Ухвала суду № 96010989, 01.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2725/21

Провадження №1-кс/932/1378/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кондрашов І.А., за участю секретаря судового засідання Тимощук К.А., прокурора Бойко І.І., захисника Тафінцева К.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Половцевої О.Ю., за погодженням із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Бойко І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, відповідно до якого сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021041030000139 від 30.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення вимоги передачі чужого майна, а саме грошових коштів, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами. В якості об`єкта свого злочинного посягання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 обрали ОСОБА_5 .

З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, 26.03.2021 приблизно об 12:00 год ОСОБА_3 здійснив телефонний дзвінок своєму раніше знайомому ОСОБА_5 та вказав про те, що їм необхідно зустрітись, на що ОСОБА_5 погодився.

Після чого, 26.03.2021 приблизно об 13:00 год ОСОБА_5 прибув на визначене ОСОБА_3 місце, а саме – до гаражів, що розташовані на вул. Караваєва, неподалік від будинку № 11-А у м. Дніпро. У свою чергу, на зустріч прибули ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Далі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення вимоги передачі чужого майна, а саме грошових коштів, з погрозою насильства над потерпілим, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пред`явили ОСОБА_5 вимогу стосовно передачі на їх користь грошових коштів у розмірі 30000,00 гривень та висловили погрозу насильством ОСОБА_5 відносно нього та його близьких родичів, при цьому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нанесли ОСОБА_5 багаточисельні удари в область обличчя, голови та тулуба, у результаті чого спричинили останньому, відповідно до висновку спеціаліста № 713 від 29.03.2021 у вигляді садна на обличчі праворуч, синця на грудній клітині ліворуч, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Потерпілий ОСОБА_5 , сприймаючи погрози ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як реальні та дійсні, передав на користь останніх грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень та норкову шубу, вартість якої становить 20000,00 гривень. Після чого, ОСОБА_3 о. висловив ОСОБА_5 вимогу стосовно передачі на їх користь ще грошових коштів у розмірі 30000,00 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 29.03.2021 приблизно о 13:00 год здійснив дзвінок потерпілому ОСОБА_5 та розпочав вимагати передачу на його користь грошових коштів. Після чого, ОСОБА_3 о призначив зустріч потерпілому цього ж дня біля гаражів, що розташовані на вул. Караваєва, неподалік від будинку № 11-А у м. Дніпро, на що ОСОБА_5 , хвилюючись за своє життя та здоров`я, погодився та прибув на вказану зустріч, де знаходились ОСОБА_3 та невстановлена у ході досудового розслідування особа, при цьому повідомивши, що не має необхідної суми грошових коштів. Після чого, доводячи свій спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 спільно з невстановленою у ході досудового розслідування особою розпочали наносити ОСОБА_5 багаточисельні удари в область грудної клітки, при цьому вказавши, що він повинен передати на їх користь грошові кошти у розмірі 20000, 00 гривень.

Після чого, доводячи свій спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 приблизно о 13 год 40 хв здійснив дзвінок потерпілому ОСОБА_5 та запитав, чи готовий потерпілий передати на його користь необхідну суму грошових коштів, а саме – 20000,00 гривень, на що останній вказав, що йому майже вдалось зібрати необхідну суму, після чого ОСОБА_3 призначив зустріч потерпілому на вул. Криворізькій у м. Дніпрі, неподалік від тупику 15-го трамваю. Далі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 під`їхали на транспортному засобі марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 до місця де перебував ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_3 , демонструючи предмет, схожий на гранату, вказав потерпілому, щоб той пересів до їх транспортного засобу, на що останній погодився. Знаходячись у салоні транспортного засобу, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 розпочали вимагати передачу на їх користь необхідної суми грошових коштів, при цьому висловлюючи погрози стосовно застосування відносно потерпілого та його близьких родичів насильства. Крім того, для підтвердження висловлених погроз, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знаходячись у салоні транспортного засобу марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , час від часу демонстрували потерпілому предмети, схожі на гранати. При цьому, потерпілий ОСОБА_5 , сприймаючи погрози як реальні та дійсні, хвилюючись за власне життя та близьких родичів передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 12000,00 гривень, вказавши при цьому, що більшої суми він не має. У цей час, ОСОБА_3 розподілив надані йому ОСОБА_5 грошові кошти між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Вказане кримінальне правопорушення було кваліфіковано за ч. 2 ст. 189 КК України.

30 березня 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні даного злочину.

Сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи погодженого ним клопотання та додатково зазначив, що підозра є обґрунтованою і підтверджується доказами, ризики є доведеними. Окрім того, прокурор в судовому засіданні доповнив вимоги клопотання та просив визначити підозрюваному заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник заперечував проти доводів клопотання. Вказав, що потерпілий вживав наркотичні засоби та здійснював їх продаж. Потерпілий сам характеризується негативно, притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, тому міг обмовити підозрюваного. У свою чергу підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання, має дівчину, батьків, тому застосування такого жорсткого запобіжного заходу не є можливим. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисником заявлено клопотання про виклик та допит свідка, яке задоволено.

Підозрюваний в судовому засіданні підозру не визнав. Сказав, що йому подзвонили малознайомі особи та запропонували підвезти їх до магазину, на що він погодився. Раніше потерпілого він не бачив, і з ним не знайомий. Вважав, що це друг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На гаражі не їздив, потерпілого не бив, що може підтвердити його дівчина – ОСОБА_6 .

Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали клопотання, допитавши в судовому засіданні свідка, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Слідчим суддею встановлено, що 30.03.2021 р. до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_7 1981 р.н. про те, що в період часу з 26.03.2021 р. по 30.03.2021 р. група невстановлених осіб займається вимаганням у нього грошових коштів, з погрозою застосування насильства до нього, його дружини та дитини.

Відомості по вказаній події внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021041030000139 від 30.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З протоколу допиту потерпілого від 30 березня 2021 року вбачається, що малознайомі особи почали погрожувати потерпілому ОСОБА_7 та демонстрували йому предмет, схожий на гранату. Вимагали грошові кошти у розмірі 30 000 грн., і він змушений був віддати їм норкову шубу його сестри. При цьому застосували до нього насильство.

Так, згідно висновку спеціаліста судово – медичного експерта від 29.03.2021 р., у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, синців, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли утворитись від дії тупого предмету, можливо в термін, про який вказує потерпілий.

Як вбачається з протоколу затримання, ОСОБА_1 було затримано 30 березня 2021 року. Затримання відбулось на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 4 по вул. Корецького, в м. Дніпрі. Під час затримання був проведений особистий обшук цієї особи, в ході якого було вилучено у гр. ОСОБА_1 грошові кошти номіналом по 200 грн. і 500 грн., серія та номер купюр співпадають з тими, що були передані потерпілому ОСОБА_7 працівниками поліції у службовому кабінеті, що оформено протоколом огляду місця події від 30 березня 2021 року.

З протоколу додаткового допиту потерпілого від 31 березня 2021 року видно, що в момент затримання, в автомобілі ВАЗ 2106 перебували четверо осіб, в тому числі й гр. ОСОБА_1 на прізвисько «Крим», який сидів за кермом автомобіля. Інший співучасник ОСОБА_2 , сидів на задньому сидінні з пасажирської сторони. Він наказав потерпілому сісти на заднє сидіння автомобіля, між ОСОБА_2 та іншою невідомою потерпілому особою. Після чого ОСОБА_8 почав вимагати у потерпілого передати йому кошти. Коли потерпілий передав грошові кошти у розмірі 12 000 грн. купюрами по 500 і 200 грн., ОСОБА_8 почав передавати (ділити) частину коштів іншим особам, зокрема, передав частину грошових коштів водію ОСОБА_1 . Також, за твердженням потерпілого, під час затримання водій ОСОБА_1 намагався увімкнути задню передачу та поїхати з місця події.

Наведені обставини передачі частини коштів водію ОСОБА_1 , перебування його на місці вчинення кримінального правопорушення, можуть свідчити про причетність водія ОСОБА_1 до вказаного злочину.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 лише підтвердила факт того, що ОСОБА_1 у той день, коли ймовірно відбулось побиття потерпілого біля гаражів, перебував увесь день з нею, а отже не міг приймати участь у цьому. Однак ці свідчення не спростовують підозру в цілому, оскільки ОСОБА_1 перебував на місці злочину 30 березня 2021 р. з іншими особами. Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , що той просто підвіз своїх друзів, і не знав куди вони їдуть, оскільки це спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом додаткового допиту потерпілого, протоколом огляду місця події, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що слідством зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 . Окрім наведених доказів, підозра обґрунтовується іншими доказами у сукупності, а саме: протоколами допиту свідків, протоколами огляду місця події та грошових коштів, протоколом допиту потерпілого, висновком спеціаліста тощо.

Отже, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.

Критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор.

Про наявність ризика, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання до 7 років позбавлення волі, і розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене кримінально каране діяння, може вчиняти спроби переховуватись від досудового розслідування та суду. Крім цього, підозрюваний офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має.

Отже, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки сама по собі тяжкість покарання за даний злочин може свідчити про наявність ризику ухилення (переховування) підозрюваного від слідства та / або суду.

З приводу ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що оскільки підозрюваний не працює та не має офіційного джерела доходів, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, то може продовжити кримінально протиправну діяльність, а також може вчинити нове кримінальне правопорушення проти власності, зокрема, з метою відшукання засобів до існування.

Про доведеність ризика, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що потерпілий надав важливі свідчення у даному кримінальному провадженні, і за його заявою дане провадження розпочато. Застосування інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, може призвести до того, що підозрюваний, який знає де мешкає потерпілий, може вчинити спроби залякування, погроз, та іншим чином може впивати як на потерпілого так і свідків, що може завдати шкоди даному кримінальному провадженню.

Водночас потерпілий звернувся із заявою до слідчого судді, в якій вказує, що отримує дзвінки з погрозами та побоюється за своє життя та здоров`я, а також за життя та здоров`я дитини і дружини. Слідчий суддя, здійснюючи контроль за дотриманням прав та інтересів всіх учасників кримінального провадження, вважає, що жоден інший запобіжний захід в даній ситуації не може запобігти ризикам впливу на потерпілого, свідків, тому з метою унеможливлення перешкоджання кримінальному провадженню, вважає доцільним застосування виключного запобіжного заходу для підозрюваного – тримання під вартою.

Отже, для запобігання переліченим ризикам, вважаю за необхідне, обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя розглянув можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, проте ураховуючи особу підозрюваного, тяжкість покарання та вагомість наявних доказів про вчинення ним даного злочину, відсутність міцних соціальних зв`язків у місті проживання, застосування інших альтернативних заходів не є обґрунтованим.

Разом із тим, слідчий суддя частково погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо можливості визначення підозрюваному застави. Так, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями. Тобто у слідчого судді повинна бути впевненість, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку неявки підозрюваного до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Саме такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні «Гафа проти Мальти» №54335/14 від 22 травня 2018 року.

Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, встановлених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тяжкість злочину, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначення підозрюваному розміру застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як прохає прокурор, не є підставним, оскільки така застава є надмірною, і з урахуванням майнового стану підозрюваного, буде порушувати його майнові права, тому в цій частині клопотання підлягає задоволенню частково. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів, якщо буде внесена, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Половцевої О.Ю., за погодженням із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Бойко І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Визначити заставу в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, 00 коп., які необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.

В решті вимог клопотання – відмовити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної судом суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду.

4) утриматися від спілкування з потерпілим, іншими підозрюваними, крім випадків проведення необхідних слідчих дій.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі якщо він будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали до 28.05.2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 квітня 2021 року о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя І.А. Кондрашов