Рішення № 96005893, 02.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 р. Справа№200/952/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - липень 2017 року відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язання нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - липень 2017 року відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він з 07.11.2015 року по 03.07.2017 року проходив службу в Національній поліції України. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 26.06.2017 року №297о/с майора поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора - чергового відділу моніторингу Центрального відділу поліції звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 з 03.07.2017 року. 15.11.2020 року він звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, у якій просив прийняти рішення про нарахування та виплату сум індексації його грошового забезпечення. Листом від 08.12.2020 року йому було повідомлено про те, що Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 не було передбачено проведення індексації грошового забезпечення поліцейських. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року № 782 були внесені зміни до п.2 Порядку № 1078, а саме до об`єктів індексації віднесено грошове забезпечення поліцейських. У зв`язку з наведеним, вважає, що його права були порушені та він має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за червень 2016 року - липень 2017 року.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 24.02.2021 року клопотання представника відповідача про продовження процесуальних строків по адміністративній справі №200/952/21-а - задоволено.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов. Свою позицію обґрунтував тим, що механізм та порядок проведення індексації грошових доходів, в тому числі доходів, який підлягає індексації, визначається Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078. Згідно зі змінами до Порядку, внесеними Постановою КМУ від 18.10.2017 року №782, з листопада 2017 року поліцейських включено до переліку осіб, чиї грошові доходи підлягають індексації та які одержані у гривнях на території України і не мають разового характеру. Таким чином, до листопада 2017 року у Головного управління не було правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення. У зв`язку з наведеним просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав відповідь на відзив, у якій вказав, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 застосовується для проведення індексації грошового забезпечення поліцейських не з дати набрання чинності Постановою №782 (24.10.2017 року), а з дати набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (07.11.2015 року).

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав, що станом на 07.11.2015 року Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 не було передбачено проведення індексації грошового забезпечення поліцейських.

Розглянувши адміністративний позов, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що у період з 07.11.2015 року по 03.07.2017 року позивач проходив службу в Національній поліції України, що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області №297 о/с від 26.06.2017 року майора поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора - чергового відділу моніторингу Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області звільнено з 03.07.2017 року.

Відповідно до довідок управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо виплати грошового забезпечення позивачу за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по серпень 2017 року відсутні відомості про нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення позивача у період з червня 2016 року по липень 2017 року.

З листа відповідача від 08.12.2020 року слідує, що індексація грошового забезпечення позивачу в період з листопада 2015 року по вересень 2017 року не проводилась. Зазначене мотивовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. А саме - доповнений абзац п`ятий такою категорією осіб як «поліцейський».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Положеннями Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) встановлено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України (п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно частин 1, 2 та 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 Закону № 1282 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Приписами статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Положеннями статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, з метою реалізації цих положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Порядок № 1078 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку № 1078).

Так, пунктом 6 Порядку № 1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 1 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно частини 3 статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивача було звільнено зі служби в поліції з 03.07.2017 року, тому відповідач повинен був проводити індексацію грошового забезпечення позивачу з червня 2016 року по 03.07.2017 року включно (день звільнення зі служби).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції з червня 2016 року по 03.07.2017 року (день звільнення зі служби) відповідно до ст.94 Закону України «Про національну поліцію», зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції з червня 2016 року по 03.07.2017 року (день звільнення зі служби ) відповідно до ст.94 Закону України «Про національну поліцію».

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції з 04.07.2017 року по 31.07.2017 року відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язання нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції з 04.07.2017 року по 31.07.2017 року відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції з 03.07.2017 року.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат відсутній.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - липень 2017 року відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язання нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - липень 2017 року відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції з червня 2016 року по 03.07.2017 року (день звільнення зі служби) відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції з червня 2016 року по 03.07.2017 року (день звільнення зі служби) відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію»

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая