Рішення № 96020510, 24.03.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/738/20

Номер провадження 2/373/45/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

з участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 373/738/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача адвокат Андрійченко В.М.,

представник відповідачів адвокат Панченко Т.А.,-

встановив:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом та просить стягнути із відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року в розмірі 46634 грн 09 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 9658 грн 76 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 2 грн 01 коп., заборгованості за пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 36973 грн 32 коп. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2102 грн 00 коп., сплачений при подачі заяви до суду.

Посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 30 січня 2008 року був укладений кредитний договір № K3PWAN23461367, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 55382 грн. 10 коп. для придбання автомобіля. 12 квітня 2013 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до вищезазначеного кредитного договору. Для забезпечення виконання зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки. На адресу відповідачів були направлені письмові вимоги із зазначенням невиконаних зобов`язань. Відповідачами умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого станом на 20 травня 2020 року утворилася вищезазначена заборгованість перед банком.

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 03 липня 2020 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

02 листопада 2020 року від представника відповідача Панченко Т.А. надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву та доказів до 17 листопада 2020 року (а.с.46-48).

Ухвалою від 03 листопада 2020 року (а.с.60) клопотання представника відповідача Панченко Т.А. про продовження строку для подачі відзиву на позов було задоволено, даний строк продовжено на 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

18 листопада 2020 року від представника відповідача Панченко Т.А. надійшов відзив на позов(а.с.66-72), відповідно до якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на те, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2011 року по справі № 2-613/11р. було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором на суму 31827 грн 14 коп. за період із 30 січня 2008 року по 09 лютого 2011 року. Позов був поданий 10 травня 2011 року в порядку ст.1050 ЦК України (в порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором на вимогу банку в зв`язку із простроченням боржником свого обов`язку по поверненню боргу). Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року на суму 10441 грн 17 коп. Дана заборгованість становить собою різницю між поточною заборгованістю за кредитним договором і задоволеною сумою боргу за рішенням суду від 08 вересня 2011 року по справі № 2-613/11р., повторно нараховані штрафи у виді фіксованої суми та відсоткової суми. Звертаючись до суду із цим позовом, банк втретє просить стягнути із відповідачів борг за кредитним договором № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року. Вважає даний позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вимоги про стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором пред`являються до суду повторно за наявності чинного рішення суду про їх задоволення. Розрахунок, доданий до позову, зроблений неналежним чином, не враховує умов додаткової угоди, укладеної між сторонами, містить неточності, тому не може бути доказом для підтвердження існування боргу за даним кредитним договором. До позову додана копія договору поруки неналежної якості, з неї не можна встановити дату укладення договору. Відповідно до п.12 Договору порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором. Термін повернення за кредитним договором становить 29 січня 2015 року. Скориставшись правом на позов в порядку ст.1050 ЦК України у справі 2-613/11 р., банк зміним термін повернення кредиту на 10 травня 2011 року - день пред`явлення позову. Відповідно до додаткової угоди термін погашення кредиту - 28 березня 2015 року. Якщо відбулися прострочення платежів за додатковою угодою - на 32 день з дня виникнення прострочення. Термін припинення договору поруки не перевищує 28 березня 2020 року, позов до суду був поданий 22 травня 2020 року. При зверненні із даним позовом до суду позивачем не викладено та не доведено обставин щодо строку дії договору, невиконання чи неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань, не надано належним чином оформленого розрахунку за кредитним договором, доданий до позову розрахунок має розбіжності, третє звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за одним і тим же кредитним договором, припинення поруки є підставою для відхилення аргументів позивача про те, що у відповідачів існує заборгованість перед банком по кредиту, процентам пені та обов`язок їх погашення. Вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності тривалістю у три роки, тому просить застосувати наслідки її пропуску.

10 березня 2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову до відповідача ОСОБА_1 без розгляду (а.с.132).

Ухвалою від 10 березня 2021 року в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду було відмовлено (а.с.136).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача Панченко Т.А. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

Судом встановлено наступне.

30 січня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № K3PWAN23461367 (а.с.13-21), відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 55382 грн. 10 коп., в тому числі: 50960 грн. 00 коп. - на придбання автомобіля; 3368 грн. 90 коп. - оплата перших страхових платежів за договорами страхування на перший рік дії кредиту; 34 грн. 00 коп. - оплата коштів за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі; 1019 грн. 20 коп. - оплата винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачувався в момент видачі кредиту.

12 квітня 2013 року було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року (а.с.22), відповідно до якої сума заборгованості, що виникла у період з дати надання Позичальнику кредиту до дати підписання Додаткової угоди зменшено на 22391 грн. 04 коп., в тому числі: відсотки - 13989 грн. 60 коп.; комісія - 1294 грн. 25 коп., пеня - 7107 грн. 19 коп.

Для забезпечення виконання зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки (а.с.23), відповідно до якого вона зобов`язувалася відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язання за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Крім того, на підтвердження укладення даного Кредитного договору позивачем подано до суду розрахунок заборгованості відносно ОСОБА_1 станом на 20.05.2020, який підписаний від імені представника банку без зазначення прізвища, імені та по батькові останнього та його посади (а.с. 6-8).

Відповідно до даного розрахунку заборгованість за вищезазначеним кредитним договором станом на 20 травня 2020 року складає 46634 грн. 09 коп., в тому числі:

- заборгованість за тілом кредиту - 9658 грн 76 коп.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 2 грн 01 коп.;

- заборгованість за пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 36973 грн 32 коп.

04 лютого 2020 року на адресу відповідачів були направлені повідомлення про необхідність сплати простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 46440 грн. 87 коп. у строк не пізніше 5 календарних днів з дати одержання даного повідомлення (а.с.9-12).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2011 року по справі № 1019/2-613/2011р. було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із копії вищезазначеного рішення (а.с.49) стягненню із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягала заборгованість за кредитним договором № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року, яка утворилася за період із 30 січня 2008 року до 08 вересня 2011 року, в розмірі 31827 грн 14 коп., в тому числі: заборгованість по кредиту - 28023 грн 24 коп., заборгованість по процентам - 316 грн 66 коп., прострочена заборгованість по процентам - 1287 грн 76 коп., прострочена заборгованість по комісії - 145 грн 01 коп., пеня - 53 грн 19 коп., штрафи - 2001 грн 78 коп.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до копії вищезазначеного рішення (а.с.50) солідарному стягненню із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягала заборгованість за кредитним договором № K3PWAN23461367 від 30 січня 2008 року, яка утворилася станом 09 серпня 2015 року, в розмірі 10441 грн 17 коп. Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 41533 грн 02 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 15401 грн 89 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 грн. 00 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 26129 грн. 13 коп. При визначенні суми заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачів, була врахована сума, встановлена рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2011 року по справі № 1019/2-613/2011р.

Згідно копії постанови старшого державного виконавця Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Павлюченко О.І. від 29 березня 2017 року було закінчене в зв`язку із повним виконанням виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1116/15 від 19 листопада 2015 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 11659 грн 17 коп.

Суд приймає до уваги подані сторонами докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Після звернення до суду та стягнення судовим рішенням суми заборгованості за кредитом у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та інших передбачених договором платежів.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 461/10610/13, від 23 червня 2020 року по справі № 536/1841/15-ц.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача просить стягнути із відповідачів заборгованість в розмірі 46634 грн 09 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 9658 грн 76 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 2 грн 01 коп., заборгованості за пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 36973 грн 32 коп.

Разом з тим, з наданих позивачем документів належних, допустимих та достатніх доказів наявності станом на 20.05.2020 (як зазначено в позовній заяві) заборгованості відповідачів за вказаним кредитним договором не вбачається. Заборгованість за кредитом стягнута із відповідачів на підставі рішення суду від 16 жовтня 2015 року, яким позов задоволено повністю, що підтверджується і постановою про закінчення виконавчого провадження. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припинилося після звернення до суду згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звертаючись до суду з даним позовом, будь-яких вимог на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України не заявлено.

Зважаючи на вищевикладене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задовленні позову.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 598, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Складання рішення в повному обсязі вчинено 29 березня 2021 року.

Суддя: Я. І. Керекеза