Рішення № 96019925, 24.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2021 Справа №607/5200/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Безручко Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення графіку участі батька у спілкуванні та вихованні дитини ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить усунути йому перешкоди в побаченні та вихованні малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які чинить відповідач, а також встановити графік побачення та спілкування з малолітнім сином: по три години в день в період перебування його у відпустці на території України в місцях визначених за домовленістю з матір`ю сина - ОСОБА_3 ; відвідування сином - ОСОБА_5 , разом зі ОСОБА_1 місця проживання останнього - в АДРЕСА_1 два дні по три години в період перебування ОСОБА_1 у відпустці на території України, за домовленістю з ОСОБА_6 , без її присутності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2019 року, розірвано. У даному шлюбі народився син – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із часу народження сина, відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, не впускає його у будинок, де проживає син, не відповідає на телефонні дзвінки, безпричинно викликає працівників поліції, коли позивач намагається зустрітися із сином. Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 397 від 29 листопада 2019 року, рекомендовано встановити ОСОБА_1 побачення із сином – ОСОБА_5 дві години в день за домовленістю з матір`ю дитини в період перебування батька на території України; побачення повинні відбуватися в місцях за домовленістю між батьками в присутності матері. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №16 від 09 січня 2020 року затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, вказане рішення ОСОБА_3 не виконує, уникає зустрічей, не відповідає на телефонні дзвінки. Внаслідок зазначених дій відповідача, позивач позбавлений можливості бачити та спілкуватись із своїм сином. Вважає, що дії відповідачки суперечать інтересам дитини на повноцінне сімейне виховання та порушують право на особисте спілкування з батьком.

Представник відповідача – адвокат Строцень Т.О. подав відзив на позовну заяву, а також на уточнену позовну заяву, у яких він вказує на те, що із часу розірвання шлюбу між сторонами, ОСОБА_1 міг бачитись із сином в будь-який час, жодних перешкод із сторони відповідача не чинилось. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09 січня 2020 року № 16 затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини Почин ОСОБА_7 . У вказаному висновку, батькові ОСОБА_1 рекомендовано брати участь у вихованні ОСОБА_5 відповідно до графіку спілкування в такі дні: дві години в день за домовленістю з матір`ю дитини в період перебування батька на території України; побачення повинні відбуватися за домовленістю між батьками в присутності матері. Жодних дій щодо перешкоджання ОСОБА_1 брати участь у вихованні сина, ОСОБА_3 не чинила. Під час побачень із сином в присутності матері, позивач агресивно поводився, ображав відповідача, висловлювався нецензурною лайкою, приходив на побачення до сина в стані алкогольного сп`яніння, вчиняв скандали, погрожував фізичною розправою. Також, ОСОБА_1 декілька разів забирав дитину на прогулянку в погану погоду (вітер, дощ), що в подальшому негативно відобразилося на стані здоров`я сина. Поряд з цим, ОСОБА_3 , як матір дитини, неодноразово зазначала позивачу у який час доби краще бачитись із дитиною, пропонувала йому години для побачення з сином, які б відповідали інтересам ОСОБА_1 , а також не суперечили рішенню виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09.01.2020. Внаслідок неналежної поведінки позивача, ОСОБА_3 декілька разів змушена була звертатись за допомогою до працівників поліції. Згідно інформації ГУНП в Тернопільській області, органами поліції зафіксовано ряд звернень відповідача з приводу вчинення конфліктів з боку ОСОБА_1 .. Відповідач не позбавляла та не позбавляє батька права спілкуватись із дитиною в домовлений між нами час. Дії ОСОБА_3 не було спрямовано на перешкоджання батькові спілкуватись з дитиною, а мали лише на меті стабілізацію емоційного стану сина, який неодноразово був наляканий поведінкою зі сторони батька. На виконання рішення суду про сплату аліментів, кошти на утримання сина від позивача вчасно не надходили, участі у додаткових витратах на дитину останній не бере, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не виконує покладений на нього батьківський обов`язок щодо утримання сина. Також зазначає, що малолітньому ОСОБА_5 два роки, а тому дитина, в силу свого віку не здатна сприймати позивача, як свого біологічного батька. Вважає, щопозивачем не надано доказів щодо стану та умов місця проживання позивача та можливості перебування малолітнього ОСОБА_5 . Позивач, у своїй заяві про уточнення позовних вимог не визначає чіткого графіку побачень та спілкувань з малолітнім сином ОСОБА_5 . Також, у заяві не вказано у які саме дні та години позивач бажає бачитись із дитиною, та у яких місцях. Вважає, що графік, визначений виконавчим комітетом Тернопільської міської ради щодо спілкування з дитиною та участі в його вихованні батька є більш продуманий і ефективний, а також більш зручний для дитини.

У даній справі 05 лютого 2021 року проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Бутрин С.В. в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог підтримали з мотивів, викладених у них та просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача – адвокат Строцень Т.О. в судовому засіданні вважають, що при винесенні рішення слід врахувати інтереси дитини, а також те, що побачення позивача із сином мають відбуватись у присутності матері. ОСОБА_8 заперечила щодо вчинення перешкод позивачу у побаченні з дитиною. Крім цього, вважає, що запропонований графік побачень службою у справах дітей позивача із сином буде відповідати інтересам дитини. Крім цього заперечила щодо графіку побачень запропонованого позивачем у поданій ним позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, однак належним чином повідомлявся про дату та час її розгляду.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2019 року, розірвано.

У даному шлюбі у сторін по справі народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 12 квітня 2018 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області).

