Ухвала суду № 96010723, 02.04.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/791/21

Провадження №1-кс/307/292/21

УХВАЛА

про часткове скасування арешту майна

02 квітня 2021 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю секретаря судового засідання Пальонної М.Є., прокурора Баника С.Ю., володільця майна ОСОБА_1 , його адвоката Потьомкіної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 31 березня 2021 року заявив клопотання про скасування арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на його автомобіль марки «КРАЗ», моделі 256, номерний знак НОМЕР_1 , накладеного на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області 18 березня 2021 року.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що 18 березня 2021 року слідчим суддею Тячівського районного суду Закарпатської області задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Вказане клопотання було мотивоване тим, що 10 березня 2021 року о 14 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в смт. Буштино по вул. Головній здійснював перевезення піщано-гравійної суміші на транспортному засобі «Краз», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 і на перевезення піщано-гравійної суміші у водія на момент огляду місця події були відсутні документи, вказаний транспортний засіб поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

Слідчим суддею клопотання задоволено, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12021071160000161, внесеному до ЄРДР 11 березня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України накладено арешт на тимчасово вилучене у ОСОБА_2 майно.

Так, диспозицією ст. 240 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за незаконне видобування корисних копалин державного значення, тобто, встановлена кримінальна відповідальність за незаконне видобування корисних копалин та кримінальна відповідальність не наступає за перевезення незаконно видобутих корисних копалин.

Однак, слідчий своєю постановою від 11 березня 2021 не визнав речовим доказом піщано-гравійну суміш, а визначив речовим доказом належний йому автомобіль та не зазначив, яким саме чином транспортний засіб є речовим доказом.

Крім цього, в матеріалах справи наявна накладна № 5 від 10 березня 2021 року з якої видно, що ОСОБА_2 придбав піщано-гравійну суміш у ФОП ОСОБА_3 , яка проводить підприємницьку діяльність у с. Стеблівка Хустського району, з огляду на що, слідчий мав передати матеріали кримінального провадження до Хустського ВП для проведення досудового розслідування, однак, станом на 31 березня 2021 року не передано.

Також, у клопотанні слідчим зазначено, що з бортового відсіку вказаного транспортного з асобу відібрано зразки піщано-гравійної суміші, однак станом на 31 березня 2021 року слідчим не винесено клопотання про проведення ґрунтознавчої експертизи.

Вказаний транспортний засіб належить йому, ОСОБА_2 , і такий необхідний для його власних потреб, так як він проводить будівництво будинку і здійснює перевезення будівельних матеріалів, однак тепер позбавлений такої можливості.

Крім цього, зберігання автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках, проте тривале перебування транспортного засобу без належних умов зберігання може призвести до його знищення, оскільки такий знаходиться на відкритому майданчику поза межами спеціального майданчика Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області та до автомобіля мають доступ сторонні особи.

Також на автомобілі міститься піщано-гравійна суміш вагою 13, 4 тонни, транспортний засіб більше 20 днів знаходиться на майданчику, під час дощу піщано-гравійна суміш намокає і становить ще більшу вагу, що може призвести до просідання ресор, пошкодження коліс, що призводить до матеріальних збитків.

Відтак, накладення арешту на належний йому транспортний засіб, який не є предметом злочину, призвело до незаконного обмеження його прав як власника та володільця майна.

У зв`язку із чим, просив скасувати арешт тимчасово вилученого майна та повернути автомобіль на відповідальне зберігання до завершення розгляду кримінального провадження по суті власнику ОСОБА_1 .

Під час розгляду клопотання ОСОБА_1 та його адвокат Потьомкіна О.М. у підтримання клопотання посилалися на обставини, викладені у ньому.

Прокурор Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю. заперечував щодо задоволення клопотання посилаючись на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відтак відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши думку прокурора, власника майна та його адвоката, дослідивши документи, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про часткове задоволення вказаного клопотання виходячи з такого.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7, ст. 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 р., при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021071160000161 від 11 березня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року з метою збереження речових доказів накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном, а саме на автомобіль марки «КРАЗ», 256 моделі, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Згідно п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 19 листопада 2012 р. № 1104 зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 передано на зберігання на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, що знаходиться за адресою в м. Тячів, вул. Промислова, 6, Закарпатської області.

Тобто, на даний час транспортний засіб знаходиться на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів із наявністю у бортовому відсіку піщано-гравійної суміші вагою 13,4 тонни, зразки якої відібрано слідчим, однак таке зберігання відбувається на відкритому майданчику при наявності атмосферних опадів, що негативно впливає на стан його зберігання, оскільки автомобіль більше 20 днів стоїть повністю завантажений.

Ураховуючи наведене, а також те, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться відповідні слідчі дії, вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом, тому не відпала потреба в застосуванні арешту на вказаний транспортний засіб шляхом заборони його відчуження, оскільки скасування арешту майна повністю може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У зв`язку із чим слідчий суддя дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба чи арешт накладено необґрунтовано.

Однак, арешт тимчасово вилученого майна в частині заборони користування вказаним транспортним засобом підлягає скасуванню, а тимчасово вилучене майно підлягає негайній передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_5 із забороною відчуження та розпорядження ним.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно визначити відповідальною особою за збереження вказаного транспортного засобу, попередивши про його обов`язок зберігати та не відчужувати вказаний транспортний засіб до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

постановила:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати частково арешт, накладений з метою збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071160000161 від 11 березня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, а саме в частині заборони власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканецю АДРЕСА_1 , користування автомобілем марки «КРАЗ», 256 моделі, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на зберігання на арешт майданчик Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

Тимчасово вилучене майно - автомобіль марки КРАЗ», 256 моделі, реєстраційний номер НОМЕР_1 негайно передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , із забороною розпорядження та відчуження вказаним транспортним засобом до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде складений та оголошений 5 квітня 2021 року о 10 год.

Слідчий суддя Л.Р.Сас