Рішення № 96011294, 23.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4086/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Гончарова М.В.,

представника відповідача - Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просить визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2020р. №0075154-5105-2111.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.03.2017р. №82673844 позивачу належить на праві власності будівля конюшні площею 314 кв.м., яка використовується ним для сільськогосподарського товаровиробництва із зберігання власної сільськогосподарської продукції та розміщення сільськогосподарської техніки та інвентарю. 22.04.2020р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0075154-5105-2111 форми «Ф» про сплату позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 13 103,22 грн. Позивач вважає, що відповідно до вимог діючого податкового законодавства вказане рішення є протиправним та необґрунтованим. Стверджує, що об`єкт нерухомості використовується ним для здійснення сільськогосподарської діяльності, а він, в розумінні Законів України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», «Про сільськогосподарський перепис», «Про сільськогосподарську кооперацію» є сільськогосподарським виробником. Відтак, вказана нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень п. «ж» пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. З наведених підстав вважає рішення податкового органу протиправним та просить скасувати його в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.12.2020р. відкрито спрощене провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

05.01.2021р. до суду подано відзив на позовну заяву, у якому ГУ ДПС не погоджується із доводами, викладеними у позовній заяві, зважаючи на наступне. Відповідно до пп. 14.1.235 п, 14.1 ст. 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Проте, застереження в пп. 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження. Стверджує, що з огляду на наявність визначення в Податковому кодексі, терміну «сільськогосподарський товаровиробник», то підстави для застосування визначень такого терміну в інших законах відсутні. Відповідач наголошує, що в розумінні ПК України, виробниками сільськогосподарської продукції є, зокрема, фізичні особи-підприємці, які займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин. Тому, оскільки ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не перебуває на обліку як фізична особа - підприємець, не декларував у 2019 році отримання доходу від виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, а тому не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм Податкового кодексу.

Ухвалою суду від 19.02.2021р. справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 09.03.2021р.

Ухвалою суду від 09.03.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2021р.

У судове засідання сторони з`явились.

Представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 належить на праві власності об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля конюшні, загальною площею 314 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності набуто на підставі довідок Садівської сільської ради 518 та 520 від 23.02.2017р. та технічного паспорту.

Згідно даних Державного земельного кадастру, у приватній власності позивача перебувають та ним використовуються земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: площею 2,5 га, кадастровий номер 6522385000:06:001:1051; площею 1,3298 га, кадастровий номер 6522385000:06:001:1052; площею 1,4200 га, кадастровий номер 6522385000:06:001:1043; площею 1,0800 га, кадастровий номер 6522385000:06:001:1049; площею 1,29 га, кадастровий номер 6522385000:06:001:1044.

22.04.2020р. Головним управлінням Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийнято на надіслало позивачу податкове повідомлення-рішення №0075154-5105-2111 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік, в сумі 13 103,22 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку правомірності зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем рішень, суд виходить із положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015р., запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно пп. 266.6.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо).

Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Таким чином, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюються відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, на території якого перебуває таке майно.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Слід зазначити, що позовні вимоги ґрунтуються на доводах про те, що позивач як сільськогосподарський товаровиробник звільнений від оподаткування податком на нерухоме майно, яке призначене для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до п. 30.2 цієї ст. 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, у редакції Закону України від 23.11.2018р. №2628-VIII чинній з 01.01.2019р., визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Так, до таких об`єктів нерухомості належать будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2. ст. 266 ПК України).

Правовий аналіз пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України дає підстави для висновку, що його застосування передбачає наявність двох умов одночасно, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Та обставина, що об`єкт нерухомості - конюшня, призначена для використання у сільськогосподарській діяльності та фактично використовується позивачем у сільськогосподарській діяльності сторонами не заперечується.

Що стосується віднесення позивача до сільськогосподарського виробника, то суд зазначає наступне.

За визначенням пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 0340/1905/18.

Втім, необхідно зазначити, що на користь висновку, що нормою пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018р. №2628-VIII, пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019р., що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Варто зазначити, що пільга, встановлена пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що нежитлова будівля конюшні, площею 314 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, відтак не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пп. "ж" пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду 04.12.2018р. у справі №649/593/16-а, від 24.04.2020р. у справі №540/2206/19.

Згідно приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення рішення від 22.04.2020р. №0075154-5105-2111, яким ОСОБА_1 нараховано суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із зазначеним, відшкодуванню підлягає сума сплаченого позивачем судового збору, згідно з квитанцією №12 від 16.12.2020р. у розмірі 840,80 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено суддею в судовому засіданні 23.03.2021р.

У зв`язку із перебуванням судді у незапланованій відпустці тривалістю менше 14 календарних днів, а саме з 01.04. по 02.04.2021р. включно, повний текст судового рішення виготовлено та підписано суддею 05.04.2021р.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення рішення №0075154-5105-2111, видане 22.04.2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 13103,22 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 квітня 2021 р.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111031101