Рішення № 96017360, 22.03.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4189/20 2/335/189/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Шутіній Г.Ю., за участі представника органу опіки та піклування - Панченка І.О., Салтан В.Ю., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Луньової Л.В., представника третьої особи Сірої Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав та зустрічним позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: православний дитячий будинок «Надія» про повернення дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, в обґрунтування позову зазначив наступне.

На профілактичному обліку у відділі по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що опинилась у складних життєвих обставинах. Дитина проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 та співмешканцем ОСОБА_4 . Відповідно до листів Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді від 18.07.2019 за № 2031/03-18, 25.09.2020 за № 2632/03-В та від 09.01.2020 за № 41/03-В, за час проживання ОСОБА_1 та її дитини за вказаною адресою ОСОБА_4 ніде не працював, зловживав спиртними напоями, через що ображав ОСОБА_1 , погрожував їй, вимагав гроші на алкогольні напої, що негативно впливало на психоемоційний стан дитини ОСОБА_2 , жодних навчально-виховних заходів не відвідувала. ОСОБА_1 роз`яснювався спектр соціальних послуг, які надаються центром та було запропоновано тимчасово влаштувати доньку до відповідних закладів соціального захисту, проте вона відмовилась. Листом Вознесенівського районного у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.04.2016, виявлено актовий запис № 626 від 05.07.2016, про державну реєстрацію народження дитини ОСОБА_2 за вказівкою матері. 01.08.2017 в актовий запис про народження дитини внесені зміни на підставі заяви батька та матері про визнання батьківства, а саме: батьком дитини записаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище дитини змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », по-батькові змінено з « ОСОБА_2 » на ОСОБА_2 . 05.03.2020 дитина була доставлена за актом органів внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до православного дитячого будинку «Надія», оскільки перебувала без догляду матері, де перебуває дотепер. Згідно з письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10.03.2020, вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дитиною. Проте, згідно з листом відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 17.03.2020 за № 01-03/422, під час виходу спеціалістів відділу за вказаною адресою, потрапити до помешкання не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив. 16.03.2020 спеціалістами відділу проведено телефонну бесіду з ОСОБА_1 , в ході якої остання повідомила, що планує мешкати разом з донькою за новою адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з оцінкою потреб родини ОСОБА_1 , складеною Запорізьким міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді 27.12.2019, в родині наявні складні життєві обставини. За інформацією КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №10», декларація з сімейним лікарем та ОСОБА_1 не укладена. Згідно з актами обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 від 27.12.2019 та 05.03.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , в помешканні відсутні умови для проживання та виховання дитини. 22.04.2020 ОСОБА_1 звернулась до служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради із заявою про надання згоди та повернення доньки в її родину, зазначивши, що планує проживати з Кірою за адресою: АДРЕСА_3 . Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно із Запорізьким міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді а також інспектором Вознесенівського відділення поліції здійснений вихід за вказаною адресою. За результатами виходу встановлено, що умови проживання стислі, квартира однокімнатна, дитячих речей та одягу немає, окремого місця для сну ОСОБА_2 не має. В квартирі проживає прабабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка пояснила, що не заперечує проти проживання ОСОБА_1 та її дитини за цією адресою. ОСОБА_1 має ще трьох дітей - ОСОБА_15 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які перебували на профілактичному обліку у відділі по Орджонікідзевському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради і по відношенню до яких вона, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2014 (справа №335/934/14-ц) позбавлена батьківських прав. На даний час ці діти влаштовані до сімейних форм виховання. Згідно з інформацією відділу моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області від 30.04.2020, місцем реєстрації проживання ОСОБА_3 є адреса: АДРЕСА_4 . Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради здійснювався вихід за вказаною адресою з метою проведення бесіди з ОСОБА_3 стосовно його подальших намірів щодо участі у вихованні та утриманні доньки, проте потрапити до помешкання не виявилось можливим - двері ніхто не відчинив. Питання доцільності або недоцільності повернення малолітньої ОСОБА_2 в родину матері ОСОБА_1 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації міської ради 30.04.2020 в присутності ОСОБА_1 . Під час засідання ОСОБА_1 повідомила, що їй невідоме місце проживання ОСОБА_3 , вона погодилась внести дані цією особи в графу «батько» актового запису про народження, оскільки він дарував їй подарунки. Також ОСОБА_1 повідомила, що вона поновила тільки свій паспорт, а свідоцтво про народження дитини не поновлене. Зі слів ОСОБА_1 , вона працює, проте документально підтвердити це не може. На даний час у ОСОБА_1 та її доньки відсутня реєстрація місця проживання. За підсумками засідання, враховуючи те, що ОСОБА_1 не змінила свого ставлення щодо належного виконання батьківських обов`язків, з моменту попереднього позбавлення її батьківських прав, а також повну відсутність в житті дитини особи, яка записана її батьком - ОСОБА_3 , комісія дійшла висновку про наявність підстав для позбавлення вказаних осіб батьківських прав по відношенню до їх дитини ОСОБА_2

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання батьківських обов`язків, а саме: не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Позивач посилаючись на викладене, просить суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до їх малолітньої дитини ОСОБА_2 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх сукупних доходів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

20 липня 2020 року від відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний позов до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: православний дитячий будинок «Надія» про повернення дитини.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що в первісному позові вказано, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_2 . До 05.03.2020 вона разом з донькою проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з її співмешканцем ОСОБА_18 Представниками відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 27.12.2019 та 05.03.2020 було складено акти обстеження умов проживання за вказаною адресою та зазначено, що там відсутні умови для проживання та виховання дитини та що її співмешканець зловживає спиртними напоями, погано ставиться до неї, що негативно впливає на дитину. Спочатку у них зі співмешканцем були нормальні стосунки, він добре ставився до неї та доньки, згодом дійсно почав зловживати спиртними напоями та погано ставитись до ОСОБА_1 . Крім того, поганий стан квартири був обумовлений її залиттям сусідами зверху, за що власниця квартири ОСОБА_19 по теперішній час ще не отримала компенсації. 05.03.2020 у ОСОБА_1 було вилучено дитину та передано до Православного дитячого будинку «Надія», де дитина перебуває по теперішній час. З вказаного часу ОСОБА_1 припинила стосунки з ОСОБА_4 , переїхала до своєї бабусі ОСОБА_13 , яка мешкає в окремій однокімнатній квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , остання погодилася надати їм квартиру для проживання та допомагати доглядати за донькою, коли ОСОБА_1 на роботі. 22.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до служби (управління) у справах дітей ЗМР із заявою про повернення їй дитини. Питання доцільності повернення їй дитини розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації міської ради 30.04.2020, але замість повернення дитини, комісія прийняла висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та звернення з відповідним позовом до суду. Такий позов обґрунтовано тим, що за адресою: АДРЕСА_3 , відсутні умови для проживання та виховання дитини, а саме: відсутні дитячі речі та одяг, окреме місце для сну та те, що ОСОБА_1 не може підтвердити офіційне місце працевлаштування, у неї та її доньки не має місця реєстрації, не укладена декларація з сімейним лікарем, особа, яка записана батьком дитини повністю відсутня в житті дитини. На цій підставі було зроблено висновок, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Вважає, такий висновок має тенденційний та упереджений характер. Щодо відсутності дитячих речей за адресою: АДРЕСА_3 , комісією не враховано, що дитина за цією адресою не мешкала, оскільки з 05.03.2020 перебуває у дитячому будинку, частину її одягу та іграшки відвезла туди, частина захована вдома, так як ними поки що вдома нікому гратися. Іграшки, дитячі книжки, розвиваючі ігри, одяг, все це є в наявності та може будь-коли бути надано для огляду. Також, зазначила, що вона працює продавцем у кіоску біля 6-ї міської лікарні, має заробітну плату. Те, що роботодавець не оформлює її офіційно, не з її вини, а з вини роботодавця. На даний час відновила документи, уклала декларацію з сімейним лікарем, на себе та свою доньку, оформила реєстрацію місця проживання. З часу перебування доньки у дитячому будинку ОСОБА_1 відвідує її, привозить їжу, одяг та іграшки та бачить, як сумує її дитини та хоче до матері. Щодо особи, яка записана батьком її дитини, то стосунки з ним мало місце ще в 2017 році, він обіцяв дбати про ОСОБА_1 та про дитину, але зник з життя ОСОБА_1 , та за її відомостями виїхав за межі України. Вважає, що обставини, які були причиною відібрання у неї дитини, змінилися: відповідачка за первісним позовом змінила місце проживання, припинила відносини з чоловіком, який допускав неналежну поведінку у сім`ї, уклала декларацію з сімейним лікарем, оформила місце реєстрації. На підставі викладеного просить суд об`єднати в одне провадження і розглядати зустрічний позов з первісним позовом, та просить суд повернути їй малолітню доньку ОСОБА_2

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

14.07.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 відповідно до якого, просить суд у задоволенні позову органу опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_1 відмовити.

20.07.2020 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 відповідно до якої просить суд прийняти зустрічний позов до розгляду, об`єднати в одне провадження та розглянути спільно з первісним. Просить ухвалити рішення про повернення їй малолітньої доньки ОСОБА_2

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до органу опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Вознесенівському району, третя особа: православний будинок «Надія» про повернення дитини, залишено без руху.

29.07.2020 на виконання ухвали судді від 20.07.2020 про залишення зустрічного позову без руху, ОСОБА_1 надано квитанцію про сплату судового збору.

23.09.2020 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: православний дитячий будинок «Надія» про повернення дитини для спільного розгляду з первісним позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав. Об`єднано позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: православний дитячий будинок «Надія» про повернення дитини (провадження № 2/335/1925/2020) в одне провадження з первісним позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав (провадження № 2/335/1563/2020). Підготовче судове засідання відкладено.

23.11.2020 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав та зустрічним позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: православний дитячий будинок «Надія» про повернення дитини, до судового розгляду по суті.

Представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району у судовому засідання просив первісний позов задовольнити у повному обсязі, на підставах зазначених у ньому, проти зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Луньова Л.В. у судовому засіданні заперечували проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її дитини ОСОБА_2 , просили відмовити у його задоволенні у цій частині. Проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не заперечували. Зустрічну позовну заяву підтримали, на підставах зазначених у ній, просили задовольнити та повернути ОСОБА_1 дитину ОСОБА_2 . При цьому пояснили, що на теперішній час ОСОБА_1 вчинила ряд дій для повернення своєї дитини. ОСОБА_1 опинилася у тяжких життєвих умовах, що не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав. Зазначили, що ОСОБА_1 регулярно спілкується та цікавиться долею своєї дитини, протягом усього часу з моменту вилучення дитини. ОСОБА_1 працює, веде нормальний спосіб життя. Зазначила, що представником органу опіки та піклування не доведено свідоме нехтування ОСОБА_1 батьківськими правами. Також, ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком її доньки ОСОБА_2 , надала згоду на вказану реєстрацію, виходячи з його обіцянок про відповідну турботу про неї та її доньку.

Представник третьої особи - православного дитячого будинку «Надія» Сіра Г.А. у судовому засіданні пояснила, що за період перебування ОСОБА_2 у дитячому будинку з перших днів, мати регулярно спілкується з дитиною, жодних претензій до ОСОБА_1 не має. Також, зазначила, що дитина сумує за мамою, мати привозить речі, іграшки, продукти, ліки, ОСОБА_1 завжди на зв`язку. Мати любить свою дитину, а дитина любить свою маму. Також, зазначила, що не підтримує позовну заяву органу опіки та піклування стосовно того, щоб позбавити ОСОБА_1 батьківських прав. Вважає, що ОСОБА_1 зможе виховувати свою дитину.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши надані ними докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що на профілактичному обліку у відділі по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, що підтверджується Наказом № 372 від 21.04.2020. (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 626, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені: ОСОБА_23 та ОСОБА_1 . (а.с.8).

Відповідно до інформації Вознесенівського районного у м. Запоріжжі відділу ДРАЦС від 02.04.2020 за № 113/17.5-06-106, зазначено, що державна реєстрація народження ОСОБА_2 проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (записано за вказівкою матері). 01.08.2017 в актовий запис про народження були внесені зміни на підставі заяви батька та матері про визнання батьківства та видано повторно свідоцтво про народження: НОМЕР_2 від 01.08.2017. Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05.07.2016 - анульовано. Батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що також підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . (а.с.9,10).

Відповідно до висновку оцінки сім`ї від 27.12.2019 встановлено, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відсутні документи та реєстрація. Мати та дитина під час обстеження були відсутні. (а.с.11).

Відповідно до листів Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді про проведену роботу від 18.07.2019 за № 2031/03-18, 25.09.2019 за № 2632/03-В та від 09.01.2020 за № 41/03-В, встановлено, що за час проживання ОСОБА_1 та її дитини з співмешканцем ОСОБА_4 , який ніде не працює, зловживає спиртними напоями, через що ображає ОСОБА_1 , погрожує їй, вимагає грошові кошти на алкогольні напої, під час сварки з ОСОБА_1 спалив її паспорт та свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 .

Відповідно до актів обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , які складено 27.12.2019, 05.03.2020, зазначено, що у дитини власного місяця для сну не має, дитячі речі невпорядковані, квартира потребує ремонту. (а.с.12,13).

Відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 05.03.2020, встановлено, що біля буд. АДРЕСА_5 , було знайдено дівчинку на ім`я ОСОБА_2 (а.с.15).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 10.09.2019 та від 10.03.2020, остання зазначила, що бажає повернути доньку у сім`ю, змінити місце проживання, займається поновлення втрачених документів та повідомила про проживання за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 16, 16 зворотня сторона).

Відповідно до листа адміністрації Православного дитячого будинку «Надія» від 10.04.2020 за № 35/06, дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.03.2020 перебуває у вказаному закладі. (а.с.18).

Відповідно до інформації служби (управління) у справах дітей відділ по Дніпровському району від 17.03.2020 за № 01-03/422 встановлено, що під час виходу спеціалістів відділу за адресою: АДРЕСА_3 , потрапити до помешкання не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив. 16.03.2020 спеціалістами відділу проведено телефонну бесіду з ОСОБА_1 , в ході якої остання повідомила, що планує мешкати разом з донькою за новою адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 17). Згідно з письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10.03.2020, вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дитиною (а.с. 17 з.с.).

Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, проведено обстеження умов за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якого складено акт обстеження умов проживання від 24.04.2020, згідно до якого, умови проживання для дитини не встановлено (дитячих речей та одягу не має, для ОСОБА_2 окремого дивану для сну не має). (а.с.14).

Згідно інформації наданої територіальним відділом освіти Вознесенівського району від 14.05.2020 за № 07.01-19/664 встановлено, що в реєстрі на влаштування до закладів дошкільної освіти району не зареєстровано та підпорядкованих відділу освіти закладів дошкільної освіти дитина ОСОБА_2 не відвідувала (а.с.23).

Відповідно до довідки наданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» від 14.05.2020, декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу щодо медичного обслуговування ОСОБА_2 не укладено (а.с.23 з.с.).

Питання доцільності або недоцільності повернення малолітньої ОСОБА_2 в родину матері ОСОБА_1 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації міської ради в присутності ОСОБА_1 .

За підсумками засідання, комісія дійшла висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_2 , передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, що підтверджується висновком № 01-10/1376 від 13.05.2020. (а.с.4-5).

Суд погоджується з зазначеним висновком частково, оскільки він є обґрунтованим та відповідає інтересам малолітньої дитини, вважає переконливими аргументи, наведені позивачем щодо наявності підстав для задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав відносно батька ОСОБА_3 .

При цьому, суд враховує, що батько ОСОБА_3 взагалі не приймає участі у житті та вихованні дитини, що свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських прав.

Однак, суд не погоджується із позицією органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з наступного.

У судовому засіданні надала пояснення свідок ОСОБА_13 (бабуся ОСОБА_1 ), яка пояснила, що вона є власником квартири АДРЕСА_6 , з осені 2020 року ОСОБА_1 періодично підробляє та отримує за це відповідну платню. ОСОБА_1 на даний час проживає разом з нею за вказаною адресою. Зазначила, що вона дає згоду на проживання в даній квартирі своїй онучці та її дитині ОСОБА_2 , яку буде допомагати доглядати.

У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_26 (мати ОСОБА_1 ), яка пояснила, що ОСОБА_1 працює неофіційно, наразі проживає у бабусі за адресою: АДРЕСА_3 , має місце реєстрації у с. Приморськ, Василівського району, Запорізької області, за якою не проживає, оскільки там відсутня робота.

Також, у судовому засіданні досліджені письмові докази, які свідчать про вчинення відповідних дій ОСОБА_1 після того, як її дитину ОСОБА_2 було вилучено та поміщено у дитячий будинок.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 поновила втрачені документи, має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_7 , змінила місце проживання та на теперішній час фактично мешкає з бабусею за адресою: АДРЕСА_3 , неофіційно працює та отримує заробітну плату, регулярно відвідує свою доньку та спілкується із нею.

Відповідно до копії декларації № 001-3Р61-1800 від 12.06.2020, мати ОСОБА_1 уклала декларацію із лікарем на отримання медичних послуг ОСОБА_2 . (а.с.41, 42).

Відповідно до листа адміністрації Православного дитячого будинку «Надія» від 23.06.2020 за № 15/06, зазначено, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.03.2020 перебуває у даному закладі. Її мати, ОСОБА_1 , провідала ОСОБА_2 12 разів, приносила печиво, фрукти, сік, нові речі та взуття. Під час побачень проявляла до дитини турботу та любов. Мала бажання приходити ще частіше, але перебування дітей на карантині цьому заважало. Привітала доньку з днем народження подарунком, принесла великий торт для всіх дітей дитячого будинку. Мама постійно телефонувала, цікавилась життям та станом здоров`я доньки, з якою має, з спостережень, теплі та довірливі стосунки. З бесіди з Кірою встановлено, що вона за мамою сумує, на неї чекає, має бажання повернутися додому.

Разом з тим, суд бере до уваги факт заперечення ОСОБА_1 проти позову про позбавлення її батьківських прав, та подання нею зустрічного позову про повернення дитини.

У зв`язку з цим, суд враховує, що під час розгляду цієї справи відповідач зайняла послідовну позицію та твердо заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Тим самим відповідач проявила інтерес до дитини та заінтересованість у збереженні за нею батьківських прав.

Суд враховує, що відповідач веде соціально позитивний спосіб життя, не офіційно працює, постійно турбується та піклується про свою дитину, шкідливими звичками не зловживає та, як вже було зазначено, бажає мати та реалізовувати батьківські права щодо своєї малолітньої доньки.

Отже, суд констатує, що представник позивача за первісним позовом не надав переконливих доказів на підтвердження того, що для кращого захисту інтересів дитини немає іншого виходу, ніж позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

За положенням частини шостої статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Такий висновок має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення одного із батьків батьківських прав.

Керуючись наведеною нормою, суд не погоджується з висновком про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки він не є належним чином мотивованим. Зміст цього висновку зводиться до викладення змісту позовних вимог, а також до констатації факту того, що відповідачка не змінила свого ставлення щодо належного виконання батьківських обов`язків.

У відповідності до статті 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За роз`ясненнями, наданими у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про підтвердження факту ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини відповідачем ОСОБА_3 .

Вирішуючи позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 , батьківських прав суд враховує вимоги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка набула чинності для України 27.09.1991, де зокрема зазначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За викладених обставин, враховуючи, що батько дитини взагалі не бере участь у житті та вихованні дитини, що свідчить про свідоме нехтування ОСОБА_3 своїх обов`язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 .

Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги органу опіки та піклування підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 про повернення дитини підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог органу опіки та піклування про стягнення аліментів, суд вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне судове рішення складено 01 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складання повного судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги.

Позивач: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району (ЄДРПОУ 37573115, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 5).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (мешкає за адресою: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 );

Третя особа: Православний дитячий будинок «Надія» (м. Запоріжжя, вул. С.Синенка, 41).

Суддя: І.А.Крамаренко