Ухвала суду № 96010867, 01.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1234/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2021 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., прокурора Купар І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Новікова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Яворського І.М., погоджене прокурором Тячівського місцевої прокуратури Купар І.І., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Керецьки, Свалявський район, Закарпатська область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, обіймає посаду голови Керецьківської сільської об`єднаної територіальної громади Хустського району Закарпатської області, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070000000357, відомості про яке 24.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Яворський І.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівського місцевої прокуратури Купар І.І., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070000000357, відомості про яке 24.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020070000000357 від 24.12.2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 368 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 обраний головою Керецьківської сільської об`єднаної територіальної громади Хустського району Закарпатської області та згідно з рішенням першої сесії VІІІ скликання Керецьківської сільської ради від 12.11.2020 року № 2 «Про підсумки виборів, визнання повноважень Керецьківського сільського голови», склав Присягу посадової особи органу місцевого самоврядування, а також останньому присвоєно 6 ранг посадової особи в межах четвертої категорії посад.

Крім того, згідно з рішенням другої чергової сесії VІІІ скликання від 23.11.2020 року № 17 «Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу» ОСОБА_1 призначений головою виконавчого комітету Керецьківської сільської об`єднаної територіальної громади.

Мотивуючи клопотання положеннями ст. 12, п. п. 3, 5, 6, 7, 10, 12, 16 ч. 4 ст. 42, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 22, 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», слідчий вказує, що ОСОБА_1 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, будучи керівником органу місцевого самоврядування та, відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також згідно зі ст. 19 Конституції України зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України, порушив вимоги вищевказаних положень Законів, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди, прохав про надання та одержав неправомірну вигоду для третьої особи – комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (ідентифікаційний код юридичної особи 03344409, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Л. Толстого, 31 «А»), за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій із використанням наданої влади за наступних обставин.

23.11.2020 року ОСОБА_2 , будучи фізичною особою-підприємцем, маючи на меті здійснювати підприємницьку діяльність на території с. Керецьки, усвідомлюючи можливості і значущість посади голови Керецьківської ОТГ Хустського району Закарпатської області ОСОБА_1 , будучи переконаною у тому, що її мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає останній, звернулася до ОСОБА_1 з метою отримання дозволу на розміщення тимчасової споруди та архітипу торговельного призначення на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 (біля Будинку культури).

У подальшому в ході зустрічі, яка відбулася 22.12.2020 року, близько 14 год. 00 хв., на площі Народній у м. Ужгород Закарпатської області, неподалік приміщення Закарпатської обласної державної адміністрації, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 третіми особами, у зв`язку із чим ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, розуміючи значущість займаної ним посади, її статусність та можливості, повідомив ОСОБА_2 , що за не створення перешкод та прийняття рішення виконавчим комітетом Керецьківської сільської ради про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди та архітипу торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці комунальної власності за адресою: Хустський район, с. Керецьки, вулиця Головна, б/н (біля Будинку культури), ОСОБА_2 повинна надати грошові кошти у сумі 10 (десять), тисяч гривень, тобто висловив прохання надати неправомірну вигоду.

При цьому, з метою конспірації, ОСОБА_1 , за допомогою встановленого на його мобільному телефоні додатку «Viber», переслав громадянці ОСОБА_2 повідомлення із вмістом фотографії, а саме взірцем рахунку-фактури № 1036 від 05.12.2020 року із банківськими реквізитами КП «Виробниче управління комунального господарства» № НОМЕР_1 та повідомив, що грошові кошти у сумі 10 (десять) тисяч гривень ОСОБА_2 повинна перерахувати на вказаний рахунок.

За таких обставин, ОСОБА_2 , усвідомлюючи можливості і значущість посади ОСОБА_1 , розуміючи, що відмова надати таку неправомірну вигоду призведе до прийняття виконавчим комітетом Керецьківської сільської об`єднаної територіальної громади рішення про відмову у наданні дозволу на розміщення тимчасової споруди та архітипу торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, змушена була погодитись виконати прохання ОСОБА_1 про надання неправомірної вигоди.

У свою чергу ОСОБА_1 , на виконання обумовленого плану, вніс на розгляд сесії Керецьківської сільської ради заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення комплексної схеми розміщення тимчасової споруди та архітипу торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 (біля Будинку культури), та 08.12.2020 року підписав рішення № 42 про надання такого дозволу.

У подальшому, 12.01.2021 року ОСОБА_1 подав на розгляд виконавчого комітету Керецьківської сільської ради заяву ОСОБА_2 про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 та, за результатами розгляду, цього ж дня, підписав рішення № 7 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасової споруди», контроль за виконання якого поклав на себе, виконавши таким чином усі дії для реалізації злочинного плану, спрямованого на одержання неправомірної вигоди третьою особою за надання ОСОБА_2 дозволу на розміщення тимчасової споруди та архітипу торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 (біля Будинку культури).

Крім того, у подальшому ОСОБА_2 , на виконання вказівки ОСОБА_1 , 12 та 13 січня 2021 року здійснила два платежі, по 5 (п`ять) тисяч гривень кожний, на наданий ОСОБА_1 розрахунковий рахунок КП «Виробниче управління комунального господарства» № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Комінвестбанк», що підтверджується квитанціями № 062910053 від 12.01.2021 року та № 0651320029 від 13.01.2021 року, про що повідомила ОСОБА_1 .

Таким чином, неправомірна вигода, про надання якої прохав ОСОБА_1 , була одержана третьою особою – комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства».

30.03.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині підтверджується заявою ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 вказаного злочину, показами свідка ОСОБА_2 , оглядами мобільних телефонів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази, на думку слідчого, є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Як зауважує слідчий, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду на те, що з 25.01.2015 року набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України (ст. ст. 45-48, 69, 75, 79, 81, 86, 87 та 91), і згідно з якими по корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий вказує, що ОСОБА_1 є керівником органу місцевого самоврядування і в силу виконання своїх посадових обов`язків підозрюваний має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів, та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи. У кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані як свідки працівники КП «Виробниче управління комунального господарства», члени виконавчого комітету Керецьківської сільської ради, а тому сторона обвинувачення, враховуючи службове становище відповідно до займаної посади підозрюваного не виключає можливості вчинення ним безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності спроб незаконного впливу на вказаних осіб, заявника ОСОБА_2 та інших учасників кримінального провадження, а також спроб знищення, спотворення чи підроблення документів, що можуть мати доказове значення.

На думку слідчого, не виключена можливість, що ОСОБА_1 може і в подальшому вчиняти корупційні злочини, пов`язані із вимаганням та одержанням від громадян неправомірної вигоди.

Слідчий зазначає, що з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Крім того, за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження – запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені письмових запереченнях проти клопотання, вважаючи таке необґрунтованим, а викладені у ньому мотиви не підтвердженими належними та допустимими доказами. Захисник звертає увагу на необґрунтованість пред`явленої її підзахисному підозри, яка, на її думку, не підтверджена належними та допустимими доказами, а також зауважує, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, відсутні та не підтверджені. Захисних наголошує, що ОСОБА_1 одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000357, відомості про яке 24.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 3. ст. 368 КК України.

У рамках даного кримінального провадження 30.03.2021 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – у проханні надання та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 при вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.12.2020 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 24.12.2020 року та від 13.01.2021 року відповідно; копіями банківських квитанцій про перерахування коштів від 12.01 та 13.01.2021 року відповідно; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.02.2021 року; протоколом огляду предметів від 05.03.2021 року, а саме мобільних телефонів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 3 ст. 368 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає разом з родиною, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та місця роботи, майновий стан підозрюваного, відсутність у нього судимостей, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 застосовується судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнови проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на них, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання. Зважаючи на те, що згідно з чинним законодавством, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже, наведені обставини дають слідчому судді підстави дійти висновку про наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, мотив та спосіб його вчинення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке є тяжким корупційним злочином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, його суспільний резонанс, міцні соціальні зв`язки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270 грн.), відповідно становить 68100 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому слідчим суддею враховано розмір предмета злочину.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Слідчий суддя наголошує, що заперечення сторони захисту головним чином стосуються допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

При цьому слідчий суддя констатує, що оскільки при поданні клопотання про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яка ще не завершена, та за відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість доказів, надавати оцінку відповідним доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 01 квітня 2021 року.

Строк дії ухвали закінчується 28 травня 2021 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, – 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) – 820172; рахунок отримувача – UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 05 квітня 2021 року о 15 год. 35 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай