Рішення № 96018546, 02.04.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1452/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Любінець В. Ю.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування повідомлення у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

09.03.2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив суд скасувати повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності LV2103190031 від 03.03.2021 року інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Куриловича Д. В., яким ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ПДР України за ч. 3 ст. 122 КУпАП та постановлено накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Свої вимоги мотивує, що з повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності LV2103190031 від 03.03.2021 року інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Куриловича Дмитро Володимирович , вбачається, що 03.03.2021 року о 10 год. 29 хв. водій транспортного засобу Тоуоtа Саmry, НОМЕР_1 здійснив зупинку на перехресті вул. Винниченка-Просвіти, що створює перешкоду дорожнього руху, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 3 ст. 122 КУпАП, та постановив визнати винним особу визначену у статті 14-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Зазначає, що вважає, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності LV2103190031 від 03.03.2021 року незаконним. 03.03.2021 року близько 10 год. 00 хв. позивач припаркував транспортний засіб Тоуоtа Саmry, НОМЕР_1 поблизу перехрестя Винниченка-Просвіти на відстані більше 10 метрів за межами вказаного перехрестя, і не порушив вимог зупинки правил дорожнього руху, до того ж ч. 3 ст. 122 КУпАП на яку посилається інспектор з паркування, яка передбачає порушення правил зупинки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці. Відтак, позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, та вважаю себе невинним, а повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.03.2021 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування повідомлення у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач у судовому засідання позовну заяву підтримав, просив задовольнити таку посилаючись на її мотиви.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає задоволенню.

За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як вбачається з Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності LV2103190031 від 03.03.2021 року інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Куриловича Дмитро Володимирович , 03.03.2021 року о 10 год. 29 хв. водія транспортного засобу Тоуоtа Саmry, НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. у зв`язку з тим, що останній здійснив зупинку на перехресті вул. Винниченка-Просвіти, що створює перешкоду дорожнього руху, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР.

Разом з тим, суд вважає, що стороною відповідача не доведено того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови поліцейський прийняв зазначене рішення на підставі об`єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду не представлено.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту статті 251 КУпАП вбачається, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

При цьому, фото чи відеоматеріалів правопорушення чи інші допустимих доказів, які б належним чином засвідчували факт вчинення позивачем ОСОБА_1 03.03.2021 року правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП до матеріалів справи відповідачем не долучено.

Згідно з п. 24 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що інспектором не спростовано доводи позивача, що він не порушував Правил дорожнього руху, тому суд дійшов висновку, що притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП є незаконним.

Згідно із ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності LV2103190031 від 03.03.2021 року та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування повідомлення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності LV2103190031 від 03.03.2021 року інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Куриловича Дмитра Володимировича, яким ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ПДР України за ч. 3 ст. 122 КУпАП та постановлено накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, вул. Зелена, 9).

Суддя/підпис/ Н. М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: