Ухвала суду № 96019182, 02.04.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2060/16-ц

Провадження № 4-с/456/14/2021

У Х В А Л А

іменем України

02 квітня 2021 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

учасники справи:

заявниця (боржниця у виконавчому провадженні) – ОСОБА_1 ;

стягувачка у виконавчому провадженні – ОСОБА_2 ;

державний виконавець – старший державний виконавець Стрийського міськрайонногог відділу виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Наталія Стефанівна;

вимоги скарги – на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за участю заявниці та державного виконавця дану скаргу, -

в с т а н о в и в:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.

Боржниця у виконавчому провадженні – ОСОБА_1 12.03.2021 року звернулася у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із скаргою, в якій просить постановити ухвалу про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С. щодо реалізації належних боржниці на праві власності об`єктів нерухомого майна – житлового будинку загальною площею 201,9 кв. м., житловою площею 87,8 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1526 га, на котрій цей житловий будинок розміщений, у виконавчому провадженні ВП № 55535137 від 16.01.2018 року з примусового виконання виконавчого документа – виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 15.01.2018 року у справі № 456/2060/16-ц., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 грн. 70 коп.. Також просить зобов`язати старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С., або ж іншу посадову особу зазначеної установи, усунути порушення у вищевказаному виконавчому провадженні, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Скарга вмотивована тим, що у належному боржниці житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстрована її малолітня внучка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на що держаному виконавцю, перш ніж вживати заходів щодо реалізації цього будинку та земельної ділянки, на котрій він розміщений, слід було отримати дозвіл органу опіки і піклування для реалізації майна, що нею зроблено не було. Боржниця посилається на рішення органу опіки і піклування в особі виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області від 10.02.2021 року за № 21 «Про ненадання дозволу на виставлення на примусову реалізацію приватного житлового будинку», котре було прийняте за результатами розгляду її заяви та котрим відповідний дозвіл не надано. Боржниця також вказує на присвоєння їй 24.02.2021 року ІІ групи інвалідності безстроково з встановленими протипоказаннями до фізичних навантажень, що, на її переконання, також унеможливлює виконання нею судового рішення.

Стягувачка у виконавчому провадженні – ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях на скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна від 01.04.2021 року під вх. № 6131 проти задоволення такої скарги заперечила. Заперечення проти скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна вмотивовані умисними діями останньої з приводу реєстрації у належному їй житловому будинку, котрий підлягає реалізації, своєї малолітньої внучки та маніпулювання цим з метою зберегти свій житловий будинок, а судове рішення не виконати. Стягувачка зазначає, що загальновідомим фактом є та обставина, що малолітня внучка боржниці у її житловому будинку не проживає, а проживає разом із своєю матір`ю в іншому житлі, з огляду на що, а також на те, що цей житловий будинок не належить матері малолітньої внучки боржниці, вважає відсутніми достатні підстави для задоволення скарги.

Державний виконавець, яка здійснює примусове виконання судового рішення, - старший державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С., у своєму відзиві на скаргу ОСОБА_1 на її дії щодо реалізації належного боржниці майна від 30.03.2021 року під вх. № 6040 проти задоволення такої скарги заперечила. Заперечення проти скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна вмотивовані вжиттям державним виконавцем усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для можливості виконання судового рішення, котре набрало законної сили, у межах та у спосіб, визначеними вказаним законом. Оскільки усі інші заходи виконання не принесли бажаного результату, а судове рішення надалі залишається невиконаним, то державним виконавцем, знову ж-таки, у встановленому законом порядку, вжито заходів для реалізації належного боржниці єдиного нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 201,9 кв. м., житловою площею 87,8 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1526 га, на котрій цей житловий будинок розміщений. Державний виконавець зазначає, що не вважала за необхідне попередньо отримувати дозвіл органу опіки і піклування на продаж цього житлового будинку, оскільки малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка там зареєстрована, є лише внучкою боржниці, а це житло не належить її батькам. Крім того, проведеними виконавчими діями було встановлено, що внучка боржниці у зазначеному вище житлі фактично не проживає, а проживає разом з матір`ю за іншою адресою.

Вчинені судом процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 15.03.2021 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна прийнято до провадження. Розгляд цієї скарги ухвалено проводити за участю боржниці, стягувачки та державного виконавця. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 01.04.2021 року, 12.30 год..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 15.03.2021 року витребувано від Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належно засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 55535137 від 16.01.2018 року з примусового виконання виконавчого документа – виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 15.01.2018 року у справі № 456/2060/16-ц., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 грн. 70 коп..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 01.04.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про зупинення реалізації належного їй арештованого майна – житлового будинку загальною площею 201,9 кв. м., житловою площею 87,8 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1526 га, на котрій цей житловий будинок розміщений, у порядку забезпечення цієї скарги на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна.

Боржниця у виконавчому провадженні – ОСОБА_1 у судовому засіданні свою скаргу на дії державного виконавця підтримала у повному обсязі, просила таку задовольнити з підстав, що у ній викладені.

Стягувачка у виконавчому провадженні – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, у своїх письмових поясненнях на скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна від 01.04.2021 року під вх. № 6131 одночасно заявила клопотання про розгляд цієї скарги за її відсутності.

Державний виконавець, яка здійснює примусове виконання судового рішення, - старший державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С. у судовому засіданні просила у задоволенні скарги ОСОБА_1 на її дії щодо реалізації належного боржниці майна відмовити з підстав, викладених у поданому нею відзиві на цю скаргу.

Встановлені судом фактичні обставини справи, пов`язані із розглядом скарги на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна.

На виконанні у Стрийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження ВП № 55535137 від 16.01.2018 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Стрийським районним судом Львівської області 15.01.2018 року на виконання судового рішення у справі № 456/2060/16-ц. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 грн. 70 коп...

В ході примусового виконання відповідного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С. 12.10.2020 року винесено постанову про опис та арешт майна боржниці ОСОБА_1 , а 11.10.2020 року та 29.01.2021 року винесені постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у цьому виконавчому провадженні, після чого отримано висновок оцінювача про вартість майна.

На даний час державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С. здійснюються заходи щодо реалізації арештованого й оціненого майна боржниці – житлового будинку загальною площею 201,9 кв. м., житловою площею 87,8 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1526 га, на котрій цей житловий будинок розміщений. Таке майно є єдиним виявленим за результатами вчинених виконавчих дій майном боржниці.

При цьому, зазначеним державним виконавцем не вживалось заходів для попереднього отримання дозволу органу опіки і піклування Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області для можливості реалізації згаданого вище житлового будинку, у котрому зареєстрована малолітня внучка боржниці ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на що боржниця сама звернулася до такого органі опіки і піклування з відповідною заявою, за результатами розгляду котрої органом опіки і піклування в особі виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області 10.02.2021 року прийнято рішення за № 21 «Про ненадання дозволу на виставлення на примусову реалізацію приватного житлового будинку», котрим відповідний дозвіл не надано.

Доказів повного виконання боржницею ОСОБА_1 судового рішення, яке набрало законної сили, матеріали даної справи не містять.

Закон, джерела права та роз`яснення, якими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Одним із процесуальних питань, які суд може вирішувати у судовому засіданні, є розгляд скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця у порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Так, в силу ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Пункт 1 статті 6 згаданої вище Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Законом України «Про виконавче провадження (стаття 1) виконавче провадження визначене як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій визначених у вказаному законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Одними із засад виконавчого провадження, котрі мають бути дотримані, є верховенство права та обов`язковість виконання судового рішення (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

В силу п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього закону виконавчі листи, що видаються судами у визначених випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню.

У свою чергу, права неповнолітніх дітей, у тому числі й на стадії виконавчого провадження, закріплюються Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Так, норми статті 177 СК України, статті 16 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних осіб» передбачають необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, що спрямовано на захист майнових прав дітей. Підставою для недійсності правочину щодо майна, право на яке має дитина, є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого правочину, пов`язаного з відчуженням майна, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини.

Судові рішення за скаргою на рішення, дії або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, котре може постановити суд, регламентовані статтею 451 ЦПК України.

Висновок суду за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця щодо реалізації належного боржниці майна.

Виходячи з таких основних засад виконавчого провадження як верховенство вправа та обов`язковості виконання остаточного судового рішення, беручи до уваги положення ст. ст. 1-3 Закону України «Про виконавче провадження» у поєднанні із відповідними нормами Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також враховуючи ту обставину, що має місце видача 15.01.2018 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області у визначеному законом порядку виконавчого документа на підставі судового рішення у справі № 456/2060/16-ц., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 грн. 70 коп., суд переконаний, що примусове виконання такого виконавчого документа є необхідним та не повинно бути надмірно затриманим.

При цьому суд відхиляє доводи боржниці ОСОБА_1 з приводу передчасності й протиправності вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55535137 від 16.01.2018 року з примусового виконання виконавчого документа – виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 15.01.2018 року у справі № 456/2060/16-ц., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 грн. 70 коп., у частині здійснення заходів щодо реалізації арештованого й оцінено у встановленому порядку єдиного належного їй майна і, як наслідок, необхідності скасування такої реалізації цього майна, оскільки системний аналіз положень чинного СК України та Законів України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних осіб» дає підстави для висновку, що обов`язок щодо забезпечення неповнолітньої внучки боржниці – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлом, покладається на її батьків, а не на боржницю як її бабусю. Крім того, неповнолітня внучка боржниці – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована у належному їй житловому будинку по АДРЕСА_1 після накладення на нього арешту у порядку забезпечення цивільного позову стягувачки ОСОБА_2 , котрий мав місце ще 24.04.2008 року.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року у справі № 463/4728/15, цивільне провадження № 61-17007св18.

Інших доказів на підтвердження неправомірності чи передчасності здійснення державним виконавцем примусової реалізації арештованого й оціненого майна боржниці остатньою не подано, а судом не здобуто. Щодо присвоєння боржниці 24.02.2021 року ІІ групи інвалідності безстроково з встановленими протипоказаннями до фізичних навантажень, то така обставина, на переконання суду, жодним чином не позбавляє останню обов`язку виконати остаточне судового рішення і, відповідно, не впливає на примусову реалізацію належного їй майна, спрямовану на виконання цього судового рішення.

Таким чином, оскаржувані дії старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С. у виконавчому провадженні ВП № 55535137 від 16.01.2018 року з примусового виконання виконавчого документа – виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 15.01.2018 року у справі № 456/2060/16-ц., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 грн. 70 коп., були вчинені відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень державного виконавця, а право заявниці ОСОБА_1 не було порушено, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне постановити дану ухвалу, котрою відмовити в задоволенні її скарги у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 258-261, 450-451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Наталії Стефанівни щодо реалізації належних їй на праві власності об`єктів нерухомого майна – житлового будинку загальною площею 201,9 кв. м., житловою площею 87,8 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1526 га, на котрій цей житловий будинок розміщений, у виконавчому провадженні ВП № 55535137 від 16.01.2018 року з примусового виконання виконавчого документа – виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 15.01.2018 року у справі № 456/2060/16-ц., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 73 581 (сімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят одна) грн. 37 коп. та моральної шкоди у розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) грн., а також судових витрат у розмірі 4 468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 70 коп., - відмовити у повному обсязі.

Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.

Ухвала, в силу положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена учасниками справи у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://stm.lv.court.gov.ua.

Дата складення повного тексту ухвали суду: 05 квітня 2021 року.

Суддя В.Я. Микитин