Рішення № 96005423, 02.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1013/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій неправомірними щодо не зарахування періоду роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», з 01.01.2017 по 30.11.2020, за який фактично сплачено страхові внески, до страхового та пільгового стажу для обчислення пенсії за віком згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та неврахування даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зобов`язання зарахувати період роботи електрослюсарем підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.01.2017 по 30.11.2020, до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії - 27.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 27.07.2019 отримує пенсію за віком на пільгових умовах та по теперішній час продовжує працювати у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» електрослюсарем підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею.

29.07.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання деталізованої інформації про страховий і пільговий стаж та заробітну плату, враховані для обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте, лише 30.11.2020 рекомендованим відправленням №0500338877342 позивач отримав відповідь відповідача від 17.08.2020 №10846-11407/Б-02/8-0300/20 на його заяву від 29.07.2020, у якому повідомлено, що розмір його пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 40 років 6 місяців, в тому числі: 18 років 9 місяців 21 день - пільговий стаж роботи по Списку №1 (коефіцієнт страхового стажу - 0,40500). При обчисленні середньомісячного заробітку - 7 950,43 грн., з якого розраховується розмір його пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (7 950,43 грн. х 80% /100% = 6 360,34 грн.), враховано дані про заробітну плату за період роботи з 01.08.2002 по 31.12.2016.

Тобто, згідно наданої відповідачем інформації, при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії позивача, не враховано дані про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 - дату виникнення права на пенсію на пільгових умовах.

10.12.2020 позивач отримав від відповідача індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), з яких довідався, що період роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2017 по 31.10.2020 не зараховано до страхового стажу, однак зараховано до пільгового підземного стажу за списком № 1.

На думку позивача, незарахування періоду роботи у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2017 по 31.10.2020 (3 роки) до страхового стажу відбулось по причині відсутності в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації про сплату роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Причини, з яких період, за який враховано дані про заробітну плату для обчисленні середнього заробітку, з якого розраховується розмір його пенсії, обмежуються 31.12.2016 позивачу не відомі, однак також можуть бути пов`язані з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації про сплату роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказує, що про незарахування вказаного періоду роботи до страхового та пільгового стажу по причині відсутності сплати ЄСВ він дізнався 10.12.2020 з наданої відповідачем форми ОК-5, а про неврахування даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір його пенсії, - лише з отриманого 30.11.2020 листа відповідача, а тому вважає що, за умови включення періоду з 01.11.2017 по 31.10.2020 до страхового та пільгового стажу, станом на дату призначення пенсії (27.07.2019), дані про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 повинні бути враховані при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір його пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

При цьому, згідно довідки роботодавця від 11.01.2021 №5 ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» виплатило позивачу заробітну плату і сплатило єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.11.2020, тому вважає, що вказаний період в повному обсязі повинен бути зарахований до страхового стажу для здійснення розрахунку його пенсії.

З урахуванням наведених обставин просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 01.02.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.

Ухвалою суду від 01.03.2021 постановлено судовий розгляд справи продовжити проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що період роботи з 01.11.2017 по 31.10.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не зараховано до пільгового страхового стажу позивача у зв`язку з тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків. Відтак підстав для зарахування позивачу спірного періоду до пільгового страхового стажу згідно статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає, у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та з 27.07.2019 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

29.07.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про надання деталізованої інформації про страховий і пільговий стаж та заробітну плату, що враховані для обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 17.08.2020 №10846/11407/Б-02/8-0300/20, який отриманий позивачем 30.11.2020, відповідач повідомив ОСОБА_1 , що розмір його пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 40 років 6 місяців, в тому числі: 18 років 9 місяців 21 день - пільговий стаж роботи по Списку №1. При обчисленні середньомісячного заробітку - 7950,43 грн. враховано дані про заробітну плату за період роботи з 01.08.2002 по 31.12.2016 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 -2018 - 6188,89 грн. На даний час розмір пенсійної виплати складає 6360,34 грн., з них: 3219,92 грн. - розмір пенсії за віком; 78,20 грн. - доплата за 5 років понаднормативного стажу; 3062,22 грн. - доплата до пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Тобто розмір пенсії позивача становить 80 відсотків середньої заробітної плати: 7950,43грн х 80%.

Також позивачу було надіслано розрахунки страхового стажу та заробітної плати (доходу), які враховані для обчислення розміру його пенсії при призначенні на дату звернення з відповідною заявою (08.08.2019), з яких останній дізнався, що при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір його пенсії, не враховано дані про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019.

В подальшому позивач отримав від відповідача індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), з яких також дізнався, що період роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2017 по 31.10.2020 не зараховано до страхового стажу.

При цьому, як слідує з відзиву на позовну заяву, період роботи з 01.11.2017 по 31.10.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не зараховано до пільгового страхового стажу позивача у зв`язку з тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Як зазначалось вище, період роботи з 01.11.2017 по 31.10.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача у зв`язку з тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Так, згідно з індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка за формою ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків за період з 01.11.2017 по 31.10.2020 дійсно відсутня.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач з 11.01.2011 працює у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», зокрема з 01.12.2017 на посаді електрослюсаря підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Довідкою ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 07.08.2020 №174 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що ОСОБА_1 з 11.01.2011 по 05.08.2020 виконував підземні роботи в шахті за професією, посадою електрослюсаря підземного, що передбачено Списком №1.

Також з матеріалів справи слідує, що позивачу з січня 2017 по листопад 2020 включно була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, що підтверджується довідкою ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 11.01.2021 № 5.

Водночас судом враховано, що з 27.07.2019 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому рішення про неврахування періоду роботи з 01.11.2017 по 27.07.2019 з підстав відсутності даних про сплату страхових внесків пенсійний орган прийняв при розгляді поданих позивачем документів про призначення пенсії.

Наведені вище норми Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1, які регламентують порядок звернення за пенсією, зокрема, порядок подання та оформлення документів, не передбачають подання окремої заяви про врахування всіх періодів роботи особи, що звертається за призначенням пенсії, поряд з документами, що підтверджують набутий особою стаж.

Оскільки з наявних у справі письмових доказів убачається, що з 01.11.2017 по 27.07.2019 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» страхові внески, тому при призначенні пенсії у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача вказаний період його роботи.

При цьому, частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними щодо незарахування періоду роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.01.2017 по 27.07.2019 до страхового та пільгового стажу для обчислення пенсії за віком згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та неврахування даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зобов`язання відповідача зарахувати позивачу вказаний період роботи до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 27.07.2019, є обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом також враховано, що 29.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання деталізованої інформації про страховий і пільговий стаж та заробітну плату, що враховані для обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, вказана заява містила вимогу лише про надання інформації, при цьому будь-яких вимог щодо проведення перерахунку вже призначеної пенсії та вимоги про зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 28.07.2019 по 31.10.2020, позивачем в даній заяві не ставилося.

Відтак права позивача в частині незарахування до страхового та пільгового стажу період роботи з 28.07.2019 по 31.10.2020, тобто періоду роботи після призначення пенсії, відповідачем не порушені, оскільки питання про зарахування даного стажу та проведення відповідного перерахунку пенсії перед органом Пенсійного фонду у встановлений законодавством спосіб ним не ініціювалося, і воно суб`єктом владних повноважень не вирішувалося.

Таким чином, позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними щодо незарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з 28.07.2019 по 30.11.2020 та зобов`язання зарахувати вказаний період роботи до страхового та пільгового стажу задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Перевіряючи доводи сторін та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору у сумі 908,00 грн підтверджується квитанцією від 21.01.2021.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання професійної правничої допомоги від 21.07.2020; квитанції до прибуткового касового ордера від 21.01.2021 №4, розрахунком витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом від 21.01.2021, адвокатом Дунець О.Ф. було надано позивачу послуги з оформлення адміністративного позову на суму 2000,00 грн.

Відповідач вважає, що розмір правової допомоги є необгрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час, а дана справа є справою незначної складності.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що провадження у справі здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.

З огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що вартість послуг з оформлення позовної заяви у розмірі 2000,00 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів реєстрі не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Відтак, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, суд (враховуючи також позицію відповідача) вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи вище наведене та те, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений квитанцією від 21.01.2021 у розмірі 908,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу періоду роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта № 9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» з 01.01.2017 по 27.07.2019 для обчислення пенсії за віком згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та неврахування даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта № 9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» з 01.01.2017 по 27.07.2019 та здійснити з 27.07.2019 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням даних про заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 27.07.2019 при обчисленні середньомісячного заробітку, з якого розраховується розмір пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 1908,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич