
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2021 р. Справа№200/1108/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 18 від 17.03.2020 року, зобов`язання зарахувати періоди роботи за списком №1, зарахувати довідку про заробітну плату, призначити пенсію на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 18 від 17.03.2020 року, зобов`язання зарахувати періоди роботи за списком №1, зарахувати довідку про заробітну плату, призначити пенсію на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що в 12 березня 2020 року звернувся до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак після розгляду поданих документів рішенням № 18 від 17 березня 2020 року Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що до його пільгового стажу роботи не було зараховано періоди роботи з 30.01.1989 року по 23.08.1996 року, з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року, з 25.12.2006 року по 31.10.2010 року, з 17.07.2014 року по 30.11.2014 року. Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії № 18 від 17 березня 2020 року було прийнято Відповідачем протиправно.
Просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 18 від 17.03.2020 року,
- зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати позивачу періоди роботи за списком № 1 з 30.01.1989 року по 23.08.1996 року, з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року, з 25.12.2006 року по 31.10.2010 року, з 17.07.2014 року по 30.11.2014 року,
- зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідку про заробітну плату з січня 1989 р. по вересень 1996 р.,
- зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з моменту подання заяви 12 березня 2020 року.
Ухвалою суду від 01 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.03.2021 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого 12.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» розташовано на території не підконтрольній українській владі, отож провести перевірку первинних документів за вказані періоди роботи не має можливості.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.
Згідно довідки від 24.02.2020 року № 1451-5000271204, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач – Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.
12 березня 2020 року Позивач звернулася до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком.
Пенсійний орган рішенням № 18 від 17 березня 2020 року в призначенні пенсії на пільгових умовах Позивачу відмовив, мотивуючи відмову відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Згідно відзиву на адміністративний позов, управлінням не враховано до пільгового стажу періоди роботи Позивача з 30.01.1989 року по 23.08.1996 року, з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року, з 25.12.2006 року по 31.10.2010 року, з 17.07.2014 року по 30.11.2014 року у зв`язку з тим, що підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» розташовано на території не підконтрольній українській владі, отож провести перевірку первинних документів за вказані періоди роботи не має можливості.
Як вбачається з витягу з ІКІС ПФУ, період з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року та з 25.12.2006 року по 31.10.2010 рокучастково врахований до пільгового стажу.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону 1058).
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Постановами ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, від 26.01.1991 року №10, Кабінету Міністрів України від від 11 березня 1994 р. N 162, від 16 січня 2003 р. N 36 затверджено, зокрема, список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 2 статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17), оцінюватися судом мають саме підстави, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Орган Пенсійного фонду не зарахував спірний період до пільгового стажу, виходячи з того, що підприємство - роботодавець розташований на тимчасово не підконтрольній українській владі території.
Судом встановлено, що із записів трудової книжки НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 06.08.1986 року, вбачається, що останній за спірні періоди працював:
- з 30.01.1989 року по 23.08.1996 року на посаді підземного учня гірника з повним робочим днем в шахті, підземного гірника з ремонту гірничих виработок з повним робочим днем в шахті на шахті імені М.І. Калініна,
- з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року на посаді підземного гірника з ремонту гірничих виработок з повним робочим днем в шахті на шахті імені М.І. Калініна ДП БСК «Донвугілля»,
- з 25.12.2006 року по 31.05.2007 року на посаді поверхневого гірника в адміністративно-побутовий комбінат на шахті ім. М.І. Калініна,
- з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року на посаді підземного гірника з ремонту гірничих виработок з повним робочим днем в шахті на шахті імені М.І. Калініна ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»,
- з 17.07.2014 року по 30.11.2014 року на посаді гірника з ремонту гірничих виработок підземним на дільницю ремонтно-відновлювальних робіт з повним робочим днем в шахті на шахті імені М.І. Калініна ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписом начальника відділу кадрів та скріплені печатками.
Враховуючи підтвердження наявними матеріалами справи факту виконання Позивачем в спірні періоди роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, суд дійшов висновку про можливість зарахування наведених періодів роботи до пільгового стажу, окрім періоду з з 25.12.2006 року по 31.05.2007 року, оскільки посада поверхневого гірника не передбачена списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....
В даному випадку Позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи.
На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п.4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вимога Позивача щодо зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 30.01.1989 року по 23.08.1996 року, з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року, з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року, з 17.07.2014 року по 30.11.2014 року підлягає задоволенню.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення Відповідача про відмову Позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправним, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування цього рішення обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов`язання зарахувати при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідку про заробітну плату з січня 1989 р. по вересень 1996 р., суд зазначає наступне.
Суд вважає, що оскільки відповідачем не вирішувалося питання про зарахування при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідки про заробітну плату з січня 1989 р. по вересень 1996 р., ця вимога є передчасною і не може бути розглянута на майбунє.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, яке полягає у визнанні протиправним та скасуванні прийнятого рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судового збору у розмірі 908 грн. на користь Позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька обл., смт. Мангуш, вул. Тітова, б. 72-А, код в ЄДРПОУ 42171919) про визнання протиправним та скасування рішення № 18 від 17.03.2020 року, зобов`язання зарахувати періоди роботи за списком №1, зарахувати довідку про заробітну плату, призначити пенсію на пільгових умовах – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 18 від 17.03.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 30.01.1989 року по 23.08.1996 року, з 03.03.2003 року по 23.10.2006 року, з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року, з 17.07.2014 року по 30.11.2014 року.
В решті позовних вимог – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський
Судове рішення № 96006511, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1108/21-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: