Рішення № 96017055, 01.04.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/246/20

2/287/175/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника органу опіки та піклування Скумін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області про розірвання шлюбу та залишення на виховання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначивши, що з 26.12.2006 року вони перебувають у шлюбі, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 116. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, на даний час сторони хоч і проживають за однією адресою, але шлюбних відносин не підтримують. Також, позивачка просить після шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 » та неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_4 залишити на виховання позивачці та стягнути з відповідача на її користь витрати зі сплати судового збору.

07.09.2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у цивільній справі - Винара Л.В .

Ухвалою суду від 21.09.2020 року позовну заяву залишено без руху на позивачці надано строк для усунення недоліків.

06.10.2020 року на адресу суду від позивачки надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.02.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог позовної заяви заперечив, зазначив, що хоче зберегти сім`ю.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні зазначила, що на її думку неповнолітні діти повинні залишитися на проживання зі своєю матір`ю, оскільки у власності ОСОБА_1 є приватний будинок та вона може забезпечити дітей необхідними умовами для проживання, надала суду копії актів обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони з 26.12.2006 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 116, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 8-9).

Позивачка не перебуває на обліку з приводу вагітності, що стверджується довідкою КНП «Олевська центральна лікарня» № 23 від 23.01.2020 року № 104 (а.с. 11).

Як вбачається з позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дітей, між ними постійно виникають конфліктні ситуації, стосунки напружені. Внаслідок несумісності характерів та втрати поваги, любові та дружби одне до одного сім`я фактично розпалася. На даний час сторони хоч і проживають за однією адресою, але шлюбних стосунків не підтримують, спільним побутом, господарством, взаємними правами та обов`язками не пов`язані та зазначене негативно впливає на виховання неповнолітніх дітей. Збереження сім`ї не можливо та суперечить інтересам сторін та їхніх дітей.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст.110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка у поданій до суду позовній заяві запевнила суд про те, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі.

Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім`ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати. Стосовно заперечення відповідача щодо розірвання шлюбу, суд зазначає, що, оскільки шлюб є добровільною згодою обох з подружжя, а тому заперечення одного з подружжя з мотивів небажання розривати шлюб не може бути безумовною причиною чи вагомим доказом необхідності збереження шлюбу.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».

Стосовно вимоги позивачки про залишення неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виховання позивачці суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до принципу, затвердженого ст. 6 Декларації про права дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від20листопада 1959 року, малолітня дитина не повинна крім випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір`ю.

За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, номер судового провадження 61-14859ск19.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.

Оскільки у даній справі спір між батьками щодо місця проживання дітей відсутній, позовні вимоги про визначення місця проживання неповнолітніх дітей позивачкою не заявлялися, у межах позовних вимог суд розглядає питання щодо залишення дітей на виховання одному із батьків, а не щодо визначення їх місця проживання.

Відповідач не подав до суду своїх заперечень щодо залишення спільних дітей на виховання позивачці, тому суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу, неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід залишити на виховання матері ОСОБА_1 .

Позивачка, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесені нею і документально підтверджених судових витрат (а.с.1, 30).

Керуючись: ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 160, 161 СК України, Законом України «Про охорону дитинства» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області про розірвання шлюбу та залишення на виховання дітей - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.12.2006 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 116.- розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».

Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на виховання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені позивачкою витрати на оплату судового збору за розгляд цивільної справи судом в розмірі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 16.07.1999 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, ІПН - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт та ІПН в матеріалах справи відсутні, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343470, місце знаходження: м. Олевськ, вул. Володимирська, 2, Житомирської області.

Суддя: Л.В.Винар