Ухвала суду № 96011376, 30.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2977/20

Провадження № 1-кс/202/1644/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

30 березня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., прокурора Грицька А.С., розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області Малишевського К.Ю., яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Грицьком А.С., про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області Малишевський К.Ю. звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Грицьком А.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Разом із вказаним клопотанням слідчим за погодженням із прокурором подано слідчому судді клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040660001554 від 06.07.2016 року, в якому13.07.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 , висновком експерта тощо.

Слідчий зазначає, що 14.07.2016 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.09.2016 року.

08.09.2016 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був направлений до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

21.03.2017 року вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 повернуто для усунення недоліків.

24.03.2017 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 направлений до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

30.11.2017 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 повернуто для усунення недоліків, при цьому строк досудового розслідування складає 1 добу.

30.11.2017 року підозрюваному та стороні захисту було повідомлено про необхідність явки до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в Дніпропетровській області для отримання обвинувального акта, однак за даними адвоката місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 не відомо, мобільний зв`язок відсутній.

16.01.2018 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 надійшло клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016040660001554 від 06.07.2016 року.

19.01.2018 року постановою слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області оголошений розшук підозрюваного ОСОБА_1 . Кримінальне провадження зупинено.

Ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Станом на 11.12.2020 року місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду.

Отже, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування підозрюваного та вчинення ним нового кримінального правопорушення, слідчий просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Грицько А.С. клопотання підтримав.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що дане клопотання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що 13 липня 2016 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016040660001554 від 06.07.2016 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Як убачається зі змісту клопотання слідчого 08.09.2016 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був направлений до суду, яким 21.03.2017 року зазначений обвинувальний акт повернуто для усунення недоліків.

Після цього 24.03.2017 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був повторно направлений до суду.

30.11.2017 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 повернутий судом для усунення недоліків.

Постановою слідчого від 19 січня 2018 року оголошений розшук ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду, слідчий посилається на те, що на даний час наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим подано клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи дане клопотання та вирішуючи питання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує що відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 176 КПК України визначені загальні положення про запобіжні заходи.

Відповідно до частини 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 2 статті 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 4 статті 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно зі статтею 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Відповідно до частини 4 статті 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

При цьому в статі 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, компетенція слідчого судді розповсюджується на стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Між тим, звертаючись до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та надання дозволу на його затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді цього клопотання, слідчий не надав рішення суду про повернення обвинувального акта, з якого можливо встановити підстави такого повернення, не надав жодних даних та доказів щодо строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий у клопотанні не обґрунтував необхідність застосування слідчим суддею відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та надання дозволу на його затримання для доставлення його до суду з огляду на те, що самим слідчим у клопотанні зазначається, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був повернутий судом для усунення недоліків.

Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання слідчого взагалі не містять належних відомостей щодо перевірки місцезнаходження ОСОБА_1 , неможливості вручення йому обвинувального акта та необхідності проведення досудового розслідування. До матеріалів клопотання слідчим долучено рапорт без дати, складений на ім`я колишнього начальника Індустріального відділу поліції, який на даний час очевидно є неактуальним.

Враховуючи наведене, з урахуванням обсягу наданих стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні матеріалів, слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні не доведено підстави, з якими законом пов`язує можливість надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, в задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 188-189, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області Малишевського К.Ю., яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Грицьком А.С., про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя Н. Ю. Марченко