Рішення № 96005271, 29.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 березня 2021 р. Справа № 120/337/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Козій, О.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Алексєєва Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1495 Південного територіального управління Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини А 1495 Південного територіального управління Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача - Військової частини А 1495 (Південного територіального управління Військової служби правопорядку) щодо притягнення полковника ОСОБА_1 - позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності за фактом невчасного звільнення з військової служби головного старшини Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшого прапорщика ОСОБА_2

- зобов`язати відповідача скасувати наказ командира військової частини А 1495 від 03.12.2019 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб"

- зобов`язати відповідача повернути позивачу усі кошти стягнуті відповідачем у зв`язку із виконанням наказу командира військової частини А 1495, преміювання, виплачене не в повному обсязі грошове забезпечення, тощо.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 05.11.2020 по 01.12.2020 т.в.о. начальника відділу проведення службових розслідувань військової частини А 1495 підполковником ОСОБА_3 , за дорученням командира військової частини А 1495, було проведено службову перевірку за фактом невчасного звільнення з військової служби головного старшини Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшого прапорщика ОСОБА_2 .

За результатами службової перевірки т.в.о. начальника відділу проведення службових розслідувань військової частини А 1495 підполковником ОСОБА_3 підготовлено Доповідну записку від 01.12.2020, згідно якої, встановлено проходження військової служби головним старшиною Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшим прапорщиком ОСОБА_2 без продовження терміну дії відповідного контракту з 31.08.2020 року та безпідставне проходження ним військової служби з 30.09.2020.

03.12.2020, за результатами службової перевірки від 01.12.2020, т.в.о. начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку полковником ОСОБА_4 видано наказ командира військової частини А 1495 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб".

Цим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану та притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності за завдану матеріальну шкоду державі.

Крім того, позивач вважає дії щодо притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності протиправними, оскільки відповідачем порушено п. 2 ст. 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», яким передбачено , що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових осіб) письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за результатом службової перевірки, що, на думку позивача, є грубим порушенням з боку відповідача.

Позивач вважає такі дії та наказ протиправним, що порушують його права, в зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.01.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

29.01.2021 позивачем подано матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у відповідача ряд доказів.

Ухвалою суду від 24.02.2021 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд цієї справи у порядку загального позовного провадження відмовлено. Призначено справу до судового розгляду з викликом сторін в судове засідання на 03.03.2021.

У встановлений судом строку відповідачем подано відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що Наказом командира військової частини А1495 від 03.12.2020 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб", окрім притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності позивача, пунктом 2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності заступника начальника штабу - начальника відділення персоналу Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку капітана ОСОБА_5 , пунктом 4 стоїть завдання начальнику Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку вжити заходів щодо відшкодування збитків.

Зазначені пункти наказу не порушують права позивача та не підлягають скасуванню, а відтак в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Крім того, вказав, що у своїй позовній заяві позивач вказує на порушення вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України № 608 від 21.11.2017 в частині притягнення останнього до матеріальної відповідальності, повідомлено, що на підставі наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Сил України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 25.02.2021 № 4-ОД пункт 3 наказу командира військової частини А1495 від 03.12.2020 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб", скасовано.

Також вказав, що датою звільнення старшого прапорщика ОСОБА_2 , зі служби мало бути 29.09.2020, коли він вийшов з відпустки, натомість т.в.о. начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковником Коваленком І.В. старшого прапорщика ОСОБА_2 не було звільнено з військової служби, а наказом від 30.09.2020 № 213 (по стройовій частині) направлено на лікування до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

На виконання вимог ухвали від 03.02.2021 відповідачем надано матеріали службової перевірки проведеної за фактом невчасного звільнення з військової служби головного старшини Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшого прапорщика ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.03.2021 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

В судовому засіданні 29.03.2021 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , в період з 07.04.2016 по 05.11.2020 проходив військову службу на посаді начальника штабу - першого заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку, а з 05.11.2020 призначений на посаду начальника штабу - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку, де й проходить військову службу на даний час.

05.11.2020 заступник начальника штабу - начальник відділення персоналу штабу військової частини А 1495 підполковник ОСОБА_6 подав рапорт Командиру військової частини А 1495, згідно якого доповів, що станом на 05.11.2020 ОСОБА_2 колишній головний старшина Вінницького зонального відділу ВСП, який звільнений у запас за станом здоров`я наказом по особовому складу від 30.09.2020 № 25-РС не виключений зі списків особового складу зонального відділу.

За резолюцією Командира Військової частина А 1495 призначено провести службову перевірку викладених у рапорті фактів. несвоєчасного виключення зі списків Вінницького Зонального відділу Військової служби правопорядку.

На підставі вищевказаного рапорту, в період з 05.11.2020 по 01.12.2020 т.в.о. начальника відділу проведення службових розслідувань військової частини А1495 підполковником ОСОБА_3 за дорученням командира військової частини А1495 було проведено службову перевірку за фактом невчасного звільнення з військової служби головного старшини Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшого прапорщика ОСОБА_2 .

За результатами службової перевірки т.в.о. начальника відділу проведення службових розслідувань військової частини А1495 підполковником ОСОБА_3 підготовлено Доповідну записку від 01.12.2020.

Так, згідно доповідної записки, службовою перевіркою встановлено проходження військової служби головним старшиною Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшим прапорщиком ОСОБА_2 без продовження терміну дії відповідного контракту з 31.08.2020 року та безпідставне проходження ним військової служби з 30.09.2020.

Згідно службової перевірки причинами та умовами, що сприяли зазначеним порушенням, стали:

- безпідставне не продовження тимчасово виконуючим обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковником ОСОБА_1 терміну дії контракту зі старшим прапорщиком ОСОБА_2 на термін перебування останнього у відпустці та на лікуванні;

- безпідставне прийняття тимчасово виконуючим обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковником Коваленко І.В. рішення про не видачу наказу по особовому складу про звільнення старшого прапорщика ОСОБА_2 з військової служби після отримання висновку військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я та отримання інформації про розрахунок вислуги років військової служби старшого прапорщика ОСОБА_2 ;

- неналежне виконання обов`язків начальником штабу - першим заступником начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковником ОСОБА_1 , під час виконання ним обов`язків начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку, порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України, визначених статтею 11, в частині обов`язку сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, свято і непорушно додержуватися законів України та вимог статутів ЗС України, статтею 16, в частині обов`язку виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, визначених керівними документами, пунктом 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, в частині обов`язку негайно видати наказ про звільнення військовослужбовця після отримання висновку військово- лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я, пунктом 12.8 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170 та пункту 33-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 в частині обов`язку продовжити наказом (по стройовій частині) термін дії контракту на час перебування військовослужбовця у відпустці та на лікуванні, пунктом 15 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо звільнення військовослужбовця зі служби у останній день відпустки у разі надання військовослужбовцю невикористаної відпустки з наступним його звільненням зі служби;

- неналежне виконання обов`язків заступником начальника штабу - начальником відділення персоналу Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку капітаном ОСОБА_5 в частині щодо відповідальності за дотримання вимог чинного законодавства України, вимог нормативно-правових актів Міністерства оборони України, Генерального штабу, Головного управління Військової служби правопорядку з питань, віднесених до компетенції відділення, відповідальності за звільнення з військової служби військовослужбовців, а також обов`язку здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства України з питань проходження військової служби особовим складом зонального відділу, порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

В подальшому 01.12.2020 т.в.о. начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку полковником ОСОБА_4 доповідна записка затверджена особистим підписом, а також на Доповідну записку за результатами службової перевірки від 01.12.2020, накладено резолюцію: "НФЕС

1) підготувати відповідні розрахунки щодо визначення матеріальної шкоди для притягнення полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності;

2) термін виконання - протягом доби після звільнення та виключення зі списків ЗВ ВСП ст. пр.-ка ОСОБА_2 "

03.12.2020, за наслідком проведення службової перевірки, т.в.о начальника ПТУ ВСП полковником ОСОБА_4 видано наказ командира військової частини А1495 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб", яким:

п. 1 за неналежне виконання обов`язків військової служби під час тимчасового виконання обов`язків начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку, порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 33-1, 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (із змінами), пункту 12.8 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 (із змінами), пункту 15 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", начальника штабу - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

п. 2. За неналежне виконання обов`язків військової служби, порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, заступника начальника штабу - начальника відділення персоналу Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку капітана ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

п. 3. За завдану матеріальну шкоду державі, відповідно до частини 2 та 3 статті 5 розділу II Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ, начальника штабу - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, що становить 34050 (тридцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень 00 копійок.

п. 4. Начальнику Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку прийняти рішення та вжити вичерпних заходів щодо відшкодування залишку збитків завданих державі у сумі 17304 (сімнадцять тисяч триста чотири) гривні 89 копійок.

п. 5. Помічнику командира частини - начальнику фінансово-економічної служби військової частини А1495 здійснити контроль повного та вчасного відшкодування збитків винними особами Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку відповідно до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ.

п. 6. Наказ довести до посадових осіб в частині, що їх стосується.

п. 7. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини А1495."

Крім того, наказом т.в.о. начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку № 5 від 04.01.2021 "Про виплату грошової премії за грудень", а саме п.п. 1.2 п. 1 ОСОБА_1 не виплачена премія за грудень 2020 у зв`язку із порушенням вимог законів та інших правових актів, які призвели до матеріальних збитків та утримано частину коштів в рахунок матеріальної відповідальності.

Позивачем до Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України подано скаргу щодо скасування наказу командира військової частини А1495 від 03.12.2020 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб".

За наслідком розгляду скарги наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Сил України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 25.02.2021 № 4-ОД наказано пункт 3 наказу командира військової частини А1495 від 03.12.2020 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб" щодо притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності начальника штабу - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1 скасувати та зобов`язано начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку призначити службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

При вирішенні цього спору суд виходить з того, що згідно із статтею 1 Закону України від 07.03.2002р. № 3099-III "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), Військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України; а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Згідно із статтями 12, 13 цього Закону, Служба правопорядку комплектується офіцерським складом, прапорщиками, сержантами та солдатами відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також працівниками Збройних Сил України. Порядок і строки проходження військової служби військовослужбовцями Служби правопорядку, присвоєння їм військових звань та звільнення їх з військової служби визначаються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідних положень про проходження військової служби.

Преамбулою та статтею 1 Закону України від 25.03.1992р. №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом, зокрема, правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.

Відповідно до ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби).

Цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Згідно із статтями 4, 5 Статуту внутрішньої служби, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1 та другою статті 6 Статуту внутрішньої служби визначено, що внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Як визначено у статті 26 вказаного Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

У свою чергу, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначаються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999р. №551-XIV (далі Дисциплінарний статут).

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Статтями 1, 2, 3, 4 Розділу І Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України;

формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту установлено, що за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 48 Дисциплінарного статуту установлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Статтями 83 88 Дисциплінарного статуту установлено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017р. за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок №608).

Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку №608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 2 розділу I Порядку №608 визначено, що службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Службова перевірка - це комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу II Порядку №608, службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Службове розслідування не призначається:

у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг, за винятком випадків, визначених в абзаці тринадцятому пункту 1 цього розділу;

якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Згідно із пунктами 1 3, 6 10 Розділу VII Порядку №608, з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

Під час службової перевірки встановлюються:

особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов`язки;

наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

Службова перевірка проводиться за письмовим рішенням відповідного командира (начальника), у якому зазначаються відомості про посадових осіб, яким доручається проведення перевірки, її мета та дата завершення. Строк проведення перевірки встановлюється з урахуванням мети, обсягу визначених завдань та кількості особового складу, який залучається. Письмове рішення командира (начальника) оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на документі (рапорті (доповіді)) про необхідність проведення перевірки або видання окремого доручення (доручення), розпорядження на її проведення.

Строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі невстановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.

Днем початку службової перевірки вважається день прийняття рішення про її проведення або дата, визначена командиром (начальником), який приймає це рішення. Завершення службової перевірки визначається днем подання результатів перевірки на розгляд для прийняття рішення.

Службова перевірка може проводитись як одноособово, так і комісією. Склад комісії визначається з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службової перевірки.

Проведення службової перевірки здійснюється відповідно до цього розділу.

Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім`я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.

У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.

Проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами III та IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У свою чергу, пунктами 8, 9, 11 13 Розділу III Порядку №608 установлено, що особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Згідно ж з пунктами 1, 3 Розділу IV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави проведення службового розслідування;

бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;

відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;

ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Аналізуючи вказані правові норми у їх сукупності та з урахуванням установлених обставин цієї справи, суд приходить до таких висновків.

Службове розслідування призначається у чітко визначених випадках за переліком, установленим пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №608, до яких спірний випадок не відноситься.

Звісно, Порядок №608 передбачає, що службове розслідування може призначатись і в інших випадках, але в такому разі прийняття рішення про доцільність проведення саме службового розслідування належить до виключної компетенції відповідача.

Натомість службова перевірка призначається, зокрема, з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка, а також якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Ці обставини повинні бути обов`язково встановлені в ході проведення службового розслідування. Крім того, ці обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами, які долучаються до матеріалів розслідування. Упущення однієї з обставин предмета службового розслідування може стати формальною підставою для скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності в судовому порядку.

Суд зазначає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, притягненню позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності наказом № 519 від 03.12.2020 передувало проведення службової перевірки, призначеної для встановлення фактів, викладених у рапорті підполковника Твердохліб Д.О. згідно якого доповів, що станом на 05.11.2020 ОСОБА_2 колишній головний старшина Вінницького зонального відділу ВСП, який звільнений у запас за станом здоров`я наказом по особовому складу від 30.09.2020 № 25-РС не виключений зі списків особового складу зонального відділу.

Однак, на думку суду, висновки службової перевірки за своєю суттю і підставами не можуть бути підставою для притягнення особи до матеріальної чи дисциплінарної відповідальності, адже остання проводиться виключно з метою перевірки повідомлень про вчинення дисциплінарного правопорушення за відсутності інформації про винних осіб, а також з`ясування наявності підстав для проведення службового розслідування.

В той же час, службове розслідування проводиться у випадку, якщо відповідальні особи відомі та необхідно уточнити причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановити ступінь вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Таким чином, саме за наслідками проведеного службового розслідування та з`ясування усіх обставин щодо причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеню вини особи (у разі наявності вини), таку особу можна притягнути до дисциплінарної відповідальності.

В даному ж випадку, за наслідками проведеної службової перевірки відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача як до дисциплінарної, так і до матеріальної відповідальності.

Разом із тим, притягнення позивача до відповідальності лише за наслідками проведеної службової перевірки та без проведення службового розслідування, яке є необхідним для з`ясування причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), на думку суду, є необґрунтованим.

Крім того, на виконання резолюції командира Військової частини А 1495, у зв`язку з проведенням службової перевірки за фактом несвоєчасного звільнення у запас ОСОБА_2 , т.в.о начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку 11.11.2020 направлено начальнику Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону запит, щодо надання відомостей про те, в які саме періоди у 2020 ОСОБА_2 перебував на лікуванні, коли ОСОБА_2 проходив лікарську комісію, яким чином та коли були направленні результати ВЛК до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Однак, відповідач, не дочекавшись відповіді, не з`ясувавши всіх обставин та фактів, прийняв оскаржуваний наказ № 519 від 03.12.2020, яким притягнуто позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності.

В подальшому, за підписом начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону надано запитувану інформацію, яка була отримана відповідачем 09.12.2020, однак дана інформація відповідачем не була взята до уваги під час винесення наказу № 519 від 03.12.2020, оскільки надійшла вже після його прийняття, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги ту обставину, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось без належного з`ясування усіх обставин, які були предметом службової перевірки та без встановлення ступеня його вини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Командира Військової частини А 1495 №519 від 03.12.2020 «Про притягнення до відповідальності винних осіб».

Що ж до решти вимог даного позову, то судом враховано, що під час розгляду справи в суді, наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Сил України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 25.02.2021 № 4-ОД наказано скасувати пункт 3 наказу командира військової частини А1495 від 03.12.2020 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб" щодо притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності начальника штабу - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1 та зобов`язано начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку призначити службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Також відповідач надав наказ командира військової частини А 1495 Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 02.03.2021 № 89 «Про призначення службового розслідування за фактом завдання матеріальної шкоди» та наказ командира військової частини А 1495 Військової служби правопорядку Збройних сил України від 03.03.2021 № 90 «Про скасування пункту 3 наказу командира військової частини А 1495 від 03.12.2020 № 519».

Зокрема, наказом командира військової частини А 1495 Військової служби правопорядку Збройних сил України від 03.03.2021 № 90:

1. п. 3 наказу командира військової частини А 1495 від 03.12.2020 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб" скасовано.

2. до прийняття рішення за результатами службового розслідування, призначеного відповідно до наказу командира військової частини А 1495 Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 02.03.2021 № 89 «Про призначення службового розслідування за фактом завдання матеріальної шкоди», призупинити утримання з начальника штабу - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1 коштів за завдану матеріальну шкоду державі визначених в п. 3 наказу командира військової частини А 1495 від 03.12.2020 № 519.

3. помічнику командира - начальнику фінансово-економічної служби військової частини А 1495, начальнику адміністративного відділення штабу частини А 1495 організувати відповідно до вимог чинного законодавства повернення премії, яка була утримана з начальника штабі - заступника начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1 , згідно п. 3 наказу командира військової частини А 1495 від 03.12.2020 № 519.

Оскільки відповідачем самостійно скасовано п. 3 наказу № 519 від 03.12.2020 «Про притягнення до відповідальності винних осіб», яким ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності і повернуто виплату премії, призупинено утримання коштів до прийняття рішення за результатами службового розслідування, то спір в цій частині позовних вимог відсутній.

Щодо пунктів 2, 4 Наказу, якими притягнуто до дисциплінарної відповідальності заступника начальника штабу - начальника відділення персоналу Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку капітана ОСОБА_5 та пунктом 4, згідно якого на меті має завдання начальнику Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку вжити заходів щодо відшкодування збитків.

Так, зазначені пункти наказу не порушують права позивача в межах розгляду даної справи.

Визначаюсь щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, позивач просить визнати протиправними дії відповідача - Військової частини А 1495 (Південного територіального управління Військової служби правопорядку) щодо притягнення полковника ОСОБА_1 - позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності за фактом невчасного звільнення з військової служби головного старшини Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку старшого прапорщика ОСОБА_2

- зобов`язати відповідача скасувати наказ командира військової частини А 1495 від 03.12.2019 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб"

- зобов`язати відповідача повернути позивачу усі кошти стягнуті відповідачем у зв`язку із виконанням наказу командира військової частини А 1495, преміювання, виплачене не в повному обсязі грошове забезпечення, тощо.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

-має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

-зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, в основу порушених прав позивача покладений саме наказ командира військової частини А 1495 від 03.12.2019 № 519 "Про притягнення до відповідальності винних осіб", тому суд приходить до висновку, що права позивача порушені не діями, а оскаржуваним наказом, і визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття такого наказу не призведе до поновлення його права, а тому належним способом захисту буде саме визнання протиправним і скасування пункту такого наказу.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу усі кошти стягнуті відповідачем у зв`язку із виконанням оскаржуваного наказу, то така задоволенню також не підлягає, оскільки позивачем не обґрунтована, доказів такого стягнення не надано, а самі пункти наказу, якими позивача притягнуто до матеріальної відповідальності самостійно скасовані відповідачем та повернуто виплату премії, яка було утримана з позивача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Командира Військової частини А 1495 Південного територіального управління Військової служби правопорядку № 519 від 03.12.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 : ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Військова частина А 1495 Південного територіального управління Військової служби правопорядку (вул. Армійська, 10 А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 09604863)

Рішення в повному обсязі складено: 02.04.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна