Постанова № 9600556, 21.05.2010, Шевченківський районний суд м. Львова

П О С Т А Н О В А

судового засідання 21 травня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі: головуючого-судді Білінської Г.Б. при секретарі Руденко Н.М.

з участю прокурора Гнатіва Я.І.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2, 358 ч.3 КК України,

ОСОБА_4

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,

ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України,

ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,

у с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що він , будучи директором ТзОВ „Укрінтерстрой” , підробив платіжні доручення № 28 від 21 лютого 1996 року та №39 від 28 лютого 1996 року, і перерахував отримані від ДП „Західвуглезбутпостач”, очолюваного ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 25 млрд. крб. на розрахункові рахунки фіктивних підприємств, які були відкриті в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк”, а саме: на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Хронотехніка” 10 млрд. крб. та на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Промсвітло” 15 млрд. крб. Після цього зазначені кошти були переведені в готівку та передані ОСОБА_5 в офісі ТзОВ „Укрінтерстрой”, що розташований на вул. Артема,85 в м. Донецьку .

Крім цього, підсудному ОСОБА_5 інкриміновано те, що він, будучи службовою особою, спочатку з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а відтак з метою скриття факту заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, скоїв службове підроблення документів: рахунку-фактури № 70 від 16.02.1996 року, яка стала підставою для перерахування ДП „Західвуглезбутпостач” грошових коштів в сумі 25 млрд. крб.; договору від 15.02.1996 року на поставку шахті №10 „Великомостівська” 2960 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 загальною вартістю разом з транспортними витратами 37977544 000 крб., який фактично був підписаний в кінці лютого 1996 року; рахунку-фактури за 1996 рік фірми „Укрінтерстрой” (м.Донецьк, вул. Артема,85) про поставку 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4, яку підписав як керівник та завірив печаткою підприємства; накладної без номера і дати на відпуск матеріалів на сторону за 1996 р. про відпуск ТзОВ „Укрінтерстрой” 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 на суму 24716250 000 крб., яку завірив печаткою; платіжних доручень №28 від 21 лютого 1996 року та №39 від 28 лютого 1996 року про перерахування на розрахункові рахунки приватних підприємств „Хронотехніка” і „Промсвітло” відповідно 10 млрд. крб., як оплату за поставку цементу М 400 згідно рахунку №30 від 12 лютого 1996 року та 15 млрд. крб., як оплату за арматуру СТ-3 згідно рахунку №27 від 26.02. 1996р., чим заподіяв тяжкі наслідки. При цьому, ОСОБА_5, будучи службовою особою, достовірно знаючи, що очолюване ним ТзОВ „Укрінтерстрой” ніколи не займалося і не займається постачанням транспортерних стрічок на підприємства вугільної промисловості, діючи з корисливих мотивів та всупереч інтересам служби, оформляючи та підписуючи в кінці лютого 1996 року договір на поставку шахті №10 „Великомостівська” 2960 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 на суму 37977544 000 крб., надаючи бланки документів з печаткою підприємства та оформляючи фіктивні документи щодо постачання такої стрічки, умисно зловживав своїм службовим становищем.

Підсудний ОСОБА_6 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що він , будучи службовою особою, а саме директором ДП “Західвуглезбутпостач” , допустив службову недбалість, яка виразилася в тому, що він без достатніх на це законних підстав, без укладення відповідного договору, отримавши від імені ОСОБА_3 факсокопію рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року, передав останню з відповідною резолюцією в бухгалтерію очолюваного ним ДП „Західвуглезбутпостач” для проведення перерахування грошових коштів. На підставі цієї факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року ДП „Західвуглезбутпостач” платіжними дорученнями №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютого 1996 року перерахувало ТзОВ „Укрінтерстрой” відповідно грошові кошти в розмірі 10 млрд. крб., 10 млрд. крб. та 5 млрд. крб., а всього грошові кошти на загальну суму 25 млрд. крб., що еквівалентно 250 тис. грн., вказавши призначення платежів „доля за будівництво згідно рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року”. Підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що , працюючи на посаді директора шахти №10 „Великомостівська” ВО „Укразахідвугілля”, будучи службовою особою, в період березня-червня 1996 року, вчинив зложивання службовим становищем, тобто умисно, в інтересах третіх осіб використовував своє службове становище всупереч інтересам служби та завданням і цілям діяльності очолюваного ним підприємства. Його дії, зокрема, виразилися в тому, що він, отримавши завідомо неправдиві рахунок-фактуру без номера та дати, накладну на відпуск матеріалів на сторону про поставку від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” на очолювану ним шахту 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 і оплату за неї 24716250000,00 крб. та товарно-транспортну накладну №49093 про поставку вищевказаним підприємством на шахту такої кількості транспортерної стрічки, достовірно знаючи, що така стрічка на шахту фактично не поставлялась, дав вказівку заступникові директора шахти ОСОБА_8 на виготовлення доручення для отримання від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” транспортерної стрічки. Після цього він наказав завідуючій матеріальним складом шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_9 скласти завідомо неправдивий прихідний ордер №506 від 06.05.1996 року про оприбуткування даної стрічки на склад шахти т а завідомо неправдивої картки складського обліку матеріалів без номера про те, що 06.05.1996 року транспортерна стрічка одержана матеріальним складом, а 12.06.1996 року передана на дільницю конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська”. В подальшому він дав вказівку начальнику дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_10 ??? на складання завідомо неправдивої заяви на його імя про дозвіл виписати з матеріального складу 1950 метрів транспортерної стрічки для заміни старої стрічки із вказанням завідомо неправдивих відомостей про наявність на матеріальному складі шахти вказаної стрічки, дав вказівку бухгалтеру шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_11 на складання завідомо неправдивих прихідної оборотної відомості за травень 1996р.? та розхідної оборотної відомості за червень 1996 року про поступлення та списання 1950 м транспортерної стрічки зі складу, а також 12.06.?1996 року дав вказівку підлеглим працівникам очолюваної ним шахти на складання завідомо неправдивої вимоги №20 від 12.06.?1996 року на отримання такої транспортерної стрічки зі складу.

Крім цього, ОСОБА_7, будучи службовою особою, достовірно знаючи, що документи про надходження вищевказаної транспортерної стрічки на очолювану ним шахту, а також документи про її оприбуткування на шахті та подальше списання на потреби виробництва є неправдивими, вчинив службове підроблення. Він, зокрема, підписав та засвідчив печаткою шахти №10 „Великомостівська” довіреність № 765 від 13.?05.?1996 року? на отримання заступником директора шахти ОСОБА_12 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 на суму 24716250000,00 крб. від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” із вказанням у ній завідомо неправдивих відомостей про поставку від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” даної стрічки?, склав завідомо неправдивий прихідний ордер №506 від 06.05.1996 року про отримання шахтою від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” транспортерної стрічки на суму 24716250 000 крб. для оприбуткування її на склад, підписав завідомо неправдиву заяву начальника дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_13, написану на його імя, про отримання дозволу виписати з матеріального складу 1950 метрів транспортерної стрічки для заміни старої, та завідомо неправдиву вимогу № 20 від 12.06.1996 року? на отримання зі складу такої стрічки, а також виготовив завідомо неправдивий лист шахти до ВО „Укрзахідвугілля” про виділення шахті 38 млрд. для придбання транспортерної стрічки, хоч така стрічка від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” на шахту ніколи не надходила.

Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнав частково та показав, що з квітня 1992 року він став працювати на посаді директора ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд”, яке займалось будівництвом житла, інвестиціями в будівництві тощо. Через відсутність замовлень в 1995 році він звернувся до начальника управління кадрів Мінвуглепрому ОСОБА_14 з пропозиціями про співпрацю, оскільки йому було відомо, що в цьому міністерстві проходить реорганізація, багато людей є без житла та у звязку з цим були підстави сподіватись, що з Мінвуглепромом може бути укладена відповідна угода на будівництво житла. В тому ж 1995 році ОСОБА_14 познайомив його з ОСОБА_4, який обіймав посаду голови профкому Мінвуглепрому. Щоб потрапити на прийом до Міністра вугільної промисловості України він попросив ОСОБА_4 познайомити його з кимось з керівників Мінвуглепрому. На початку 1996 року, коли в м. Донецьку проходила нарада працівників Мінвуглепрому, до нього зателефонував ОСОБА_4, який в подальшому в приміщенні приймальної познайомив його з Першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_3 Останньому він, ОСОБА_5, розповів про пропозиції ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд” щодо співпраці в будівництві житла та на цьому їх розмова завершилась. Приблизно через 1-2 тижні йому повідомили, що Мінвуглепром зможе прийняти дольову участь у будівництві житла для своїх працівників і що для цієї мети одним з обєднань Мінвуглепрому будуть пераховані грошові кошти. Через деякий час на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” дійсно надійшли грошові кошти в сумі 25000000000,00 крб., що еквівалентно 250000,00 грн., які були перераховані ДП „Західвуглезбутпостач”. В платіжних дорученнях про перерахування цих коштів вказувалось, що це дольова участь у будівництві і таке призначення платежів відображалось в бухгалтерському обліку очолюваного ним підприємства. Однак через деякий час йому зателефонував ОСОБА_4, який повідомив, що угода про дольову участь у будівництві житла укладатись не буде і що отримані кошти необхідно перерахувати на рахунки приватних підприємств „Промсвітло” і „Хронотехніка”, вказавши при цьому розрахункові рахунки і інші реквізити цих приватних підприємств. У звязку з цим грошові кошти, які були отримані ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” від ДП „Західвуглезбутпостач”, були перераховані на вказані ОСОБА_4 рахунки приватних підприємств „Промсвітло” і „Хронотехніка”. Приблизно через два дні після перерахування грошей в офіс ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” прийшов представник одного з цих підприємств, який приніс пакет з грошима, пояснивши, що ці гроші необхідно передати ОСОБА_4 Він, ОСОБА_5, зрозумів, що це ті гроші, які були отримані від ДП „Західвуглезбутпостач” і перераховані на рахунки приватних підприємств „Промсвітло” і „Хронотехніка”. В подальшому до нього зателефонував ОСОБА_4, якому він повідомив про наявність грошей, після чого останній зайшов в офіс їх підприємства, де він, ОСОБА_5, йому вказані грошові кошти передав. З тієї суми він жодних коштів не отримував, будь-якої вигоди від такої операції він не мав та подальша доля цих грошей йому невідома. Ніяких договорів чи будь-яких інших бухгалтерських документів, в т.ч. товаро-транспортних накладних, які би торкалися поставки гірничошахтарського обладнання на шахту №10 „Великомостівська”, і зокрема транспортерної стрічки, він не підписував. Такий договір ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд” з цією шахтою не укладало, а для складання наявних в справі документів від імені ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” кимось були використані викрадені бланки, на яких містились печатка їхнього підприємства та його, ОСОБА_5, підпис. ТзОВ „Укрінтерстрой Лтд” також не надсилала факсокопії рахунку-фактури 370 від 16 лютого 1996 року. Що стосується підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_7, то вказаних осіб він раніше не знав і познайомився з ними лише під час розслідування кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що на початку лютого 1996 року він був призначений директором ДП „Західвуглезбутпостач”, яке було утворено Мінвуглепромом України для проведення фінансових операцій, реалізації вугільної продукції та поставки необхідного обладнання для шахт, оскільки всі розрахункові рахунки останніх були заблоковані органами державної податкової служби. ДП „Західвуглезбутпостач” мало подвійне підпорядкування і, зокрема, підпорядковувалось Мінвуглепрому і ВО „Укрзахідвугілля”, а взаємовідносини з шахтами визначались договорами комісії. Всі фінансові операції, які проводились цим підприємством, виконувались з вказівки чи письмового розпорядження керівництва Мінвуглепрому і ВО „Укрзахідвугілля” в особах в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля” ОСОБА_15 і комерційного директора цього обєднання ОСОБА_16 Приблизно 15-17 лютого 1996 року його, ОСОБА_6, викликали в кабінет генерального директора ВО „Укрзахідвугілля”, де перший заступник Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_15 і ОСОБА_17 вручив йому факсокопію рахунку-фактури №70 і наказав провести проплату грошових коштів за дольову участь у будівництві. Подивившись на вказаний рахунок-фактуру, він зауважив, що на ньому не видно назви підприємства, на яке слід перерахувати грошові кошти. Коли він задав питання „Як називається підприємство?”, ОСОБА_3 власноручно на цьому рахунку-фактурі написав „Фірма Укрінтерстрой”. Оскільки присутні в.о. генерального директора ОСОБА_15 і комерційний директор ОСОБА_16 сиділи мовчки і жодних заперечень не висловлювали, він, ОСОБА_6, зрозумів, що питання щодо перерахунку коштів з цими керівниками обговорено, а тому взяв факсокопію вищевказаного рахунку-фактури №70 і написав на ній резолюцію бухгалтерії для проведення оплати, оскільки, виконуючи вказівку вищого керівництва, вважав, що діє в інтересах держави в особі Мінвуглепрому. При цьому він спитався в ОСОБА_3 чи будуть якійсь документи з Мінвуглепрому для підтвердження необхідності проведення такої проплати, на що отримав позитивну відповідь і про це також свідчить лист за підписом ОСОБА_3 від 1 березня 1996 року, який пізніше прийшов на імя в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля” ОСОБА_15 В подальшому зазначена в рахунку-фактурі сума грошових коштів в розмірі 25000000000, 00 крб., що еквівалентно 250000, 00 грн., трьома платежами: №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року і №46 від 26 лютого 1996 року була перерахована фірмі „Укрінтерстрой”. Приблизно в перших числах березня 1996 року до нього зателефонував ОСОБА_3, який повідомив, що перераховані кошти будуть використані не на дольову участь у будівництві, а на придбання транспортерної стрічки для шахти №10 „Великомостівська”. Після цього на ДП „Західвуглезбутпостач” надійшов лист за підписом директора шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_7 на закупівлю транспортерної стрічки та копія договору між цією шахтою і ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” на поставку такої стрічки. Ці документи з відповідною резолюцією він направив в бухгалтерію очолюваного ним підприємства, яка шляхом надіслання авізо провела необхідні взаємозаліки та таке авізо було прийнято шахтою №10 „Великомостівська”. Про те, що транспортерна стрічка на шахту №10 „Великомостівська” не поставлялась, що перераховані грошові кошти були викрадені він, ОСОБА_6, не знав. З підсудними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 він раніше знайомий не був, жодних відносин з ними не мав та вперше побачив цих осіб лише в ході досудового слідства. Винуватим себе визнає в тому, що саме за вказівкою вищого керівництва здійснив перерахування грошових коштів до укладення відповідного договору.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнав частково та пояснив, що в листопаді 1995 року він був призначений на посаду директора шахти №10 „Великомостівська”, яка безпосередньо підпорядковувалась ВО „Укрзахідвугілля”, та займав цю посаду до червня 1997 року. На той час він був знайомий з ОСОБА_6 та ОСОБА_3, який до часу свого призначення на посаду Першого заступника Міністра вугільної промисловості України обіймав посаду генерального директора вищевказаного обєднання. В лютому 1996 року у ВО „Укрзахідвугілля” з участю керівництва та працівників апарату Мінвуглепрому обговорювалась та приймалась програма розвитку шахт. Через декілька днів після затвердження програми він був викликаний в кабінет в.о.генерального директора ВО „Укрзахідвугілля” ОСОБА_15, де також знаходились комерційний директор обєднання ОСОБА_16 і ОСОБА_3 Вищевказаним особам він знову акцентував увагу на проблемах шахти, звернув увагу на те, що слід зробити для поліпшення її роботи по видобуванню вугілля, після чого ОСОБА_3 сказав, що шахті №10 будуть допомагати. В кінці лютого 1996 року він був викликаний в м. Київ для укладення договору та перебував у відрядженні в Мінвуглепромі з 28 лютого по 02 березня 1996 року. Коли він зайшов в кабінет до Першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_3, останній викликав незнайомого мужчину, пояснив, що це представник фірми „Укрінтерстрой” і з цією фірмою необхідно підписати договір на поставку транспортерної стрічки для шахти. Цим представником був не підсудний ОСОБА_5, а якась інша особа, та він, ОСОБА_7, звернув увагу, що договір з боку фірми „Укрінтерстрой” був вже підписаний і на ньому стояв відтиск печатки цього підприємства. Вийшовши з цим незнайомим мужчиною з приміщення приймальної Мінвуглепрому, вони зайшли в якийсь інший кабінет, де він, ОСОБА_7, ознайомившись з текстом договору, зробив зауваження, що шахті необхідна менша кількість транспортерної стрічки, на що незнайомий мужчина відповів, що в договір будуть внесені необхідні виправлення. Після цього він підписав даний договір, проставив на ньому печатку шахти №10 „Великомостівська” та доповів про це ОСОБА_3 Примірник укладеного договору йому ніхто не передавав та при його підписанні він не звернув уваги на те, що на договорі проставлена дата 15 лютого 1996 року. В подальшому на шахту №10 „Великомостівська” дійсно поступили бухгалтерські документи на оприбуткування транспортерної стрічки, однак хто привіз вказані документи йому невідомо. З приводу вказаних документів він викликав свого заступника ОСОБА_8, який повідомив, що транспортерна стрічка на шахту фактично не надходила. У звязку з цим він відклав дані документи в сторону, однак приблизно через тиждень до нього зателефонував ОСОБА_3, який поцікавився, що зроблено з вищевказаними бухгалтерськими документами на оприбуткування транспортерної стрічки. Почувши його, ОСОБА_7, відповідь, що шахта чекає на отримання стрічки, ОСОБА_3 сказав, що з документами треба навести порядок, а транспортерна стрічка надійде пізніше. Такі слова ОСОБА_3 він зрозумів як вказівку на те, що шахті необхідно оприбуткувати стрічку. Через незначний проміжок часу ОСОБА_3 знову телефонував до нього додому з приводу необхідності оприбуткування стрічки та останньому він пояснив, що ним дано відповідну вказівку заступнику директора шахти ОСОБА_12, а документи передані в бухгалтерію. Крім цього він також отримав вказівку від ОСОБА_6 підготувати лист-прохання від шахти №10 „Великомостівська” на адресу ДП „Західвуглезбутпостач” на виділення коштів для придбання транспортерної стрічки. Такий лист ним був підготовлений, однак дата на вказаному листі на прохання ОСОБА_6 не ставилась та він цей лист забрав. Вважає, що маніпуляції, які мали місце з документами стосовно договору на поставку транспортерної стрічки з фірми „Укрінтерстрой” були організовані підсудним ОСОБА_3, однак яку мету останній при цьому переслідував, йому невідомо.

Окрім фактичного визнання вини підсудними ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, їх винуватість у вчиненні злочинів стверджується наступними зібраними в ході досудового слідства і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Із показань свідка ОСОБА_18 ,оголошених та перевірених у судовому засіданні, вбачається, що станом на 1996 рік вона працювала на посаді головного бухгалтера ДП „Західвуглезбутпостач”, яке очолював ОСОБА_6 У лютому 1996 року виконуючи вказівку ОСОБА_6 на підставі рахунку-фактури №70 від 16021996 року вона трьома платіжними дорученнями, а саме: №25 від 19021996р №44 від 23021996р та №46 від 26021996р провела перерахунок грошей в загальній сумі 25 млрд. крб. на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД” з зазначенням призначення платежів „доля за будівництво” При цьому ОСОБА_6 пояснив що це питання узгоджено з керівництвом Мінвуглепрому України, звідки надійдуть відповідні підтверджуючі документи. На початку березня 1996 року ОСОБА_6 повідомив їй що з Мінвуглепрому України надійшов лист підтверджуючий проведення вищевказаної фінансової операції показав такого листа, однак пізніше на її запитання пояснив що договір на дольову участь в будівництві з фірмою „Укрінтерстрой Лтд” укладатись не буде оскільки в Мінвуглепромі України все змінили та на перераховані 25 млрд. крб. вищевказана фірма придбала для шахти №10 „Великомостівська” транспортерну стрічку На підставі вказівки ОСОБА_6 та переданих ним документів: договору між фірмою „Укрінтерстрой ЛТД” і шахтою №10 „Великомостівська” на поставку транспортерної стрічки від 15021996р, листа директора цієї шахти ОСОБА_7 про перерахування 38 млрд крб для оплати за транспортерну стрічку, вона, ОСОБА_18, в порядку внутрішньовідомчих розрахунків відавізувала на шахту №10 „Великомостівська” грошові кошти в сумі 25 млрд. крб., які були перераховані в лютому 1996р на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД” (т1 ас 8-9 т4 ас 176-180 т 10 ас 262-264 287, т.18 а.с. 428-434, т.20 а.с. 69-73)

З оголошених та перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8 випливає, що станом на 1996 рік він працював на посаді заступника директора з комерційних питань шахти №10 „Великомостівська”, яку очолював ОСОБА_7 13 травня 1996 року згідно усної вказівки директора шахти ОСОБА_7 він виписав в бухгалтерії шахти довіреність на отримання від донецької фірми „Укрінтерстрой ЛТД” транспортерної стрічки довжиною 1950 м. На його запитання про те, звідки він має забирати цю стрічку, ОСОБА_7 відповів що ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” самостійно здійснить поставку цієї стрічки на шахту і при цьому наказав залишити довіреність в нього На підставі виписаної 13 травня 1996 року довіреності він, ОСОБА_12, транспортерної стрічки від вищевказаної фірми не отримував на матеріальний склад шахти її не здавав про що свідчить відсутність його підписів в товарно-транспортній накладній №49093 Через деякий час він зауважив що згідно виписаної на нього довіреності бухгалтерією шахти через матеріальний склад шахти на підставі прихідного ордера було оприбутковано 1950 метрів транспортерної стрічки Про те що згадана стрічка не буде поставлена на шахту він не знав та ОСОБА_7 йому про це не повідомляв (т 1 ас 14; т2 ас 22-23 103-108; т10 ас 250-251; т.18 а.с. 423-427; т.21 а.с. 25-29)

Такі свої показання свідок ОСОБА_12 також підтвердив на очних ставках з підсудним ОСОБА_7 (т3 ас 144-147 249-253)

Як видно з показань свідка ОСОБА_13, які були дані ним на досудовому слідстві і перевірені в судовому засіданні, станом на 1996 рік він обіймав посаду начальника дільниці конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська” 10 червня 1996 року згідно усної вказівки директора шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_7 він написав заяву про отримання з матеріального складу шахти транспортерної стрічки довжиною 1950 метрів, на якій ОСОБА_7 поставив свою резолюцію і підпис для бухгалтерії Після цього ОСОБА_7 йому повідомив, що цю стрічку шахта №10 не отримає, що це повязано з керівництвом Мінвуглепрому , а також сказав, щоб він не переживав, залишив дану заяву, а склад спише вказану транспортерну стрічку. Згідно вищевказаної заяви 1950 метрів транспортерної стрічки він не отримував та в будь-яких інших документах більше не розписувався Також ОСОБА_7 йому повідомив що така заява необхідна для того щоб у майбутньому шахту забезпечували матеріальними ресурсами . (т 2 ас 25, 109-112; т10 ас 251-252; т.21 а.с. 14-19)

Свої показання свідок ОСОБА_13 в ході досудового слідства повністю підтвердив на очній ставці з підсудним ОСОБА_7 (т3 ас 141-143)

Із даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9, яка станом на 1996 рік працювала завідуючою матеріальним складом шахти №10 „Великомостівська”, вбачається, що в травні 1996 року згідно усної вказівки директора шахти ОСОБА_7 на підставі отриманої від нього товарно-транспортної накладної №49093 накладної на відпуск матеріалів на сторону без номера та без дати вона оприбуткувала на ввірений їй склад 1950 метрів транспортерної стрічки. В червні 1996 року на підставі завізованої ОСОБА_7 заявки начальника дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_13 про отримання зі складу транспортерної стрічки довжиною 1950 метрів вона списала вказану кількість транспортерної стрічки оскільки ОСОБА_7 запевнив її що транспортерна стрічка минаючи склад буде спущена безпосередньо в шахту В звязку з цим оформила прихідний ордер №506 про те що від постачальника „Укрінтерстрой” через ОСОБА_8 на матеріальний склад поступила транспортерна стрічка довжиною 1950 метрів, картку складського обліку матеріалів без номера про те що з 6 травня 1996 року вказана транспортерна стрічка одержана матеріальним складом і 12 травня 1996 року передана на дільницю конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська” (т1 ас 22; т2 ас 28 100-102)

З оголошених та перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що в 1996 році вона працювала на посаді бухгалтера другої категорії матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська”. Крім іншої документації, вона також вела журнал обліку довіреностей матеріального відділу цієї шахти. В цьому журналі нею дійсно був власноручно виконаний запис від 13 травня 1996 року про видачу ОСОБА_12 цього числа доручення за №765 для отримання конвеєрної стрічки від підприємства „Укрінтербуд”. Дані про постачальника стрічки їй повідомив ОСОБА_12, який розписався про отримання вказаного доручення. У період з 13 травня 1996 року до 22 травня 1996 року, тобто до дня, коли ОСОБА_12 отримував наступне доручення, бухгалтер матеріального відділу шахти ОСОБА_11 принесла їй зі складу №1 прихідний ордер №506 від 6 травня 1996 року про отримання на склад такої конвеєрної стрічки. Вказаний прихідний ордер був виписаний і підписаний особисто завідуючою складом №1 ОСОБА_9 У вказаному прихідному ордері вона власноручно дописала „ОСОБА_12, №765” та в журналі обліку довіреностей відповідно зробила запис щодо доручення ОСОБА_8, а саме, в розділі „відмітка про виконання доручення”, вказала „п. ор. №506 від 6.05.” При виконанні вказаного запису про прихідний ордер вона не зауважила, що доручення було виписано 13 травня 1996 року, а прихід завідуючою складом оформлений 6 травня 1996 року. Про те, що насправді 1950 м конвеєрної стрічки на шахту взагалі не поступало, вона, свідок, не знала (т.21 а.с. 35-39).

Обставини щодо порядку оприбуткування і списання матеріальних цінностей, а також бухгалтерського оформлення цих операцій на шахті №10 „Великомостівська”, і, зокрема, відомості щодо прихідного ордеру №506 від 06 травня 1996 року про надходження на матеріальний склад шахти 1950 метрів транспортерної стрічки, накладної фірми „Укрінтерстрой” на відпуск 1950 метрів транспортерної стрічки ПХВ 1000 Х 4 без номера та дати за 1996 рік, про списання стрічки тощо, підтвердили на досудовому слідстві свідок ОСОБА_11, показання якої оголошувались в судовому засіданні і яка станом на 1996 рік працювала на посаді бухгалтера матеріального відділу цієї шахти, а також свідок -заступник головного бухгалтера шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_20 При цьому зазначені свідки показали, що їм не було відомо про те, що насправді 1950 м конвеєрної стрічки на шахту №10 взагалі не поступало (т.21 а.с.50-56, 90-96).

З даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що з 1 січня 1996 року по 22 вересня 1996 року вона працювала на посаді ведучого інженера планово-економічного відділу шахти №10 „Великомостівська” та в її службові обовязки на той момент входило планування економічної роботи шахти, проведення у звязку з цим економічних розрахунків тощо. На час тимчасової відсутності начальника планово-економічного відділу вона також виконувала його обовязки та підписувала за нього відповідні документи. Вимога №20 від 12 червня 1996 року на отримання матеріалів для потреб дільниці конвеєрного транспорту, в тому числі 1950 метрів транспортерної стрічки ПХВ 1000Х4, була підписана нею замість начальника відділу ОСОБА_22, оскільки остання на той час знаходилась у відпустці або перебувала на лікарняному. Хто саме приніс їй на підпис цю вимогу вона не пригадує, однак у будь-якому випадку при цьому їй показували заяву ОСОБА_13 від 10 червня 1996 року з проханням надати дозвіл для отримання з матеріального складу конвеєрної стрічки в кількості 1950 метрів для заміни стрічки понад ліміт. На цій заяві є відповідна резолюція директора шахти ОСОБА_7, однак чи отримував в подальшому ОСОБА_13 таку транспортерну стрічку на матеріальному складі №1, чи ні, їй невідомо. При цьому вона нічого не знала, що фактично 1950 м конвеєрної стрічки на шахту не поступало (т.21 а.с. 40-45).

Свідок ОСОБА_23 , показання якого перевірені у судовому засіданні, в ході досудового слідства ствердив, що з 01 грудня 1995 року по 28 липня 1996 року він працював на посаді Міністра вугільної промисловості України та на той час його першим заступником був ОСОБА_3 В 1996 році жодних вказівок та доручень ОСОБА_3 іншим своїм заступникам, а також помічнику Холоду ВМ щодо підготовки листа генеральному директору ОСОБА_15 стосовно укладення договору з донецькою фірмою „Укрінтерстрой ЛТД” на проведення ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України та про фінансування таких робіт він не давав Про підписання ОСОБА_3 листа вищевказаного змісту йому нічого невідомо і останній йому про це не доповідав (т.2 ас 136-139 163)

Як вбачається із даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_24 яка з 1995 року по серпень 1996 року працювала машиністкою-друкаркою машбюро Мінвуглепрому України друковані тексти договору від 15 лютого 1996 року про поставку транспортерної стрічки укладеного між шахтою №10 „Великомостівська” та ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” рахунку-фактури без номера та дати накладної на відпуск матеріалів на сторону вказаної стрічки від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” виконані на друкарській машинці Мінвуглепрому України марки „Роботрон-24” а текст листа від 1031996р за №2-1251/9 - на друкарській машинці Мінвуглепрому України марки „Ятрань” шрифт яких вона дуже добре знає Проте текст на вищевказаному листі надрукований не машиністкою-друкаркою а іншою особою оскільки на друкарській машинці „Ятрань” є апостроф та маленька буква „і” які при друкуванні тексту листа не використовувались. За час її, ОСОБА_24, роботи секретарки-друкарки машбюро друкували на закріплених за ними друкарських машинках із бухгалтерських документів лише тексти на платіжних дорученнях, а всі інші бухгалтерські документи друкувалися в бухгалтерії міністерства на компютері Помічник міністра Холод ВМ на компютері особисто готував термінові листи і, оскільки не був виконавцем, в машбюро ніяких документів друкувати не приносив У вихідні дні після закінчення робочого часу і до його початку тобто у відсутності машиністок-друкарок друкарськими машинками машбюро Мінвуглепрому України міг скористатися будь-який працівник міністерства (т3 ас260-269; т.18 а.с. 441-445).

Аналогічні показання, які були оголошені в судовому засіданні, дала свідок Поплавська ПП (т3 ас 254-259)

З оголошених в судовому засіданні показань свідка Бойка ВМ який є батьком підсудного ОСОБА_5 видно що станом на 1996 рік він працював на посаді юрисконсульта у ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД”, що розташоване в м Донецьку. ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” ніколи транспортерної стрічки не виготовляло та нікому не поставляло (т14 ас 3-9)

Як вбачається з даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка Котлик СО станом на лютий-березень 1996 року вона працювала операціоністом відділу розрахунково-кредитного обслуговування Лівобережного відділення КБ „Приватбанк” мДніпропетровська У 1996 році вона невеликий проміжок часу обслуговувала розрахункові рахунки приватних підприємств „Хронотехніка” і „Промсвітло” та перерахування безготівкових грошей ними здійснювалося по системі „клієнт-банк” (т11 ас 50-54)

З протоколу огляду від 24.10. 1997 р. вбачається, що працівниками міліції в приміщенні бухгалтерії ДВАТ „Західвуглезбутпостач” були виявлені та вилучені наступні документи: лист Міністерства вугільної промисловості України №2-1251/9 від 010396р платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач” №25 від 190296р платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач” №44 від 230296р платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач” №46 від 260296р лист шахти №10 „Великомостівська” №167 від 160296р копія договору на поставку транспортерної стрічки від 150296р зведене авізо ДП „Західвуглезбутпостач” на суму 25000000000,00 крб. факсокопія рахунку-фактури №70 від 160296р (т 2 ас 35)

З оглянутої в судовому засіданні факсокошї рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року вбачається, що у лівому верхньому куті цього документу є запис „Фирма „Укринтерстрой”, нижче записи: „доля за будівництво”, „10.000 +15.000/ 25 млрд.”, „Бух./Оплатіть” та підпис (т.2 а.с.43).

З платіжних доручень №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютого 1996 року вбачається, що ДП „Західвуглезбутпостач” на підставі рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року перерахувало в акціонерний банк „Сільгоспбанк” м. Донецька на р/рахунок 467141, який належить ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД”, як долю за будівництво відповідно 10 млрд.крб., 10 млрд. крб. та 5 млрд. крб. (т.2 а.с.37, 38, 39).

Як видно з електронних платежів №51 від 19 лютого 1996 року, №480 від 23 лютого 1996 року та №106 від 26 лютого 1996 року вищезазначені грошові кошти з розрахункового рахунку ДП „Західвуглезбутпостач” в Червоноградській філії КБ „Приватбанк” надійшли на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” в АБ „Сільгоспбанк” м. Донецька (т.1, 39,40,41, 53,54,55).

З платіжного доручення №28 від 21 лютого 1996 року вбачається, що з розрахункового рахунку ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” в акціонерному банку “Сільгоспбанк” м Донецька на рахунок №652644309 приватного підприємства „Хронотехніка” в КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська перераховано 10 млрд. крб. за цемент М400 згідно рахунку №30 від 12021996 р (т1 ас 42)

З платіжного доручення №39 від 28 лютого 1996 року вбачається, що з розрахункового рахунку ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” в акціонерному банку “Сільгоспбанк” м Донецька на рахунок №652644008 приватного підприємства „Промсвітло” в КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська перераховано 15 млрд. крб. за арматуру СТ-3 згідно рахунку №27 від 26021996 р (т1 ас 43)

Обставини щодо надходження від ДП „Західвуглезбутпостач” на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” грошових коштів на загальну суму 25 млрд. крб. і подальшого перехування цим господарським товариством і надходження 10 млрд. крб. на рахунок приватного підприємства „Хронотехніка” і 15 млрд. крб. на рахунок приватного підприємства „Промсвітло” підтверджуються також даними виписки про рух коштів ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” в акціонерному банку „Сільгоспбанк” м Донецька та виписок про рух коштів приватних підприємств „Промсвітло” і „Хронотехніка” в комерційному банку „Приватбанк” м. Дніпропетровська (т.1 а.с.51-52, 44-50, 56-111).

З матеріалів юридичної справи ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” вбачається що станом на 1996 рік одним із засновників та власників цього підприємства був підсудний ОСОБА_5 підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності № 14297989 від 7 травня 1992 рроку було зареєстровано за адресою м Донецьк вул ОСОБА_11 85 та перебувало на обліку в ДПІ Ворошиловського району м Донецька. 01 серпня 1995 року ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” в особі директора ОСОБА_5 відкрило розрахунковий рахунок № 467141 у вищезазначеній банківській установі та посада бухгалтера на підприємстві відсутня (т9 ас 80-104)

З відповіді Лівобережного відділення КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська від 20011999 року № 13/04/01-01-262 випливає що на балансі цього відділення були відкриті поточні рахунки приватних підприємств „Хронотехніка” директор ОСОБА_25 та „Промсвітло” директор ОСОБА_26 Юридична адреса обох підприємств - м Київ вул Жмеринська 22 (т7 ас 8)

Як видно з матеріалів юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло” які були вилучені в ДПІ Ленінградського району м Києва та в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська засновником та власником підприємства являвся ОСОБА_26 (паспорт НОМЕР_1 виданий ВВС Калінінського району м Донецька). Підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності за № 23519621 від 21111995 року, було зареєстровано за адресою: м Київ вул Жмеринська 22 та з 7121995 року перебувало на обліку в ДПІ Ленінградського району м Києва В документах цих справ ПП “Промсвітло” є підписи та записи, виконані від імені директора ОСОБА_26 та від імені представника підприємства ОСОБА_28 (паспорт НОМЕР_2 виданий ВВС Ворошиловського району м Донецька) який був уповноважений на відкриття банківського рахунку У звязку з несвоєчасним поданням звіту за І півріччя 1996 року розпорядженням ДПІ у Ленінградському районі м Києва від 22071996р операції по розрахунковому рахунку №652644008 вищеказаного підприємства у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” було припинено Під час виїзду працівників ДПІ Ленінградського району м Києва 04 вересня 1997 року за юридичною адресою вказаного підприємства було встановлено, що ПП „Промсвітло” за адресою м. Київ, вул. Жмеринська,22 не знаходиться, про що було складено відповідний акт. 15 грудня 1997 року Ленінградською райдержадміністрацією м Києва було прийнято рішення №1885 про скасування державної реєстрації ПП „Промсвітло” (т.7, а.с.31-51, 70-83, 123; т.11 а.с.81-93, 95)

З матеріалів юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка” які були вилучені в ДПІ Ленінградського району м Києва та в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська засновником та власником підприємства являвся ОСОБА_25 (паспорт НОМЕР_3 виданий ВВС Пролетарського району м Донецька). Підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності за № 23519644 від 22111995 року, було зареєстровано за адресою м Київ вул Жмеринська 22 та з 7121995 року перебувало на обліку в ДПІ Ленінградського району м Києва 11121995 року ПП „Хронотехніка” відкрито розрахунковий рахунок № 652644309 у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська. В документах цих справ ПП „Промсвітло” є підписи та записи, виконані від імені директора ОСОБА_25 У звязку з несвоєчасним поданням звіту за І півріччя 1996 року розпорядженням ДПІ у Ленінградському районі м Києва від 22071996р операції по розрахунковому рахунку №652644309 вищевказаного підприємства у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” було припинено Під час виїзду працівників ДПІ Ленінградського району м Києва 04 липня 1997 року за юридичною адресою вказаного підприємства було встановлено, що ПП „Хронотехніка” за адресою м. Київ, вул. Жмеринська,22 не знаходиться, про що складено відповідний акт. 14 лютого 1997 року Ленінградською райдержадміністрацією м Києва було прийнято рішення №210 про скасування державної реєстрації ПП „Хронотехніка” (т.7, а.с.58-69, 123; т.11 а.с.94, 96-109; т.12 а.с.210-222, 224-266)

Як вбачається з даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_25 в листопаді 1992 року з автомобіля було викрадено його паспорт громадянина України НОМЕР_4, який був виданий ВВС Пролетарського району м. Донецька. Про вказаний факт він відповідною заявою повідомив органи внутрішніх справ після чого йому замість втраченого було видано новий паспорт громадянина України Під час неодноразових допитів в якості свідка йому стало відомо, що його загубленим паспортом скористались невідомі особи та заснували по ньому ряд фіктивних підприємств. До цих підприємств жодного відношення він не має, про діяльність та реальних власників ПП „Хронотехніка” йому нічого невідомо та всі записи та підписи на документах ПП „Хронотехніка” які написані від його імені виконані не ним (т7 ас 144-146 182; т 14 ас 14-19)

З даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_28 видно що в жовтні 1994 року у нього викрали паспорт громадянина України НОМЕР_5 виданий йому ВВС Будьоновського району м Донецька. Про вказаний факт він звернувся з заявою у міліцію після чого йому було видано новий паспорт замість втраченого Як йому стало відомо під час допитів в якості свідка працівниками різних правоохоронних органів викраденим в нього паспортом скористались невідомі особи, які заснували по ньому ряд фіктивних підприємств або називались представниками цих підприємств. До утворення, діяльності таких підприємств він жодного відношення не має, про діяльність та реальних власників ПП „Хронотехніка” ПП „Промсвітло” йому нічого невідомо та всі записи і підписи на документах цих підприємств які написані від його імені виконані не ним (т14 ас 39-41, 42-46).

З даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_26 випливає що в листопаді 1994 року він загубив паспорт громадянина України НОМЕР_6 виданий йому ВВС Калінінського району м Донецька. Про цей факт він звернувся з відповідною заявою в органи внутрішніх справ та після цьому йому замість втраченого видали новий паспорт Під час допитів його в якості свідка різноманітними правоохоронними органами йому стало відомо що його загубленим паспортом скористались невідомі особи та по цьому паспорту заснували ряд фіктивних підприємств до яких він ніякого відношення не має Про діяльність та реальних власників ПП „Промсвітло” йому нічого невідомо всі записи та підписи на документах ПП „Промсвітло” які написані від його імені виконані не ним (т 14 ас 158-161)

Як вбачається з перевірених в судовому засіданні показань свідка Коротича ВД він з 1993 року працює генеральним директором МООО МСУ-2 і з того часу очолюване ним підприємство знаходилось за адресою: м Київ вул Жмеринська 22 З 1993 року по 1999 рік за вищевказаною адресою приватні підприємства „Промсвітло” „Хронотехніка” не існували і не існують. Будь-яких документів для реєстрації даних підприємств за вищевказаною адресою він не видавав та яким чином вони були зареєстровані йому невідомо (т8 ас 205)

З долученої до справи копії довідки форми №1 Будьонівського РВВС м.Донецька видно, що ОСОБА_28 замість втраченого паспорту громадянина України НОМЕР_5 був виданий новий паспорт НОМЕР_7 (т.14 а.с.88).

Як видно з довідки Калінінського РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області від 6032002р за №11/14-135 та копії форми №1 гр. ОСОБА_26 був виданий новий паспорт НОМЕР_8 замість втраченого паспорту громадянина України НОМЕР_9 від 22021993 р. (т 15 ас 15-17)

З довідки Кіровського РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області від 17042000р за №11/10 та копії форми №1 випливає, що ОСОБА_25 був виданий новий паспорт НОМЕР_10 замість втраченого паспорту громадянина України НОМЕР_4 від 26041976р (т 7 ас 165-166)

З довідки Управління податкової міліції ДПА у м Києві від 26032002р №230/9вх/26-358 вбачається що за даними АІПМ „Пошук” УПМ ДПА у м Києві приватні підприємства „Промсвітло”, „Хронотехніка”, „Промбуд-1” значаться ліквідованими та знятими з обліку 27011997р Вищеназвані підприємства за юридичними адресами не знаходяться і мають ознаки „фіктивності” (т.12 а.с.64-65)

З висновку судово-почеркознавчої експертизи від 20 вересня 1997 року за №511 вбачається, що підписи та записи від імені ОСОБА_25 в документах юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка” вилучених в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м Києва виконані не ОСОБА_25 а іншими особами (т 7 ас 150-152)

З висновку судово-почеркознавчої експертизи від 1 квітня 2002 року за №262 видно, що записи та підписи від імені ОСОБА_26 ОСОБА_28 в документах юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло” вилучених в Лівобережному відділенні КБ “Приватбанк” м Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м Києва виконані не ОСОБА_26 ОСОБА_25 ОСОБА_28 а іншими особами (т 16 ас 124-156)

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №596 від 1 квітня 2002 року випливає, що записи та підписи від імені ОСОБА_25 ОСОБА_28 в документах юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка” вилучених в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк” м Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м Києва виконані не ОСОБА_26 ОСОБА_25 ОСОБА_28 а іншими особами (т 16 ас 180-193)

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №595 від 1 квітня 2002 року вбачається, що записи та підписи від імені ОСОБА_26 в документах юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло” вилучених в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанку” м Дніпропетровська та в ДПІ Ленінградського району м Києва виконані не ОСОБА_26 ОСОБА_25 ОСОБА_28 а іншими особами (т 16 ас 208-209)

З листа №167 від 16.02.1996 року, який підписаний директором шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_7 та завірений печаткою цієї шахти видно, що в ньому міститься прохання на імя во генерального директора „ВО „Укрзахідвугілля” ОСОБА_15 про перерахування очолюваній ним шахті 38 млрд. крб. на придбання конвеєрної стрічки згідно договору від 15021996р На даному листі також міститься резолюція ОСОБА_6 „Бух. оформіть 16021996р” (т1 ас 19; т2 ас 40)

З договору на поставку транспортерної стрічки довжиною 2960 метрів вартість якої становить 37977544000 крб, видно, що на ньому міститься дата „15021996р”, номер відсутній та він підписаний директором шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_7 і директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” ОСОБА_5 (т1 ас 21 т2 ас 42 т10 ас 171)

З даних протоколів огляду від 24 жовтня 1997 року та 27 жовтня 1997 року видно, що з приміщення бухгалтерії шахти №10 „Великомостівська" в процесі проведення огляду були виявлені та вилучені наступні документи: книга вихідної кореспонденції шахти №10 „Великомостівська”; прихідна оборотна відомість за травень 1996р.; розхідна оборотна відомість за червень 1996р.; рахунок-фактура без номера та дати за 1996р. на суму 24946022000,00 крб.; накладна фірми „Укрінтерстрой ЛТД" на відпуск 1950 м. транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 без номера та дати за 1996р.; товарно-транспортна накладна №49093 без дати; заявка №20 від 12.06.96р. ОСОБА_13; заява ОСОБА_13 від 10.06.96р.; книга обліку довіреностей шахти №10 „Великомостівська” матеріального відділу за 1996 р.; прихідний ордер №506 від 6.05.96р.; картка складського обліку від 6.05.96р. без номера; лімітна карточка №8 дільниці конвеєрного транспорту на травень 1996 р.; лімітна карточка №85 УКТ на червень 1996р. (т.2 а.с.44, 53).

З рахунку-фактури без номера та без дати за 1996р. фірми „Укринтерстрой ЛТД” (м. Донецьк, вул. Артема, 85) про поставку транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 довжиною 1950м на суму 24716250 000 крб., яка була вилучена в приміщенні бухгалтерії шахти № 10 „Великомостівська”, вбачається, що вона виконана на бланку типової форми №80, має машинописний текст, а на звороті є підписи від імені директора фірми ОСОБА_27 та гл.бухгалтера ОСОБА_29, які завірені печаткою (т.2 а.с.47).

З долученої до матеріалів справи накладної без номера за 1996р. на відпуск матеріалів на сторону вбачається, що дана накладна є типовою міжвідомчою формою і видана на відпуск 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 загальною вартістю 24716250000 крб. В ній є машинописний текст печатка ТзОВ „Укринтерстрой ЛТД” та підпис в графі „Отпустил” (т.2 а.с.48).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №1698 від 27 серпня 2000 року видно, що підпис від імені ОСОБА_27, розташований після слів „Директор фирмы” перед прізвищем „ОСОБА_27” на вищевказаному рахунку-фактурі без номера та дати за 1996 р. про поставку транспортерної стрічки, виконаний підсудним ОСОБА_5 Підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_29, розташовані після слів „Гл. Бухгалтер” перед прізвищем „ОСОБА_29” на зазначеному рахунку-фактурі без номера та дати та після слова „Отпустил” на накладній на відпуск матеріалів на сторону без номера та дати, виконані підсудним ОСОБА_4 (т.9 а.с.52-54).

З долученої до матеріалів справи товарно-транспортної накладної №49093 без дати видно, що вона є типової форми. У відповідних графах цієї товарно-транспортної накладної: „Автопредприятие”, „Грузоотправитель”, „Автомобиль”, „Водитель”, розділу „Сведения о грузе” містяться записи: „Укринтерстрой”, „Укринтерстрой”, „Камаз 32-99 Дон”, „ОСОБА_30”, „Транспотерная лента ПВХ 1000X4 м 1950”. Крім цього в графі „Сдал” є підпис, який завірений печаткою ТзОВ „Укринтерстрой ЛТД” (т.2 а.с.49).

З даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року випливає, що в книзі реєстрації договорів, укладених шахтою №10 „Великомостівська” за період з 02.06.1995р. по 16.12.1997р., договір від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” зареєстрованим не значиться (т.5 а.с.238).

З даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року вбачається, що в книзі реєстрації вихідної кореспонденції шахти №10 „Великомостівська” за період з 28.11.1995р. по 01.07.1996р. лист-прохання директора шахти ОСОБА_7 . від 16.02.1996р. №167 про виділення 38 млрд.крб. зареєстрованим не значиться (т.5 а.с.253).

З даних протоколу огляду документів від 14 травня 1998 року випливає, що в журналі обліку довіреностей матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська” за 1996 рік зареєстрована видача довіреності від 13.05.1996р. №765 на прізвище ОСОБА_8 щодо поставки транспортерної стрічки на шахту від підприємства „Укрінтерстрой” (т.5 а.с.252).

Як видно із зведеного авізо без номера грошові кошти на загальну суму 25 млрд. крб., які були перераховані ДП „Західвуглезбутпостач” платіжними дорученнями №25 від 19.02.1996р., №44 від 23.02.1996р. та №46 від 26.02.1996р. на рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД”, на підставі листа №167 від 16.02.1996р. та договору від 15.02.1996р., дійсно відавізовані (переведені) 30.04.1996р. на шахту №10 „Великомостівська” як оплата за конвеєрну стрічку (т.1 а.с.28; т.2 а.с.41).

З даних журналу-ордеру №6 за травень 1996 року шахти №10 „Великомостівська” вбачається, що по кредитному рахунку №60 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” під реєстраційним номером 2304 міститься запис „Західвуглезбутпостач, 506, 24716250000, 24716250000, - 25 000 000000” (т.17 а.с.185-194).

З прихідного ордеру №506 від 6 травня 1996 року видно, що в ньому зазначено про те, що шахтою №10 „Великомостівська” від постачальника „Укрінтерстрой” через ОСОБА_8 по довіреності №765 отримано 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000х4 (т.2 а.с.52).

З оборотно-порівняльної відомості за травень 1996 року вбачається, що згідно прихідного ордеру №506 шахтою №10 „Великомостівська” в травні 1996 року було оприбутковано 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000х4 вартістю 24716250000,00 крб. (т.2 а.с.45).

З картки складського обліку матеріалів без номера випливає, що 6.05.1996р. згідно прихідного ордеру № 506 оприбутковано на склад шахти №10 „Великомостівська” 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000x4, а 12.06.1996р., згідно вимоги №20 вказану транспортерну стрічку видано зі складу дільниці конвеєрного транспорту (т.2 а.с.54).

Із долученої заяви від 10.06.1996р. вбачається, що начальник дільниці конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_13 просив директора шахти ОСОБА_7 дати дозвіл на отримання зі складу шахти 1950 м гумово-тканинової стрічки для заміни старої та на цій заяві міститься резолюція директора шахти ОСОБА_7 „Бух. 10.06.96р.” (т.2 а.с.51).

З долученої до справи вимоги №20 від 12.06.1996р. вбачається, що ОСОБА_13 разом із іншими матеріалами з матеріального складу шахти №10 „Великомостівська” мало бути відпущено транспортерну стрічку довжиною 1950м вартістю 24716250000 крб. На вимозі є підписи від імені директора, головного бухгалтера та начальника ПЕВ шахти №10. Підпис ОСОБА_13 про отримання вказаної кількості транспортерної стрічки та завідуючої матеріального складу про її видачу відсутні (т.2 а.с.50).

З оборотно-порівняльної відомості за червень 1996 року випливає, що в червні 1996 року на підставі вимоги №20 шахтою №10 „Великомостівська” було використано на виробничі потреби 1950 м транспортерної стрічки загальною вартістю 24716250000,00 крб. (т.2 а.с.46).

З даних акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДВАТ „Шахта №10 "Великомостівська” з питань проведення господарських розрахунків з фірмою „Укрінтербуд”, який складений працівниками контрольоно-ревізійного відділу у м. Червонограді Львівської області, вбачається, що за період з квітня 1996 року по грудень 1997 року по бухгалтерських документах даного підприємства розрахунків з ТзОВ „Укрінтерстрой” не значиться. Оплата за транспортерну стрічку проведена ДП „Західвуглезбутпостач”. Проведеною зустрічною перевіркою в ДП „Західвуглезбутпостач” встановлено, що на підставі рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. фірмі „Укрінтерстрой ЛТД” р/р №467141 в САБ „Сільгоспбанк” (м.Донецьк) без укладення договору підприємство „Західвуглезбутпостач” по трьох платіжних дорученнях перерахувало 250 тис. грн. як долю в будівництві (платіжне доручення №25 від 19.02.1996р. - 100 тис. грн., платіжне доручення №44 від 23.02.1996р. - 100 тис. грн., платіжне доручення №46 від 26.02.1996р. - 50 тис. грн.). В квітні 1996р. у виписці по 78 рахунку „Внутрівідомчі розрахунки по поточних операціях” по авізо без номера від 30.04.1996р., на підставі листа-прохання №167 від 16.02.1996р. директора шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_7 та договору від 15.02.1996р., укладеного між ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” та шахтою №10 „Великомостівська” про поставку шахті транспортерної стрічки ПВХ 1000х4 в кількості 2960 метрів, перераховані кошти ДП „Західвуглезбутпостач” на фірму „Укрінтерстрой ЛТД” в сумі 250 тис. грн. були переведені на шахту №10 „Великомостівська” як авансовий платіж. В травні 1996р. на підставі накладної ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” без номера та без дати на відпуск шахті 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000х4 на суму 247,2 тис. грн., в якій не вказано організації одержувача, особи через яку здійснено передачу товару, рахунку-фактури без номера та дати такого ж змісту, товарно-транспортної накладної №49093 (без дати, без зазначення шляхового листа), згідно якого поставка здійснюється автомобілем КАМАЗ №32-99 ДОН автопідприємство „Укрінтерстрой” водієм Моисєєнко, проведено оприбуткування вказаної транспортерної стрічки та в червні 1996р. проведено списання дебіторської заборгованості по ДП „Західвуглезбутпостач” в сумі 247,2 тис. грн., без відображення фактичного постачальника. При зустрічній перевірці ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД” в документації підприємства договору на поставку на шахту №10 „Великомостівська” транспортерної стрічки немає. У червні 1996р. транспортерна стрічка довжиною 1950 метрів на суму 247,2 тис. грн. безпідставно списана на затрати виробництва і прихована заборгованість по розрахунках з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” за транспортні витрати в сумі 2837,5 грн., а по розрахунках з ДП „Західвуглезбутпостач” відображена нереальна заборгованість на цю ж суму. Загальна сума вилучених коштів із обігу Західно-Української холдингової компанії по даній господарській операції за період з лютого 1996р. по час проведення ревізії становить 250 тис. грн. (т.2 а.с.2-10).

З довідки контролерів-ревізорів контрольно-ревізійного відділу у м. Червонограді Львівської області про перевірку проведених розрахунків ДВАТ „Укрзахідвуглезбутпостач” з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” та ДВАТ „Шахта №10 „Великомостівська” за період з 1.01.1996р. по 1.06.1996р. видно, що згідно рахунка-фактури №70 від 16.02.1996р. на рахунок ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД” було перераховано 250 тис. грн., як доля за будівництво. 30.04.1996р. по авізо без номера, на підставі листа директора шахти №10 „Великомостівська” ОСОБА_7 від 16.02. 1996р. та укладеного останнім договору з ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД” від 15.02.1996р., ДП „Західвуглезбутпостач” кошти в сумі 250 тис. грн. як авансовий платіж переведені на шахту №10 „Великомостівська” (т.2 а.с.11-13).

З акту зустрічної перевірки фінансово-господарської діяльності ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД” за №01-24/218 від 12.11.1997р. вбачається, що даним підприємством було відкрито рахунок №467141 в САБ „Сільгоспбанк” та в період 19-26 лютого 1996 року на рахунок даного підприємства від ДП „Західвуглезбутпостач” згідно рахунку-фактури №70 від 16 лютого 1996 року дійсно надійшли грошові кошти як доля за будівництво. В подальшому ТзОВ „Укрінтерстрой” 21 лютого 1996 року та 28 лютого 1996 року перерахувало зі свого рахунку відповідно 10 млрд.крб. ПП „Хронотехніка” за цемент М400 та 15 млрд.крб ПП „Промсвітло” за арматуру. Договір від 15 лютого 1996 року на поставку транспортерної стрічки шахті №10 „Великомостівська” ревізорам поданий не був. Договори між ТзОВ „Укрінтерстрой” та приватними підприємствами „Промсвітло” і „Хронотехніка” на поставку цементу та арматури відсутні. Директор фірми ОСОБА_5 при вчиненні вищевказаних фінансових операцій порушив вимоги п.п. 9, 10, 12 розділу ІІ і п. 22 розділу ІІІ „Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні”, затвердженого постановою КМ України №250 від 03.04.1993р. (т.1 а.с.36-38; т.2 а.с.14-16).

З наказу Міністра вугільної промисловості України від 14.02.1996р. за №49 вбачається, що на базі структурних одиниць ВО „Укрзахідвугілля” створено ДП „Західвуглезбутпостач”, виконання обовязків директора зазначеного державного підприємства покладено на підсудного ОСОБА_6, а також створено державне підприємство шахта №10 „Великомостівська” та виконання обовязків директора цього державного підприємства покладено на підсудного ОСОБА_7 (т.8 а.с.83-84).

З Статутів ДП „Західвуглезбутпостач” вбачається, що дане підприємство засноване на державній власності підпорядковане Мінвуглепрому України та має статус юридичної особи. Керівник даного підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства діє без довіреності від імені підприємства представляє його в усіх установах та організаціях розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства укладає договори несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність тощо (т.8 а.с.85-94, 96-101; т. 18 а.с.450-455)

З наказу генерального директора ДХК „Укрзахідвугілля” від 19.12.1995р. №152 та наказу №1 від 01.02.1996 року по ДП „Західвуглезбутпостач” видно, що директором цього підприємства було призначено підсудного ОСОБА_6 та він приступив до виконання таких обовязків з 01 лютого 1996 року (т.8 а.с.95, 148).

Як вбачається з „Положення про шахту №10 „Великомостівська” Західно-Українського виробничого обєднання „Укрзахідвугілля” дане підприємство - входить в склад виробничого обєднання наділено правами самостійної юридичної особи в питаннях виробничо-господарської фінансової діяльності і управління Єдиноначальність в системі самоуправління на шахті здійснюється директором шахти який без доручення діє від імені шахти розпоряджається у відповідності з діючим законодавством і даним положенням закріпленим майном видає накази відкриває рахунку в банках укладає угоди видає довіреності приймає та звільняє з роботи працівників підприємства у відповідності до чинного законодавства тощо (т.8 ас 103-119)

З наказу генерального директора ВО „Укрзахідвугілля” від 1111995р №79/к видно, що підсудного ОСОБА_7 було призначено на посаду директора шахти №10 „Великомостівська” (т8 ас 145)

Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочинів повністю і обєктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 191 ч.5 КК України, так як, будучи службовою особою, він за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ст. 364 ч.2 КК України, оскільки він з корисливих мотивів він вчинив зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та за ст. 366 ч.2 КК України, так як, будучи службовою особою, він скоїв службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочинів повністю і обєктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 364 ч.2 КК України, так як, будучи службовою особою, він, умисно, в інтересах третіх осіб, вчинив зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та за ст. 366 ч.2 КК України, оскільки, будучи службовою особою, він скоїв службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд також вважає вірно кваліфікованими за ч.2 ст. 364 КК України, оскільки він , будучи службовою особою, умисно, в інтересах третіх осіб, вчинив зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду із клопотаннями про закриття провадження у кримінальній справі відносно них у зв”язку із спливом термінів притягнення до кримінальної відповідальності.

З”ясувавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підсудних підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 КК України \ у редакції 2001 р\ закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі. Згідно вимог ст. 48 КК України \ в редакції 1960 року\ особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності,якщо з дня вчинення нею злочину минули передбачені цією статтею строки.

Відповідно до ч.2 ст.11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України \ ст. 48 КК України 1960 року\ закриває кримінальну справу у зв»язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду із обвинувальним висновокм.

Згідно із ч.1 ст. 282 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть встанволені підстави для закриття справи, передбачені ст. 11-1 КПК України , суддя своєю постановою закриває справу. При цьому звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку із закінченням строків даності та відповідного закриття кримінальної справи є обов»язком ,а не правом суду, що регламентовано п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності.”

Відтак, суд вважає, що підсудни х ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 слід звільнити від кримінальної відповідальності, оскільки останні від слідства та суду не скривались, з часу вчинення злочинів \ лютиий-червень 1996 р.\ минуло понад десять років, а провадження у кримінальній справі відносно них .

Керуючись ст. 49 КК України , ст. 282 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України на підставі ст. 48 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) у звязку із закінченням строків давності.

ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину , передбаченого ст. 364 ч.2 КК України на підставі ст. 48 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) у звязку із закінченням строків давності.

ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України на підставі ст. 48 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) у звязку із закінченням строків давності.

Провадження у кримінальній справі в частині обвинувачення ОСОБА_5 по ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_6 по ст. 364 ч.2 КК України, ОСОБА_7 по ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України закрити.

Раніше обраний ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід підписку про невиїзд скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя