Рішення № 96005392, 01.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/970/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» (далі - позивач, ТзОВ«Фуд Спайс») звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Поліська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.12.2020 року №UA204120/2020/000395/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/02083.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2020 декларантом позивача з метою митного оформлення товару «крохмаль картопляний (сухий) - 22000 кг» подано до Поліської митниці митну декларацію №UA204120/2020/131136, в якій було визначено митну вартість даного товару за першим методом згідно контракту у розмірі 9973,14 євро з урахуванням витрат на перевезення вантажу територією Польщі в розмірі 2500,00 грн. (73,14 євро), що еквівалентно згідно курсу НБУ вказаного в декларації 340892,89 гривень. Вказує, що декларантом також було надано повний перелік документів, необхідний для визначення вартості товару за основним методом.

Однак, незважаючи на подання достатнього переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом, відповідач 22.12.2020 прийняв рішення про коригування митної вартості №UA204120/2020/000395/l та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/02083.

Звертає увагу, що відповідач у рішенні про коригування митної вартості при розмитненні придбаного товару вказав певні розбіжності та неточності, а також витребував додаткові документи. Однак, з даними діями відповідача товариство не погоджується, оскільки вважає, що правових підстав для витребування додаткових документів не було.

Крім того зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним, чи/або помилковим. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем не надано, як і доказів неналежності поданих документів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України.

18.02.2021 на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому останній позовних вимог не визнав, посилаючись на таке.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих документах до митного оформлення товарів за МД №UA204120/2020/131136 встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей, а саме: 1) в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020 зазначений транспортний документ WZ 2020/12/М1/000000394 21.12.2020, однак він не поданий до митного оформлення; 2) в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020, поданого до митного оформлення, відсутній обов`язковий підпис покупця, а також в поданому інвойсі зазначений надпис «копія», хоча згідно п.4.3 контракту 08/01/2020 від 11.01.2020 передбачено подання оригіналу рахунку-фактури (інвойсу); 3) в митній декларації країни відправлення від 21.12.2020 №20РL301010Е1332530 вказана ціна товару 44693 пол.злотих, що не відповідає митній вартості, заявленій в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020 (9900 євро*4,4493=44048,07).

У зв`язку із такими обставинами декларанту було запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог, виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; документи, зазначені в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020; оригінал інвойсу 028/2020/ЕХР від 21.12.2020. Однак, декларантом документи згідно з переліком у повному обсязі не подано.

Вказані обставини стали підставою для прийняття рішення від 22.12.2020 року №UA204120/2020/000395/1 про коригування митної вартості товарів, митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей: товар 1: МД від 15.10.2020 № UA 204120/2020/098825 - рівень митної вартості становить 0,6041 євро/кг.

З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що зауваження, висловлені у відзиві щодо перевізних документів, є безпідставними, оскільки договірні відносини з приводу організації перевезення вантажу у позивача виникли виключно з ФОП ОСОБА_1 , а яким чином, здійснювалося перевезення вантажу позивачем не досліджувалось та відповідно документів у експедитора не витребовувалось, оскільки митним органом такі документи не вимагалися. Також вказує, що митному органу було подано примірник рахунку-фактури №028/2020/ЕХР від 21.12.2020 з відтиском оригіналу печатки та підписом польської компанії, а до матеріалів справи приєднано належним чином завірену копію оригіналу рахунку-фактури №028/2020/ЕХР від 21.12.2020 року з нотаріально посвідченим перекладом, який здійснено кваліфікованим перекладачем, підпис та кваліфікацію, якого перевірено нотаріусом, відповідно правових підстав сумніватися у кваліфікації та підписі перекладача у позивача не було, та відповідачем протилежного не спростовано. Стосовно зауважень щодо розбіжностей в ціні товару між заявленою вартістю та вартістю визначеною у декларації країни відправлення 20PL301010Е1332530 від 21.12.2020 зазначає, що експортна декларація лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Відповідач безпідставно статистичну вартість товару у експортній декларації розрахував за офіційним курсом Національного банку України та дійшов помилкового висновку, що заявлена декларантом митна вартість є нижчою, не врахувавши при цьому курсову різницю. Стосовно інформації наявної у митному органі, а саме митної декларації від 15.10.2020 №UA204120/2020/098825 зазначає, що згідно поданої позивачем декларації митним органом митним органом було скориговано митну вартість за другорядним методом - 2б, при цьому необгрунтувавши неможливість застосування основного - а) за ціною договору, адже саме посилання митного органу на митні декларації не є однозначним свідченням про наявність певної інформації про аналогічний або ідентичний товар та вимагає від митного органу проведення аналізу, ідентичності та аналогічності товару, умов та порядку його поставки, а також інших умов, це зокрема, сплив трьох місячного строку з моменту подання вказаної митної декларації та існування вільного волевиявлення сторін при узгодженні вартості ціни закупівлі товару в рамках принципів ринкової економіки. Просив позов задовольнити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 11.01.2020 між ТзОВ «Фуд Спайс» (покупець) та компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) (постачальник) укладено договір №08/01/20 на поставку картопляного крохмалю марки «Superior Standard». Згідно з пунктом 1 договору ціна на товар встановлюється в євро за тонну і вказується в рахунках-фактурах (інвойсах). Вартість мішкотари включена в ціну товару. Загальна сума договору складає 350000,00 євро. Ціна на товар встановлюється на умовах FCA Przewloka (Incoterms 2010). Відповідно до п.3.1 контракту покупець зобов`язується здійснити 100% передоплату за кожну партію товару згідно рахунку-фактури (інвойса), виставленого постачальником товару, який є предметом даного договору.

Згідно з комерційною пропозицією компанії «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) від 14.12.2020, що виставлена ТзОВ «Фуд Спайс», вартість товару становила 450 євро/т, кількість: від 20 до 100 т в місяць, пакування - 25-ти кг мішки, оплата: передоплата, транспортування - за рахунок покупця.

14.12.2020 компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) виставлено позивачу проформу-інвойс №14/12/2020 на оплату товару: крохмаль картопляний «Суперіор стандарт» 22 палети х 40 мішків х 25 кг, кількістю 22000,00 кг, ціною нетто 0,45 євро, на загальну суму 9900,00 євро.

21.12.2020 ТзОВ «Фуд Спайс» здійснило оплату вартості товару згідно проформи-інвойса №14/12/2020 у розмірі 9900,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням №2.

На виконання умов договору від 11.01.2020 №08/01/20 компанія «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) поставила позивачу товар крохмаль картопляний в кількості 22000,00 кг на загальну суму 9900,00 євро відповідно до рахунку-фактури 028/2020/ЕХР від 21.12.2020.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 22.12.2020 декларантом ПП «Респект Брок» з метою митного оформлення товару «продукти рослинного походження: крохмаль картопляний сухий - 22000 кг, запах типовий; колір білий; вологість - не більше 20%, вміст сухого складу не менше 80%; запаковано в 880 мішків по 25 кг» подано Поліській митниці митну декларацію №UA204120/2020/131136, у якій визначено митну вартість вказаного товару за першим методом у розмірі 9973,14 євро з урахуванням транспортних витрат територією Польщі, що становили 73,14 євро (2500,00 грн.).

На підтвердження митної вартості товару, зазначеного у митній декларації №UA204120/2020/131136, декларантом одночасно подано: контракт №08/01/2020 від 11.01.2020, пакувальний лист (сертифікація ваги) від 21.12.2020, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.12.2020, сертифікат якості від 21.12.2020, рахунок-проформа №14/12/2020 від 14.12.2020, рахунок-фактура 028/2020/ЕХР від 21.12.2020, платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 21.12.2020, договір транспортного експедирування №834 від 20.01.2020 з заявкою на перевезення, міжнародна транспортна накладна(СМR) №081984 від 21.12.2020, довідка про транспортні витрати №605 від 21.12.2020, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0283144 від 21.12.2020, сертифікат якості від 21.12.2020, інформація про позитивні результати державних видів контролю №6405346 від 22.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 20PL301010E13325ЗО від 21.12.2020.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка містилася у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, прайс-листи, каталог виробника товару для широкого кола осіб, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи, документи, зазначені в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020, оригінал інвойсу 028/2020/ЕХР від 11.12.2020.

Листом від 22.12.2020 №22/12-2 позивач повідомив, що ним було надано усі обов`язкові документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, а також додаткові документи в підтвердження заявленої вартості.

22.12.2020 року Поліською митницею прийнято оскаржувані рішення №UA204120/2020/000395/1 про коригування митної вартості товарів та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/02083.

У графі 33 рішення №UA204120/2020/000395/1 про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: І. При проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до статті 54 МКУ, виявлено окремі неточності, а саме: при аналізі № UA 204120/2020/131136 (довідковий номер 58942) та поданих до неї документів встановлено розбіжності, зокрема: 1) в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020 зазначений транспортний документ WZ 2020/12/М1/000000394 21.12.2020, однак він не поданий до митного оформлення; 2) в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020, поданого до митного оформлення, відсутній обов`язковий підпис покупця, а також в поданому інвойсі зазначений надпис «копія», хоча згідно п.4.3 контракту 08/01/2020 від 11.01.2020 передбачено подання оригіналу рахунку-фактури (інвойсу); 3) в митній декларації країни відправлення від 21.12.2020 №20РL301010Е1332530 вказана ціна товару 44693 пол.злотих, що не відповідає митній вартості, заявленій в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020 (9900 євро*4,4493=44048,07); 4) додатково наданий прайс-лист та лист імпортера не пояснюють формування ціни товару та числовий розрахунок вартості; 5) висновок ТПП від 22.12.2020 № В-1288 носить довідковий характер, оскільки аналіз ціни товару проведений виключно на основі поданих імпортером документів, без інших використаних джерел цінової інформації. II. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару за МД від 15.10.2020 № UA 204120/2020/098825 - рівень митної вартості становить 0,6041 євро/кг III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) прайс-лист, каталог, виробника товару для широкого кола осіб; 3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) документи, зазначені в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020; 6) оригінал інвойсу 028/2020/ЕХР від 21.12.2020. Декларантом документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 cm. 53 МК України у повному обсязі не подано. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з наявністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, митну вартість партії товару скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 МК України. Митну вартість товару визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості МД від 15.10.2020 № UA204120/2020/098825 - рівень митної вартості становить 0,6041 євро/кг, числове значення митної вартості товару у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 13290,20 євро та в національній валюті України - 454273,6552 грн., РМВ становить 0,6041 євро/кг.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, спесифікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (крохмаль картопляний) за основним методом за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, суд звертає увагу на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із МД від 22.12.2020 №UA204120/2020/131136 такі документи: контракт №08/01/2020 від 11.01.2020, пакувальний лист (сертифікація ваги) від 21.12.2020, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.12.2020, сертифікат якості від 21.12.2020, рахунок-проформа №14/12/2020 від 14.12.2020, рахунок-фактура 028/2020/ЕХР від 21.12.2020, платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 21.12.2020, договір транспортного експедирування №834 від 20.01.2020 з заявкою на перевезення, міжнародна транспортна накладна (СМR) №081984 від 21.12.2020, довідка про транспортні витрати №605 від 21.12.2020, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0283144 від 21.12.2020, сертифікат якості від 21.12.2020, інформація про позитивні результати державних видів контролю №6405346 від 22.12.2020, копія митної декларації країни відправлення 20PL301010E13325ЗО від 21.12.2020.

На думку суду, позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем вказано на розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: 1) в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020 зазначений транспортний документ WZ 2020/12/М1/000000394 21.12.2020, однак він не поданий до митного оформлення; 2) в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020, поданого до митного оформлення, відсутній обов`язковий підпис покупця, а також в поданому інвойсі зазначений надпис «копія», хоча згідно п.4.3 контракту 08/01/2020 від 11.01.2020 передбачено подання оригіналу рахунку-фактури (інвойсу); 3) в митній декларації країни відправлення від 21.12.2020 №20РL301010Е1332530 вказана ціна товару 44693 пол.злотих, що не відповідає митній вартості, заявленій в інвойсі 028/2020/ЕХР від 21.12.2020 (9900 євро*4,4493=44048,07); 4) додатково наданий прайс-лист та лист імпортера не пояснюють формування ціни товару та числовий розрахунок вартості; 5) висновок ТПП від 22.12.2020 № В-1288 носить довідковий характер, оскільки аналіз ціни товару проведений виключно на основі поданих імпортером документів, без інших використаних джерел цінової інформації.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними офіційними документами.

Відповідно до рахунка-фактури від 21.12.2020 №028/2020/ЕХР вартість товару становить 9900,00 євро. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

Суд звертає увагу на те, що митному органу було надано саме оригінал рахунка-фактури від 21.12.2020 №028/2020/ЕХР, оскільки у ньому зазначено - «оriginal». Що стосується непідписання позивачем вказаного документа, то суд погоджується з доводами останнього, що у даному випадку не передбачено обовязку підписання рахунку покупцем товару, оскільки такий рахунок формується в односторонньому порядку на підставі двостороннього контракту, який підписаний обома сторонами, відтак підписання одностороннього рахунку фактури лише продавцем аж ніяким чином не впливає на формування митної вартості товару.

При цьому, суд наголошує на тому, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура від 21.12.2020 №028/2020/ЕХР підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 9900,00 євро. Експортна декларація від 21.12.2020 №20РL301010Е1332530 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Безпідставними є і доводи відповідача про те, що в інвойсі 3028/2020/ЕХР від 21.12.2020 зазначений транспортний документ WZ 2020/12/М1/000000394 21.12.2020, однак він не поданий до митного оформлення, оскільки такий документ є складським документом іноземного контрагента - компанії «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) і він не бере участі у формуванні ціни товару, про що позивач повідомив відповідача листом від 22.12.2020 №22/12-2.

Крім того, доводи відповідача про те, що висновок ТПП від 22.12.2020 № В-1288 носить довідковий характер, оскільки аналіз ціни товару проведений виключно на основі поданих імпортером документів, без інших використаних джерел цінової інформації суд вважає необґрунтованими, оскільки в силу приписів частини другої статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Отже, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах повністю спростовані позивачем поданими документами, крім того, виявлені розбіжності жодним чином не впливали на митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, як встановлено судом відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи за МД від 22.12.2020 №UA204120/2020/131136: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи.

Однак відповідач не обґрунтував, яким чином висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. При цьому, як зазначалось вище, позивачем для митного оформлення товару було надано також експертний висновок Волинської торгово-промислової палати висновок від 22.12.2020 № В-1288, яким підтверджено, що контрактна вартість крохмалю картопляного складає 0,45 євро/кг.

Також, на думку суду, вимога надати виписку з бухгалтерських документів щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, прайс-лист, каталог виробника товару є доцільним, якщо з документів продавця не вдається однозначно визначити вартість товару, ціну за одиницю/кілограм. Проте ненадання таких документів продавцем не може ставитися в залежність від можливості митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості.

Безпідставною є і вимога митниці щодо витребування перевізних документів, оскільки декларант до митного оформлення надав договір транспортного експедирування №834 від 20.01.2020 із заявкою на перевезення, довідку про вартість транспортно-експидиційних послуг №605 від 21.12.2020, міжнародну транспортну накладну (СМR) №081984 від 21.12.2020, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0283144 від 21.12.2020 року.

Так, відповідно до договору транспортного експедирування №834 від 20.01.2020, який укладений між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ТзОВ «Фуд Спайс» (клієнт), експедитор зобов`язався за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно заявки на міжнародне перевезення вантажу від 16.12.2020 експедитор зобов`язався 21.12.2020 року здійснити організацію доставки товару з міста Парчев (Польща) до міста Луцьк (Україна).

Як вбачається із довідки №605 від 21.12.2020, вартість транспортно-експидиційних послуг по маршруту Парчев (Польща) до міста Луцьк (Україна) складає 4000,00 грн., а саме перевезення вантажу територією Польщі до м/п Ягодин становить 2500,00 грн., територією України з м/п Ягодин до Луцька 1500,00 грн.

На підтвердження факту надання/виконання транспортно-експедиційних послуг по маршруту Парчев (Польща) до міста Луцьк (Україна) у загальному розмірі 4000,00 грн. та факту оплати за надані послуги позивачем надано суду акт здачі-прийняття робіт (послуг) № РН-0000574 від 23.12.2020, платіжне доручення від 14.01.2021 №17.

Як встановлено судом, до митної вартості товару позивач також додав транспортні витрати з міста Парчев (Польща) до кордону м/п Ягодин в сумі 2500,00 грн. на підставі довідки №605 від 21.12.2020.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що договірні відносини з приводу організації перевезення вантажу у ТзОВ «Фуд Спайс» виникли виключно з ФОП ОСОБА_1 , відтак подальше укладення вказаним експедитором договорів на фактичне перевезення товару не впливає на вартість перевезення вантажу і як наслідок на митну вартість товару.

Отже, на думку суду, декларант ТзОВ «Фуд Спайс» надав митниці достатній перелік документів, який підтверджує заявлену митну вартість товару за основним методом на рівні 9973,14 євро. При цьому відповідач не надав достовірних доказів, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості та не дають можливість визначити митну вартість товару в сукупності з додатково наданими на вимогу митниці документами шляхом застосування обраного позивачем основного методу за ціною договору.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях.

При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені впунктах 57 частини десятої статті 58цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість відповідно до раніше визначеної митної вартості за МД від 15.10.2020 №UA204120/2020/098825 з розрахунку 0,6041 євро за 1 кг товару.

Разом з тим, суд зазначає, що за МД від 15.10.2020 №UA204120/2020/098825 митну вартість товару було визначено за другим методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а не за основним методом, що в свою чергу виключає можливість порівняння ціни договору за даним митним оформленням та митним оформленням, що здійснювалось 22.12.2020.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

Суд враховує, що за договором від 11.01.2020 №08/01/2020 визначено його загальну суму 350000 євро та передбачено, що ціна на товар встановлюється в євро за тонну і вказується в рахунках-фактурах (інвойсах), що в свою чергу не виключає можливість постачальника товару зменшувати чи збільшувати ціну кожної наступної поставки з врахуванням кон`юнктури ринку.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення від 22.12.2020 року №UA204120/2020/000395/1 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/02083 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 21.01.2021 №35.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 22.12.2020 року №UA204120/2020/000395/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2020 року №UA204120/2020/02083.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, буд. 57А, ідентифікаційний код 43145130).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич