Ухвала суду № 96021214, 05.04.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 544/191/20

Провадження №1-кп/548/29/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2021 року м. Хорол

Колегія суддів Хорольського районного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

суддів - Коновода О.В., Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання– Калініченко А.В.,

за участі прокурора – Рожко І.С.,

захисника - адвоката Третяк К.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хорол Полтавської області клопотання прокурора Рожко І.С. про продовження у кримінальному провадженні № 12019170290000413 строку тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника адвоката Третяк К.П. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 12019170290000413 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В ході судового засідання прокурор Рожко І.С. подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки ризики встановлені раніше не зменшились і на даний час існують, так як обвинувачений може впливати на свідків та потерпілого, які проживають з ним в одному селі, крім того вказав, що тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому може вплинути на те, що він зможе уникати суду, а тому прокурор просив продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

В ході судового засідання захисник обвинуваченого адвокат Третяк К.П., заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, яке мотивувала тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України та вказані прокурором необґрунтовані та заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт та заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового процесу, колегія суддів приходить до таких висновків.

Враховуючи відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також тяжкість покарання, визначеного санкцією ч.3 ст.187 КК України, по якій обвинувачується ОСОБА_1 , у колегії суддів відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризики того, що обвинувачений, в разі звільнення з-під варти, може переховуватися від суду, оскільки його мати проживає за межами України; у справі залишається до цього часу не допитаний свідок, а тому у колегії суддів є підстави вважати, що обвинувачений, у разі звільнення з-під варти, може впливати на нього.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, колегія суддів на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, колегія суддів враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність судимостей.

Колегія суддів враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Колегія суддів вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Стверджувані ризики в даній справі переважають над принципом поваги до особистої свободи, на що звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Борзих та інші проти України» від 25.06.2020 року.

Одночасно колегією суддів враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Так, кримінальне правопорушення яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 є особливо тяжким злочином. На думку колегії суддів конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою на даний час відпала і тому немає підстав застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що строк тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та зважаючи на необхідності призначення справи до судового розгляду, відсутності можливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд та відсутності доказів, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, колегія суддів вважає за необхідне ОСОБА_1 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 03.06.2021 року, включно.

Приймаючи таке рішення колегія суддів враховує також те, що обвинувачений ОСОБА_1 є працездатним але не займається суспільно корисною працею, власної родини не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків.

Керуючись ст.ст. 331, 376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА :

Клопотання прокурора Рожко І.С. про продовження у кримінальному провадженні № 12019170290000413 строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника адвоката Третяк К.П. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, - залишити без задоволення.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити, на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 03.06.2021 року, включно.

Повний текст ухвали виготовлено 05.04.2021 року.

Ухвала суду в частині запобіжного заходуможе бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Н.С.Миркушіна

Судді: О.В.Коновод

В.П. Старокожко