Рішення № 96019299, 30.03.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/3503/18

2/465/464/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - П`ята Львівська державна нотаріальна контора про виділення часток у спільній сумісній власності, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - П`ята Львівська державна нотаріальна контора про виділення часток у спільній сумісній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 визнавши, що: ОСОБА_3 належить 1/4 частина земельної ділянки; ОСОБА_4 належить 1/4 частина земельної ділянки; ОСОБА_5 належить 1/4 частина земельної ділянки; ОСОБА_2 належить 1/4 частина земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивачка зазначає про те, що їй належить квартира, що за адресою АДРЕСА_2 знаходиться на земельній ділянці, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю належить ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках. Брат позивачки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 її сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки брат та сестра з мамою проживали разом, після їх смерті ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину. Після смерті матері ОСОБА_3 , позивачка звернулась до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, відкрила спадкову справу та прийняла спадщину. Зазначає, що належним чином оформила право на спадкування на квартиру номер АДРЕСА_3 . Проте, не змогла оформити право на спадкування земельної ділянки, а саме 3/4 часток земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки відповідач не погоджується добровільно виділити ідеальні частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідачка надала суду відзив на позовну заяву з якому зазначає, що позовні вимоги позивачки є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачка є спадкоємицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно із державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ №20402026 від 05.07.1999 земельна ділянка площею 0,0914 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передано для обслуговування житлового будинку у приватну власність ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_2 . А тому зазначає, що відповідно до положень частин 2, 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Для визнання осіб суб`єктами цивільного права (у даному випадку суб`єктами права власності на земельну ділянку) необхідна наявність цивільної правосуб`єктності, тобто їхньої право- та дієздатності, якої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не мають. З огляду на викладене, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не є власниками земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказані особи померли, відповідно, втратили цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Житловий будинок у АДРЕСА_1 , складається з двох відокремлених квартир: квартири АДРЕСА_4 , яка успадкована позивачем, та квартири АДРЕСА_5 , яка належить відповідачу. На підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.11.1998 №593 будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу Львівської міської ради. Ідеальні частки позивача та відповідача у вказаному житловому будинку не виділені, що унеможливлює на даний час вирішення питання про виділення ідеальних часток сторін у спільній земельній ділянці. При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Крім того, відповідач зазначає, що позивач жодного разу не зверталась до неї з пропозицією поділу (виділення часток чи ін.) земельної ділянки АДРЕСА_1 .

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова судді Мартинишин М.О. від 06 липня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 110/Р від 25.09.2019 року, 25.09.2019 року вказану цивільну справу передано судді Мартьяновій С.М.

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2019 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, представник позивача подала клопотання про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, представник подала клопотання про розгляд справи у її відсутності. Просить у задоволенні позову відмовити, оскільки частки у будинку по АДРЕСА_1 не виділені, а відтак заявлені позивачем вимоги є передчасними, необґрунтованими та таким, що до задоволення не підлягають.

Представник П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, подані письмові пояснення, відзив на позовну заяву, а також наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено фактичні обставини справи.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 25 грудня 2015 року, державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Зворецькою Л.П. спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: квартири АДРЕСА_3 , що складається з двох житлових кімнат та кухні, житлова площа - 58,4 кв. м., загальна площа - 101,1 кв. м., площа підвалу 37, 5 кв.м./а.с.9/

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 50888234 від 25 грудня 2015 року квартира, що за адресою АДРЕСА_6 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 /а.с. 10/

Згідно зі свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 27 лютого 2008 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації актів про смерть 27 лютого 2008 року зроблено відповідний актовий запис № 1509./а.с. 13/

Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого 03 жовтня 2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації актів про смерть 03 жовтня 2011 року зроблено відповідний актовий запис № 4898./а.с. 14/

Згідно з витягу з свідоцтва про смерть від 09 лютого 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ./ а.с.15/

Відповідно до свідоцтва Серія НОМЕР_3 від 27 вересня 2010 року про право власності на квартиру, виданого Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_7 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 /а.с. 42/

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майн, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 132562092 від 30 липня 2018 року квартири, що за адресою АДРЕСА_6 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 /а.с. 45-46/

Згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майн, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 132565494 від 30 липня 2018 року квартири, що за адресою АДРЕСА_8 на праві приватної власності належить ОСОБА_6 /а.с. 47/

Згідно з ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4. ст.120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За змістом ч.1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.89 Земельного Кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю Серія номер ЛВ № 20402026, виданого Департаментом землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради, видано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про право власності на земельну ділянку площею 0.0914 га., що за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку. /а.с. 8/

З наведених вище положень вбачається, що у разі набуття права власності на житловий будинок (частку будинку) кількома особами, право власності на земельну ділянку, яка відведена для його обслуговування визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на цей будинок.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство закріплює принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Аналогічна позиція закріплена у постанові ВСУ у справі 6-2225 цс16, зокрема, ст.120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Крім цього, згідно із вказаною правовою позицією Верховного Суду України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Як вбачається з п. 21 Постанови Пленуму Верховного С від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Отже, зазначені вище норми Земельного та Цивільного кодексів України, а також судова практика Верховного Суду дають підстави стверджувати, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду № 653/1760/1603 від 03.11.2020, № 489/2029/17 від 16.09.2020, № 619/2275/17 від 04.09.2020, № 633/76/16-ц від 26.08.2020.

Таким чином, провести виділення частки земельної ділянки із спільної сумісної власності можливо лише у випадку, коли відповідна частка будинку, який розташований на такій земельній ділянці і який разом з земельною ділянкою становить цілісний об`єкт нерухомості, є виділена, а розміри часток співвласників у праві спільної сумісної власності, які бажають виділення - попередньо визначені, оскільки розмір земельної ділянки яка підлягає виділенню пропорційно залежить від розміру частки в будинку, яка належить таким співвласникам і в результаті такого виділення відповідно до ст.364 ЦК України право співвласника (співвласників) у праві спільної власності припиняється як по відношенню до будинку, так і по відношенню до земельної ділянки.

Поряд з цим, суд враховує, що згідно із державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ №20402026 від 05.07.1999 земельна ділянка площею 0,0914 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була надана для обслуговування житлового будинку, натомість матеріали цивільної справи не містять доказів проведення поділу будинку АДРЕСА_1 . Не містять таких доказів і інвентаризаційна справа на домоволодіння (квартал 61), розташоване за вказаною адресою.

Відтак судом встановлено, що частки квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 не визначенні, а тому суд позбавлений можливості визначити частки земельної площею 0.0914 га., що за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку. За наведених обставин суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за позивачем.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, статтями 88,89,120 Земельного Кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - П`ята Львівська державна нотаріальна контора про виділення часток у спільній сумісній власності відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за позивачем.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі -

позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ;

відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;

третя особа: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02899447, 79044, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 69.

Повний текст рішення складено 05.04.2021 року.

Суддя Мартьянова С.М.