутності суд не повідомили.

Третя особа - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання 26.03.2021 року не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», який одночасно є третьою особою за первісним позовом, представника ОСОБА_1 , представника Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк О.П., був власником квартири, яка розташована в АДРЕСА_2 , загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 38,7 кв.м. (т. 1 а.с. 54-55).

14 листопада 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В. було вчинено виконавчий напис за №1352, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В. 03.11.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1313 в сумі 49 000 гривень 00 копійок; плату за вчинення виконавчого напису в сумі 2500 гривень 00 копійок, що разом становить 51 500 гривень 00 копійок (т. 1 а.с. 53).

15.11.2017 року ОСОБА_3 звернулася до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою, в якій просила прийняти на примусове виконання виконавчий напис № 1352, засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В. 14 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 52).

Так, на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеси перебувало виконавче провадження № 55167705 з примусового виконання виконавчого напису №1352, виданого 14 листопада 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горда І.В., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 49 000 грн. та плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 2 500 грн., загалом стягнення заборгованості у розмірі 51 500,00 грн.

16 листопада 2017 року Головним державним виконавцем відділу в порядку вимог ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 2 а.с. 30).

В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстрована квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , про яку відсутні відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується інформаційною довідкою від 16 листопада 2017 року (т.1 а.с.59-62).

28 листопада 2017 року державним виконавцем в порядку ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 58-59).

При цьому, у постанові про опис та арешт майна боржника зазначено, що виконавчі дії проведено у присутності понятих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , стягувач - ОСОБА_3 , боржник - ОСОБА_2 .

08 грудня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності (т. 2 а.с. 39).

13 грудня 2017 року до відділу ДВС надійшов звіт про оцінку квартири, з яким ознайомлено сторін виконавчого провадження (т. 2 а.с. 41-55).

02 січня 2018 року державним виконавцем підготовлена заявка на реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_4 , із зазначенням вартості арештованого майна 952 500 грн., яка подана до Одеській філії ДП «СЕТАМ». В заявці, крім іншого, зазначено про наявність постанови про опис та арешт майна боржника від 28 листопада 2017 року та відсутність відомостей про обтяження в державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (т.2 а.с.73-74).

12 лютого 2018 року електронні торги відбулись та визначено переможцем ОСОБА_1 , про що складено протокол №316217 проведення електронних торгів. Стартова ціна та ціна продажу – 952 500 грн., сума сплаченого гарантійного внеску - 47 625 грн. Переможцю до 26 лютого 2018 року слід було перерахувати на рахунок продавця 904 875 грн. (т.2 а.с.76-77).

З матеріалів справи вбачається, що кошти перераховані у повному обсязі.

21 лютого 2018 року за розпорядженням державного виконавця № 55167705 від 16 лютого 2018 року грошові кошти у розмірі 904 875 грн. відповідно до вимог ст.ст. 45,47 Закону України «Про виконавче провадження» були розподілені та перераховані таким чином:

- 51 500 грн. – борг на користь стягувача ОСОБА_3 ;

- 5 150 грн. – виконавчий збір;

- 200 грн. – витрати виконавчого провадження;

- 848 025 грн. – повернуті боржнику ОСОБА_2 (т.2 а.с.83-85).

22 лютого 2018 року державним виконавцем складено акт про проведення електронних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (т.1 а.с.80).

16 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (т. 2 а.с. 86).

Предметом первісного та зустрічного позовів є визнання недійсними електронних торгів, які проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 12.02.2018 року, оформлені протоколом № 316217, щодо реалізації нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , на підставі чого було видано акт державного виконавця про проведені електронні торги від 22.02.2018 р., з підстав передбачених ч. 1 ст. 215 ЦК України, а саме: позивачі вважають, що державним виконавцем, в порушення вимог пунктів 2 та 4 Порядку, під час формування заявки на реалізацію арештованого майна не було відображено в ній відомості про реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, складено та подано заявку на реалізацію арештованого майна з електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №55167705, яка в подальшому без додаткової перевірки та доопрацювання була затверджена начальником відділу державної виконавчої служби, тобто в даному випадку відповідачем не дотримано вимог щодо належного виконання службових обов`язків, та необізнаності ОСОБА_1 на час торгів про наявність заборон щодо нерухомого майна у формі іпотеки та обтяжень на підставі іпотеки і ухвали Приморського районного суду м. Одеси в іншій справі № 522/21828/17.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 листопада 2018 року на квартиру АДРЕСА_4 :

- накладено арешт на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року у справі № 522/21828/17 в інтересах Одеської місцевої прокуратури №3, про що внесенні данні про обтяження до державного реєстру 11 грудня 2017 року (номер запису про обтяження 23883618);

- з 02 липня 2008 року зареєстрована заборона на підставі іпотечного договору від 02 липня 2008 року (номер запису про обтяження 472811);

- з 02 липня 2008 року внесені відомості до Реєстру про договір іпотеки від 02 липня 2008 року (номер запису про іпотеку:472840) (т.1 а.с.210-212).

Так, судовим розглядом встановлено, 24.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» стало переможцем електронного аукціону з реалізації права вимоги за кредитним договором № 11367272000 від 02.07.2008 року та забезпечення: трикімнатна квартира, загальною площею – 65,8 кв.м., житловою площею – 38,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим, 15.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір № 1169/К купівлі-продажу майнових прав (т.1 а.с. 57).

На підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 15.02.2019 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського МНО Атиповою І.В., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» набуло права іпотекодержателя за іпотечним договором № б/н від 02.07.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 травня 2019 року вбачається, що станом на дату формування довідки квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2019 року (т. 1 а.с. 84-88).

З 04 квітня 2019 року по 20 травня 2019 року попереднім власником значиться ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» на підставі іпотечного договору від 02 липня 2008 року, договору відступлення права вимоги від 15 лютого 2019 року (т.1 а.с. 82).

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

З матеріалів справи вбачається, що на час підготовки та проведення електронних торгів діяло обтяження на спірну квартиру, зокрема, у формі арешту на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року у справі №522/21828/17, яке зареєстроване в реєстрі 11 грудня 2017 року під номером 23883618.

Разом з тим, встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 55167705 постановою державного виконавця від 28 листопада 2017 року (в день постановлення ухвали суду про арешт) на спірну квартиру також накладено арешт.

Арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно. Враховуючи, винесення в один день постанови державного виконавця та ухвали суду про арешт, остання не має пріоритетного значення.

Крім того, слід зазначити, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2018 року у справі №522/21828/17 скасовано арешт, накладений в рамках кримінального провадження №42017162030000145 від 11 грудня 2017 року на спірну квартиру (номер запису про обтяження 23883618), саме за клопотанням представника ОСОБА_1 – адвоката Федяєва С.В., який обґрунтував клопотання тим, що ОСОБА_1 є власником вищезазначеного майна, оскільки 22 лютого 2018 року придбав його на електронних торгах та посилався на те, що створені умови тягнуть за собою порушення його прав та законних інтересів як власника майна, що суперечить положенням ст.41 Конституції України.

Інформацію про припинення зазначеного обтяження зареєстровано в реєстрі лише 29 березня 2019 року.

Відносно іпотеки та обтяження у зв`язку з нею слід зазначити, що з 02 липня 2008 року по 31 березня 2017 року відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень були, однак 31 березня 2017 року іпотека та обтяження припинені на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2012 року. Згодом іпотека поновлена 10 жовтня 2018 року, а обтяження – 01 жовтня 2018 року (т.1 а.с.75-76, 80-81).

Отже, на час підготовки та проведення електронних торгів, записів в державних реєстрах про іпотеку та обтяження щодо неї не було, тому ні державний виконавець ні ДП «Сетам» не могли знати про них, що підтверджується також інформаційною довідкою від 16 листопада 2017 року (т.1 а.с.65-68).

Вилучення запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою не виключає дійсність договору іпотеки, водночас не свідчить про наявність в особи статусу іпотекодержателя у разі відсутності запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою, а вимога такої особи не має пріоритету відносно зареєстрованих прав.

04 квітня 2019 року власником квартири стало ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», а 20 травня 2019 року - ОСОБА_5 .

Судовим розглядом також встановлено, що 29.10.2019 року в інтересах позивача ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Одеси звернувся адвокат Федяєв С.В. з позовом до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеса), Державного підприємства "СЕТАМ", треті особи: Державна казначейська служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН", ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в якому просив суд розірвати договір у формі акту державного виконавця про проведення електронних торгів від 22.02.2019 року щодо придбання нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 904875 грн., інфляційні витрати у розмірі 100003 грн.; стягнути з ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 47625 грн., інфляційні витрати у розмірі 5263 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.11.2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеса), Державного підприємства "СЕТАМ", треті особи: Державна казначейська служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН", ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист прав споживачів було відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки розірвання договору у формі акту державного виконавця не призведе до поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме, як вбачається з позовної заяви, порушенням прав позивача є - неможливість зареєструвати право власності на придбану на електронних торгах квартиру. Інші вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимог про розірвання договору, в зв`язку з чим також не підлягають задоволенню. Позивачем не надано суду доказів звернення до нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та докази відмови нотаріуса у вчиненні вказаних дій, тобто відсутнє підтвердження порушення прав позивача. Результати електронних торгів та дії державного виконавця, що слугували підставою для проведення електронних торгів, не оскаржені.

Таким чином, обравши інший спосіб захисту шляхом визнання недійсними електронних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» 12.02.2018 року, оформлені протоколом № 316217, щодо реалізації нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , на підставі чого було видано акт державного виконавця про проведені електронні торги від 22.02.2018 р., на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, 08.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою про визнання недійсними електронних торгів, а 26.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсними електронних торгів.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Вказана стаття зазначає, однак не містить вичерпного переліку дій, які свідчать про зловживання процесуальними правами, більше того законодавець дає можливість суду самостійно визнати зловживанням дії учасників судового процесу залежно від конкретних обставин.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що у суду виникли сумніви щодо добросовісного здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав, судом, з власної ініціативи, було отримано з відкритих джерел, а саме: з Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного державного реєстру адвокатів України відповідні довідки та встановлено наступне.

Так, з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_6 є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», місцезнаходженням якого є м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 47/1, офіс 2, а ОСОБА_2 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен».

При цьому, ОСОБА_6 , будучи кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»,є представником відповідача за первісним позовом, який одночасно є позивачем за зустрічним позовом - ОСОБА_1 .

Судовим розглядом також встановлено, що ОСОБА_3 працює у Адвокатському бюро «Галайчук Ганни Сергіївни», адресою якого є АДРЕСА_5 , тобто така ж адреса, як і Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», що підтверджується довідкою з Єдиного реєстру адвокатів України.

При цьому, з довідки з Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, щоОСОБА_3 була також помічником Адвокатського бюро «Федяєва Сергія Володимировича», адресою якого є м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67.

В свою чергу, ОСОБА_3 представляє інтереси ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», та одночасно є третьою особою за первісним позовом у зазначеній справі.

Крім того, з роздрукованих судом з Єдиного державного реєстру судових рішень низки судових рішень вбачається, що з 2014 року по різним судовим справам у різних судових процесах, де стороною виступав ОСОБА_6 , його інтереси представляла ОСОБА_3 , а інтереси ОСОБА_1 представляв ОСОБА_6 .

При цьому, інтереси ОСОБА_2 , який є керівником, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», а ОСОБА_6 його кінцевим бенефіціарним власником, по різним судовим справам у різних судових процесах також представляв ОСОБА_6 .

Також, ОСОБА_6 був представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по управлінню активами «Компроміс», директором якої був ОСОБА_2 .

Більш того, у 2017 році ОСОБА_3 , була помічником Адвокатського бюро «Федяєва Сергія Володимировича» та представляла інтереси ОСОБА_6 у судових процесах.

Таким чином, в процесі розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , який був власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та який уклав договір позики з ОСОБА_3 , є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», яке з 04 квітня 2019 року по 20 травня 2019 року було іпотекодержателем, та, в подальшому, власником спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен» є ОСОБА_6 , який також в інших судових процесах був представником ОСОБА_2 .

В свою чергу, ОСОБА_3 , яка уклала договір позики з ОСОБА_2 , та представляє інтереси ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», була помічником Адвокатського бюро «Федяєва Сергія Володимировича», а адресою Адвокатського бюро «Галайчук Ганни Сергіївни», є така ж адреса, як і Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»- м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 47/1, кв. 2.

Також, ОСОБА_3 представляла інтереси ОСОБА_6 по різним судовим справам.

Інтереси ОСОБА_1 , який придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з прилюдних торгів, представляє також ОСОБА_6 .

Тобто, фактично, ОСОБА_6 , який є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 , інтереси якого він - ОСОБА_6 представляє, пред`явив позов сам до себе, а будучи представником ОСОБА_1 пред`явив позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен».

Таким чином, судом встановлено, що всі учасники даного процесу, крім Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»,пов`язані між собою та ОСОБА_6 .

Таким чином, суд розцінює укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір позики, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, відкрито виконавче провадження та, у подальшому, відчужено квартиру, власником якої був ОСОБА_2 , з електронних торгів, переможцем яких є ОСОБА_1 , та, які на даний час просять визнати недійсними ТОВ «Інвестмент Корпорейшн» та ОСОБА_1 , в якості фіктивного правочину, вчинений з метою, у подальшому, у разі визнання недійсними електронних торгів, стягнення коштів з Держави в особі Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).

Вказане також підтверджується тим, що 29.10.2019 року адвокат Федяєв С.В. будучи представником ОСОБА_1 вже звертався до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеса), Державного підприємства "СЕТАМ", треті особи: Державна казначейська служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН", ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в якому просив суд, зокрема, стягнути з Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 904875 грн., інфляційні витрати у розмірі 100003 грн.; стягнути з ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 47625 грн., інфляційні витрати у розмірі 5263 грн.

Однак, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.11.2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеса), Державного підприємства "СЕТАМ", треті особи: Державна казначейська служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН", ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист прав споживачів було відмовлено, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Крім того, 21 лютого 2018 року за розпорядженням державного виконавця №55167705 від 16 лютого 2018 року грошові кошти у розмірі 904 875 грн., які були отримані від реалізації майна, відповідно до вимог ст.ст. 45,47 Закону України «Про виконавче провадження» були розподілені та перераховані таким чином: 51 500 грн. – борг на користь стягувача ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», та була помічником Адвокатського бюро «Федяєва Сергія Володимировича» та представляла інтереси ОСОБА_6 по різним судовим справам, 848 025 грн. – повернуті боржнику ОСОБА_2 , який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 , який також є представником ОСОБА_2 .

Встановлені судом обставини, на думку суду, вочевидь свідчать про зловживання позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом своїми матеріальним правами, а позов має очевидно штучний характер з метою стягнення коштів з Держави в особі Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).

У пункті 3 частини другої статті 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 16 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

За таких обставин, суд розцінює вищезазначені дії сторін як свідоме зловживання позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом своїми матеріальними правами, з урахуванням того, що первісний та зустрічний позови мають вочевидь штучний характер, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні первісного та зустрічного позовів, судові витрати позивачам не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 267, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» до Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів – залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн», Першого Київського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про визнання недійсними електронних торгів – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.04.2021 року.

Суддя Петренко В. С.