Ухвала суду № 96013011, 02.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

02 квітня 2021 року м. Київ № 640/32685/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Ради Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

про визнання протиправними та скасування рішень №46-рд та №48-рд від 02 жовтня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) до Ради Національного банку України (надалі по тексту - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради Національного банку України №46-рд від 02 жовтня 2020 року «Про надання оцінки Радою Національного банку України діям ОСОБА_1, заступника Голови Національного банку України»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради Національного банку України №48-рд від 02 жовтня 2020 року «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , заступником Голови Національного банку України».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду представник Національного банку України подав заяву про залишення без розгляду адміністративного позову на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана заява обґрунтована тим, що Рада Національного банку України є керівним колегіальним органом Національного банку, перелік повноважень якої визначений статтею 9 Закону України «Про Національний банк України». При цьому, рішення Ради Національного банку України стосуються правовідносин, які виникли із трудових відносин ОСОБА_1 та Національного банку України, а Рада Національного банку України здійснювала у цих відносинах функції роботодавця, передбачені Кодексом законів про працю України, а не публічно-владні управлінські функції.

Також на переконання представника Національного банку України, ні Закон, ні Регламент Ради Національного банку не передбачають функції самопредставництва Ради Національного банку окремо у відносинах з органами державної влади.

Додатково представник заявника в обґрунтування заявленого клопотання повідомив, що ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовними вимогами до Національного банку України про визнання незаконними та скасування рішень Ради Національного банку України від 02 жовтня 2020 року №46-рд та від 02 жовтня 2020 року №48-рд.

В додаток до вказаної заяви представник Національного банку України надав копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року у справі №757/57577/20-ц, якою відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 .

Представник позивача подав до суду заперечення щодо вказаного клопотання, в яких зазначила, що положення статті 64-1 Закону України «Про Національний банк України» не дають жодних правових підстав для висновку про набуття Національним банком України «автоматичного» статусу відповідача у спірних правовідносинах. При цьому, позовні вимоги не стосуються наведених у статті 64-1 Закону осіб, а відтак Національний банк не набуває «автоматичного» статусу відповідача.

Вирішуючи дану заяву, суд враховує наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення Ради Національного банку України прийняті щодо позивача з порушенням вимог статті 19 Конституції і статей 9, 13 Закону України «Про Національний банк України», адже останній, як і законодавство України не наділяє Раду Національного банку України компетенцією щодо прийняття рішень про оголошення недовіри першому заступнику Голови Національного банку України та про застосування заходу дисциплінарного стягнення у виді догани.

При цьому, відповідачем в адміністративній справі значиться Рада Національного банку України як керівний орган Національного банку України, який наділений власною компетенцію та здійснює ті публічно-владні управлінські функції (повноваження), якими даний орган наділений Законом України «Про Національний банк України».

Водночас, в межах цивільної справи №757/57577/20-ц заявлені вимоги ОСОБА_1 мотивовані незаконністю розпорядчих актів (оспорюваних рішень) з підстав відсутності у органу, який їх прийняв (Ради Національного банку України), визначених Законом повноважень, які реалізовані останнім у цих розпорядчих актах; порушенням процедури притягнення позивача, як працівника Національного банку України, до дисциплінарної відповідальності; застосування до нього стягнення (висловлення недовіри), яке не передбачене Законом та будь-якими розпорядчими документами Національного банку України; відсутністю правових підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у зв`язку з відсутністю в її діях складу дисциплінарного проступку.

Відповідачем в межах вказаної цивільної справи вказано Національний банк України, тобто інший суб`єкт владних повноважень.

В той же час, суд зазначає, що предметом позовних вимог, які заявлені в межах адміністративного судочинства, є рішення колегіального органу, які Національний банк України не приймав, адже відсутні будь-які розпорядчі акти Національного банку, прийняті на підставі оскаржуваних рішень Ради Національного банку.

Крім того, Національний банк України (у разі обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог) не зможе відновити порушені Радою Національного банку України права позивача, оскільки не вправі скасовувати рішення колегіального керівного органу - Ради Національного банку України, тобто рішення, яких він не приймав.

Також, суд враховує, що даний спір, заявлений в межах адміністративної справи №640/32685/20, не є трудовим, оскільки Рада Національного банку України не є власником чи уповноваженою власником особою і не виступає стороною трудового договору з позивачем.

Зважаючи на вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що підстави та предмет спорів, які розглядаються судами в межах адміністративної справи №640/32685/20 та цивільної справи №757/57577/20-ц, як і суб`єктний склад даних справ свідчить, що дані спори не є тотожними, відтак підстави для залишення позову без розгляду відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.

Керуючись статтями 9, 240, 241, 243, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Національного банку України про залишення позову без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до частини третьої статті 240, частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя А.Б. Федорчук