Ухвала суду № 96009323, 05.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05 квітня 2021 року Справа № 520/12809/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, які полягають у нездійсненні ОСОБА_1 нарахування та виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 13.10.2014 по 12.09.2018;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 13.10.2014 по 12.09.2018;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 13.09.2018 по дату фактичної виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 13.09.2018 по дату фактичної виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі №520/12809/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №520/12809/19 у частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті судові рішення залишено без змін.

Зазначену справу відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 22.03.2021 передано у провадження судді Волошину Д.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду.

Ухвалою судді від 24.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 29.03.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від представника позивача до Харківського окружного адміністративного суду 01.04.2021 надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений з огляду на ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Крім того, при виконанні рішення суду по справі №820/3372/18 позивачу не було надано розрахунок нарахованої суми, за вказаним рішенням суду було зобов`язано здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та сплатити індексацію. Отже, позивач з об`єктивних причин не знав, чи входить до отриманої суми в розмірі 32728,32 грн. (за відрахуванням військового збору розмірі 1,5%) середній заробіток, чи ні. Саме тому було направлено адвокатський запит з цього приводу. А вже відповідь на даний запит стала підставою подачі нового позову.

Суд критично оцінює таке твердження позивача оскільки строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, а тому відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №240/532/20.

Позивач хибно вважає, що процесуальний строк звернення до суду обчислюється від дати відповіді на адвокатський запит №1066/Ю від 25.09.2019, оскільки фактичний розрахунок з відповідачем було проведено 12.09.2018. З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 27.11.2019, що підтверджується відбитком печатки про реєстрацію судом позовної заяви. Таким чином, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, який визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Фактично, представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом вказані ті самі обставини, що і в позовній заяві, поважних причин пропуску звернення до суду з позовом представником позивача не зазначено. Про факт невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач повинен був дізнатись з моменту розрахунку.

Неможливість звернення до суду у зв`язку з необізнаністю позивача щодо сплати Харківським обласним військовим комісаріатом середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення дій, спрямованих на оскарження протиправних дій відповідача до суду, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнята судом як підстава для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

З цього приводу у ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа «Салов проти України»), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа «Сутяжник проти Росії», п. 38).

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, підсумовуючи вище викладене, можливо дійти висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 9, 205, 229, 240, 241, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Волошин