Рішення № 96020985, 02.03.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.03.2021 Справа № 554/750/21

Провадження № 2/554/1224/2021

Заочне рішення

іменем України

02.03.2021 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління майном комунальної власності міста, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Полтавська міська рада про визнання права на приватизацію та визнання права власності,

встановила:

01.02.2021 позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулися до суду із позовом до відповідача, Управління майном комунальної власності міста, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Полтавська міська рада про визнання права на приватизацію та визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що на законних підставах були вселені в квартиру АДРЕСА_1 та відносно них будь-яких судових рішень щодо визнання вищезазначеного ордера згідно статті 59 ЖК УРСР недійсним не існує. Рішенням комісії по обліку та розподілу службового житла для - працівників прокуратури Полтавської області від 20 грудня 2010 року, надано згоду на переведення службової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в статус ордерної, з метою її подальшої приватизації. Бажаючи використати своє право на приватизацію вони звернулися до Управління майном комунальної власності міста з даного питання, однак отримали відмову. Ураховуючи викладене, позивачі просили визнати право на приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та членами його сім`ї. Визнати право спільної часткової власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та членами його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках по 1/3 частині за кожним.

Ухвалою суду від 02.02.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу на 11.02.2021 до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.03.2021.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомили, відзив на позов не надавали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, пояснення щодо позову не надав.

За таких обставин суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя прийшла до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що в січні 2003 року позивачі вселилися в квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) на підставі ордеру № 95 від 15 січня 2003 року на право зайняття службового приміщення. Ордер видано згідно рішення виконкому Полтавської міської Ради № 356 від 18.12.2002 року.

Згідно абзацу першого статті 122 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК УРСР) на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Тобто позивачі на законних підставах були вселені в квартиру АДРЕСА_1 та відносно них будь-яких судових рішень щодо визнання вищезазначеного ордера згідно статті 59 ЖК УРСР недійсним не існує.

Рішенням комісії по обліку та розподілу службового житла для - працівників прокуратури Полтавської області від 20 грудня 2010 року, надано згоду на переведення службової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в статус ордерної, з метою її подальшої приватизації.

Квартира була передана ЗАТ «ПМК-64» прокуратурі Полтавської області відповідно до Акту передачі житла від 25 жовтня 2002 року в рахунок п.3.8 Договору № 12 від 08.08.2002 р. про дольову участь у будівництві житла.

30 серпня 2016 року прокурор Полтавської області звернувся до Полтавського міського голови про прийняття до комунальної власності міста, квартири АДРЕСА_3 , яка була виділена та закріплена за позивачем ОСОБА_1 , як співробітником прокуратури, який на час звернення пропрацював у органах прокуратури понад 15 років і мав право на приватизацію службового житла відповідно до Закону.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 03.11.2016 р. № 225, вищезазначена квартира виключена зі складу службових прокуратури Полтавської області відповідно до абзацу 3 ст. 125 ЖК УРСР ( стаж роботи в прокуратурі Полтавської області більше 10 років), із зняттям з квартирного обліку.

Пунктом 7 вищезазначеного рішення передбачено, що відділу обліку та приватизації житла управління майном комунальної власності міста видати ордери згідно з додатком до цього рішення та у відповідності до чинного житлового законодавства.

Згідно частини два статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішень про виселення сім`ї (необхідності звільнення) не приймалося. Позивачі згідно з довідкою про склад сім`ї зареєстровані та продовжують проживати в квартирі АДРЕСА_1 , ними добросовісно та своєчасно сплачуються всі комунальні платежі.

20 грудня 2016 р. реалізуючи своє право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , (надалі квартира) подано відповідне звернення до органу приватизації, але Управлінням майна комунальної власності міста відмовлено в приватизації квартири по причині відсутності документа, що підтверджує виникнення, перехід або припинення речових прав на нерухоме майно та рішення уповноваженого органу про передачу нерухомого майна у комунальну власність територіальної гром міста.

У березні 2020 позивачами подано повторне звернення до Управління майном комунальної власності міста з проханням на реалізацію права щодо приватизації житла в якому вони проживають. Отримано повторну відмову в приватизації мотивуючи відсутністю правових підстав для приватизації зазначеного житла, оскільки воно не перебуває комунальній власності територіальної громади м. Полтави.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державної житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об`єктів приватизації, належать квартири багатоквартирних будинків одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму (частина перша статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, то на спірні правовідносини цей перелік не розповсюджується.

Таким чином, дії відповідача Управління майном комунальної власності міста порушують конституційне право позивачів на приватизацію житла.

Зазначена правова позиція підтверджується постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 30.05.2018 року у справі № 591/6623/16-ц.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Зі змісту статей 21, 22. 41, 47 Конституції України кожен має право на житло, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу, зокрема, придбати житло у власність в порядку, визначеному законом. Конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані.

Статтею 345 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Як слідує із роз`яснень, викладених у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", у позовному провадженні розглядаються, зокрема, заяви про визнання безпідставною відмови органів приватизації передати у приватну власність квартиру (будинок) з державного житлового фонду відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" і Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян.

Стаття 19 Конституції України гарантує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення частини другої статті 8 Закону України "Про приватні державного житлового фонду" встановлено, що передача квартир (будинків житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається прав житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника кварт (будинку), житлового приміщення у гуртожитку

Ураховуючи вищевикладене, право власності на квартиру АДРЕСА_1 має бути визнано за позивачем та членами його сім`ї, що підтверджується матеріалами справи.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229,247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289 ЦПК України, суддя

ухвалила:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління майном комунальної власності міста, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Полтавська міська рада про визнання права на приватизацію та визнання права власності- задовольнити.

Визнати право на приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та членами його сім`ї.

Визнати право спільної часткової власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та членами його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках по 1/3 частині за кожним.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

відповідач: Управління майном комунальної власності міста, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36, ЄДРПОУ:13967034;

відповідач: Полтавська обласна прокуратура, м. Полтава, вул. 1100 - річчя Полтави, буд.7, ЄДРПОУ: 02910060;

третя особа: Полтавська міська рада, м. Полтава, вул..Соборності, буд.36, код ЄДРПОУ: 24388285.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко