Ухвала суду № 96007214, 01.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 квітня 2021 року Справа № 280/106/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Фесик А.В, розглянув у залі суду у м. Запоріжжя в підготовчому засіданні питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду у справі

за позовом: ОСОБА_1

до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення різниці у заробітку та моральної шкоди –

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, (далі відповідач), в якій позивач просить суд

- визнати протиправним повністю та скасувати розпорядження в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 10 від 14.02.2020 «Про звільнення від виконання обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді головного бухгалтера Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 21 715,63 грн, як різницю в заробітку за час виконання позивачкою у період часу з 14.02.2020 до 05.05.2020 включно нижчеоплачуваної роботи;

- стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн.

11.02.2020 позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яку обґрунтовано тим, що причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду є те, що 14.02.2020 позивача на підставі розпорядження в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 10 від 14.02.2020 р. «Про звільнення від виконання обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 » було переведено на іншу роботу з посади головного бухгалтера Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на посаду бухгалтера Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, після якого позивач повідомила в.о. сільського голови ОСОБА_2 про намір оскарження розпорядження у судовому порядку, який, за твердженням позивачки, почав їй погрожувати остаточним звільненням з роботи. 05.05.2020 позивача на підставі розпорядження в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 31 від 05.05.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » було звільнено з посади бухгалтера Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України). 06.05.2020 позивач звернулася до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним повністю та скасування наказу про переведення на іншу роботу, поновлення на роботі, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, стягнення моральної шкоди. 15.10.2020 Запорізький районний суд Запорізької області постановив ухвалу про закриття провадження у цивільній справі №317/1208/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки суд дійшов до висновку, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 02.12.2020 Запорізький апеляційний суд, розглянувши цивільну справу № 317/1208/20 за апеляційною скаргою позивачки на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 15.10.2020 про закриття провадження у цій справі, прийняв постанову, якою вказану ухвалу суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивачка зазначає, що отримала можливість ознайомитися зі змістом оскаржуваного розпорядження лише після витребування його судом у цивільній справі № 317/1208/20. Вважає, що відповідач ухилявся від надання їй копії розпорядження. Так, на адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 від 06.03.2020 (вих. № 17) про надання належним чином засвідченої копії розпорядження відповідач відповідь досі не надав.

Ухвалою від 01.02.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/106/20 за позовом ОСОБА_1 до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним повністю та скасування розпорядження про переведення на іншу роботу, про поновлення на роботі, про стягнення різниці в заробітку. Крім того, судом зазначено, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду буде вирішено після надання відповідачем пояснення щодо дати ознайомлення позивача із вказаним розпорядженням (разом із доказами на підтвердження вказаних обставин).

03.02.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому також надано пояснення з приводу строку звернення до адміністративного суду, вважає їх не поважними, та просить залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування зазначено, що позивач оскаржує розпорядження від 14.02.2020 № 10. 14.02.2020 ОСОБА_4 на роботі не була через тимчасову непрацездатність та стала до роботи 26.02.2020, у цей же день ознайомлена з оскаржуваним розпорядження, про що було складено акт від 26.02.2020. В подальшому ОСОБА_4 до свого звільнення з роботи за угодою сторін 05.05.2020 безперервно працювала в Наталівській сільській раді та виконувала посадові обов`язки бухгалтера. На підставі вищевикладеного зазначає, що розпорядження від 14.02.2020 № 10 було належним чином доведено до позивача, яка згідно нього понад два місяці виконувала відповідну трудову функцію, на умови праці та оплату праці жодним чином не скаржилась. Зазначає, що посилання в адміністративному позові про звернення до Запорізького районного суду Запорізької області безпідставні, оскільки не доводять поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Крім того ОСОБА_4 звернулась до цього районного суду для оскарження розпорядження від 14.02.2020 № 10 лише 06.05.2020, коли сплинув строк звернення з позовом до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України. Вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України, що є підставою для залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні позивач та її представник підтримали заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Просили суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

У підготовчому засіданні представник відповідача заперечував проти заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Просив суд визнати не поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у підготовчому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Частиною першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".

Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивачем оскаржується, розпорядження в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 10 від 14.02.2020, яким позивача звільнено від виконання посадових обов`язків головного бухгалтера 14.02.2020 та доручено виконання роботи за посадовим обов`язками бухгалтера з 15.02.2020.

06.05.2020 позивач звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області 08.05.2020 Запорізький районний суд Запорізької області постановив ухвалу про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі № 317/1208/20, а 15.10.2020 постановив ухвалу про закриття провадження у цивільній справі № 317/1208/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки суд дійшов до висновку, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 02.12.2020 постановою Запорізького апеляційного суду ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 15.10.2020 про закриття провадження залишено без змін.

З матеріалів справи судом встановлено, що розпорядженням в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 10 від 14.02.2020 ОСОБА_1 звільнено від виконання посадових обов`язків головного бухгалтера 14.02.2020 та доручено виконання роботи за посадовим обов`язками бухгалтера з 15.02.2020, а з позовом до місцевого загального суду позивач звернулась лише в травні 2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду (ч.5 ст. 122 КАС України).

Так, у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач в поважність причин пропуску зазначає, що її не було ознайомлено із оскаржуваним розпорядженням та вона його не отримувала, крім того, на адвокатський запит від 17.03.2020 про надання розпорядженням в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 10 від 14.02.2020 відповідь від відповідача так і не нанадано.

Приписами ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так представником відповідача до матеріалів справи долучено акт від 26.02.2020 про ознайомлення з розпорядженням від 14.02.2020 № 10, яким встановлено, що ОСОБА_5 була ознайомлена з розпорядженням в.о. сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Рябоконь А.А. № 10 від 14.02.2020 «Про звільнення від виконання обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 », що було зачитано ОСОБА_2 ОСОБА_1 в голос у присутності депутатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Наталівської сільської ради, натомість ОСОБА_1 відмовилась розписатись про ознайомлення з вказаним розпорядженням та отримати його копію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає не поважним посилання позивача, як на причину пропуску звернення до адміністративного суду, що нею досі не отримано відповідь на адвокатський запит, та вона не була не ознайомлена із оскаржуваним розпорядженням, оскільки дане спростовано долученим до матеріалів справи представником відповідача акту від 26.02.2020 про ознайомлення позивача у перший робочий день 26.02.2020 (після непрацездатності 14.02.2020-25.02.2020) з оскаржуваним розпорядженням від 14.02.2020 № 10.

Крім того, суд зазначає, що позивач з 26.02.2020 приступила до виконання посадових обов`язків бухгалтера Наталівської сільської ради, а отже суд критично відноситься до посилання позивачки на те що вона не знала чи дійсно її перевели із посади головного бухгалтера на посаду бухгалтера, оскільки остання протягом 2 місяців виконувала посадові обв`язки бухгалтера.

У зв`язку із вищевикладеним, суд вважає заяву позивача про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду необґрунтованою, у задоволенні якої необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає заяву без розгляду.

За приписами п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, оскільки заява позивача про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення різниці у заробітку та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена у повному обсязі 05.04.2021

Суддя Н.В.Стрельнікова