Як вбачається із довідки №3145, виданої 11.11.2019 р. ДП «Комунальник – 2» ГТОВ «Мрія», ОСОБА_5 , проживає та зареєстрований разом із матір`ю.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради №397 від 29.11.2019 р. рекомендовано встановити ОСОБА_1 побачення із сином – ОСОБА_5 по дві години в день за домовленістю з матір`ю дитини в період перебування батька на території України; побачення повинні відбуватися в місцях за домовленістю між батьками в присутності матері. Також рекомендовано ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу та турботу, виховувати її, а ОСОБА_3 рекомендовано поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька із дитиною.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №16 від 09 січня 2020 року затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з інформації викладеної у листі ГУНП в Тернопільській області №409/01/21-2020 від 16.03.2020 року, у період із 2018 по 2020 роки відділами та відділеннями поліції ГУНП в Тернопільській області зареєстровано три звернення ОСОБА_3 з приводу вчинення конфліктів та насильницьких дій по відношенню до неї з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона була очевидцем того, як після намагання позивача побачитись із своїм малолітнім сином ОСОБА_5 , відповідач перешкоджала такому побаченню, вчинивши при цьому конфлікт.

Як вбачається із інформації викладеній у листі служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 14.02.2020 року №181/04-24.3.2, адресованій ОСОБА_1 , відповідно до п.4.10 Положення про службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради із матір`ю малолітньої дитини проведено профілактичну бесіду, ОСОБА_3 роз`яснено вимоги СК України, а також попереджено про відповідальність за виконання батьківських обов`язків.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає за доцільне: рекомендувати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до графіку спілкування в такі дні: дві години в день за домовленістю з матір`ю дитини в період перебування батька на території України; побачення повинні відбуватися в місцях за домовленістю між батьками в присутності матері. Рекомендовано ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу та турботу, виховувати її, а ОСОБА_3 рекомендовано поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька із дитиною.

Згідно з ч.ч. 2, 6, 7, 8, 9 ст.7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.3 ст.151 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Положеннями ст.153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч. 1- 3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Частинами 1, 2 ст. 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Таким чином, при вирішенні даного спору та визначенні відповідності способу захисту права вимогам закону, суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та положення ст.159 СК України, згідно яких право на звернення до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні має той з батьків, хто проживає окремо у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди.

Відповідно до положень ст.12 ч.1 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифіковану Україною 27 лютого 1991 року), держави учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).

Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (стаття 19 СК України).

Суд проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, врахувавши інтереси малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

При цьому, суд вважає, що слід зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та проведенні побачень із малолітньою дитиною ОСОБА_5 , оскільки вчинення таких перешкод відповідачем знайшло своє підтвердження у показах свідка ОСОБА_9 , а також зверненнях позивача із даного приводу до служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як наслідок, проведення профілактичних бесід із відповідачем щодо наведених обставин.

Також, вирішуючи позов, суд вважає, що слід встановити ОСОБА_1 графік участі у спілкуванні та вихованні з малолітнім сином ОСОБА_5 . При цьому, суд вважає, що запропонований органом опіки та піклування графік зустрічей батька з сином є неконкретизований та не визначений, буде недостатнім для спілкування дитини з батьком, не буде сприяти відновленню взаємовідносин між ними.

Визначаючи графік участі позивача у спілкуванні та вихованні малолітнього сина, суд частково враховує висновок органу опіки та піклування Тернопільської міської ради, пояснення матері, а також відвідування малолітнім ОСОБА_5 дошкільного закладу №10, а також пояснення батька дитини, його бажання більше часу провадити із своїм сином. Крім цього, суд враховує якнайкращі інтереси та права дитини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що побачення дитини із батьком слід проводити в такі дні: І-ІІІ субота місяця з 10.00 год. до 13.00 год., ІІ-ІV неділя місяця з 10.00 год. до 13.00 год., а також у день народження дитини та релігійних свят, за місцем її проживання. В усі інші дні, проводити побачення з дитиною за домовленістю із матір`ю по дві години в день. Побачення та спілкування з дитиною проводити у перший рік, після набрання судового рішення законної сили в присутності матері ОСОБА_3 , в подальшому самостійно, без присутності матері, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей та за місцем проживання батька.

При цьому, встановлюючи зазначений графік участі позивача у спілкуванні з дитиною, суд вважає, що саме такий графік спілкування позивачем із своїм сином буде найкраще враховувати інтереси самої дитини, її життя, зайнятість у процесі здобуття ним дошкільної освіти, дозвіллі та відпочинку. Також, суд при визначенні графіку побачень враховує вік дитини, постійне перебування її із матір`ю, а тому вважає, що такі побачення слід проводити у перший рік, після набрання судового рішення законної сили в присутності матері ОСОБА_3 , в подальшому самостійно, без присутності матері. При цьому, жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на законне спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною, судом не встановлено, відповідачем не надано, а матеріали справи таких доказів не містять. Також, суд при ухваленні рішення враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, визначивши спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина, що не суперечить інтересам саме дитини. При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Також в силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України, суд вважає, що слід стягнути із відповідача у користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору у розмірі 840,80 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення графіку участі батька у спілкуванні та вихованні дитини - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та проведенні побачень із малолітньою дитиною ОСОБА_5 .

Встановити ОСОБА_1 графік участі у спілкуванні та вихованні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яке проводити в такі дні:

- І-ІІІ субота місяця з 10.00 год. до 13.00 год.

- ІІ-ІV неділя місяця з 10.00 год. до 13.00 год.,

а також у день народження дитини та релігійних свят, за місцем її проживання.

В усі інші дні, проводити побачення з дитиною за домовленістю із матір`ю по дві години в день.

Побачення та спілкування з дитиною проводити у перший рік, після набрання судового рішення законної сили в присутності матері ОСОБА_3 , в подальшому самостійно, без присутності матері, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей та за місцем проживання батька.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне судове рішення виготовлене 02 квітня 2021 року

Головуючий суддяВ. В. Ромазан