Рішення № 96019792, 29.03.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2560/20

Провадження № 2/601/200/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/2560/20 за позовом служби у справах дітей Кременецької міської ради, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Кременецький районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про відібрання дітей від матері і батька без позбавлення батьківських прав,

за участю: представника позивача - Бесяди Н.Ф. ,

відповідача ОСОБА_4 , його представника адвоката Сідорова В.М.,

відповідачки ОСОБА_3 та її представника адвоката Булави М.А.,

встановив:

Служба у справах дітей Кременецької міської ради звернулась до суду з позовом про відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав та відібрання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що малолітній ОСОБА_1 знаходиться на обліку служби у справах дітей Кременецької міської ради, як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах через невиконання його матір`ю своїх прямих обов`язків щодо його утримання, виховання, розвитку та через загрозу жорстокого поводження з дитиною зі сторони матері та її співмешканця. Протягом цього періоду ОСОБА_3 не зверталась у службу за захистом права свого малолітнього сина ОСОБА_1 . Державна реєстрація народження ОСОБА_1 здійснена відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки ОСОБА_1 , працівниками служби у справах дітей Кременецької міської ради, в малолітнього виявлені фізичні та поведінкові ознаки, які свідчили про жорстоке поводження з дитиною: синці, гематоми, подряпини. 02.11.2020 року ОСОБА_4 жорстоко поводився з малолітнім ОСОБА_1 та із отриманими травмами малолітній госпіталізований в Кременецьку районну лікарню. Вказана подія внесена в Єдиний реєстр досудових розслідувань та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Потерпілим у вказаному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_1 . В ході обстеження умов проживання даної сім`ї з`ясовано, що ОСОБА_3 проживає із ОСОБА_4 в житловому будинку, який належить матері останнього. В даній сім`ї немає стабільності, вони не одруженні, в них часто виникають конфлікти, ОСОБА_4 ніде не працює, зловживає спиртним, іншого доходу, окрім як соціальна допомога, яку отримує ОСОБА_3 , сім`я не має. В найкращих інтересах дітей є: забезпечення їхнього розвитку і життя в безпечному, спокійному, стійкому, надійному, довірливому середовищі, що ніяк не можна сказати про сім`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій здійснено психологічне і фізичне насильство над малолітнім ОСОБА_1 та існує загроза жорстокого поводження щодо меншого сина ОСОБА_2 . Залишення дітей в таких умовах є небезпечним для їхнього здоров`я, життя і є неможливим. ОСОБА_4 продовжує проживати із своєю дитиною ОСОБА_2 , в якого існує загроза жорстокого поводження зі сторони батька, а їх мати - ОСОБА_3 не вчиняє активних дій щодо захисту дітей, а навпаки всіляко виправдовує свого співмешканця. Комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення про відібрання вищевказаних дітей від їх батьків. Представник позивача просить поданий ними позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Сідоров В.М. позов не визнали та пояснили, що посилання позивача на акт проведення оцінки рівня безпеки ОСОБА_1 та інформацію Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області щодо повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, на підтвердження жорстокого поводження з ОСОБА_1 зі сторонни відповідача, є безпідставним, оскільки вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість. Доводи позивача про здійснення насильства над малолітнім ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами. Крім того відсутнє будь - яке обгрунтування на не долучено належних доказів загрози жорстокого поводження зі сторони ОСОБА_4 над сином ОСОБА_2 та зловживання алкогольними напоями відповідачами. Тому просять відмовити у задоволенні вказаного позову в повному обсязі. Також, ОСОБА_4 пояснив, що із ОСОБА_3 та його сином ОСОБА_4 , ніколи ніяких конфліктів не виникало, він хоче зберегти таку сім`ю. Проблеми є лише із ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Булава М.А. в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що на моменту інциденту з сином ОСОБА_1 , ОСОБА_3 намагалась вчинити всі дії, щоб захиснити своїх дітей. На даний час відповідачка не проживає із ОСОБА_4 , а проживає за адресою АДРЕСА_1 , в якому наявні всі комунікації, в тому числі опалення, ванна, туалет. Є окрема кімната для дітей з диваном та іграшками. В січні 2021 року відповідачка зверталась у службу з проханням провести обстеження її житлово-побутових умов проживання на факт можливого проживання з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , однак до сьогодні даний акт обстеження не надано, як і не надано вмотивовану відмову. Вважають, що позивачем не наведено жодної із підстав, які б свідчили про невідповідну поведінку ОСОБА_3 .. Відповідачка, як мати, вживає всіх заходів для того, щоб її діти мали належні умови проживання та проживали з нею і ніщо не загрожувало їхньому життю та здоров`ю. Тому вважають, що відібрання дітей від неї є передчасним та необгрунтованим заходом, через що малолітні діти позбавленні спілкування із своєю матір`ю, яка жодним чином не загрожувала їхньому життю та здоров`ю. Однак в судовому засіданні ОСОБА_3 не змогла пояснити, чому не викликала поліцію та швидку, коли ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, чому продовжує проживати із кривдником своєї дитини та не вживає заходів для захисту дітей.

Представник Кременецького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді в судове засідання не з`явився, однак про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_3 .. 02.11.2020 року остання прийшла до неї із своїми дітьми. ОСОБА_1 був побитий, однак відповідачка ні швидку, ні поліцію не викликала. ОСОБА_3 надалі продовжує проживати із ОСОБА_4 .. Дітей у неї відбирали із будинку, в якому ОСОБА_4 відбував домашній арешт.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є подругою ОСОБА_3 .. З січня місяця остання проживає про АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 вона у будинку не бачила. У даному будинку створенні усі умови для проживання дітей. ОСОБА_3 доглядає її дітей, коли вона перебуває на роботі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 весь час б`є малолітнього ОСОБА_1 , він неодноразово знаходився на лікуванні, ОСОБА_3 не з`являлась у лікарні. Швидку та поліцію відповідачка не викликала жодного разу. ОСОБА_3 і надалі продовжує проживати із ОСОБА_4 , весь час стає на його сторону, можливо відповідачка вживає якій наркотичні препарати, тому і не вживає заходів для захисту своїх дітей від кривдника - ОСОБА_4 .. Просить відібрати дітей від відповідачів, оскільки це є єдиним способом захистити дітей.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та інформації Кременецького міськрайонного відділу ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції «м. Івано-Франківськ), батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_3 . Державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Із наказу служби у справах дітей Кременецької міської ради № 71 від 19.11.2019, слідує що, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік та реєстрацію в Єдиному електронному банку даних дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.

Згідно наказу служби у справах дітей Кременецької міської ради № 94-од від 11.11.2020, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на облік та реєстрацію в Єдиному електронному банку даних дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, у зв`язку із проживанням в сім`ї у якій є загроза жорстокого поводження з дітьми.

Із акту проведення оцінки працівниками служби у справах дітей Кременецької міської ради рівня безпеки ОСОБА_1, 01.08.2016 року, слідує, що в малолітнього виявлені фізичні та поведінкові ознаки, які свідчили про жорстоке поводження з дитиною: синці, гематоми, подряпини.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає АДРЕСА_3 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Кременецької міської ради як отримувач: допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; допомоги на дітей одиноким матерям на сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, що стверджується інформацією Управління соціального захисту населення Кременецької міської ради № 03/2320 від 14.12.2020.

Згідно пояснень від 27.11.2020 року, взятих у малолітнього ОСОБА_1 працівником служби у справах дітей, з участю практичного психолога ОСОБА_12 та педагога ОСОБА_13 , малолітній ОСОБА_1 повідомив, що він проживає з мамою, братом та ОСОБА_4 (співмешканцем матері). Він був в лікарні, бо його побив ОСОБА_4 , і в нього болить ніжка. Зараз він живе в ОСОБА_16 (тітки) та не хоче, щоб мама його забрала, хоче бути в ОСОБА_16.

02 листопада 2020 року слідчим СВ Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210120000376 за фактом того, що 02.11.2020 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку по вказаній адресі, під час конфлікту із своїм малолітнім пасинком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, закритого косого перелому нижньої третини правої великогомілкової кістки, множинних саден обличчя, шиї, обох нижніх та верхніх кінцівок. Із отриманими травмами малолітній ОСОБА_1 госпіталізований в Кременецьку районну лікарню. 03.11.2020 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. На даний час триває досудове розслідування, що стверджується поясненнями ОСОБА_3 від 03.11.2020; поясненнями ОСОБА_16 від 27.11.2020; випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 3680/529 та повідомленням Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області від 03.11.2020 року.

Із висновку оцінки потреб сім`ї № 32/19 від 03.11.2020, здійсненої Кременецьким районним центром соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді слідує, що ситуація в сім`ї ОСОБА_3 і ОСОБА_4 протягом року не покращилась та рекомендовано дітей з сім`ї влаштувати в патронатну сім`ю, оскільки існує загроза життю та здоров`ю старшої дитини.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 № 73 від 02.07.2019, сім`я проживає в Ѕ частині будинку, власником якої є батьки ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_4 . В помешканні опалення пічне, вода та туалет на вулиці, речі розкидані. Дитина проживає в одній кімнаті з матір`ю, сплять на одному ліжку. ОСОБА_4 не працює, ОСОБА_3 отримує соціальну допомогу, на яку вони і проживають. Відповідно до ухвали Шумського районного суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв`язку із жорстоким поводженням із сином співмешканки ОСОБА_3 .. Надалі існує загроза жорстокого поводження із дітьми.

Із акту № 18 від 18.02.2021 обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , що проведений на підставі заяви ОСОБА_3 , слідує, що в даному будинку ніхто не проживає, в кімнатах брудно, холодно, для малолітніх дітей не створенні умови для проживання, виховання та розвитку. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не одруженні, проживають за адресою АДРЕСА_3 , сім`я не має постійного місця проживання, ОСОБА_4 , ніде не працює, не дбає про благополуччя своєї дитини ОСОБА_2 , своєї співжительки та її дитини ОСОБА_1 , неодноразово жорстоко поводився із ними. Сім`я проживає на кошти соціальних допомог, які виплачуються на утримання дітей. Діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тимчасово влаштовані в сім`ю патронатного вихователя.

Згідно повідомлення Кременецької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості, станом на 24.03.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у Кременецькій районній філії Тернопільського обласного центру зайнятості не перебуває.

Станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 не зареєстровано, що стверджується повідомленням № 326 від 25.03.2021, наданим Кременецьким РКБТІ.

Згідно інформації № 01-03/700 від 24.03.2021, наданої управлінням соціального захисту населення Кременецької міської рад, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає АДРЕСА_3 , не отримує будь-яких видів державних допомог з 01 січня 2021.

Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кременецької міської ради надала висновок про доцільність відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 , без позбавлення батьківських прав, у зв`язку з жорстоким поводженням та загрозою жорстокого поводження з ними. Даний висновок затверджений рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради №13 від 18.12.2020, що стверджується рішеннями Кременецької міської ради № 13/1 від 16.12.2020 та № 13 від 18.12.2020 року.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 передбачає, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків, ніде не працюють, умови проживання дітей незадовільні, ОСОБА_4 спричиняє тілесні ушкодження різного ступення тяжкості малолітньому ОСОБА_1 , тому існує загроза жорстокого поводження зі сторони батька. Окрім того, ОСОБА_3 не вчиняє активних дій щодо захисту своїх дітей, а навпаки всіляко виправдовує свого співмешканця та продовжує із ним проживати.

Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено факт ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, наявність переконливих доказів реальної небезпеки для життя, здоров`я і морального виховання дітей та неможливості усунення іншими заходами, ніж відібрання дітей від батьків, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Такий захід буде відповідати найкращим інтересам дітей, є виправданим і здійснений для захисту життя та здоров`я дітей, оскільки діти страждають і страждатимуть через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, виходячи із стану їх фізичного та психічного здоров`я. У зв`язку з цим, діти можуть бути поміщені в середовище, більш сприятливе для їх виховання та фізичне існування, що виправдовує примусове відібрання їх від батьків.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, тому судові витрати у розмірі 2102 грн. необхідно стягнути солідарно із відповідачів на користь держави.

Керуючись ст.ст. 7, 150, 155, 164, 170 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141,259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , без позбавлення батьківських прав.

Відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 , без позбавлення батьківських прав.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: служба у справах дітей Кременецької міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 67 м. Кременець Тернопільської області, код ЄДРПОУ 41239525.

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Третя особа: Кременецький районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, місцезнаходження: вул. Шевченка, 56 м. Кременець Тернопільської області.

Повне судове рішення складено 05.04.2021.

Головуючий: