Рішення № 96006662, 05.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м. Житомир справа №240/18878/20

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення (відмови) перерахунку пенсії позивачу з урахуванням наданої довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 № 18- 263вих-20 для обчислення та перерахунку розміру пенсії за вислугою років - протиправною.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 13.12.2019 з розрахунку 90% відрозміру заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії за вислухуй років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХП (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-263вих-20.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату недоплаченої частини розміру пенсії з 13.12.2019 однією сумою з дати виникнення права на її отримання, ураховуючи визнання протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду" від 22.07.2020 у справі №640/5248/19.

- встановити судовий контроль за своєчасним виконанням судового рішення у порядку визначеному КАС України, ураховуючи мій похилий вік.

В обґрунтування позову вказує, що йому у 1998 році призначено пенсію за вислугою років, в розмірі 90% відсотків заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06.09.2017, відповідно до якої внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». У відповідності до вказаної постанови КМУ від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» відбулись зміни у оплаті праці працівників прокуратури, асаме збільшено розміри посадових окладів та надбавки до посадових окладів за класні чини. Крім того, заробітна плата прокурорів зросла також і за рахунок підвищення премій та інших виплат. Ці зміни в оплаті праці стосуються і працівників прокуратури Житомирської області, у якій я працював та звільнився на пенсію, унаслідок чого у мене виникли підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії. Вказує, що 21.09.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок раніше призначеної мені пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (у редакції Закону №2663 від 12.07.2001 року) у розмірі та відсотках місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-263вих-20 долученої до моєї заяви, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі №7-р(ІІ)/2019. Вважає таку відмову протиправною, а свої права порушеними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано відповідача надати до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача та рішення за результатом розгляду заяви позивача від 21.9.2020 та від 22.09.2020.

До суду 30.11.2020 надійшли матеріали пенсійної справи позивача та повідомлено суд про те, що заяви позивача від 21.9.2020 та від 22.09.2020 розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь від 22.10.2020 за вих. №17658-17565/М-02/8-0600/20.

Ухвалою суду від 02.12.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року поновлено провадження у справі.

До суду 29.03.2021 надійшов відзив на позовну заву.

Заперенчуючи позовні вимоги відповідач вказує, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-Vll втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019. Відтак право на перерахунок пенсії згідно вказаної норми у Позивача виникло саме з 13 грудня 2019 року. Тобто, позивач після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 13 грудня 2019 року № 7-р(1І)/20І9 скористався своїм правом та звернувся до Управління з відповідною заявою, але додав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, в якій між тим зазначено розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 рік за відповідною (прирівняною) посадою прокурора місцевої прокуратури. Хоча Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 було визначено здійснення перерахунку пенсії, після набуття такого права за довідками про збільшення заробітної плати за грудень 2019 року, при цьому, органи Пенсійного фонду України не уповноважені самостійно визначати заробітну плату працюючих прокурорів, оскільки, це виходить за межі їх повноважень, визначених в ст. 64 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Вважає, що дії Управління щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії відповідно до п. 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697 з 01.01.2019 за довідкою від 02.03.2020 №18-263/вих.-20 є правомірними та вмотивованими, що відповідають нормам чинного законодавства.

У період із 15.03.2021 по 02.04.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 із 18.12.1998 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 75 відсотків від суми місячної заробітної плати.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що у 2001 році позивачу було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

У березні 2020 року Прокуратурою Житомирської області видано довідку №18-263вих-20 від 02.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ..

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що у вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявами про перерахунок пенсії.

Відповідач у супровідному листі, яким надано до суду копії матеріалів пенсійної справи вказує, що заяви позивача від 21.09.2020 та від 22.09.2020 розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь від 22.10.2020 за вих. №17658-17565/М-02/8-0600/20.

В матеріалах пенсійної справи міститься копія відповідь від 22.10.2020 за вих. №17658-17565/М-02/8-0600/20 з якої вбачається, що позивача повідомлено про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(П)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону підлягає застосуванню в первинній редакції; “20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону виникає з 13 грудня 2019 року. Прийняття заяв на перерахунок пенсії надісланих поштою чинним законодавством не передбачено.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Верховним Судом 14 вересня 2020 року було прийнято рішення у зразковій справі №560/2120/20, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішення за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що дана адміністративна справа є типовою справою по відношенню до зразкової справи №560/2120/2, а тому необхідно врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішення за результатами розгляду зразкової справи.

Станом на дату призначення позивачу пенсії, особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі -Закон №1789):

Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789).

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону №1789І було внесено зміни, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Однак, 14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ ((далі -Закон №1697).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789 містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

Суд зазначає, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Суд відмічає, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697 зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Окрім того, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, частина двадцята статті 86 Закону №1697 набрала чинності з 13 грудня 2019 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №560/2120/20 висловила правову позицію у якій вказала, що з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови №657); такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії із 13.12.2019 на підставі довідки №18-263вих20 від 02.03.2020.

Разом з тим, суд відмічає, що нерозгляд заяв у порядку визначеному чинним законодавством України відповідач аргументував тим, що позивачем заяви були надіслані поштою, а не особисто, як визначено Порядком №22-1, однак при розгляді зазначених заяв згідно Закону України "Про звернення громадян", відповідач надав відповідь по суті заявлених вимог та відмовив у їх задоволенні.

Отже, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення із 13.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-263вих-20.

Належним способом захисту порушеного права позивача є зобовязання відповідача здійснити із 13.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-263вих-20.

Щодо позовної вимоги в якій позивач просить зобов`язати виплатити пенсію з 13.12.2019 однією сумою, без застосування постанови КМУ №649 від 22.08.2018.

Слід зазначити, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року № 640/5248/19 - апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Суд зазначає про відсутність підстав вважати, що відповідачем буде застосовано постанову Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам, а отже, зазначена позовна вимога є передчасною.

Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії.

Суд відмічає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що відповідач у рішенні за результатом розгляду заяви позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку із 13.12.2019 призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Подібна правова позиція викладені у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Суд відмічає, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, а похилий вік позивача не є підставою для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення в даній справі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341), - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення із 13.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-263вих-20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-263вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук