Ухвала суду № 96017017, 05.04.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

Справа № 285/4185/15-ц>

провадження у справі № 2-о/0285/181/15

"05" квітня 2021 р. м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши матеріали

заяви ОСОБА_1

заінтересована особа: Ємільчинська селищна рада Ємільчинського району Житомирської області

про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

Заявниця звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт її проживання з 04.06.1969 по 17.03.1994 за адресою по АДРЕСА_1 та з 18.03.1994 по 05.08.2003 за адресою по АДРЕСА_2 .

В заяві про усунення недоліків від 05.04.2021 представник заявниці зазначила, що встановлення факту підтвердження проживання останньої на території радіоактивного забруднення потрібне їй для реалізації в подальшому свого права на отримання відповідних пільг іноземної держави.

Розглянувши подану заяву, приходжу до наступного висновку.

У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і прийнятим на підставі цього Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (п.13), – спірні питання щодо визначення статусу осіб, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту проживання осіб на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, приходжу до висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому підстав для прийняття заяви до розгляду в окремому провадженні немає і відкриття провадження є неможливим.

Керуючись статтями 186, 258, 260, 354 ЦПК України,–

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя О. О. Літвин