Ухвала суду № 96005346, 05.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про зупинення провадження

м. Вінниця

05 квітня 2021 р. Справа № 120/7871/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово матеріали справи за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області про: визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання під час його перерахунку з 90% суддівської винагороди до 54% суддівської винагороди.

Представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21), оскільки зазначена справа має аналогічний предмет доказування.

Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі, суд виходив із наступного.

Так, положеннями п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

В даному ж випадку, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі №380/5074/20 за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

При цьому, як на підставу касаційного оскарження рішення ОСОБА_1 вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі суперечить висновкам, наведеним у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, а також висновкам, викладеним Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20, відповідно до яких встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності та суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Таким чином, предметом касаційного перегляду в межах справи №380/5074/20 є, зокрема, питання порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при здійсненні його перерахунку у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.

Із наведеного слідує, що дана адміністративна справа №120/7871/20-а має аналогічний предмет доказування, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одним й тими ж нормами права.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Отже, з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №380/5074/20, може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 02 березня 2021 року справа 120/7236/20-а.

Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21).

Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна