Ухвала суду № 96017093, 01.04.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 293/570/21

Провадження № 4-с/293/2/2021

УХВАЛА

01 квітня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання - Ничипорук Н.А.

представника скаржника Хільчевського С.О., ордер серії Ам № 1008584 від 19.02.2021

третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхові скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного управління міністерства юстиції у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічними позовами ОСОБА_2 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання припиненим договору поруки від 06.03.2007 року

та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання недійсним додаткової угоди №1 від 05.12.2008 року до кредитного договору №198 від 06.03.2007 року та про розірвання кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2014 року рішенням №293/160/14-ц Черняхівського районного суду в Житомирської області, в задоволенні первісного уточненого позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено за безпідставністю.

25 лютого 2015 року рішенням №293/160/14-ц Апеляційного суду Житомирської області частково скасовано рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.12.2014 року, в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором, та прийнято в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором № 198 від 06.03.2007 року в сумі 64 883,59 доларів США, що в еквіваленті у гривні становить 840 280,25 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 41 236 доларів США, заборгованість за відсотками користування кредитом – 23 647,59 доларів США, вирішено питання про розподіл судових витрат.

13 травня 2015 року на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області у справі видані виконавчі листи №293/160/14-ц.

04 серпня 2020 року постановою Житомирського апеляційного суду - замінено стягувача по справі №293/160/14-цз ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал".

05.03.2021 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла скарга на бездіяльність виконавця, за змістом скаржник просить:

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно- Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Марко Валерія Мірчевича з приводу відмови у припиненні чинності арешту, накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника №51967148 від 15.02.2017;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_5 з приводу відмови у припиненні чинності арешту, постановою про арешт коштів боржника №51967148 від 29.10.2019;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Марко Валерія Мірчевича з приводу відмови у припинені чинності арешту, постановою про арешт коштів боржника №51959889 від 25.11.2020;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківська) Марко Валерія Мірчевича з приводу відмови у припиненні чинності арешту, постановою про арешт коштів боржника №51959889 від 29.10.2019;

- припинити чинність арешту майна ОСОБА_2 накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника №51967148 від 15.02.2017;

- припинити чинність арешту на рахунки ОСОБА_2 накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника №51967148 від 29.10.2019;

- припинити чинність арешту на рахунки ОСОБА_2 накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника №51959889 від 29.10.2019;

- припинити чинність арешту за рахунки ОСОБА_2 накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника №51959889 від 25.11.2020.

Ухвалою від 09.03.2021 суд прийняв скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного управління міністерства юстиції, з участю стягувача ТОВ "Вердикт Капітал", третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_1 до розгляду. Судове засідання для розгляду скарги призначено на 19.03.2021 об 12:00 год.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, від 19.03.2021 суд постановив відкласти розгляд скарги на 01.04.2021.

16.03.2021 на електронну адресу суду та 23.03.2021 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшли письмові пояснення старшого державного виконавця з даданими матеріалами виконавчого провадження (а.с. 76-79, 96-170).

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги, викладені у скарзі підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у ній.

Обґрунтовуючи вищевказану скаргу скаржник вказує, що 18 серпня 2016 року постановою №51967148 державного виконавця Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області, правонаступником якого є Старокостянтинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) - відкрито виконавче провадження №51967148 з примусового виконання виконавчого листа №293/160/14-цз від 13.05.2015 року виданого Апеляційним судом Житомирської області по стягненню з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у розмірі 878 776,06 грн

Скаржник також мотивуючи подану скаргу зазначає, що постановами державного виконавця від 15.02.2017, 29.10.2019 та 25.11.2020 у межах виконавчого проваження накладений арешт на майно боржника - ОСОБА_2 , а саме на нерухоме майно та відриті рахунки.

25.11.2020 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) – винесені постанови про повернення виконавчих докуменів стягувачу з підстав визначених п.4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник зазначає, що при винесені постанов про повернення виконавчого документу стягувачу державним виконавцем не скасовано арешт накладений на майно боржника - ОСОБА_2 згідно постанов від 15.02.2017 року, від 29.10.2019 року та від 25.11.2020 року.

01.02.2021 року скаржником отримано відповідь Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за вих. №4138 від 01.02.2021 надану на адвокатський запит від 18.01.2021, згідно якої державним виконавцем надано інформацію про те, що виконавчі провадження №51959889 та №51967148 закриті у зв`язку з поверненням виконавчих документів стягувачу, а арешти накладені в рамках примусового виконання вказаних виконавчих листів не були зняті, у зв`язку з відсутністю підстав для такого зняття. При цьому скаржник наголосив, що на примусовому виконанні інші виконавчі документи по стягненню з ОСОБА_2 відсутні.

Скаржник, доводить, що незняття арештів накладених в рамках виконавчих проваджень №51959889 та №51967148 є незаконним та таким, що порушує його право власності, а також суперечить нормам чч. 1,2 ст. 40 та чч.1,2,3 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні від 01.04.2021 представник скаржника наголосив, що скаржнику стало відомо про накладені арешти на майно боржника та відповідно про порушене право останнього з відповіді державного виконавця від 01.02.2021 за № 4138, наданої на адвокатський запит від 18.01.2021. Також вважажє, що наданою відповіддю державний виконавець відмовив боржнику у знятті накладених у межах виконавчих проваджень арештів.

Також представник скаржника вказує на те, що у порушення норм ЗУ "Про виконавче провадження" жодної постанови державного виконавця, якою накладався арешт на майно боржника, боржник не отримував.

Перший відділ ДВС у м.Чернівці повноважного представника у судове засідання не направив, у поданому до суду 24.03.2021 клопотанні просив ррзгляд скарги здійснювати без участі представника ВДВС (а.с.96).

Згідно письмових пояснень, поданих до суду, державний виконавець скаргу ОСОБА_2 вважає безпідставною та просить відмовити у задоволені останньої.

Зокрема, старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції зазначає, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебували виконавчі провадження АСВП №51959889 та АСВП №51967148 щодо примусового стягнення з боржника ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь стягувача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» ЄДРПОУ:19017842 заборгованості в сумі 878 776,06 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн. копії матеріалів виконавчого провадження АСВП № 51959889 та АСВП № 51967148.(а.с. 7696-170).

Зауважує, що постановами ВДВС від 15.02.2017, 29.10.2019 та 25.11.2020 державним виконавцем у межах виконавчих проваджень винесені постанови про арешт коштів боржника - ОСОБА_2 .

Водночас звертає увагу, що 25.11.2020 по ВП № ВП №51967148 та №51959889 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі п.4 ч.1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та разом з оригіналами виконавчих листів направлено стягувачу за адресою вказаною у виконавчому документі, дана підстава унеможливлює зняття арешту з рахунків боржника.

Разом з тим вказує, що арешти по вищевказаним провадженням державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не знімались у зв`язку із відсутністю підстав в Законі України "Про виконавче провадження" для такого зняття.

За таких обставин вважає, що державний виконавець знімає арешт з майна лише на підставі п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» і лише тільки у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби достатньої суми коштів, необхідної для задоволення усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника.

У судовому засіданні заявлена скаржником третя особа - ОСОБА_1 , пояснила, що 28.11.2019 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №212009 за кредитним договором № 198 від 06.03.2007 укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_4 та договором поруки від 06.03.2007 укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_2 в обсязі, що визначається в цьому договорі.

29.12.2020 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «МОРГАН КЕПІТАЛ» було укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 198/1 за кредитним договором № 198 від 06.03.2007 укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_4 та договором поруки від 06.03.2007 укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_2 в обсязі, що визначається в цьому договорі.

29.12.2020 між нею та ТОВ «Фінансова компанія «МОРГАН КЕПІТАЛ» було укладено договір комісії № 91-К за кредитним договором № 198/1 за кредитним договором № 198 від 06.03.2007 укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_4 та договором поруки від 06.03.2007 укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_2 в обсязі, що визначається в цьому договорі.

Таким чином вказує, що ОСОБА_1 було відступлено право вимоги по кредитному договору №198 від 06.03.2007, що укладений між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк та ОСОБА_4 та договору поруки від 06.03.2007, укладеного між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк та ОСОБА_2 , разом із усіма змінами, доповненнями та додатковими угодами до нього та договорами, що його забезпечують.

05.03.2021 ОСОБА_1 видано довідку ОСОБА_2 про відсутність заборгованості по договору поруки від 06.03.2007 укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_2 . Даний договір є забезпеченням по кредитному договору № 198 від 06.03.2007 укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не заперечувала в суді щодо припинення чинності арештів, накладених в рамках виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області 293/160/14-ц від 24.12.2014 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість по кредитному договору № 198 від 06.03.2007 та договору поруки в сумі 64883,59 доларів США, що в еквіваленті становить 840280,25 гривень, та у зв`язку з тим, що заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору № 198 від 06.03.2007 була врегульована.

У судовому засіданні представник скаржника та ОСОБА_1 вказали, що заміна стягувача на підставі вказаних вище договорів не відбувалась у встановленому законом порядку.

Стягувач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату час та міце розгляду скарги повідомлявся своєчасно на належним чином.

За приписами ч. 2 ст 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 ч.3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом пункту 5 частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, накладення штрафу, про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Поряд з цим, статтею 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно ст. 26 З "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, які долучені до матеріалів справи, 16.08.2016 стягувачем - ПАТ "Всейукраїнський акціонерний Банк" на адресу Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області надіслано заяву про примусове виконаня рішення Апеляційного суду Житомирської області № 293/160/14-ц ( а.с. 102-103).

18.08.2016 р. головним державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Вовнянко Д.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 293/160/14-ц, виданого 13.05.2015 (а.с.109)

15.02.2017 року постановою головного державного виконавця Старокостянтинівського районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницької області, правонаступником якого є Старокостянтинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально- Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) накладено арешт на боржника №51967148 (а.с.36).

16.02.2017 головним державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Вовнянко Д.Л. винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 витрат виконавчого провадження (а.с.105).

16.02.2017 головним державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Вовнянко Д.Л. винесено постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.112)

12.02.2019 головним державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Вовнянко Д.Л. винесено постанову про передачу виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 293/160/14-ц, виданого 13.05.2015 до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (а.с.114)

12.02.2019 головним державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Вовнянко Д.Л. винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 51959889 із зведеного виконавчого провадження (а.с.116)

03.09.2019 головним державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Вовнянко Д.Л. винесено постанову про передачу виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 293/160/14-ц, виданого 13.05.2015 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного Територіального управління юстиції у Чернівецькій області (а.с.118, 130).

17.09.2019 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області правонаступником якого є Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про прийняття виконавчого документу до виконання (а.с.32).

29.10.2019 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, правонаступником якого є Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №51959889.(а.с.31).

25.09.2020 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франкіськ) Марко В.М. направлено вимогу стягувачу щодо здійснення авансування витрат виконавчого провадження для залучення суб`єкта оціночної діяльності (а.с. 127).

25.11.2020 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконати служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області правонаступником якого є Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про арешт коштів боржника №51959889 (а.с.33).

25.11.2020 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франкіськ) Марко В.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа про стягнення 1827 грн судового збору стягувачу (а.с. 122).

25.11.2020 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франкіськ) Марко В.М. на підставі п. 4 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа про стягнення 878776,06 грн боргу солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стягувачу (а.с. 126)

Так, предметом оскарження є бездіяльність державного виконавця щодо відмови у припиненні чинності арешту майна боржника накладеного у межах ВП №51967148 та №51959889 та власне припинення чинності арешту.

Як встановлено п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Судом встановлено та не спростовано матеріалами справи, що виконавчі листи 25.11.2020 по ВП №51967148 та №51959889 було повернуто стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"

Суд також зауважує, що норми ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження» містять вичерпний перелік закінчення виконавчого провадження.

Згідно ст.40 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст 22 ЗУ "Про виконавче провадження".

Суд звертає увагу, що статтею 48 та ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачені окремі підстави для повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав та підстави закінчення виконавчого провадження.

Аналіз вказзаних норм у сукупності вказує на те, що державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника тільки в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі).

Таким чином, виходячи зі змісту положень пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про повернення виконавчого документа стягувачу через перешкоджання провадженню виконавчих дій у зв`язку з тим, що стягувач відмовився авансувати витрати на їх проведення, не є закінченням виконавчого провадження та не є підставою для зняття арешту.

З викладеного суд дійшов висновку, що дії державного виконавця які виразились у незняття арешту накладеного на майно боржника при повернення стягувачу виконавчих документів з підстав нездійснення авансування виконавчих витрат є такими, що відповідають нормам ЗУ "Про виконавче провадження".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 у справі № 234/9605/18.

Разом з тим суд звертає увагу скаржника, що під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Так, скаржник звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відмові дерджавного виконавця у знятті арешту на майно. При цьому суд встановив, що скаржник не звертався до останнього із заявою про скасування накладеного арешту на майно та грошові кошти, а лише звертався представник скаржника із адвокатським запитом про надання іншормації щодо руху виконавчого провадження.

Отже, вимоги скаржника про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно- Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Марко Валерія Мірчевича з приводу відмови у припиненні чинності арешту, накладного на майно боржника є передчасними.

До того ж суд звертає увагу скаржника, що у відповідності до ч. 1 та ч.5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зокрема, якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби щодо відмови у знятті накладеного арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. Такі висновки викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 22.01.2020 р. у справі № 340/25/19.

Серед іншого суд також наголошує, що відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічна норма міститься також у ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", за якою рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні представник скаржника наголосив, що про порушення прав та законних інтересів скаржнику стало відомо з відповіді державногов иконавця за вих №4138 від 01.02.2021, наданої на адвокатський запит.

До суду останній звернувся лише 05.03.2021 року, тобто з порушенням строків визначених п. "а" ч.1 ст. 449 ЦПК України.

При цьому суд зауважує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

За правилами статей 120, 122,126, 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Крім того, відповідно до частини другої статті 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.

Скаржник ні з подачею скарги, ні під час розгляду такої у суді заяви про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою до суду не подав.

Таким чином, пропуск скаржником строку звернення зі скаргою до суду у даному випадку є також самостійною підставою для відмови у задоволені скарги.

Водночас, суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про відсутність заборгованості скаржника перед стягувачем за виконавчими документами, оскільки остання у розуміння норм ЦПК України та ЗУ "Про виконавче провадження" не набула процесуального статусу стягувача.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладених вище обставин суд дійшов всиновку про відмову у задоволені скарги.

Керуючись ст.ст 258-261, 447-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного управління міністерства юстиції відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 05.04.2021

Суддя Л.В. Лось